Рішення

від 30.07.2014 по справі 910/13853/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13853/14 30.07.14

За позовом Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа"

про стягнення 3 819 862,80 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від прокурора: Пантюхов О.В. (за посвідченням від 28.10.2012);

від позивача: Кривошея Д.А.(за довіреністю від 29.10.2013);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 30 липня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

09.07.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №6-1958вих14 від 04.07.2014 Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа» про стягнення 3 819 862,80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 30.07.2014.

У судовому засіданні 30.07.2014 представник прокуратури і представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву суду не надав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За приписами ст. 65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п. 11 Листа № 01-8/123 від 15.03.2007 Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2014 за результатами процедури закупівлі у одного учасника між Міністерством оборони України (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа» (далі - Відповідач), укладено Договір про постачання для державних потреб палива рідинного та газу; олив мастильних, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) № 286/1/14/17 (далі - Договір), відповідно до умов якого Відповідач зобов'язався поставити у 2014 році паливо рідинне та газ; оливи мастильні (паливо для реактивних двигунів ТС-1 або паливо для реактивних двигунів РТ) для потреб Позивача у кількості 2 145,00 тонн вартістю 35 379 630,00 грн., відповідно до специфікації, передбаченої умовами Договору, а Позивач зобов'язався забезпечити приймання продукції та її оплатити її.

12.05.2014 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, пунктом 1.1 якої специфікацію до Договору викладено в новій редакції, зокрема зазначено, що загальна кількість продукції, яка підлягає постачанню, становить 1 950,00 тонн, вартістю 35 369 100,00 грн., а строк постачання продукції - протягом 15 днів з моменту підписання Додаткової угоди, тобто до 27.05.2014 включно.

Всупереч умовам Договору, в редакції Додаткової угоди №1, Відповідач паливо для ракетних двигунів ТС-1 або РТ у кількості 1 950,00 тонн, загальною вартістю 35 369 100,00 грн., у строк до 27.05.2014 Позивачу не поставив.

На підставі викладеного, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача штрафних санкцій за порушення умов Договору, які, за розрахунком Позивача, складають 3 819 862,80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2014 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини. Однак, всупереч вимог суду відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Оцінивши подані Позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2014 за результатами процедури закупівлі у одного учасника між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про постачання для державних потреб палива рідинного та газу; олив мастильних, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) № 286/1/14/17 (далі - Договір), відповідно до умов якого Відповідач зобов'язався поставити у 2014 році паливо рідинне та газ; оливи мастильні (паливо для реактивних двигунів ТС-1 або паливо для реактивних двигунів РТ) для потреб Позивача у кількості 2 145,00 тонн вартістю 35 379 630,00 грн., відповідно до специфікації, передбаченої п. 1.1 Договору, а Позивач зобов'язався забезпечити приймання продукції та її оплатити її.

12.05.2014 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (далі - Додаткова угода), пунктом 1.1 якої специфікацію до Договору викладено в новій редакції, зокрема зазначено, що загальна кількість продукції, яка підлягає постачанню, становить 1 950,00 тонн, вартістю 35 369 100,00 грн., а строк постачання продукції - протягом 15 днів з моменту підписання Додаткової угоди, тобто до 27.05.2014 включно.

Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюється протягом тридцяти банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Позивача за даним кодом видатків) з дати надання Відповідачем до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Позивача належним чином оформлених документів, передбачених Договором.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що після постачання продукції Відповідач зобов'язаний надати Позивачу наступні документи: Рахунок-фактуру на відвантажену продукцію, Акт прийому (форма №4), видаткову накладну, повідомлення-підтвердження, копію паспорту якості на відвантажену продукцію, акт прийому-передачі.

Всупереч умовам Договору, в редакції Додаткової угоди, Відповідач паливо для ракетних двигунів ТС-1 або РТ у кількості 1 950,00 тонн, загальною вартістю 35 369 100,00 грн., у строк до 27.05.2014 Позивачу не поставив.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.3.2 Договору передбачено, що за порушення строків постачання продукції Відповідач сплачує Позивачеві пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцяти діб з Відповідача додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної продукції.

З метою досудового врегулювання спору Позивач 04.06.2014 надіслав на адресу Відповідача претензію (№ 286/7/3756) з вимогою про сплату останнім пені за порушення умов Договору в сумі 1 025 595,07 грн. Однак зазначену претензію Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок суми боргу, суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені за період прострочення виконання зобов'язання з 28.05.2014 по 04.07.2014 в сумі 1 344 025,80 грн. та штрафу в сумі 2 475 837,00 грн. правомірна та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином суд приходить до висновку, що Позивачем належним чином доведено факт прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором № 286/1/14/17 від 12.05.2014, із подальшими змінами та доповненнями, та розмір наявної заборгованості.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку Відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості Відповідачем станом на час розгляду справи суду не надано, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, тобто в сумі 3 819 862,80 грн., з яких 1 344 025,80 грн. пені та 2 475 837,00 грн. штрафу.

Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Оскільки позов подано прокурором, якій звільнений від сплати судового збору, враховуючи приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з Відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 50, оф. 13; ідентифікаційний код 21342874, п/р 26001265574 в АТ "Райфайзен банк Аваль", МФО 380805) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду , на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; ідентифікаційний код 00034022, р/р 35219005003192 в Державній казначейській службі України, МФО 820172, код 00034022) або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 1 344 025 (один мільйон триста сорок чотири тисячi двадцять п'ять) грн. 80 коп. пені, 2 475 837 (два мільйона чотириста сімдесят п'ять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 00 коп. штрафу.

3. Стягнути з (04071, м. Київ, вул. Хорива, 50, оф. 13; ідентифікаційний код 21342874, п/р 26001265574 в АТ "Райфайзен банк Аваль", МФО 380805) в доход Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 73 080 (сімдесят три тисячi вісімдесят) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.08.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало