Постанова

від 04.07.2014 по справі 826/8311/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2014 року № 826/8311/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю «Дюк» прозастосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу від 20 квітня 2014 року № 29 у період з 26 по 30 травня 2014 року посадовими особами позивача проведено планову перевірку дотримання АЗС ТОВ «Дюк» (Київська область, Макарівський район, с. Ясногородка, вул. Київська, 1) вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складено акт від 30 травня 2014 року № 10/111/0271А.

Вказаною перевіркою встановлено ряд порушень нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю працівників, а саме:

- на АЗС відсутні дозволи на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки від органів Держгірпромнагляду (стаття 21 Закону України «Про охорону праці»);

- на підприємстві не створено комісію з перевірки знань з питань охорони праці працівників АЗС, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, чим порушено вимоги пункту 3.10 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (статті 18 Закону України «Про охорону праці»);

- працівникам АЗС не присвоєна відповідна група з електробезпеки, чим порушено пункт 2.1.3 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (стаття 18 Закону України «Про охорону праці»);

- оператори АЗС не пройшли інструктажів з питань охорони праці у встановленому порядку (в журналі реєстрації інструктажів на робочому місці не вказані найменування та номери інструкцій, за якими проводяться ці інструктажі), чим порушено пункти 3.7, 3.9, 6.5, 6.10 Типового положення про порядок проведення і перевірки знань з питань охорони праці (стаття 18 Закону України «Про охорону праці»);

- інструкції з охорони праці, які застосовуються на АЗС, не переглянуті у встановлений термін, чим порушено пункт 6.1 Положення про розробку інструкцій з охорони праці (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- в інструкції з охорони праці для операторів АЗС не зазначений перелік спецодягу, який належить до видачі операторам АЗС, та відсутні дані щодо властивості матеріалу, з якого він вироблений (з врахуванням антистатистичних властивостей спецодягу та відсутності на взутті металевих частин, які при контакті з асфальтом чи іншою поверхнею можуть приводити до іскроутворення), чим порушено пункт 2.5 Положення про розробку інструкцій з охорони праці (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- в інструкції з охорони праці для операторів АЗС відсутній порядок дій операторів під час екстремальної ситуації (збройний напад, спроби потрапити в приміщення операторської сторонніх осіб тощо), чим порушено пункт 2.5 Положення про розробку інструкцій з охорони праці (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- в інструкціях з охорони праці для операторів АЗС відсутній порядок огляду автоцистерни перед її допуском на територію АЗС (наявність засобів захисту від статичної електрики, наявність конструктивних особливостей глушника тощо), чим порушено пункт 2.5 Положення про розробку інструкцій з охорони праці (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- в інструкції з охорони праці для операторів АЗС відсутній не зазначений порядок перевірки зливного рукава для зливу палива з автоцистерни до резервуарів (наявність металевих наконечників на рукаві, наявність заземлення на зливному рукаві), чим порушено пункт 6.2.1 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- в інструкціях з охорони праці для операторів АЗС відсутній порядок безпечного проведення зливу палива з автоцистерни до резервуарів АЗС, а саме: послідовність підключення заземлюючого провідника автоцистерни до заземлюючого пристрою на АЗС під час зливу палива з автоцистерни в резервуари; відповідність зливного рукава автоцистерни вимогам захисту від статичної електрики, чим порушено пункт 2.7 Положення про розробку інструкцій з охорони праці; пункту 2.10 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций; пункти 13.31, 13.32 Правил технической эксплуатации стационарных, контейнерных и передвижных автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- в інструкціях з охорони праці для операторів АЗС відсутні вимоги безпеки при обслуговуванні та експлуатації надземних резервуарів (вимоги до облаштування захисними огороджувальними елементами надземних резервуарів в зимовий період тощо), чим порушено пункти 2.5, 2.6 Положення про розробку інструкцій з охорони праці (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

1 відсутня проектна документація на АЗС за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Ситняки, вул. Шкільна, 1 (стаття 21 Закону України «Про охорону праці»);

- на АЗС відсутні паспорти на резервуари для зберігання палива, чим порушено пункт 2.10.1 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций; пункт 1.12 Правил технической эксплуатации стационарных, контейнерных и передвижных автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- відсутні дані щодо оснащення резервуарів для зберігання палива на АЗС комплектом необхідного обладнання, чим порушено вимоги пункт 2.2.1 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- відсутні дані (технічна документація, креслення тощо), які підтверджують, що розташування приймального трубопроводу резервуару забезпечує надходження нафтопродукту під шар рідини, чим порушено пункт 2.2.4 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- на АЗС відсутня схема розташування підземних технологічних трубопроводів, а також запірних пристроїв на них, чим порушено пункт 2.3.1 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- не проведено гідравлічне випробування на міцність та щільність технологічних трубопроводів АЗС перед початком їх експлуатації, чим порушено пункт 2.3.9, пункт 4.5.6 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- технологічні трубопроводи не заземлені відповідності до вимог захисту від статичної електрики (відсутнє видиме заземлення трубопроводів, яке забезпечує заземлення технологічних трубопроводів АЗС, який повинен являти собою на всій довжині безперервний ланцюг, котрий повинен бути приєднаний до контуру заземлення через кожні 40-50 м, але не менше ніж в двох точках), чим порушено пункт 6.1.2 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- на АЗС відсутній контактний пристрій для підключення заземлення автоцистерни перед зливом з неї палива до резервуарів, чим порушено пункти 2.10.1, 6.1.2 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций; пункт 13.32 Правил технической эксплуатации стационарных, контейнерных и передвижных автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- на АЗС не здійснюється заземлення автоцистерни перед зливом з неї палива до резервуарів, чим порушено пункти 2.10.1, 6.1.2 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций; пункт 13.32 Правил технической эксплуатации стационарных, контейнерных и передвижных автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- під час перевірки не надані графіки планово-попереджувальних ремонтів порушено пункт 2.10.1, 6.1.2 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций; пункт 3.3 Правил технической эксплуатации стационарных, контейнерных и передвижных автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- на АЗС не призначено відповідальну особу за електрогосподарство, чим порушено пункт 1.3.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- на підприємстві не розроблено Положення про енергетичну службу, чим порушено пункт 1.3.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- на АЗС відсутня електрична схема АЗС та схема контору заземлення, чим порушено пункт 2.10.1 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций; пункт 1.12 Правил технической эксплуатации стационарных, контейнерных и передвижных автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- відсутні паспорти індивідуальної експлуатації на вибухозахищене електрообладнання АЗС, чим порушено пункт 7.3.8 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- на АЗС не проводяться періодичні огляди вибухозахищеного електрообладнання у встановлені терміни, чим порушено пункт 7.3.16 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- порушено вибухозахист вибухозахищеного електрообладнання ПРК та насосу для зливу палива в резервуари, які експлуатуються на АЗС (порушено цілісність герметизації вводів електрокабелів до клемних коробок ПРК та електродвигуна насосу), чим порушено пункт 2.10.1 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций; пункти 3.23, 3.35 Правил технической эксплуатации стационарных, контейнерных и передвижных автозаправочных станций; пункт 7.3.18 правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- відсутній дозвіл від органів Держгірпромнагляду на проведення робіт з монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування електрообладнання, призначеного для експлуатації (застосування) у вибухонебезпечних зонах ПП ОСОБА_2, який за договором від 01.03.2013 № 79 повинен здійснювати ремонт вибухозахищеного електрообладнання на АЗС ТОВ «Дюк» (стаття 21 Закону України «Про охорону праці»);

- відсутній протокол перевірки знань, який підтверджує, що ПП ОСОБА_2, який за договором повинен здійснювати ремонт вибухозахищеного електрообладнання на АЗС ТОВ «Дюк», пройшов навчання та перевірку знань державних стандартів на вибухозахищене електрообладнання, РД 16.407-87 «Ремонт взрывозащищенного и рудничного электрооборудования» 1987, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР та Мінелектротехпромом СРСР, чим порушено пункт 7.3.30 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (стаття 29 Закону України «Про охорону праці»);

- на АЗС допускається відбір та зберігання проб палива в пластиковій тарі, чим порушено пункт 2.10.20 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- на підприємстві не створено комісію із загального огляду будівель та споруд АЗС, чим порушено пункт 2.24 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- не проведено сезонного огляду будівлі та споруд АЗС у встановленому порядку, чим порушено пункт 2.6 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- на АЗС відсутній паспорт технічного стану будівлі операторської, чим порушено вимоги пункту 1.5 Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, пункт 1.4, 1.8 Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- металеві маршеві сходи, які забезпечують доступ до зливних люків надземних резервуарів для зберігання палива, не закріплені стаціонарно, що не виключає можливості їх довільного переміщення, зсування тощо, чим порушено пункт 1.7.2 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- на маршових сходах, які забезпечують доступ до зливних люків надземних резервуарів для зберігання палива, відсутнє одне огороджувальне перило, чим порушено пункт 1.7.12 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- перехідні містки між надземними резервуарами не обладнані огороджувальними перилами, чим порушено пункт 1.7.13 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- місце розташування люків надземних резервуарів не обладнані огороджувальними пристроями, чим порушено пункт 1.7.11 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- перед в'їздом на територію АЗК відсутній знак «Обов'язкова висадка пасажирів», чим порушено пункт 2.10.1 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций; пункт 2.2 Правил технической эксплуатации стационарных, контейнерных и передвижных автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- перед в'їздом на територію АЗК відсутній попереджувальний покажчик про виключення двигуна мототранспорту за 15 метрів від паливно-роздавальної колонки, чим порушено пункт 2.10.1 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций; пункт 2.2 Правил технической эксплуатации стационарных, контейнерных и передвижных автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- на підприємстві не заведені картки обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, чим порушено пункт 4.10 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (стаття 8 Закону України «Про охорону праці»);

- у оператора АЗС під час перебування на зміні відсутній спецодяг та спецвзуття, чим порушено пункт 1.2 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (стаття 8 Закону України «Про охорону праці»);

- на металевій стрем'янці, що перебуває в експлуатації на АЗС, не зазначені її інвентарний номер, дата проведення випробування та її належність до АЗС, чим порушено пункт 7.14 Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- металева стрем'янка, що перебуває в експлуатації на АЗС, не пройшла випробування статичним навантаженням у встановлений термін, чим порушено пункт 7.27 Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- не розроблена інструкція з охорони праці при роботі на висоті за допомогою переносних драбин, чим порушено пункт 1.1.3 Правил по технике безопасности и промышленной санитарии при эксплуатации нефтебаз и автозаправочных станций (стаття 13 Закону України «Про охорону праці»);

- оператори АЗС не пройшли інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці при проведенні робіт на висоті за допомогою пересувних драбин, чим порушено вимоги пунктів 3.7, 3.9, 4.1, 6.4, 6.5 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (стаття 18 Закону України «Про охорону праці»).

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначає Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII).

Вказаний Закон регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 2694-XII державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Порядок забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами визначений статтею 8 Закону № 2694-XII.

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов'язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.

Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Порядок управління охороною праці та обов'язки роботодавця передбачені статтею 13 Закону № 2694-XII, відповідно до положень якої роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до вимог статті 21 Закону № 2694-XII виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Проектування виробничих об'єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Не допускається виготовлення і впровадження нових для даного підприємства технологій і зазначених засобів без попередньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. Фінансування цих робіт може провадитися лише після одержання позитивних результатів експертизи. Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобо'язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (стаття 38 Закону № 2694-XII).

Права і відповідальність посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці містяться в статті 39 Закону № 2694-XII, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Згідно з положенням про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 № 826, загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Приписами пункту 2.26 зазначеного Положення передбачено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Згідно з частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» 05.04.2007 № 877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом. Застосовані адміністративним судом заходи реагування за позовом органу державного нагляду (контролю), а також вжиті органом державного нагляду (контролю) заходи, обґрунтованість яких підтверджена адміністративним судом, скасовуються адміністративним судом у порядку, встановленому процесуальним законом.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивачем за результатами перевірки ТОВ «Дюк» виявлено порушення, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Представник відповідача, заперечуючи проти застосування до нього заходів реагування надав суду копії наступних документів, а саме:

- наказу від 14.03.2014 року № 14/03-14 про створення комісії по перевірці знань з охорони праці для операторів АЗС;

- протоколу засідання по перевірці знань з питань охорони праці від 17.03.2014 року № 1;

- дозволу № 1908.13.32 від 14.06.2013 року на здійснення газонебезпечних робіт у вибухопожежонебезпечних зонах та зберігання ємностей із зрідженим газом, їх заповнення, спорожнення;

- листа від 13.06.2014 року № 13/06/3-Оп, адресованого начальнику територіального управління Держпромгірнагляду у Київській області про часткове усунення припису від 02.06.2014 року № 10/111/0271П;

- договору про надання послуг від 19.06.2014 року № 0123725, укладеного з ДП «Київський експертно - технічний центр Держпромгірнагляду України;

- платіжного доручення від 20.06.2014 року № 525 за проведення експертизи;

- витягу з журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці АЗС с. Ясногородка, Київська область, Макарівський район, вул. Київська, 1-А;

- наказу від 03.04.2014 року № 03/04/14-ОП про перегляд та перезатвердження інструкцій з охорони праці по професіях та видах робіт та інструкцій з пожежної безпеки;

- інструкції з охорони праці № 04 для оператора заправних станцій;

- акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту за адресою: с. Ясногородка, Київська область, Макарівський район;

- технічного паспорту стального резервуара АБП-2-00.00.000 блок-Пункт Автозаправний (АБП-15), затвердженого директором ТОВ «ОІЛСПЕЦСЕРВІС» 01.03.2013 року;

- акту вимірювання місткості ділянок технологічного трубопроводу від 12 червня 2014 року;

- акту випробування забірного трубопроводу № 4 РГС-14,5 дизельне пальне від 01 березня 2013 року;

- акту випробування забірного трубопроводу № 3 РГС-14,5 паливо А-92 від 01 березня 2013 року;

- акту випробування забірного трубопроводу № 2 РГС-16 паливо А-95 від 01 березня 2013 року;

- акту випробування забірного трубопроводу № 1 РГС-16 паливо А-95 Е від 01 березня 2013 року;

- висновку експертизи ДП Київського експертно-технічного центру Держгірпромнагляду України № 80.2-04-00-3148.13 від 28 травня 2013 року;

- дозволу на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки № 3962.10.30-74.30.0 від 16.11.2010 року та додатку до нього;

- ліцензії серії АГ № 506430 на здійснення проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінка протипожежного стану, видана ТОВ «Пожежний Профілактик»;

- технічного паспорту на заземлюючий пристрій блискав захисту на АЗС за адресою: с. Ясногородка, Київська область, Макарівський район, вул. Київська, 1-А, виконаного ТОВ «Пожежний Профілактик» 27.03.2013 року;

- технічного паспорту захисного заземлюючого пристрою на АЗС за адресою: с. Ясногородка, Київська область, Макарівський район, вул. Київська, 1-А, виконаного ТОВ «Пожежний Профілактик» 27.03.2013 року;

- положення енергетичної служби, затвердженого директором ТОВ «Дюк» Місячним В.Д. 11.06.2014 року;

- сертифікату якості і комплектності виробу та сервісної книжки на роздавальну колонку тип 8994.7210;

- витягу з журналу проведення випробування металевих драбин статичним навантаженням;

- інструкції з охорони праці № 31 при роботі із застосуванням драбин;

- фото фіксації;

- наказу № 08-ОП від 19.06.2014 року;

- акту складеного до наказу № 08-ОП від 19.06.2014 року про усунення недоліків.

Судом досліджені та взяті до уваги надані відповідачем вищевказані докази, втім при вирішенні вказаної адміністративної справи суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Згідно із ч. 6 ст. 6 вказаного Закону за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, в якому зазначає стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Враховуючи зазначене, суд також звертає увагу, що відповідно до п. 2.39 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України 11.08.2011 № 826 (далі - Положення № 826) Про стан виконання припису суб'єкт господарювання повинен письмово у встановлені терміни повідомити посадову особу Держгірпромнагляду України, яка видала припис, для чого надсилає їй офіційний лист. У листі обов'язково вказуються номер та дата припису, номери порушень та відображається факт їх усунення.

Після надходження інформації від суб'єкта господарювання щодо виконання припису посадовою особою Держгірпромнагляду України, яка видала припис, проводиться перевірка виконання припису. У разі неподання суб'єктом господарювання відповідної інформації у встановлені терміни Держгірпромнагляд України набуває право на проведення позапланової перевірки суб'єкта господарювання.

Водночас, п.2.27 вказаного Положення передбачено, що заборона виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва здійснюються на підставі відповідного акта перевірки розпорядженням, форма якого наведена в додатку 5 до цього Положення.

У разі якщо порушення, які є підставою для заборони робіт або виробництва, обмеження виробництва, було усунено під час перевірки в присутності посадової особи Держгірпромнагляду України, запис у розпорядження щодо відповідної заборони (обмеження) не вноситься. При цьому в акті перевірки вноситься запис "порушення усунено під час перевірки".

Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і акту перевірки стану усунення виявлених порушень органу нагляду.

Таких документів сторонами суду надано не було, у зв'язку із чим пояснення відповідача не можуть бути визнані такими, що підтверджують факт відсутності порушень в його діяльності.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюк» заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді заборони виконання робіт та надання послуг за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Ясногородка, вул. Київська, 1, у спосіб заборони виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту вибухозахищеного електрообладнання працівниками підрядних організацій, які не пройшли відповідного навчання з питань охорони праці та не мають відповідних дозволів від органів Держгірпромнагляду; заборони експлуатації переносної драбини.

При цьому, суд звертає увагу на ч. 11 ст. 183 -2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст.17, 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 183 2 , ст. 186, ст. 254, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві задовольнити.

2. Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюк» (місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 32А, код за ЄДРПОУ 25201774) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді заборони виконання робіт та надання послуг за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Ясногородка, вул. Київська, 1, у спосіб заборони виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту вибухозахищеного електрообладнання працівниками підрядних організацій, які не пройшли відповідного навчання з питань охорони праці та не мають відповідних дозволів від органів Держгірпромнагляду; заборони експлуатації переносної драбини.

3. Обов'язок, щодо забезпечення виконання рішення покласти на Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві.

Постанова підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко