Рішення

від 31.07.2014 по справі 915/1026/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2014 року Справа № 915/1026/14

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Третяк Л.В., дов. №552 від 02.04.2014;

від відповідача: не з'явився,

присутній ОСОБА_2, без підтвердження повноважень,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»,

01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3,

в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС»,

55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона,

до Колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат»,

71500, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комунальна, 1,

в особі Южноукраїнського відокремленого підрозділу Колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат»,

55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона,

про стягнення 879260 грн. 15 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат» в особі Южноукраїнського відокремленого підрозділу Колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат» (далі - відповідач) грошових коштів у сумі 879260 грн. 15 коп., з яких 762615 грн. 42 коп. - основний борг за теплову енергію, спожиту на підставі договору №06-25/ПУ-26589 від 01.06.2010; 32751 грн. 03 коп. - пеня; 5595 грн. 80 коп. - 3% річних; 24914 грн. 84 коп. - інфляційні втрати; 53383 грн. 06 коп. - штраф, а також про відшкодування судових витрат у сумі 17585 грн. 20 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не надав, позов не заперечив і не спростував, повноважного представника у судове засідання не направив.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) спір розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову.

Висновок суду ґрунтується на такому: 01.06.2010 між сторонами було укладено договір №06-25/ПУ-26589 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах для опалення, вентиляції та гарячого водопостачання об'єктів, а відповідач - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені Договором.

Відповідно до п. 5.3 Договору відповідач щомісяця, до 28 числа звітного місяця, повинен надавати позивачу підписаний уповноваженим представником акт за фактично спожиту теплову енергію (далі - Акт).

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться за встановленими тарифами, що діють на період розрахунків. Рахунки на оплату позивач направляє відповідачу цінними листами з повідомленням про вручення.

Оплата рахунків проводиться до 20 числа поточного місяця у вигляді платежу на наступний розрахунковий період в розмірі 100% вартості заявленого місячного обсягу споживання теплової енергії.

У випадку різниці між сумою попередньої оплати за минулий розрахунковий період та вартістю фактично спожитої теплової енергії різниця сплачується відповідачем протягом 5 робочих днів з дати отримання рахунку за фактично спожиту в розрахунковому періоді теплову енергію.

Згідно з п. 6.6 Договору у випадку несвоєчасної оплати платіжних документів в зазначений термін відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1% в кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7%.

Відповідно до п. п. 10.1, 10.4 Договору термін його дії - до 31.05.2011, а у разі, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази такого звернення, є усі підстави вважати, що Договір діє до 31.05.2015.

На виконання умов договору протягом січня-квітня 2014 року позивач відпустив, а відповідач - спожив теплову енергію на загальну суму 762615 грн. 24 коп., що підтверджено Актами за січень-квітень 2014 року, підписаними уповноваженими особами відповідача, виставленими рахунками на загальну суму 762615 грн. 24 коп. з доказами їх вручення відповідачу (а.с. 29-50).

Зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії відповідач не виконав у повному обсязі, що підтверджено актом звірки взаєморозрахунків, підписаним керівниками і головними бухгалтерами обох сторін, складеним станом на 30.04.2014.

Несплатою боргу у сумі 762615 грн. 24 коп. відповідач порушує право позивача, умови Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК).

За вказаними законами зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено та встановлено, що розрахунок пені здійснено арифметично правильно, відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Отже, вимога про стягнення пені в сумі 32751 грн. 03 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Застосування штрафу у розмірі 7% за несвоєчасну оплату платіжних документів сторони прямо встановили у п. 6.6 Договору, і за таких обставин, вимога позивача про стягнення 53383 грн. 06 коп. штрафу є обґрунтованою і також підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК встановлений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити кредиторові суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також при проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Спираючись на вищенаведені норми закону та умови Договору, позивач підставно нарахував 24914 грн. 84 коп. інфляційних втрат та 5595 грн. 80 коп. - три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Детальний розрахунок зазначеної суми наведений в позовній заяві. Суд вважає цей розрахунок вірним та арифметично правильним.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат» в особі Южноукраїнського відокремленого підрозділу Колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат» (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, ідентифікаційний код 37050895) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, ідентифікаційний код 20915546) грошові кошти у сумі: 762615 (сімсот шістдесят дві тисячі шістсот п'ятнадцять) грн. 42 коп. - основний борг; 32751 (тридцять дві тисячі сімсот п'ятдесят одна) грн. 03 коп. - пеня; 5595 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 80 коп. - 3% річних; 24914 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн. 84 коп. - інфляційні втрати; 53383 (п'ятдесят три тисячі триста вісімдесят три) грн. 06 коп. - штраф та 17585 (сімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 20 коп. - судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.

Повне рішення складено відповідно до ст. 84 ГПК і підписано 1 серпня 2014 року.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька