Рішення

від 25.07.2014 по справі 910/11924/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11924/14 25.07.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

за позовомПрокурора Новгород-Сіверського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Фінансового управління Новгород-Сіверської районної державної адміністрації доПриватного підприємства "Топаз ЛТД." простягнення 5225 грн 00 коп. Представники: від прокуратуриКурбатова І.С.- представник на підставі посвідчення № 022697 від 11.11.2013 від позивача-1не з'явились від позивача-2 не з'явились від відповідачане з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.06.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Прокурора Новгород-Сіверського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської районної державної адміністрації та Фінансового управління Новгород-Сіверської районної державної адміністрації з вимогами до Приватного підприємства "Топаз ЛТД." про стягнення 5225 грн 00 коп. безпідставно отриманих коштів.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем-2 було помилково перераховано кошти у розмірі 5225 грн 00 коп. в рахунок оплати товару, який не поставлявся відповідачем, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок з повернення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 5225 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2014 порушено провадження у справі № 910/11924/14, розгляд справи призначений на 08.07.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 справу № 910/11924/14 передано на розгляд судді Головіній К.І., у зв'язку з перебуванням судді Отрош І.М. на лікарняному.

08.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача-1 надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 (суддя Головіна К.І.) справу № 910/11924/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.07.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 справу № 910/11924/14 передано на розгляд судді Отрош І.М., у зв'язку з виходом судді Отрош І.М. з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 (суддя Отрош І.М.) справу № 910/11924/14 прийнято до провадження.

11.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від прокуратури надійшли документи на виконання вимог суду

14.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача-2 надійшли документи на виконання вимог суду та клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача-2

21.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача-2 надійшли документи для долучення до справи та клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача-2

21.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача-1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача-1.

Представники позивачів та відповідача у судове засідання 25.07.2014 не з'явились, представник відповідача клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18866331, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією з офіційного веб сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku про відстеження рекомендованого поштового відправлення за № 0103029982094 та списком згрупованих поштових рекомендованих з повідомленням відправлень від 10.07.2014.

У судове засідання 25.07.2014 з'явився представник прокуратури та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 25.07.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

08.08.2012 між Приватним підприємством "Топаз ЛТД." (продавець за договором) та Фінансовим управління Новгород-Сіверської районної державної адміністрації (покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 08/12-09Ш, відповідно до умов якого продавець зобов'язаний передати нафтопродукти (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах, визначених даним довго ром та додатками до нього.

Поставка товару по даному договору здійснюється окремими партіями. Обсяги, асортимент, ціни та строки поставки та умови транспортування кожної окремої партії товару визначаються додатково та оформлюються відповідними додатками до договору, які є специфікацією в розумінні статті 266 Господарського кодексу України, та являються невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.1. договору).

У відповідності до пункту 2.1. договору покупець здійснює оплату товару (партії товару) згідно умов, вказаних в додатках до договору на поставку кожної партії товару.

Відповідно до пункту 2.2. договору покупець зобов'язується провести оплату Товару на протязі п'яти банківськіх днів з моменту отримання товару, згідно накладної. У разі інших форм та строків оплати товару це повинно бути обумовлено у додатках до договору.

Продавець зобов'язується поставити товар (партію товару) на протязі 10-ти календарних днів. Датою відвантаження являється дата штампа відправлення на накладній (пункт 31., 3.2. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до норм частини 1 та статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Судом встановлено, що відповідно до платіжних доручень № 112 від 04.07.2013 на суму 4399 грн 00 коп. та № 122 від 18.07.2013 на суму 826 грн 00 коп. позивач перерахував на рахунок відповідача 5225 грн 00 коп. за паливо Е-92, згідно накладної № Ш3882 від 05.12.2012 до договору № 08/12-09Ш від 08.08.2012.

Судом встановлено, що відповідач не здійснював поставки палива Е-92 та сторонами не підписувалась накладна № Ш3882 від 05.12.2012, що також не було спростовано відповідачем.

Як встановлено судом, 19.11.2013 позивач направив відповідачу вимогу № 04-02/451 від 19.11.2013, яка була отримана останнім 21.11.2013, відповідно до якої позивач просить відповідача повернути перераховані кошти за не отримане паливо альтернативне моторне автомобільне Е 92 в кількості 500 літрів на суму 5225 грн 00 коп.

Крім того, 12.02.2014 позивач направив відповідачу претензію № 01-35/1 від 12.02.2014, яка була отримана останнім 17.02.2014, відповідно до якої позивач просить відповідача, в термін до 01.03.2014, повернути перераховані кошти за не отримане паливо альтернативне моторне автомобільне Е 92 в кількості 500 літрів на суму 5225 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Нормами статті 2 Господарського процесуального кодексу України та резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року по справі № 1-1/99, З-рп/99 визначено, що прокурори вправі звертатися до суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади. В позові прокурор самостійно визначає в чому саме полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує їх захист.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з нормами статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань щодо бюджету, фінансів та обліку.

Згідно з частиною 2 статті 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі.

Новгород-Сіверська районна державна адміністрація є юридичною особою, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб № 239073 створена 04.04.1992, та діє на підставі Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Фінансове управління Новгород-Сіверської районної державної адміністрації є структурним підрозділом Новгород-Сіверської районної державної адміністрації, що підтверджується листом Міністерства фінансів України від 29.04.2014 № 31-07220-05-8/10184 та розпорядженням Новгород- Сіверської РДА від 25.12.2012. Крім того, згідно листа Департаменту фінансів Чернігівської обласної державної адміністрації від 16.01.2014 № 08-20/131, Новгород-Сіверська районна державна адміністрація є розпорядником коштів, що виділяються на утримання даного Фінуправління.

Фінансове управління Новгород-Сіверської районної державної адміністрації є юридичною особою та діє відповідно до положення про фінансове управління Новгород-Сіверської РДА, затвердженого розпорядженням голови районної РДА від 01.02.2013 № 24. На момент укладення договору Фінуправління діяло на підставі положення про фінансове управління Новгород- Сіверської РДА, затвердженого розпорядженням голови районної РДА від 20.11.2008 № 363.

Згідно з пунктом 1 Положення Фінансове управління районної державної адміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації до завдань якого входить забезпечення реалізації державної бюджетної політики на території району. Фінуправління Новгород-Сіверської районної державної адміністрації утворюється головою районної державної адміністрації, підпорядковане голові районної державної адміністрації, підзвітне та підконтрольне Департаменту фінансів обласної державної адміністрації.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Вищезазначене дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти як: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

З огляд на те, що відповідачем було безпідставно набуто грошові кошти у розмір 5225 грн 00 коп., так як судом встановлено факт відсутності правових підстав для набуття коштів, зокрема, встановленого факт відсутності поставки палива Е-92 та факт не підписання накладної № Ш3882 від 05.12.2012, а отже відсутності обов'язку відповідача з поставки вказаного товару, вимоги прокурора про стягнення з відповідача 5225 грн 00 коп. безпідставно набутих коштів підлягають задоволенню у повному розмірі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частиною 2 статті4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014, № 719-VII, з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.

Нормами частини 11 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору звільняються органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.

Враховуючи викладене та виходячи з ціни позову у розмірі 5225 грн 00 коп., витрати по сплаті судового збору до державного бюджету в розмірі 1827 грн 00 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Топаз ЛТД." (03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 54, офіс 4, ідентифікаційний код 37267944) на користь Фінансового управління Новгород-Сіверської районної державної адміністрації (16000, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, м. Новгород-Сіверський, вул. Б.Майстренка, буд. 6, ідентифікаційний код 02318597) заборгованість у розмірі 5225 (п'ять тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Топаз ЛТД." (03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 54, офіс 4, ідентифікаційний код 37267944) в дохід Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 30.07.2014

Суддя І.М. Отрош