Рішення

від 24.07.2014 по справі 917/1078/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

24.07.2014р. Справа № 917/1078/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог ТД", вул.Яворницького, 7-Б, к.27, м.Львів,79054 ( поштова: 79066, м.Львів, вул.Зелена, 290А)

до Державного підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул Куйбишева, 22а, м.Полтава, 36024

про стягнення 108 518, 04 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Представники:

від позивача: Ольхович В.М. дов. б/н від 16.06.2014р.

від відповідача: представник не з'явився (повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення з Державного підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 108 518,04 грн. за Договором поставки товару №21х/2013р. від26.04.2013р., із яких основний борг - 90380,00 грн., пеня - 12452,63 грн., інфляційні втрати - 3003,72 та 3% річних - 2681,69грн.

24.06.2014р. за вх. канцелярії суду №8173 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи(а.с.28-31). Суд подане клопотання прийняв, задовольнив та залучив до матеріалів справи.

23.07.2014 року за вхідним № 9631(канцелярії суду) представник позивача В.М.Ольховський на виконання вимог ухвали суду від 04.06.2014 року подав додаткові документи(а.с.39-80). Суд подані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

24.07.2014 року за вхідним № 9651(канцелярії суду) представник відповідача І.О. Москаленко на виконання вимог ухвали суду подав додаткові документи (а.с. 81-89). Суд подані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

24.07.2014 року за вхідним № 9661(канцелярії суду) представник відповідача А.М.Мацак подав відзив на позовну заяву у якому просить суд відмовити у задоволенні позову(а.с.90-92). Суд поданий відзив прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Позивач та його повноважний представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив.

Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

26 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог ТД» (далі - ТОВ «Пролог ТД») та ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» в особі філії «Полтавський райавтодор» (далі - ДП «Полтавський облавтодор») укладено Договір поставки товару № 2їх/2013 (далі - Договір № 2їх/2013).

Додатком №1 до Договору сторонами підписана Специфікація Товарів, щодо найменування, виду пакування, ваги пакувальної одиниці та виробника Товару. Додатком №23 до Договору визначена: назва Товару, упаковка, кількість та ціна Товару. (а.с.18-19).

За умовами Договору, Покупцю (ДП «Полтавський облавтодор») протягом 2013 року було поставлено 1 партію товару загальною вартістю 90380 грн.

На підтвердження виконання своїх зобов"язань Позивач надав суду видаткову накладну №РН-0000052 від 29.04.2013 року та довіреність № 197 від 29.04.2013 року, відповідно до яких ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності виданої ДП «Полтавський облавтодор» отримала: Адгезійну добавку WETFIX BE, бітумний емульгатор REDICOTE EM44, енергозберігаючу добавку Sasobit на загальну суму 90380,00 грн. (з ПДВ).

Додатком № 2 до Договору передбачено відстрочку оплати вартості товару на 30 календарних днів з дати відвантаження товару. Відповідно до видаткової накладної № РН-0000052 товар на суму 90380 грн. відвантажено Покупцю 29.04.2013 року. Таким чином оплата даної партії товару повинна була бути здійснена до 30.05.2013 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог ТД» 15.07.2013р., 10.10.2013р. та 02.04.2014 р. на адресу ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» були направлені листи-вимоги з проханням погасити наявну заборгованість в розмірі 90380 грн. ( а.с.23-25).

На момент розгляду справи по суті ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» не відшкодувало ТОВ «Пролог ТД» заборгованості за поставлений Товар.

Натомість у відзиві на позовну заяву ТОВ «Пролог ТД» зазначає, що видаткова накладна №0000052 від 29.04.2013 року не містить посилання на Договір та не відповідає вимогам чинного законодавства, які ставляться до первинних документів бухгалтерського обліку, а рахунок фактура №СФ-0000056 від 23.04.2013р., було складено до підписання спірного Договору, а отже не має ніякого до нього відношення

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що позивачем на виконання вимог ухвали суду та на підтвердження викладених в позовній заяві обставин справи надані суду: Доручення від 22.04.2013 року видане начальнику філії "Полтавський райавтодор" ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" Сологубу Борису Івановичу на укладення договору з ТОВ "Пролонг ТД" на предмет придбання добавок до бітуму та хімічної продукції на підставі якої між ТОВ "Пролонг ТД" та ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» було укладено Договір №21х/2013 від 26.04.2013р.; Лист- замовлення ДП "Полтавський облавтодор" від 26.04.2013р. про поставку добавок, а саме: Адгезійну добавку WETFIX BE - 570 кг., бітумний емульгатор REDICOTE EM44 - 180 кг., енергозберігаючу добавку Sasobit - 700 кг., назва товару та кількість відповідають видатковій накладній №0000052 від 29.04.2013 року та рахунку- фактурі №СФ-0000056 від 23.04.2013р. Довіреність № 197 від 29.04.2013 року на отримання торарно-матеріальних цінностей видана ОСОБА_5, містить посилання на отримання товару Адгезійну добавку WETFIX BE - 570 кг., бітумний емульгатор REDICOTE EM44 - 180 кг., енергозберігаючу добавку Sasobit - 700 кг. від ТОВ "Пролог ТД" за рахунком №СФ-0000056 від 23.04.2013р.

Сторонами не надано суду доказів укладення між сторонами іншого Договору ніж Договір поставки товару № 2їх/2013 від 26.04.2013р., тому суд посилання відповідача у відзиві віхиляє.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки товару. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не оплатив отриманий товар у встановлені у Договорі строки, заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 90380,00 Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 147 639,74 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 10.3.1 Договору № 21х/2013 за порушення строку оплати вартості поставленої партії товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен календарний день пропуску строку оплати. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами Договору.

Пунктом 15.3 Договору № 2їх/2013 визначено, що термін позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій встановлюється у 3 роки.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 12452,63 грн., суд прийшов до висновку, що останні є правомірними (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2681,69 грн. 3% річних трьох процентів річних та інфляційних збитків в розмірі 2681,69 грн. за період з 31.05.2013 р. по 26.05.2014р., суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» (м. Полтава, вул. Куйбишева,22-а, ЄДРПО 03446676 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог ТД» (код ЄДРПОУ 32483640, місцезнаходження: 79054, м. Львів, вул. Яворницького, буд.7-Б, к. 27) заборгованість за Договором № 21х/2013 від 26.04.2013р. в розмірі 108 518,04 грн., а саме: основну суму заборгованості в розмірі 90380,00 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 2681,69 грн., суму інфляційних збитків в розмірі 3003,72 грн. та пеню у розмірі 12452,63 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 2 170,36 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 31.07.2014р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.