Рішення

від 29.07.2014 по справі 917/902/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2014 р. Справа №917/902/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Буровик", вул. Сосюри, 60, м. Полтава, Полтавська область,36002

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нептун", вул. Київське шосе,88, к.33, Полтавський район, Полтавська область,38751

про: 1. визнання недійсним договору оренди автомобіля від 23.08.2011 року;

2. витребування з чужого незаконного володіння МАЗ-5334, д.н. 66-42 ПОР, 1987 року випуску бурову установку на його базі УРБ-3АМ, бурові штанги діаметром 73 мм в кількості 226 метрів погонних.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Чуфістова Ю.Г., дов. б/н від 04.02.2014р.; Яцун В.Ф. (керівник ПрАТ "Буровик") серія паспорта НОМЕР_1 від 10.07.1996р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 29.07.2014 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про визнання недійсним договору оренди автомобіля від 23.08.2011 року та витребування з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нептун" МАЗ-5334, д.н. 66-42 ПОР, 1987 року випуску бурову установку на його базі УРБ-ЗАМ, бурові штанги діаметром 73 мм в кількості 226 метрів погонних.

В судовому засіданні представники позивача озвучили письмову заяву, в якій просять суд пункт 2 позовних вимог викласти в наступній редакції: про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нептун" (код ЄДРПОУ 35858787) на користь Приватного акціонерного товариства "Буровик" (код ЄДРПОУ 01039926) з чужого незаконного володіння МАЗ-5334, д.н.з. 66-42 ПОР, 1987 року випуску, бурову установку на його базі УРБ-3АМ, бурові штанги діаметром 73 мм в кількості 226 метрів погонних.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Дана заява не є зміною позовних вимог, а лише уточнює позовні вимоги та конкретизує стягувача, на чию користь просять витребувати майно.

Суд приймає заяву позивача до розгляду та розглядає позовні вимоги з урахуванням даної заяви.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. Ухвали суду від 15.05.2014 року від 29.05.2014 року, які направлялася відповідачу на адресу: вул. Київське шосе, буд.88, к.3, м. Полтава, 36028, повернулися до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання". Ухвала суду від 22.07.2014 року, яка направлялася відповідачу на адресу: вул. Київське шосе, буд.88, к.3, м. Полтава, 36028 станом на час проведення судового засідання (29.07.2014 року) до суду не повернулася.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.05.2014 року місцезнаходження відповідача є: вул. Київське шосе, буд.88, кв.3, м. Полтава, 36028, тобто адреса, зазначена у позовній заяві, на яку і здійснювались направлення ухвал суду.

Відповідно до ч.3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою судом стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наведене суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

Відповідно до протоколу засідання наглядової ради Закритого акціонерного товариства "Буровик" (яке змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Буровик") від 27 квітня 2011 року було відсторонено від виконання повноважень Голови правління ЗАТ "Буровик" ОСОБА_3 і призначено тимчасово виконуючим обов'язки Голови правління ЗАТ "Буровик" Яцуна Володимира Федоровича (арк. с.13-14).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що Яцун Володимир Федорович тимчасово виконуючи обов'язки Голови правління ЗАТ "Буровик" встановив, що на підприємстві відсутня деяка техніка, а саме: МАЗ-5334, д. н. 66-42 ПОР, 1987 року випуску, бурова установка на його базі УРБ-ЗАМ, бурові штанги діаметром 73 мм в кількості 226 метрів погонних. Відомості про укладення будь-яких договорів щодо зазначеного майна та підприємстві відсутні.

Після звернень позивача до органів внутрішніх справ та прокуратури із заявами та скаргами на колишнього керівника підприємства ОСОБА_3 про крадіжку техніки, яка належить ЗАТ "Буровик" та про розшук вкраденого майна позивачем з'ясувались наступні факти. МАЗ-5334, д.н. 66-42 ПОР, 1987 року випуску, бурова установка на його базі УРБ-ЗАМ, бурові штанги діаметром 73 мм в кількості 226 метрів погонних перебувають у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нептун" (відповідач) на підставі договору оренди автомобіля від 23.08.2011 року укладеного між Закритим акціонерним товариством "Буровик" в особі голови правління ОСОБА_3 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нептун" (орендар) та були передані в оренду на підставі акту - приймання передачі від 26 серпня 2011 року згідно договору (арк. с. 11-12).

Позивач вважає, що передача колишнім керівником підприємства позивача (ОСОБА_3) в користування відповідачу МАЗ-5334, д.н. 66-42 ПОР, 1987 року випуску, бурової установки на його базі УРБ-ЗАМ, бурових штангів діаметром 73 мм в кількості 226 метрів погонних була здійснена незаконно, оскільки договір оренди був укладений з порушенням вимог ст. 92 ЦК України, а саме договір оренди автомобіля був в укладений з боку позивача не уповноваженою особою - відстороненим головою правління ЗАТ "Буровик" ОСОБА_3. Як пояснили суду представники позивача в судових засіданнях жодних орендних платежів від відповідача позивач не отримував, про існування договору позивач убуло невідомо.

На підставі вище викладеного позивач просить суд визнати недійсним договір оренди автомобіля від 23.08.2011 року та витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нептун" (код ЄДРПОУ 35858787) на користь Приватного акціонерного товариства "Буровик" (код ЄДРПОУ 01039926) з чужого незаконного володіння МАЗ-5334, д.н.з. 66-42 ПОР, 1987 року випуску, бурову установку на його базі УРБ-3АМ, бурові штанги діаметром 73 мм в кількості 226 метрів погонних.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 23.08.2011 року між ЗАТ "Буровик" та ТОВ "Нептун" укладено договір оренди, який з боку позивача підписано головою правлінням ОСОБА_3, що діяв на підставі статуту. За умовами вказаного договору позивач передав, а орендар (відповідач) прийняв в оренду бурову установку МАЗ-5334, державний номер 66-42 ПОР, 1987 року випуску та бурові штанги діаметром 73 мм в кількості 226 п.м. (арк. справи 11).

За актом приймання-передачі від 26.08.2011 року відповідач отримав предмет оренди (арк. справи 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, цивільно-правовий договір, який є основною правовою формою договору, що опосередковує рух цивільного обороту. За своєю правовою природою будь-який цивільно-правовий договір є правочином.

Правочин це дія особи, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів статті 92 Цивільного кодексу України правоздатність юридичної особи реалізується через її органи, які формують і виражають її волю зовні. Органи юридичної особи не тільки здійснюють управління, а й виступають у майновому обороті від її імені. Тобто дії органів визнаються діями самої юридичної особи.

Пункт 4 даної статті передбачає, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у п. 3.3 Постанови Пленуму "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 року (із змінами) припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо:

- такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України);

- про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З боку позивача спірний договір від 23.08.2011 року підписано головою правління ОСОБА_3, який діяв на підставі статуту.

Судом встановлено, що 27.04.2011 р. проведено засідання наглядової ради Закритого акціонерного товариства "Буровик", оформлене протоколом (без номеру) від 27 квітня 2011 року (арк. справи 13-14), яким прийняте рішення про відсторонення ОСОБА_3 від виконання повноважень голови правління, обрано виконуючим обов'язки голови правління Яцун В.Ф.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звертались із позовом до Закритого акціонерного товариства "Буровик" про визнання недійсним рішення наглядової ради Закритого акціонерного товариства "Буровик" від 27.04.2011 р. про відсторонення ОСОБА_3 від виконання повноважень голови правління, ОСОБА_4 - від виконання функцій реєстроутримувача-спеціаліста по веденню реєстру власників іменних цінних паперів та заступника голови правління, обрання виконуючим обов'язки голови правління Яцуна Володимира Федоровича, оформлене протоколами (без номеру) від 27.04.2011 р., визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Буровик" від 01.10.2011 р. про обрання нового правління Закритого акціонерного товариства та наглядової ради, оформленого протоколом від 01.10.2011 р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.06.2013 у справі №18/3777/11 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Буровик" від 01.10.2011 р. про обрання нового правління Закритого акціонерного товариства та наглядової ради, оформлене протоколом від 01.10.2011 р. В частині позовних вимог про визнання недійсним рішення наглядової ради Закритого акціонерного товариства "Буровик" від 27.04.2011 р. про відсторонення ОСОБА_3 від виконання повноважень голови правління, ОСОБА_4 - від виконання функцій реєстроутримувача-спеціаліста по веденню реєстру власників іменних цінних паперів та заступника голови правління, обрання виконуючим обов'язки голови правління Яцуна Володимира Федоровича, оформлене протоколами (без номеру) від 27 квітня 2011 року відмовлено ( арк. справи 47-53).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 рішення господарського суду Полтавської області від 12.06.2013 у справі №18/3777/11 в частині відмови про визнання недійсним рішення наглядової ради Закритого акціонерного товариства "Буровик" від 27.04.2011 про відсторонення ОСОБА_4 від виконання функцій реєстроутримувача-спеціаліста по веденню реєстру власників іменних цінних паперів, оформлене протоколом (без номеру) від 27.04.2011 та п. 5 в частині солідарного стягнення з ОСОБА_4 до спеціального фонду державного бюджету України судового збору скасовано. Визнано недійсним рішення наглядової ради Закритого акціонерного товариства "Буровик" від 27.04.2011 в частині відсторонення ОСОБА_4 від виконання функцій реєстроутримувача-спеціаліста по веденню реєстру власників іменних цінних паперів, оформлене протоколом (без номеру) від 27.04.2011. В іншій частині рішення залишено без змін ( арк. справи 54-69). Постановою ВГСУ від 27.11.2013 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року залишено без змін ( арк. справи 70-76).

З матеріалів справи вбачається, що протокол засідання наглядової ради ЗАТ "Буровик", яким було відсторонено ОСОБА_3 від виконання повноважень голови правління і призначено виконуючим обов'язки голови правління Яцуна В.Ф., було зареєстровано державним реєстратором у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 15.07.2011 року, номер запису 15881070004007736 (довідка реєстратора арк. справи 105-110).

Згідно ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру ( ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ).

За змістом ч.1 ст. 16 вказаного Закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту

достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 17 Закону відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться такі відомості щодо юридичної особи - відомості про органи управління юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи та ін. (ст. 17 Закону).

Згідно положень ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно (ст. 20 Закону).

Отже, станом на дату підписання договору (23.08.2011 року) ОСОБА_3 не мав повноважень голови правління, оскільки рішенням наглядової ради товариства від 27.04.2011 року був відсторонений від виконання обов'язків голови правління ЗАТ "Буровик". Протокол про відсторонення був зареєстрований державним реєстратором у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 15.07.2011 року, номер запису 15881070004007736. Підписантом позивача з 27.04.2011 року значиться Яцун В.Ф. Дані обставини підтверджуються витягом станом на 15.07.2011 року з Єдиного державного реєстру ( арк. справи 111), довідкою станом на 15.02.5012 року ( арк. справи 105-110), копією реєстраційної картки ( арк. справи 117-122).

Таким чином, станом на дату укладення договору (23.08.2011 року) відомості про відсторонення ОСОБА_3 від виконання обов'язків голови правління ЗАТ "Буровик" були внесені до Єдиного державного реєстру, як наслідок є достовірними та були доступними для відповідача.

Крім того, в судовому засіданні представники позивача пояснили, що печатка, відбиток якої стоїть на спірному договорі є недійсною, оскільки згідно публікації в "Жовтій газеті" № 59 від 25-27.07.2011 року печатка та штампи ЗАТ "Буровик" вважаються загубленими та недійсними ( копія газети в мат. справи, арк. 112-113, оригінал оглянуто в судовому засіданні). Нова печатка, яка була виготовлена позивачем після втрати візуально досить відрізняється від попередньої, що підтверджується її відбитком, зокрема, на довіреності представника від 17.10.2011 року ( арк. справи 165).

Судом також досліджено постанову від 20.07.2011 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи за зверненням Яцуна В.Ф. з приводу факту відсутності печатки ЗАТ "Буровик", оскільки вбачаються ознаки злочину, передбачені ст. 185 КК України, але в силу своєї малозначності не представляє суспільної небезпеки (копія постанови в мат. справи, арк. справи 164, оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Після втрати печатки позивачем було виготовлено нову печатку, що підтверджується квитанцією від 27.07.2011 року, рахунком - фактурою від 27.07.2011 року (копії в мат. справи, арк. справи 163, оригінали оглянуто в судовому засіданні).

Отже, станом на час підписання спірного договору у серпні 2011 року у позивача була інша печатка, тоді як печатка, відбиток якої стоїть на договорі оренди, була втрачена ще в липні 2011 року та вважається недійсною.

У силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину

З огляду на викладене суд дійшов висновку про недійсність договору від 23.08.2011 року.

Правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, як існують на момент відшкодування ( ст. 216 ЦК України).

Реституція, як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

У разі визнання недійсним зобов'язання кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом (ч. 2 ст. 208 ГК України).

Отже, визнання недійсності договору свідчить про відсутність правових підстав для оренди майна за ним. Правові наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави врегульовані главою 83 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Пунктом 1 частини 3 даної статті передбачено, що положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що з моменту визнання недійсним договору оренди від 23.08.2011 року у відповідача виникло зобов'язання повернути позивачу. Право власності позивача на витребуване майно підтверджується технічним паспортом (арк. справи 29).

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Судові витрати відшкодовуються позивачу згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди автомобіля від 23.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нептун" (вул. Київське шосе,88, к.33, Полтавський район, Полтавська область,38751, код ЄДРПОУ 35858787) та Закритим акціонерним товариством "Буровик" (вул. Сосюри, 60, м. Полтава, Полтавська область,36002, код ЄДРПОУ 01039926) .

3. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нептун" (вул. Київське шосе,88, к.33, Полтавський район, Полтавська область,38751, код ЄДРПОУ 35858787) на користь Приватного акціонерного товариства "Буровик" (вул. Сосюри, 60, м. Полтава, Полтавська область,36002, код ЄДРПОУ 01039926) з чужого незаконного володіння МАЗ-5334, д.н.з. 66-42 ПОР, 1987 року випуску, бурову установку на його базі УРБ-3АМ, бурові штанги діаметром 73 мм в кількості 226 метрів погонних.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нептун" (вул. Київське шосе,88, к.33, Полтавський район, Полтавська область,38751, код ЄДРПОУ 35858787) на користь Приватного акціонерного товариства "Буровик" (вул. Сосюри, 60, м. Полтава, Полтавська область,36002, код ЄДРПОУ 01039926) 3045,00 грн. судового збору.

Видати наказ при набранні рішенням законної сили.

повне рішення складено 31.07.2014 року

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією