Рішення

від 29.07.2014 по справі 910/11900/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11900/14 29.07.14

За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" простягнення 19579,04 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача Коноваленко Є.Л., довіреність № 196-10825/КР від 28.07.2014; від відповідача не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" про стягнення 19579,04 грн., з яких 16992,92 грн. - основний борг, 1066,57 грн. - пеня, 451,62 грн. - 3% річних та 1067,93 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору №670/ТК на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об'єкту (-ів) зовнішньої реклами від 07.03.2005 надав відповідачу право на тимчасове користування місцем для розміщення об'єкту зовнішньої реклами, втім відповідач в порушення умов даного договору зобов'язання по оплаті права користування місцем для розміщення об'єкту зовнішньої реклами належним чином не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2014 порушено провадження у справі №910/11900/14 та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні 29.07.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання 29.07.2014 своїх представників не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.07.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

07.03.2005 між Госпрозрахунковою організацією "Київреклама" (нова назва Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ " був укладений договір № 670/ТК на право тимчасового користуванням місцем (-ями) на розміщення об'єктів зовнішньої реклами, відповідно до умов якого робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами право на тимчасове користування місцем (-ями) за адресою (-ами) згідно Додатку (-ів), який (-і) є невід'ємною частиною цього договору, на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації на розміщення об'єктів зовнішньої реклами, а розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане (-і) місце (-я) за цільовим призначенням -для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, здійснює оплату за право користування місцем (-ями) та звільняє у триденний термін місце (-я) після закінчення терміну дії дозволу (та/або цього договору) в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію дозволу або договору.

Відповідно до п. 2.3 договору місця надаються для розміщення виключно тих об'єктів, що вказані у додатку (-ах) до цього договору.

Згідно п. 3.4.4 договору розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний використовувати надане (-і) місце (-я) у тимчасове користування відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України з питань реклами, запобігати його пошкодженню і псуванню, а також своєчасно, в повному обсязі вносити плату за право тимчасового користування місцем (-ями) у порядку і розмірі, передбачених розділом 4 цього договору.

Так, розділом 4 договору встановлено, що розмір плати за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення об'єктів зовнішньої реклами встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами на підставі рахунків-фактур, наданих робочим органом, які розповсюджувач зобов'язаний отримати не пізніше п'ятнадцятого числа поточного місяця.

При цьому, плата за право тимчасового користування місцем для розміщення об'єктів зовнішньої реклами складається з базового тарифу та коригуючих коефіцієнтів, на які послідовно перемножується базовий тариф і сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно, не пізніше двадцятого числа поточного місяця, шляхом перерахування суми коштів, зазначеної в рахунку фактурі, наданої робочим органом, на поточний рахунок останнього.

П.п. 7.1, 7.2 договору визначено, що договір набуває чинності з дати його підписання сторонами. Строк дії цього договору визначається по кожному місцю розташування об'єктів зовнішньої реклами окремо у додатках (адресних програмах), які є невід'ємною частиною договору. Строк дії цього договору може бути продовжено шляхом укладання додаткової угоди та внесення змін до додатків (адресних програм).

Згідно з адресною програмою, дата строку дії договору по місцю розташування ОЗР за адресою: Печерський р-н, бульвар Дружби Народів, 5 встановлена до 01.09.2010.

03.03.2011 сторони підписали додаткову угоду № 670/ТК-2 до договору № 670/ТК від 07.03.2005 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, згідно якої договір вважається продовжений з моменту прийняття заяви на продовження дозвільної документації на строк до отримання рішення виконавчого органу КМДА про продовження дії дозволу чи про відмову у його продовженні в частині, що стосується рекламного (-их) засобу (-ів).

Згідно ч. 2 додаткової угоди №670/ТК-2 розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язується оплачувати виставлені підприємством рахунки за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів) до отримання рішення виконавчого органу КМДА про продовження дії дозволу чи про відмову у його продовженні.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем надане визначене адресною програмою місце для розташування об'єктів зовнішньої реклами за адресою: Печерський р-н, бульвар Дружби Народів, 5 та виставлено рахунки -фактури на сплату плати за тимчасове використання місця для розміщення ОЗР №00437-03 (рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді (4,0200 м 2 ,ІІІ)) на загальну суму 16992,92 грн., а саме № 59953 від 17.09.2012 на суму 844,20 грн., №62716 від 15.10.2012 на суму 844,20 грн., №63851 від 12.11.2012 на суму 844,20 грн., №65353 від 14.12.2012 на суму 844,20 грн., №66785 від 15.01.2013 на суму 844,20 грн., №68030 від 11.02.2013 на суму 844,20 грн., №69562 від 14.03.2013 на суму 844,20 грн., №71012 від 10.04.2013 на суму 844,20 грн., №72370 від 08.05.2013 на суму 844,20 грн., №73846 від 10.06.2013 на суму 844,20 грн., №75251 від 09.07.2013 на суму 844,20 грн., №76683 від 08.08.2013 на суму 844,20 грн., №78189 від 10.09.2013 на суму 844,20 грн., №79654 від 09.10.2013 на суму 844,20 грн., №81419 від 11.11.2013 на суму 844,20 грн., №83034 від 11.12.2013 на суму 844,20 грн., №84949 від 30.01.2014 на суму 844,20 грн., №85615 від 11.02.2014 на суму 844,20 грн., №87981 від 14.03.2014 на суму 844,20 грн., №88776 від 07.04.2014 на суму 844,20 грн. та №90086 від 05.05.2014 на суму 108,92 грн.

Втім, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором № 670/ТК на право тимчасового користуванням місцем (-ями) на розміщення об'єктів зовнішньої реклами, оплату належним чином не здійснив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість по платі за тимчасове використання місця для розміщення об'єктів зовнішньої реклами в сумі 16992,92 грн.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пунктом 4.5 договору визначено, що плата за право тимчасового користування місцем (-ями) сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно, не пізніше двадцятого числа поточного місяця, шляхом перерахування суми коштів, зазначеної в рахунку фактурі, наданої робочим органом, на поточний рахунок останнього.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором № 670/ТК про надання місця для тимчасового розміщення об'єктів зовнішньої реклами та факт порушення відповідачем свої договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 16992,92 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3 договору сторони погодили, що за несвоєчасну та/або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (-ями) розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за право тимчасового користування місцем (-ями) зовнішньої реклами за період з 26.09.2012 по 13.06.2014, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 6.3 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 1066,57 грн., яка нарахована по кожному рахунку-фактурі окремо та з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, оскільки у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано за період з 26.09.2012 по 31.05.2014, згідно наданого розрахунку та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 451,62 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1067,93 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляції та 3 % річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку здійснити плату за тимчасове користування місцем для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, у визначений позивачем період.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" (01042, м. Київ, бульв. Дружби Народів, 5, ідентифікаційний код 31926025) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (04070, м. Київ, Боричів узвіз, 8; ідентифікаційний код 26199714) 16992 (шістнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 92 коп. основного боргу, 1066 (одна тисяча шістдесят шість) грн. 57 коп. пені, 451 (чотириста п'ятдесят одна) грн. 62 коп. 3% річних, 1067 (одна тисяча шістдесят сім) грн. 93 коп. інфляційних втрат та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.08.2014.

Суддя Т.В. Васильченко