Рішення

від 29.07.2014 по справі 925/972/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року Справа № 925/972/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Лавріненку С.І., за участю представників сторін: позивача - Калашника М.В. за довіреністю; від відповідача - Гричаненка О.М. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Київ-Московської філії до товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистік-Інтер-Сервіс" про стягнення 90741 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Київ-Московської філії звернувся в господарський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистік-Інтер-Сервіс" (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору про надання послуг №8/Д від 14.02.2012 року, 90741,00 грн. збитків та відшкодування судових витрат.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, 22.07.2014 року за вх. № 15880 (а.с. 79) подав письмове клопотання, в якому просив суд припинити провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку із тим, що рішенням господарського суду Черкаської області від 12.02.2014 року у справі № 925/2035/13, залишеним у цій частині без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року і постановою Вищого господарського судуд України від 09.07.2014 року, господарський суд в межах своєї компетенції уже вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, зокрема - зазначеним рішенням суду позивачу відмовлено у позові в частині вимог, які заявлені до стягнення у даній справі.

В засіданні суду представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві і письмових запереченнях на клопотання відповідача (вх. № 16606 від 29.07.2014 року, а.с. 109), підтримала і просила суд їх задовольнити повністю, представник відповідача проти задоволення позову заперечував, підтримав клопотання про припинення провадження у справі.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 22 по 29 липня 2014 року. Після перерви представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Згідно ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

14.02.2012 року відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Лоджистік-Інтер-Сервіс", як замовник, та позивач - приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Київ-Московської філії, як виконавець, уклали Договір № 8/Д про надання послуг (далі - договір) (а.с.10-16), відповідно до якого виконавець за плату надає замовнику послуги, пов'язані з перевезенням вантажів замовника по залізничних коліях на території України ("Укрзалізниці") та Російської Федерації ("РЖД") в межах Московської та Південно-Східної залізниць у рухомому складі виконавця (далі - послуги), а саме у вагонах-самоскидах, які супроводжуються службово-технічним вагоном (теплушкою). Крім того, за умовами договору сторони погодили, що:

надання вагонів проводиться на коліях: вагонів-самоскидів - станція Щорс Південно-Західної залізниці; службово-технічного вагону (теплушки) - станції Київ-Московський Південно-Західної залізниці. Початок надання послуг оформлюється Актами початку надання послуг (п.2.1);

повернення вагонів проводиться на коліях: вагонів-самоскидів - станція Київ-Московський Південно-Західної залізниці; службово-технічного вагону (теплушки) - станції Київ-Московський Південно-Західної залізниці. Закінчення надання послуг оформлюється Актами закінчення надання послуг (п.2.2);

замовник щомісячно, до 28 числа поточного місяця, здійснює 100 % попередньої оплати за наступний місяць. Кінцеві розрахунки проводяться щомісячно, до 5-го числа місяця, станом на 1-ше число місяця, наступного за звітним, та оформлюються Актом виконаних робіт (п.п.3.4, 3.5);

замовник зобов'язується за власний рахунок нести усі витрати, пов'язані з утриманням, поточним ремонтом, технічним обслуговуванням, а також витрати, пов'язані з перевезенням або переміщенням вагонів до місця призначення (залізничний тариф, плата за подачу та забирання вагонів, інші збори), проїздом провідників (машиністів залізнично-будівельних машин) Виконавця, крім витрат, передбачених п.4.13 цього договору (п.4.1);

виконавець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір при наявності у замовника заборгованості по оплаті за один місяць, попередньо попередивши замовника про розірвання договору за 7 календарних днів. При цьому замовник повинен протягом 15-ти календарних днів здійснити повернення вагонів на станцію Київ-Московський Південно-Західної залізниці та провести повні розрахунки за послуги на умовах цього договору (п. 4.16);

за порушення умов даного Договору винна сторона відшкодовує заподіяні цим порушенням збитки, у порядку, передбаченому чинним законодавством та цим Договором (п.6.2).

05.07.2012 року сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою доповнено пункт 2.1 після слів "станції Щорс" словами "та Шепетівка" (а.с.19).

Відповідно до умов Договору позивач почав надавати відповідачу послуги семи вагонами з 09.04.2012 року згідно Акту початку надання послуг №1, надалі згідно Актів початку надання послуг №№2-10 кількість вагонів, які надавали послуги, збільшилась до 39 (а.с.25-34).

23.04.2013 року позивач надіслав відповідачу листа за вих.№652 щодо невиконання відповідачем умов договорів від 14.02.2012 №8/Д та від 16.05.2012 №2, в якому повідомив відповідача про те, що ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в односторонньому порядку розриває договір № 8/Д від 14.02.2012 та договір № 2 від 16.02.2012 з 13 травня 2013 р., у зв'язку з порушенням ТОВ "Лоджистік-Інтер-Сервіс" зобов'язання щодо оплати послуг відповідно до умов укладеного договору та зобов'язує протягом 15-ти календарних днів з дати отримання цього листа, здійснити повернення всіх вагонів за наступними реквізитами: станція призначення: Київ-Московський Південно-Західної залізниці; код станції: 320100; одержувач: Київ-Московська філія ПрАТ «КиївДніпровське МППЗТ»; код одержувача: 0891; адреса одержувача: 01013, м.Київ, вул.Будіндустрії, 7В (а.с.35-36).

11.06.2013 року вагони були повернуті позивачу, але оплату їх доставки залізницею до станції Київ-Московська було здійснено не відповідачем, а позивачем, що підтверджується залізничними накладними №№746435, 746436, 746437 та переліками Київського технологічного центру по обробці перевізних документів Південно-Західної залізниці №20130612 від 12.06.2013 року та №20130611 від 11.06.2013 року (а.с.39-44), внаслідок чого позивач поніс витрати в загальній сумі 90741,00 грн. (75617,50 грн. оплата послуг за доставку вагонів та 15123,50 грн. податку на додану вартість).

Листом від 12.06.2013 року вих.№1206 відповідач гарантував оплату рахунків від Укрзалізниці за проїзд порожніх вагонів в кількості 39 одиниць, а також вагону супроводження (теплушка) зі станції Казачья Лопань - Красний Хутір до станції Київ-Московська (а.с.38).

Господарськими судами розглядався позов приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Київ-Московської філії" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистік-Інтер-Сервіс" щодо стягнення заборгованості за договором №8/Д від 14.02.2012 року та договором №2 від 16.05.2014 року.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.02.2014 року у справі № 925/2053/13 позов задоволено частково, стягнуто 372 939 грн. 84 коп. за надані послуги з перевезення вантажів по договору №8/Д від 14.02.2012 та 66 064 грн. 08 коп. за надання послуг службово-технічним вагоном по договору №2 від 16.05.2012, а всього 439 003 грн. 92 коп. із Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистік-Інтер-Сервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (а.с.111-123).

У рішенні місцевий суд зазначив, зокрема, наступне: «Суд, оцінюючи ту обставину, що відповідач не виконав свого обов?язку по доставці вагонів до станції Київ-Московський, а позивач був вимушений сплатити залізниці 90741 грн. за доставку вагонів, приходить до висновку, що це по суті, є збитками позивача. Проте, у встановленому порядку позивач не змінював предмет і підставу позову та не заявляв вимогу про стягнення збитків. Відтак, вимоги позивача про стягнення 90741 грн. плати за доставку вагонів до ст. Київ-Московський не є боргом у розумінні зобов?язань по договору № 8/Д і не можуть бути задоволені за цим судовим рішенням» (сторінка 7 рішення, останній абзац).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року (а.с.90-97) рішення Господарського суду Черкаської області від 12.02.2014 у справі № 925/2035/13 скасовано частково і прийнято нове рішення. Позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистік-Інтер-Сервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" 391 965,04 грн. основного боргу, 37 918,52 грн. пені, 9 062,13 грн. 3% річних, 8 778,91 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

У постанові зазначено, зокрема, наступне: "Як вбачається із позовної заяви, позивачем до суми основного боргу за договором № 8/Д включено суму відшкодування стягнутого Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" з позивача суми залізничного тарифу в розмірі 90 741,00 грн. Однак, у позовній заяві вказано підставами позовних вимог порушення договірних зобов'язань за договорами № 8/Д та № 2, якими не передбачено обов'язки відповідача щодо відшкодовування позивачу стягнутого залізничного тарифу, інших підстав позову позивачем не зазначено, отже, позовні вимоги у частині відшкодування стягнутого залізницею залізничного тарифу в розмірі 90 741,00 грн. у даній справі задоволенню не підлягають."

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2014 року (а.с.124-127) залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року та вказано на обґрунтованість відмови у стягненні 90 741,00 грн.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

Отже, спірними правовідносинами є вимоги позивача про відшкодування понесених ним збитків, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про надання послуг № 8/Д від 14.02.2012 року, укладеного ними.

Зазначений договір за правовою природою відноситься до договірних зобов'язань перевезення і послуг, загальні положення про послуги, перевезення і транспортне експедирування визначені главами 63-65 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), главою 32 Господарського кодексу України (далі - ГК України), загальні положення про договір - розділом ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, загальні положення про правочини - розділом IV книги 1 ЦК України.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами Договору був встановлений обов'язок відповідача, як замовника, здійснити повернення вагонів на станцію Київ-Московський Південно-Західної залізниці у разі розірвання.

В порушення зазначених умов Договору відповідач свої зобов'язання з повернення вагонів не виконав, внаслідок чого позивач поніс витрати з в розмірі 75617,50 грн. на оплату послуг за доставку вагонів та в розмірі 15123,50 грн. за сплати податку на додану вартість.

Умовами укладеного між сторонами Договору встановлено обов'язок винної сторони відшкодувати заподіяні цим порушенням збитки, у порядку, передбаченому чинним законодавством та цим Договором

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України та ч.2 ст.20 ГК України встановлено, що способом захисту прав та інтересів може бути, у тому числі, відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, згідно ч.1 ст.225 ГК України, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

Отже, із вищенаведених обставин справи і приписів законодавства вбачається, що відповідач, в порушення пункту 2.2., 4.1., 4.16., 6.2. умов договору, у зв'язку з припиненням дії договору, повернув вагони позивачу на станції Казачья Лопань - Красний Хутір, хоч зобов'язаний був здійснити повернення на станції Київ-Московська Південно-Західної залізниці, оплату за проїзд порожніх вагонів в кількості 39 одиниць, а також вагону супроводження (теплушка) зі станції Казачья Лопань - Красний Хутір до станції Київ-Московська Південно-Західної залізниці здійснив позивач, чим поніс додаткові витрати (збитки) у розмірі 75617, 5 грн. та сплати ПДВ до зазначеної суму у розмірі 15123,50 грн., а разом - 90741 грн.

Зазначені обставини також встановлені судовими рішеннями у справі № 925/2035/13, які набрали законної сили. Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи відповідача, які викладені у клопотанні про припинення провадження у справі, суд вважає необґрунтованими і відхиляє їх, оскільки сума збитків у розмірі 90741,00 грн. заявлена позивачем до стягнення у даній справі, у справі № 925/2035/13 заявлялась до стягнення з інших підстав.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору, обставин справи та вимог законодавства суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, доказаним і їх задовольняє повністю, заперечення відповідача визнає безпідставними і їх відхиляє.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 1827 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистік-Інтер-Сервіс", місцезнаходження: 18002, м.Черкаси, вул.Смілянська, 2, оф.29, ідентифікаційний код 35220443 на користь приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Київ-Московської філії", місцезнаходження: 01013, м.Київ, вул.Будіндустрії, 7в, ідентифікаційний код 34425486 - 90741,00 грн. збитків та 1827,00 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 01.08.2014 року.

Суддя В.М. Грачов