Рішення

від 30.07.2014 по справі 910/14216/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14216/14 30.07.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євроізол-Геосинтетикс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Фрізоні" простягнення 102 303,17 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:Стаднійчук Д.М. - дов. № б/н від 29.07.2014р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроізол-Геосинтетикс" (надалі - ТОВ "Євроізол-Геосинтетикс") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Фрізоні" (надалі - ТОВ "Фрізоні ") про стягнення 102 303,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору №1227 від 11.06.2012 р. позивач поставив відповідачу товар (будівельні матеріали), а відповідач натомість свого грошового зобов'язання з оплати поставленого товару належним чином не виконав, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у розмірі 60 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 869,70 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 739,47 грн. та штраф у розмірі 32 694,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.07.2014 р.

Представник позивача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 30.07.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання 30.07.2014 р. з'явився, надав додаткові докази по справі, позовні вимоги визнає.

Належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 29108696 (06245307) від 24.07.2014 р. згідно якого ухвала суду від 15.07.2014 р. отримана позивачем 22.07.2014 р.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання позивач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.07.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2012 р. між ТОВ "Євроізол-Геосинтетикс" (продавець) та ТОВ "Фрізоні" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №1227 (далі - "Договір"), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується протягом дії даного договору передати покупцеві товар - будівельні матеріали окремими партіями, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, установлених даним договором.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що найменування, кількість, асортимент і ціни товару, який продавець зобов'язаний передати за цим договором, а також терміни передання окремих партій товару встановлені у специфікації, що укладається сторонами при підписанні цього договору і є його невід'ємною частиною.

Згідно з пунктом 2.3 Договору загальна сума Договору визначається виходячи з цін на товар, асортименту і загальної кількості товару всіх партій, проданого відповідно до умов договору.

Умовами пункту 3.2 Договору сторони передбачили, що передача партії товару здійснюється за накладними на підставі довіреності уповноваженого представника покупця. Термін передачі товару (або його партії) зазначається в специфікації.

Відповідно до п. 3.3 Договору передача партії товару здійснюється за місцезнаходженням товару на складі продавця або, за узгодженням сторін, шляхом доставки товару покупцю. У випадку доставки партії товару передача товару здійснюється у відповідному складі.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки за відвантажений товар здійснюються у національній валюті України - гривні. Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошової суми у розмірі 100% вартості партії товару на розрахунковий рахунок продавця протягом двох робочих днів до очікуваної дати передачі товару покупцю.

Невиконання покупцем грошового зобов'язання з оплати товару в терміни, передбачені п. 4.1 Договору, вважається необґрунтованою відмовою від оплати товару (п. 4.2 Договору).

Згідно з пунктом 9.1 Договору цей Договір набуває чинності з моменту його укладення сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами зобов'язань. По закінченні строку дії договір може бути пролонговано за згодою сторін.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору купівлі-продажу №1227 від 11.06.012 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 734 226,84 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1148368 від 20.09.2012р. на суму 242 330,40 грн., № 1156099 від 27.09.2012 р. на суму 242 330,40, № 1153491 від 25.09.2012р. на суму 10 152,00 грн., № 1213437 від 08.11.2012 р. на суму 26 598,24 грн., № 1236868 від 29.11.2012 р. на суму 212 815,80 грн., а також специфікацією № 2 від 28.08.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи. Зазначені документи підписані обома сторонами та скріплені печатками. Факт отримання товару підтверджується довіреностями, № 3 від 19.09.2012р., № 4 від 08.11.2012р., № 5 від 28..11.2012р., підписаними представниками відповідача та скріпленими печаткою.

Видатковими накладними визначені ціна, кількість та номенклатура переданого товару.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що відповідачем вартість поставленого товару була оплачена частково у розмірі 674 226,84 грн., а заборгованість відповідача за поставлений згідно Договору та видаткових накладних товар становить 60 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов'язання по оплаті отриманого згідно Договору та видаткових накладних товару.

Договір №1227 від 11.06.2012 р. є Договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи зміст п. 4.1 Договору, грошове зобов'язання відповідача по оплаті поставленого позивачем за Договором товару мало бути виконане протягом двох робочих днів до очікуваної дати передачі товару покупцю.

Проте, відповідач в порушення умов Договору оплату за поставлений товар у встановлений Договором строк не здійснив, та станом на день винесення рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем становить 60 000,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 60 000,00 грн. за переданий позивачем на підставі Договору та видаткових накладних товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Фрізоні" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 60 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2 869,70 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 739,47 грн. та штраф у розмірі 32 694,00 грн.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 4.2 Договору невиконання покупцем грошового зобов'язання з оплати товару в терміни, передбачені п. 4.1 Договору, вважається необґрунтованою відмовою від оплати товару.

Матеріалами справи підтверджується, неналежне виконання відповідачем умов Договору. Вказана обставина також не заперечується відповідачем.

Умовами пункту 7.5 Договору сторони визначили, що у випадку необґрунтованої відмови від оплати товару, покупець, на вимогу продавця, сплачує штраф у розмірі розрахункових відсотків від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання із оплати поставленого товару. При цьому розрахункові відсотки дорівнюють (розраховуються за формулою): ((курс ЄВРО* на дату виставлення штрафу/курс ЄВРО* на дату підписання видаткової накладної)-1)*100%.

*Курс Євро визначається продавцем за даними курсів обміну, встановлених ПАТ "Кредобанк" (МФО 325365) для безготівкового продажу Євро.

Таким чином, сторони передбачили цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за визначене порушення у вигляді сплати штрафних санкцій.

Враховуючи, що судом встановлено необґрунтовану відмову відповідача від оплати товару, то стягнення з відповідача штрафу у розмірі 32 694,00 грн. є правомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками індексу інфляції та 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 6 739,47 грн. та 3% річних у розмірі 2 869,70 грн. підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроізол-Геосинтетикс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія «Фрізоні" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 36691376) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроізол-Геосинтетикс" (01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 7, код ЄДРПОУ 24373042) основний борг у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп., три відсотки річних у розмірі 2 869 (дві тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн.. 70 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 739 (шість тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн. 47 коп., штраф у розмірі 32 694 (тридцять дві тисячі шістсот дев'яносто чотири) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 046 (дві тисячі сорок шість) грн. 23 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 04.08.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко