Рішення

від 09.08.2006 по справі 11947-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11947-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

09.08.2006Справа №2-13/11947-2006

За позовом - UGTRANS TERMINAL CO.LTD, (98300, АРК, м. Керч, головпоштамт, а/с 99)

До відповідача -  Дочірнє підприємство „ТИС-Крим”, (98307, АРК, м. Керч, с. Жуковка)

Про визнання  недійсним додаткової угоди від 15.01.04 р. до договору купівлі-продажу  № 14-К від 01.12.03 р.  та договору № 15-К від  26.02.04 р.  

                                                                                                            Суддя  Жукова А. І.

ПРЕДСТАВНИКИ

Від  Позивача  -  Цвєтков  О. Я,  довіреність у справі.

Від  Відповідача – Петросенко І. М.,  довіреність у справі.

Суть справи:Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом  до відповідача  про визнання недійсним додаткової угоди від 15.01.04 р. до договору купівлі-продажу  № 14-К від 01.12.03 р. та договору № 15-К від  26.02.04 р    укладеними між Позивачем та Відповідачем, у зв'язку  невідповідністю  вищеназваних угод вимогам законодавства, а також перевищенням повноважень з боку  Відповідача.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач у відзиві на позов від 02.08.2006 року позовні вимоги визнає у повному обсязі.  

Справа слуханням відкладалась, у судовому засіданні оголошувалась перерва  в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши наявні докази,  вислухавши  пояснення представників  сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

          15.01.2004 р. між  фірмою UGTRANS TERMINAL CO.LTD (Кіпр) та Дочірнім підприємством “ТИС-Крим” була укладена  додаткова  угода    до договору   купівлі-продажу № 14-К від 01.12.03 р. та договор купівлі-продажу № 15-К від 26.02.04 р.  Відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди № 14-К від 01.12.2003 року, предметом цих угод були спеціальні металоконструкції  (шпунт Ларсена), загальною вагою 1750 тон, вартістю 700 тис. доларів США, які  спочатку були  продані   Відповідачем Позивачу, а потім  у лютому 2004 р. згідно  договору купівлі-продажу № 15-К  відбувся зворотній продаж.

          Відповідно до арбітражного застереження, викладеного у п. 4.3 додаткової угоди від 15.01.04 р.,  судовий спір  підлягає розгляду Арбітражним (Господарським) судом  по місцезнаходженню Відповідача з застосуванням матеріального та процесуального права  України.

          Статтею 7 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”  № 4002 від 24.02.94 р. встановлюється, що Арбітражна угода   повинна бути укладена у письмовій формі і вважається укладеною, якщо вона міститься в документі, підписаному  сторонами.

          Також відповідно до  ст. 17  Угоди між Україною та Республікою Кіпр “Про правову допомогу у цивільних справах “  від 06.09.04 р., ратифіковану Законом  України  № 2910 –IV від   22.09.05 р.  передбачається можливість розгляду справи у господарському суді АРК.

          Таким чином, згідно вимог ст. 4 Європейської конвенції “Про зовнішньоторговельний арбітраж” , ст. 8 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”, ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право”   даний спор підлягає розгляду в Господарському суду АРК.

          Судом встановлено, що позовні вимоги   фірми UGTRANS TERMINAL CO.LTD (Кіпр) до Дочірнього підприємства “ТИС-Крим” про визнання  недійсними  додаткової  угоди  від 15.01.04 р.   до договору   купівлі-продажу № 14-К від 01.12.03 р. та договору  купівлі-продажу № 15-К від 26.02.04 р.  ґрунтуються на обставинах, встановлених  судовими  рішеннями, які набрали  чинності.

Відповідно до п. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні іншіх спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

П. п.  5, 6 ст. 35 ГПК України передбачає, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.   

          Відповідно Рішенню Господарського суду АРК від 24.02.06 р. у справі № 2-11/4545-2006 між  фірмою UGTRANS TERMINAL CO.LTD (Кіпр) та  ДП “ТИС-Крим”  встановлено, що 700 тис. доларів США, які були сплачені 09.12.03 г.  відповідачем згідно договору купівлі-продажу  № 14-К  від 01.12.03 р.  кораблю “Волго Дон 75”, фактично було  використано Позивачем  як погашення раніше наданої  позики.  

Сума коштів  у розмірі  700 тис. доларів, яка була перерахована  ще  09.12.03 р. та  зазначена у п.2.1 додаткової угоди від 15.01.04 р. до договору  купівлі-продажу  № 14-К  від 01.12.03 р. не могла використовуватися як засіб розрахунків за шпунт Ларсена у зв'язку з зовсім іншим  використанням.   Основна угода № 14-К від 01.12.03р.  купівлі-продажу  корабля “Волго Дон 75”   також мали істотні недоліки, оскільки була укладена в простій письмовій формі, тоді як діюче  на той час законодавство  ст.. 47  Цивільного кодексу від 18.07.63 р. вимагало нотаріального посвідчення угоди по відчуження кораблю у зв'язку  необхідністю з державною реєстрацією  придбаного судна у Державному реєстрі суден України.

До того ж,  Постановою Керченського міського суду   (справа №  1п-7/2006) від 22.03.06 р. встановлено, що посадови особи ДП “ТИС-Крим”  уклали свідомо помилкові  документи, які  свідчать  про укладення удаваних угод між ДП “ТИС-Крим”  та фірмою UGTRANS TERMINAL CO.LTD, зокрема  додаткова угода   від 15.01.04 р.   до договору   купівлі-продажу № 14-К від 01.12.03 р. та договір  купівлі-продажу № 15-К від 26.02.04 р., а також додатки до ціх угод:  акти прийому-передачі   шпунту Ларсена  вагою 1750 тон   від 02.02.04 р та 27.02.04 р., товарну накладну і спеціфікацію до договору  № 14-К.  Позивач не був  належною стороною у ціх угодах і не приймав участі при їх оформленні  і, звісно, виконанні .

Позивач підтверджує відсутність власного підпису усіх вищенаведених угодах та додатках, пояснюючи тим,  що у рамках інвестиційного проекту  “Будівництво і експлуатація комплексу залізничної паромної переправи  у порту Крим” йшла мова про  тільки про наміри купівлі деякого  устаткування  у нього Відповідачем  і ніякого  дійсного придбання,  митного оформлення  та вивезення   шпунту Ларсена    з території  Кіпру не відбувалось. Відповідач  відмову від придбання у Позивача шпунту Ларсена у січні-березні 2004 р. пояснив    закупівлею  цього устаткування на території України по  значно нижчим цінам, ніж він   попередньо передбачав.

Відсутність  відображення  результатів укладення та виконання   додаткової   угоди   від 15.01.04 р.   до договору   купівлі-продажу № 14-К від 01.12.03 р. та договору  купівлі-продажу № 15-К від 26.02.04 р  у податковому обліку  Відповідача  додатково встановлено позаплановою перевіркою Державною податковою адміністрацією в АРК (акт  № 71/35-42  від 27.09.04 р.), що також перевірено  Керченським міським судом згідно Постанови  від 22.03.06 р.  Окрім того відповідач перевищив власні повноваження, оскільки згідно вимог п. 7.2, 7.6   Статуту ДП “ТІИ-Крим” керівник підприємства повинен отримати згоду для укладення договору на суму, яка перевищує 50 тис. грн.

 Для  регулювання правовідносин  сторін   та  встановленню недійсності правочину  повинно застосовуватися  діюче  цивільне законодавство  України  з урахуванням вимог ст. 33  Закону України “Про  міжнародне  приватне право”.  

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу  України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.  Додаткова угода   від 15.01.04 р.   до договору   купівлі-продажу № 14-К від 01.12.03 р. та договір  купівлі-продажу № 15-К від 26.02.04 р., а також додатки до ціх угод не відповідають вимогам дійсності право чинів та  мають одразу  декілька ознак  недійсності також передбачених  ст. ст. 229, 230, 234, 235  діючого Цивільного кодексу:

- керівник  відповідача діяв з перевищенням повноважень;

- оспорювані угоди   не були   спрямовані на реальне набуття  правових наслідків, зумовлених  ними, тобто дійсної поставки шпунту Ларсена на суму 700 тис. доларів;

- єдиним реальним наслідком перерахування  700 тис. доларів, які мали застосовуватися у розрахунках між сторонами  за придбаний шпунт Ларсена  є погашення позики відповідача по зовсім  іншому правочину, ніж оспорювані;

-          позивач  сам  істотно помилявся  стосовно істотних  обставин про придбання шпунту Ларсена  щодо його вартості, додаткових витрат на поставку з Кіпру та його експлуатаційної якості.

Сукупність наведених   та досліджених судом обставин і доказів  стосовно встановлення  недійсності правочинів  згідно вимог  гл. 16 Цивільного кодексу, відсутність реальних правових  наслідків при укладанні та виконанні спірних   зовнішньоекономічних угод між Позивачем та Відповідачем, передбачених  вимогами ст.. 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”    є   належними   підставами   для задоволення позову.

Відповідно до вимог  ст. 49 ГПК України  судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі  вищенаведеного, керуючись ст. 7 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”,  ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право” , ст.ст. 215, 229-235 Цивільного кодексу України,   ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України

України, суд

Вирішив:

1.          Позовну заяву задовольнити.

2.          Визнати недійсними додаткову угоду від 15.01.04 р. до договору купівлі-продажу  № 14-К від 01.12.03 р., укладену між  ДП “ТИС-Крим”  та фірмою UGTRANS TERMINAL CO.LTD.

3.          Визнати недійсним  договір № 15-К від  26.02.04 р.,  укладеними між ДП “ТИС-Крим”  та фірмою UGTRANS TERMINAL CO.LTD.

4.          Стягнути  з ДП “ТИС-Крим” (м. Керч с. Жуковка): р/с 2600510824 в АБ “Морской” м. Севастополь МФО 324742 ЗКПО 31717661 на користь  та фірми UGTRANS TERMINAL CO.LTD  (POBOX 59016. 4825 Limasol Cyprus 021-33-013377 SWIFT LIKICY 2N 120 “CIPRYS POPULAR BANK Ltd” 121-123 Makarios Avt.  Limasol Ciprus)170 грн.  витрат  по  сплаті  держмита  та 118 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після  набрання  рішенням   законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Жукова А.І.