Ухвала

від 31.07.2014 по справі 710/1316/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2141/14Головуючий по 1 інстанції Категорія : скарга на ухвалу Кравчук В. М. Доповідач в апеляційній інстанції Міщенко С. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМіщенка С. В. суддівМагди Л. Ф. , Сіренка Ю. В. при секретаріПосипайко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні традиції» на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 01 липня 2014 року по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні традиції» до ОСОБА_6, Соболівської сільської ради, треті особи: ОСОБА_7, СТОВ «Агроспілка» с. Соболівка, Шполянського району, Черкаської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

в с т а н о в и л а :

01 липня 2014 року ТОВ «Українські аграрні традиції» через свого представника за довіреністю - Куценка С.М. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, Соболівської сільської ради, треті особи: ОСОБА_7, СТОВ «Агроспілка» с. Соболівка, Шполянського району, Черкаської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, шляхом: заборони відповідачам і будь-яким третім особам, крім законного користувача, використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 7125787200:03:001:0100, в тому числі і збирати на цій земельній ділянці врожай 2014 року;заборони ОСОБА_6, Соболівській сільській раді та третім особам (в тому числі й орендарям та представникам власника чи орендаря) використовувати належні їм земельні ділянки, які мають спільну межу із земельною ділянкою з кадастровим номером 7125787200:03:001:0100 до встановлення її меж у натурі (на місцевості);встановлення обов'язку відповідачів встановити спільні межі із земельною ділянкою з кадастровим номером 7125787200:03:001:0100, яка перебуває у користуванні позивача, із складенням відповідного акту за спільний рахунок з позивачем у відповідності до встановленого законом порядку.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 01 липня 2014 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Українські аграрні традиції» про забезпечення позову.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ТОВ «Українські аграрні традиції» через свого представника за довіреністю - Куценка С.М. звернулось з апеляційною скаргою, вказавши, що при постановленні ухвали судом першої інстанції не були враховані надані стороною позивача документи, які підтверджують право ТОВ «Українські аграрні традиції» користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7125787200:03:001:0100 на правах оренди та кадастровий план даної земельної ділянки і її координати на місцевості з достовірною інформацією про суміжників (ОСОБА_6 та Соболівська сільська рада), виданого землевпорядною організацією. Залишено поза увагою, що невжиття зазначених ТОВ «Українські аграрні традиції» заходів забезпечення позову за відсутності межових знаків на земельній ділянці може призвести до значних збитків та завдадуть значної шкоди ТОВ «Українські аграрні традиції». Посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено незаконну та необґрунтовану ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права, ТОВ «Українські аграрні традиції» просить скасувати ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 01 липня 2014 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву позивача про забезпечення позову.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, а ухвала суду про забезпечення позову має бути залишена без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вижити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У п.4 тієї ж Постанови, зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо зв'язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи встановлені обставини справи, норми чинного законодавства України, що регулюють питання забезпечення позову, колегія суддів приходить до висновку, що заява, подана ТОВ «Українські аграрні традиції», не містить доказів, які б підтверджували існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, а наведені стороною докази не підтверджують відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати останній, позовним вимогам . Тому суд першої інстанції , розглянувши дану заяву , прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, у зв'язку з чим не має підстав для задоволення скарги та скасуванні оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні традиції» на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 01 липня 2014 року - відхилити.

Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 01 липня 2014 року по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні традиції» до ОСОБА_6, Соболівської сільської ради, треті особи: ОСОБА_7, СТОВ «Агроспілка» с. Соболівка, Шполянського району, Черкаської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :