Рішення

від 22.09.2006 по справі 12517-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

12517-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404

РІШЕННЯ

Іменем України

22.09.2006Справа №2-26/12517-2006

За позовом Прокурора у м. Феодосія (м. Феодосія, вул. Войкова, 5) вінтересах держави в особі виконавчого комітету Феодосійської міської ради (98100, м. Феодосія, вул. К. Лібкнехта, 4, код ЄДРПОУ 24043468)

До відповідача  Приватного підприємства «Туван» (м. Феодосія, вул. Войкова, 3, код ЄДРПОУ 20725314)

Про  розірвання договору оренди, стягнення 18,34 грн. та виселення

Суддя О. Л. Проніна

Представники:

Від позивача – Калашников О. О., довіреність у  справі

Від відповідача  -   не з'явився

За участю прокурора  -  Горна К. В., посвідчення №04070

           Сутність справи: Прокурор у м. Феодосія звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою в інтересах держави в особі виконавчого комітету Феодосійської міської ради та просить розірвати договір оренди від 28.10.2000р. №172, укладений між сторонами з дійсного спору, стягнути з відповідача 18,34 грн. пені та виселити відповідача з дійсного спору з займаємих нежитлових приміщень площею 87,1 кв.м. у м. Феодосія по вул. К. Лібкнехта, 18.

         Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем з дійсного спору зобов'язань за оспорюваним договором оренди  в частині внесення орендних платежів.

         19.09.2006р. до господарського суду АР Крим надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно якої Прокурор у м. Феодосія  просить  розірвати договір оренди від 28.10.2000р. №172, укладений між сторонами з дійсного спору, стягнути з відповідача 158,92 грн. пені та виселити відповідача з дійсного спору з займаємих нежитлових приміщень площею 87,1 кв.м. у м. Феодосія по вул. К. Лібкнехта, 18.

         Вказана заява була прийнята до розгляду.

        Відповідач  явку представника у судове засідання не забезпечив. Про час та місце слухання справи був сповіщений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позов та заяву про уточнення позовних вимог суду не надав.

         Розгляд справи у порядку ст. 77 ГПК України відкладався.

          Суд вважає за можливе розглянути справу у порядку ст.. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2000р. виконавчим комітетом Феодосійської міської ради було прийнято рішення №759 «Про передачу нежитлових приміщень на умовах оренди по вул. К. Лібкнехта, 18», згідно якого було вирішено передати зазначені приміщення площею 87,1 кв.м. у тимчасове платне користування приватному підприємству «Туван».

На підставі зазначеного рішення 28.10.2000р. між  виконавчим комітетом Феодосійської міської ради (Орендодавець) та Приватним підприємством «Туван» (Орендар) був укладений договір оренди комунального майна №172, згідно якого у тимчасове платне користування були передані нежитлові приміщення площею 87,1 кв.м. у м. Феодосія по вул. К. Лібкнехта, 18 строком на 28.10.2001р.

Об'єкт оренди був переданий за актом прийому-передачі від 28.10.2000р.

У подальшому договір був пролонгований. Додатковою угодою від 08.12.2004р. термін дії договору був продовжений із 28.10.2004р. по 28.09.2005р.

Оскільки суду не надано доказів, які б мали свідчити у розумінні п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» про розірвання договору оренди, суд вважає такий договір пролонгованим на тих самих умовах та на тій самий строк, тобто до 28.09.2006р.

Матеріали справи свідчать, що 12.09.2006р. на адресу Орендаря був направлений лист Орендодавцем із повідомленням про припинення строку дії договору оренди у зв'язку з порушенням Орендарем п. 3.1.1 Договору оренди від 28.10.2000р. №172.

Відповідно п. 3.1.1 Договору оренди орендна плата вноситься орендарем на спец рахунок Управління житлово-комунального господарства щомісячно до 30 числа поточного місяця із урахуванням індексу інфляції.

Відповідно розділу 3 Договору та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»  орендар зобов'язаний вносити орендну сплату своєчасно та у повному обсязі, на умовах визначених Договором.

Відповідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ти обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень тими засобами доказування, якими мають бути підтверджені певні факти. Тобто, відповідачем  не було доведено суду, що свої зобов'язання зі сплати орендних платежів ПП «Туван» виконувалися у повному обсязі, не надані відповідні платіжні документи тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Орендарем не були виконані зобов'язання зі своєчасного та повного внесення орендних платежів відповідно до умов договору, у зв'язку з чим Орендодавцем була нарахована пеня у розмірі 158,92 грн. згідно п. 3.3 Договору оренди від 28.10.2000р. №172, відповідно якого на суму орендних платежів перерахованих несвоєчасно або не у повному обсязі нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання їм майнового зобов'язання. (ст. 625 ЦК України).  

Діючим законодавством України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, тобто його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), настають правові наслідки визначені договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредитору  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

За такими обставинами, позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 158,92 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 525, 526 ГК України  зобов'язання повинні здійсняться належним чином й у встановлений строк відповідно до  вказівок закону, договору, одностороння  відмова від виконання зобов'язань не допустима.

Відповідно до  п. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”  у разі розірвання договору оренди орендар  зобов'язаний    повернути    орендодавцеві    об'єкт   оренди   на умовах, зазначених  у  договорі  оренди.

Відповідно ст. 175 Господарського кодексу України до майново-господарських зобов'язань відносяться зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання у процесі здійснення ними господарської діяльності.

Відповідно ст. 782 ЦК України орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди у випадку, якщо орендар не вносить плату за користування об'єктом оренди протягом 3 місяців підряд.

Відповідно ст. 202 Господарського кодексу України до правовідносин з припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні норми ЦК України. Відповідно ч. 2 ст. 202 ГК України розірвання є однією з підстав припинення господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 651 ЦК України договір може бути розірваний на вимогу однієї зі сторін у випадку суттєвого порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором й законом, при цьому істотність порушення пов'язується законом  з тим, що інша сторонам в значної мірі лишається того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Враховуючі, що оренда є за своєю суттю основаним на договорі строковим платним користуванням майном, одним з істотних порушень можливо враховувати  невнесення орендарем орендних платежів за користування майном.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 785 ЦК України у разі  припинення  договору  оренди орендар зобов'язаний негайно  повернути  орендодавцю  річ  у стані,  в якому вона була одержана,  з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За такими обставинами, позовні вимоги підлягають задоволенню  у повному обсязі.

         Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу покладається на відповідача  у відповідності зі ст.49 ГПК України.

        Керуючись ст. ст. 49, 75,  82-84 Господарського Процесуального Кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В    :

1.          Позов задовольнити.

2.          Розірвати договір оренди від 28.10.2000р. №172, укладений між виконавчим комітетом Феодосійської міської ради (код ЄДРПОУ 24043468) та Приватним підприємством «Туван» (код ЄДРПОУ 20725314).

3.          Виселити Приватне підприємство «Туван» (м. Феодосія, вул. Войкова, 3, код ЄДРПОУ 20725314)  із займаємих  нежитлових приміщень площею 87,1 кв.м. у м. Феодосія по вул. К. Лібкнехта, 18.

4.          Стягнути з Приватного підприємства «Туван» (м. Феодосія, вул. Войкова, 3, код ЄДРПОУ 20725314) на користь виконавчого комітету Феодосійської міської ради (м. Феодосія, вул. К. Лібкнехта, 4, код ЄДРПОУ 24043468) 158,92  грн. пені.

5.          Стягнути з Приватного підприємства «Туван» (м. Феодосія, вул. Войкова, 3, код ЄДРПОУ 20725314) у доход державного бюджету України (код платежу 22090200, одержувач –держбюджет м. Сімферополя, р/р 31118095600002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим  м. Сімферополь,  МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ЗКПО 22301854)  187 грн. державного мита.

6.          Стягнути з Приватного підприємства «Туван» (м. Феодосія, вул. Войкова, 3, код ЄДРПОУ 20725314) на користь ДП «Судовий інформаційний центр», (рахунок №26002014180001 у Відкритому акціонерному товаристві “Банк Універсальний”, МФО 325707, код ОКПО 30045370, м. Київ, пр. Перемоги, 44)  118 грн. витрат зі сплати послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази  після вступу рішення у закону чинність.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Проніна О.Л.