Ухвала

від 28.07.2014 по справі 816/1905/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2014 р.Справа № 816/1905/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2014р. по справі № 816/1905/14

за позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Приватного підприємства "Вікносервіс"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Вікносервіс" про стягнення податкового боргу у розмірі 45 408, 57 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 року зазначений адміністративний позов задоволено частково, а саме: стягнуто з розрахункових рахунків Приватного підприємства «Вікносервіс» (ідентифікаційний код 32753464) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 45 408, 57 грн (сорок п'ять тисяч чотириста вісім гривень п'ятдесят сім копійок) на р/р 31117029700002 код бюджетної класифікації платежу 14010100 одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в цій частині та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Податкового кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 11.12.2003 виконавчим комітетом Полтавської міської ради ПП «Вікносервіс» зареєстроване у якості суб'єкта господарювання, з 12.12.2003 підприємство перебуває на обліку платника податків у ДПІ у м. Полтаві, є платником ПДВ.

ПП «Вікносервіс» подало до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з ПДВ №100234 від 21.01.2013 на суму 15 189,00 грн.

02.01.2013 ДПІ у м. Полтаві проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Вікносервіс» з питань правомірності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Монолітбудкомплект» за період з 01.09.2011 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт перевірки №1/15-210/32753464 від 02.01.2013.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0000941502 від 08.02.2013 на суму 23 279,00 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення відповідачем у судовому порядку не оскаржувалось.

20.03.2013 ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПП «Вікносервіс» у податковій звітності з ПДВ, за результатами якої складено акт перевірки №1618/15-33/32753464 від 20.03.2013.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0004131502 від 04.04.2013 на суму 1020,00 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення відповідачем у судовому порядку не оскаржувалось.

14.05.2013 ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПП «Вікносервіс» у податковій звітності з ПДВ, за результатами якої складено акт перевірки №2681/15.2-33/32753464 від 14.05.2013.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0009281502 від 21.06.2013 на суму 2040,00 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення відповідачем у судовому порядку не оскаржувалось.

06.06.2013 ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПП «Вікносервіс» у податковій звітності з ПДВ, за результатами якої складено акт перевірки №3169/15.2-33/32753464 від 06.06.2013.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0000062205 від 15.07.2013 на суму 1020,00 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення відповідачем у судовому порядку не оскаржувалось.

06.06. 2013 ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПП «Вікносервіс» у податковій звітності з ПДВ, за результатами якої складено акт перевірки №56/16-01-22-05/32753464 від 10.09.2013.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0001982205 від 28.10.2013 на суму 3060,00 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення відповідачем у судовому порядку не оскаржувалось.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

30.07.2013 ДПІ у м. Полтаві сформовано податкову вимогу №78-22, якою визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 39961,93 грн, але вимога повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість з ПДВ у сумі 45 408,57 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що наявність у відповідача заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 45 408,57 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною першою пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Так, відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Однак, позивачем в порушення вказаної черговості вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, що визначена пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, одночасно заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми податкового боргу за рахунок всіх його активів, в тому числі і коштів.

Враховуючи зазначені вище положення Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що чинним законодавством податковому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, а в разі недостатності коштів на рахунках, звертатись до суду за дозволом на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Судова колегія не бере до уваги посилання апелянта на відсутність рахунків у платника податків, в зв'язку з чим податковий орган позбавлений можливості діяти в порядку черговості по стягненню податкового боргу визначеному ст. 95 Податкового кодексу України, оскільки відсутність рахунків не є підставою для самостійної зміни порядку стягнення коштів, визначеного даною статтею.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на наявність у відповідача заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 45 408,57 грн та беручи до уваги положення пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, де встановлено, що погашення податкового боргу відбувається шляхом стягнення коштів, а не податкового боргу, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві підлягають частковому задоволенню, а саме: стягненню з ПП «Вікносервіс» коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 45 408,57 грн.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 року по справі №816/1905/14 в частині задоволення позову прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.06.2014р. по справі № 816/1905/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис) Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С.