Постанова

від 29.07.2014 по справі 922/941/13-г

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2014 р. Справа № 922/941/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Гетьман Р.А.,

при секретарі Мальченко О.О.,

за участю представників:

від апелянта - ОСОБА_1 - за довіреністю від 24.10.2013р.

розпорядник майна Приватного підприємства «ТД Софі Плюс» - Шуба В.І. - на підставі свідоцтва від 15.03.2013р. № 467,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (вх. №1814Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.06.2014р. у справі №922/941/13-г

за заявою Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Харківській області, м. Красноград,

до Приватного підприємства «ТД Софі Плюс», смт. Кегичівка,

про визнання банкрутом ,

ВСТАНОВИЛА:

29.01.2014р. від Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до господарського суду Харківської області надійшла заява від 22.01.2014р. № 7-10/39, в якій кредитор просив суд:

- зобов'язати ліквідатора приватного підприємства «ТД Софі Плюс» Шубу Володимира Івановича для забезпечення задоволення вимог кредитора філії «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» окремо внести до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника: нежитлову будівлю сітроцеху, РПВН 31919054, Літ. А-1, загальною площею 257,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 та виступає в якості забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих приватному підприємству «ТД Софі Плюс» за договором про невідновлювальну кредитну лінію № К-11-2010 від 30.10.2010р., а також всіма додатковими угодами, додатками, змінами та доповненнями до нього;

- зобов'язати ліквідатора приватного підприємства «ТД Софі Плюс» Шубу Володимира Івановича провести дії з продажу нерухомого майна: нежитлової будівлі сітроцеху, РПВН 31919054, Літ. А-1, загальною площею 257,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 та виступає в якості забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих приватному підприємству «ТД Софі Плюс» за договором про невідновлювальну кредитну лінію № К-11-2010 від 30.10.2010р., а також всіма додатковими угодами, додатками, змінами та доповненнями до нього в порядку, передбаченому ст. ст. 44-46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з направленням виручених коштів на задоволення вимог кредитора - Філії «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.06.2014р. у справі №922/941/13-г (суддя Дзюба О.А.) Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» відмовлено в задоволенні вказаної заяви. (вх. № 3044) Зобов'язано ліквідатора виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі відповідно до постанови у даній справі та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в строк до 18.12.2014р.

Господарський суд першої інстанції, обґрунтовуючи винесену ухвалу, зазначає, що оскільки Статутом боржника - Приватного підприємства «ТД Софі Плюс» не передбачена особиста відповідальність засновників та директора за зобов'язаннями підприємства, а також вказана відповідальність не передбачена чинним законодавством, таким чином у суду відсутні підстави для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавського регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 17.06.2014р., кредитор звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 17.06.2014р. у справі № 922/941/13-г та прийняти нове судове рішення, яким:

- зобов'язати ліквідатора приватного підприємства «ТД Софі Плюс» Шубу Володимира Івановича для забезпечення задоволення вимог кредитора Філії «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» окремо внести до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника: нежитлову будівлю сітроцеху, РПВН 31919054, Літ. А-1, загальною площею 257,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 та виступає в якості забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих приватному підприємству «ТД Софі Плюс» за договором про невідновлювальну кредитну лінію № К-11-2010 від 30.10.2010р., а також всіма додатковими угодами, додатками, змінами та доповненнями до нього;

- зобов'язати ліквідатора приватного підприємства «ТД Софі Плюс» Шубу Володимира Івановича провести дії з продажу нерухомого майна: нежитлової будівлі сітроцеху, РПВН 31919054, Літ. А-1, загальною площею 257,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 та виступає в якості забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих приватному підприємству «ТД Софі Плюс» за договором про невідновлювальну кредитну лінію № К-11-2010 від 30.10.2010р., а також всіма додатковими угодами, додатками, змінами та доповненнями до нього в порядку, передбаченому ст.ст. 44-46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з направленням виручених коштів на задоволення вимог кредитора - Філії «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, скаржник посилається на положення ч. 2 ст. 213 Господарського кодексу України, відповідно до якого до складу ліквідаційної маси банкрута включаються також майнові активи осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможності боржника відповідно до закону.

На думку апелянта, оскільки «ТД Софі Плюс» є приватним підприємством, та ОСОБА_3, як одним із засновників вказаного підприємства, укладено договір іпотеки № I-11-2010, відповідно до умов якого він передав власне нерухоме майно як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих Приватному підприємству «ТД Софі Плюс», за договором про невідновлювальну кредитну лінію № К-11-2010 від 30.10.2010р., таким чином нерухоме майно, яке є предметом вказаного договору іпотеки, підлягає включенню окремо до ліквідаційної маси як вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2014р. у справі № 922/941/13-г апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив ухвалу господарського суду Харківської області від 17.06.2014р. у справі № 922/941/13-г скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» від 22.01.2014р. № 7-10/39 в повному обсязі.

В судове засідання господарського суду апеляційної інстанції з'явився розпорядник майна Приватного підприємства «ТД Софі Плюс», який заперечував проти вимог апеляційної скарги, ухвалу господарського суду Харківської області від 17.06.2014р. у справі № 922/941/13-г просив залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники інших сторін у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання належним чином повідомлені, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

30.10.2010р. між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № I-11-2010, згідно з п. 1 якого іпотекодавець (ОСОБА_3) передає в іпотеку іпотекодержателю (Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит») майно: нежитлову будівлю сітроцеху, РПВН 3191054, Літ. А-1, загальною площею 257,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.2 договору зазначена нерухомість передається в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих Приватному підприємству «ТД Софі Плюс» /місцезнаходження юридичної особи: 64003, Харківська область, Кегичівський район, сел. Кегичівка, вул. 1 Травня, буд. 1б/код ЄДРПОУ 36085094/ за договором про не відновлювальну кредитну лінію № К-11-2010 від 30.10.2010р., а також всіма додатковими угодами, додатками, змінами та доповненнями до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його (цього договору) укладення на суму 4186407,82 грн. 82 коп., строком до 30.10.2013р., а також за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Харківської від 21.03.2013р. порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «ТД Софі Плюс». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядженням майном боржника - Приватного підприємства «ТД Софі Плюс». Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Іваненко Наталю Олександрівну. Зобов'язано

12.04.2013р. в газеті «Голос України» № 71 (5571) здійснена публікація оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відносно Приватного підприємства «ТД Софі Плюс».

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.07.2013р у справі №922/941/13-г визнано кредиторські вимоги АТ «Банк «Фінанси та Коедит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» Публічного акціонерного товариста «Банк «Фінанси та Кредит» до боржника в сумі 3070824,79 грн. основного боргу та 426531,56 грн. неустойки та включено їх до реєстру вимог кредиторів до четвертої та шостої черги відповідно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.07.2013р. у справі №922/941/13-г визнано кредиторські вимоги 2-х конкурсних кредиторів, в тому числі ініціюючого кредитора, та затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 5148743,98 грн., в тому числі 547188,00 грн. неустойки, з яких:

- Красноградської СДПІ Харківської області в розмірі 1104190,63 грн. основного боргу та 547188,00 грн. неустойки та включено їх до третьої та шостої черг відповідно,

- АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в сумі 3070824,79 грн. основного боргу та 426531,56 грн. неустойки та включено їх до четвертої та шостої черг відповідно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.08.2013р. у справі №922/941/13-г продовжено процедуру розпорядженням майна на 2 місяці, тобто до 16 вересня 2013р.

Постановою господарського суду Харківської області від 18.12.2013р. у справі №922/941/13-г припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна. Визнано Приватне підприємство «ТД Софі Плюс» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шубу Володимира Івановича.

28.12.2013р. в газеті «Голос України» № 249 (5745) опубліковано оголошення про визнання Приватного підприємства «ТД Софі Плюс» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. (т. 5 а.с. 92)

23.01.2014р. Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до господарського суду Харківської області подано заяву про зобов'язання ліквідатора Приватного підприємства «ТД Софі Плюс» внести до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника: нежитлову будівлю сітроцеху, РПВН 31919054, Літ. А-1, загальною площею 257,4 кв.м., що належить ОСОБА_3, та виступає в якості забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих приватному підприємству «ТД Софі Плюс» за договором про невідновлювальну кредитну лінію № К-11-2010 від 30.10.2010р., а також всіма додатковими угодами, додатками, змінами та доповненнями до нього, а також проведення дії з продажу зазначеного майна з направленням виручених коштів на задоволення вимог кредитора - Філії «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (т. 6 а.с. 2-4)

Винесення господарським судом Харківської області ухвали від 17.06.2014р. у справі № 922/941/13-г, якою відмовлено апелянту в задоволенні вказаної заяви, і стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частина 2 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону України № 4212-VI) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Таким чином, відповідно до приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до складу ліквідаційної маси включається лише майно, яке належить банкруту.

Щодо посилання апелянта на ч.2 ст. 213 Господарського кодексу України, відповідно до якої до складу ліквідаційної маси включаються також майнові активи осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до закону або установчих документів боржника, що, на думку апелянта, свідчить про наявність у засновника приватного підприємства відповідальності за зобов'язаннями підприємства, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 113 Господарського кодексу приватним підприємством визначається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці та з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Оскільки чинне законодавство України не містить спеціальних норм, якими б регулювався порядок створення та діяльності юридичних осіб з організаційно-правовою формою приватного підприємства, у зв'язку з цим зазначені питання регулюються загальними нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також статутом підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною 1 ст. 62 Господарського кодексу України встановлено, що підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Господарського кодексу України в залежності від форм власності приватне підприємство є одним із видів підприємства.

При цьому, згідно з ст. 62 Господарського кодексу України підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, діє на основі статуту (якщо інше не встановлено законом) та може створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 219 Господарського кодексу України засновники суб'єкта господарювання не відповідають за зобов'язаннями цього суб'єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про створення даного об'єкта.

Як вбачається з п. 18 статуту Приватного підприємства «ТД Софі Плюс», який міститься в матеріалах справи № 922/941/13-г, підприємство відповідає по своїм зобов'язанням усім своїм майном, на яке законодавству України може бути накладено стягнення за вимогами кредиторів. (т.6 а.с. 15-19)

Пункт 1.9 Статуту визначає, що засновники підприємства не відповідають по зобов'язанням підприємства, а підприємство не відповідає за зобов'язаннями засновників.

Таким чином, статутом Приватного підприємства «ТД Софі Плюс» не передбачено можливості його засновників відповідати за зобов'язаннями підприємства.

Також, колегія суддів зазначає, що випадки додаткової та солідарної відповідальності засновників та учасників юридичних осіб та господарських товариств за зобов'язаннями останніх передбачено у статтях 65, 74, 75 та 82 Закону України «Про господарські товариства», який містить спеціальні норми стосовно діяльності господарських товариств. Вказані статті Закону України «Про господарські товариства» стосуються таких форм господарських товариств як товариства з додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства.

На думку колегії суддів, саме на вказані випадки поширюється приписи ч. 2 ст. 213 Господарського кодексу України стосовно включення до ліквідаційної маси банкрута майнових активів осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до закону.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що діючим законодавством не передбачено спеціальної норми, за якої учасник (засновник) приватного підприємства несе відповідальність за зобов'язаннями підприємства, у зв'язку з чим зазначені питання повинні бути врегульовані відповідно загального порядку діяльності юридичної особи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що якщо громадяни є засновниками (учасниками) приватного підприємства, у відносинах між цим приватним підприємством та іншими особами вони не мають статусу суб'єкта господарювання. Таким суб'єктом відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України виступає саме приватне підприємство. Відповідно, в такому разі лише приватне підприємство як учасник відносин (у т. ч. господарських) несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, за виключенням випадків, встановлених статутом такого приватного підприємства.

Розглянувши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» всупереч приписам статті 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту правомірності включення особистого майна ОСОБА_3, а саме: нежитлової будівлі сітроцеху, РПВН 31919054, Літ. А-1, загальною площею 257,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 до складу ліквідаційної маси банкрута - Приватного підприємства «ТД Софі Плюс».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суді дійшов правомірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення поданої Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заяви в межах справи про банкрутство, а також при прийнятті оскаржуваної ухвали забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що ухвала господарського суду Харківської області від 17.06.2014р. у справі № 922/941/13-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 91, 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105, статтею 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 17.06.2014р. у справі №922/941/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 29 липня 2014 року.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.