Рішення

від 29.07.2014 по справі 916/2385/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" липня 2014 р.Справа № 916/2385/14

Позивач: Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси"

Відповідач: Виробничо-комерційна фірма "МГК" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

Про стягнення

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від позивача: Зуб О.Ю. - довіреність № 01/11-726 від 18.12.2013р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Комунальне підприємство (далі - КП) "Теплопостачання міста Одеси", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Виробничо-комерційної фірми "МГК" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ВКФ "МГК" про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 13 695 грн. 77 коп., 3% річних у сумі 362 грн. 51 коп., інфляційних втрат у сумі 1 342 грн. 21 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач про місце та дату судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але, судову кореспонденцію повернуто поштою із зазначенням "за закінченням строку зберігання". За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про місце та дату судових засідань, та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст..75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Відповідно рішення Одеської міської ради № 101-V від 27.06.2006р. "Про реорганізацію комунального підприємства "Одестеплокомуненерго" та комунального підприємства "Одесатеплоенерго" реорганізовано комунальне підприємство "Одестеплокомуненерго" та комунальне підприємство "Одесатеплоенерго" шляхом злиття та створено на їх базі Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси".

Згідно нової редакції Статуту КП «Теплопостачання міста Одеси», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 22.11.2011 р. № 1535-VІ, основною метою діяльності КП "Теплопостачання міста Одеси" є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Підприємства та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Підприємства.

01 жовтня 2007р. між КП "Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та ВКФ "МГК" (Споживач) був укладений Договір № 2186 на постачання теплової енергії, згідно якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію на опалення офісу за адресою: м.Одеса, вул. Князівська, 3, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 27.03.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією із сторін. Згідно п.10.3 Договору припинення Договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати споживчої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Згідно 5.1. Договору облік споживання теплової енергії на опалення тимчасово визначається розрахунковим способом.

За умовами розділу 6 Договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів - 285 грн. 39 коп. за 1 Гкал, на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Обсяги постачання теплової енергії Споживачу з розбивкою по місяцям встановлені Додатком 1 до Договору.

Позивач по справі зазначає, що він належним чином виконував свої зобов'язання щодо постачання теплової енергії, але Споживач своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим, за період з листопада 2012р. по лютий 2014р. за ним утворилася заборгованість у сумі 13 695 грн. 77 коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.. 277 Господарського кодексу України, яка передбачає, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Позивач також посилається на п. 40 "Правил користування тепловою енергією", який передбачає, що споживач зобов'язаний дотримуватися вимог договору, а саме вчасно проводити розрахунки за споживчу теплову енергію. Крім того, відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається .

Позивач також зазначає, що п.7.2.3 Договору передбачено, що в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання Споживач зобов'язаний сплатити Теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст..625 Цивільного кодексу України , та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується не більш ніж як за один рік з моменту коли грошове зобов'язання мало бути виконане.

На підставі зазначеного пункту Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 362 грн. 51 коп. та інфляційні у сумі 1 342 грн. 21 коп.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст. ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Ця ж норма міститься у ст.20 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Із змісту ч. 3 ст. 24, ч. 2, ст. 25 Закону України „Про теплопостачання" вбачається, що основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду

За умовами ч. 6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. П. 40 Правил користування тепловою енергією передбачає, що споживач зобов'язаний дотримуватися вимог договору, а саме вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2007р. між КП "Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та ВКФ "МГК" (Споживач) був укладений Договір № 2186 на постачання теплової енергії, згідно якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію на опалення офісу за адресою: м.Одеса, вул. Князівська, 3, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 3.2.2. Договору Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати споживчої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Згідно 5.1. Договору облік споживання теплової енергії на опалення тимчасово визначається розрахунковим способом .

За умовами розділу 6 Договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів - 285 грн. 39 коп. за 1 Гкал, на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Обсяги постачання теплової енергії Споживачу з розбивкою по місяцям встановлені Додатком 1 до Договору.

Згідно Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30 вересня 2011 року N 133 „Про встановлення тарифів на теплову енергію КП "Теплопостачання міста Одеси" постановлено установити Комунальному підприємству "Теплопостачання міста Одеси" тарифи на теплову енергію: для потреб бюджетних установ - 836,38 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); для потреб інших споживачів - 846,30 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Постановою Національної комісії , що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 31 грудня 2013 року N 493 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання КП "Теплопостачання міста Одеси" (із змінами та доповненнями) постановлено, зокрема, установити КП "Теплопостачання міста Одеси" тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання на рівні: для потреб інших споживачів: тариф на теплову енергію - 1015,41 грн./Гкал (без ПДВ) з 01.01.2014р.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ,а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 13 695 грн. 77 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до п.7.2.3 Договору в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання Споживач зобов'язаний сплатити Теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст..625 Цивільного кодексу України , та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується не більш ніж як за один рік з моменту коли грошове зобов'язання мало бути виконане.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, на думку суду позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у сумі 362 грн. 51 коп. та інфляційні у сумі 1 342 грн. 21 коп.

Судові витрати по сплаті держмита ,витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" - задовольнити.

2. Стягнути з Виробничо-комерційної фірми "МГК" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65029, м. Одеса, вул. Князівська, 3/5, код ЄДРПОУ 22469453) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 26036300035763 в ПАТ «Державний ощадний банк України» філія Одеське міське відділення №7860, МФО 388078) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 13 695 грн. 77 коп., 3% річних у сумі 362 грн. 51 коп., інфляційні втрати у сумі 1 342 грн., 21 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04 серпня 2014р.

Суддя Рога Н. В.