Рішення

від 22.07.2014 по справі 911/2632/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" липня 2014 р. Справа № 911/2632/14

за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком» , м. Київ,

до відповідача Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Автономній Республіці Крим , м. Сімферополь,

про стягнення 5 239,44 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Путієнко Є.В. , уповноважений, довіреність від 11.12.2013р. б/н;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі філії Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 12.06.2014р. №344/06 до відповідача - управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, в якому просить суд стягнути з відповідача 5 239,44 грн. заборгованості за Договором від 13.04.2007р. №383-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку, з яких: 4 765,44 грн. основної заборгованості, пеня в сумі 113,92 грн., 3% річних в розмірі 57,48 грн. та інфляційні втрати в сумі 302,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх зобов'язань за Договором від 13.04.2007р. №383-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку не виконав, у зв'язку з чим за відповідачем рахується сума основного боргу в розмірі 4 765,44 грн. У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача передбачену договором пеню в сумі 113,92 грн., 3% річних в розмірі 57,48 грн. та інфляційні втрати в сумі 302,60 грн.

Частиною першою ст. 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено поняття "тимчасова окупована територія України" (далі - тимчасово окупована територія) і встановлено особливий правовий режим цієї території (стаття 4), особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Так, статтею12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" змінено територіальну підсудність судових справ у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях. Зазначеною статтею Закону передбачено, зокрема, забезпечення розгляду справ господарського суду Автономної Республіки Крим господарським судом Київської області, господарського суду міста Севастополя - господарським судом міста Києва, Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2014р. позовну заяву публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком» прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/2632/14 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 22.07.2014р.

22.07.2014р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання від 22.07.2014р., до якого додані витребувані судом рахунки згідно договору та докази їх направлення відповідачу.

В судове засідання 22.07.2014р. з'явився представник позивача. Відповідач в судове засідання 22.07.2014р. не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив.

Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком», м. Київ (далі - ПАТ «Укртелеком»), до відповідача - Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь (далі - Управління), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 13.04.2007р. між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (виконавець), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком», та Управлінням (споживач) Договір №383-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку (далі - Договір), згідно якого споживач доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку споживача, зазначених в Додатку 1 до цього Договору, згідно з паспортом кабельних трас підземних кабельних ліній зв'язку (Додаток 2). Відповідно до умов Договору:

- експлуатаційно-технічне обслуговування по цьому Договору включає в себе виконання комплексу робіт підтримання засобів та споруд зв'язку споживача у справному стані шляхом здійснення ремонтно-відновлювальних робіт забезпечення їх ефективного функціонування (пункт 1.2. Договору);

- споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити плату за надані послуги зв'язку (пункт 2.1.4. Договору);

- виконавець зобов'язується здійснювати роботи з підтримання у справному стані засобів та споруд зв'язку (пункт 2.3. Договору);

- споживач зобов'язаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним, вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунку, виставленого до 5 числа згідно з вимогами законодавства (пункт 3.2. Договору);

- сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору в порядку, передбаченому законодавством. За порушення строків сплати, передбачених цим Договором, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення (пункт 3.2. Договору);

- даний договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2007р. та регулює відносини між сторонами з 01.01.2007р.. Сторони зобов'язані протягом 20 днів з моменту завершення строку дії цього Договору здійснити остаточні розрахунки за ним (пункт 8.1. Договору);

- після закінчення терміну дії Договору, при відсутності заперечень з боку однієї із сторін, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих же умовах. Кожна із сторін має право в будь-який час розірвати Договір, попередивши про це іншу сторону письмово, заздалегідь за 1 місяць. При цьому повинні бути виконані від зобов'язання, які існували а момент розірвання Договору (пункт 8.2. Договору).

Крім того, в подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди до Договору. Так, Додатковою угодою від 01.01.2013р. №5 до Договору сторони погодили, що сума коштів, яка виділена замовнику в межах ліміту на оплату телекомунікаційних послуг за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. за Договором складає 7 148,16 грн., в тому числі ПДВ - 1 191,36 грн., згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України (код 6641010; КЕКВ 2240 - оплата послуг, крім комунальних). У разі використання суми ліміту надання послуг за Договором припиняється без попереднього погодження із замовником. У випадку споживання послуг на суму, що перевищує визначений ліміт, замовник зобов'язується забезпечити їх оплату в повному обсязі (пункти 1, 2 Додаткової угоди від 01.01.2013р. №5).

Додатковою угодою №6 до Договору сторони погодили, що сума коштів, яка виділена замовнику в межах ліміту на оплату телекомунікаційних послуг за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. за Договором складає 7 148,16 грн., в тому числі ПДВ - 1 191,36 грн., згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України (код 6641010; КЕКВ 2240 - оплата послуг, крім комунальних). У разі використання суми ліміту надання послуг за Договором припиняється без попереднього погодження із замовником. У випадку споживання послуг на суму, що перевищує визначений ліміт, замовник зобов'язується забезпечити їх оплату в повному обсязі (пункти 1, 2 Додаткової угоди №6). Всі інші положення Договору залишені без змін.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг з елементами договору підряду. Згідно визначенням ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За частиною 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу

Відповідно до частини 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про телекомунікації" розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Відповідно до частини першої ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно пункту 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. №295, споживачі зобов'язані виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.

Так, як твердить позивач та вбачається з матеріалів справи, у відповідності до умов Договору, позивачем надані послуги з технічного обслуговування обладнання систем передавання, про що позивачем складені та направлені відповідачу рахунки, а саме:

рахунок від 31.08.2013р. №83-НЛВ13-1187 на суму 595,68 грн.,

рахунок від 30.09.2013р. №83-НЛВ13-1279 на суму 595,68 грн.,

рахунок від 31.10.2013р. №83-НЛВ13-1453 на суму 595,68 грн.,

рахунок від 30.11.2013р. №83-НЛВ13-1529 на суму 595,68 грн.,

рахунок від 31.12.2013р. №83-НЛВ13-1544 на суму 595,68 грн.,

рахунок від 31.01.2014р. №83-НЛВ14-8 на суму 595,68 грн.,

рахунок від 28.02.2014р. №83-НЛВ14-32 на суму 595,68 грн.,

рахунок від 31.03.2014р. №83-НЛВ14-43 на суму 595,68 грн. (належним чином засвідчені копії рахунків наявні в матеріалах справи).

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2 Договору сторони погодили, що споживач зобов'язаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним, вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунку, виставленого до 5 числа згідно з вимогами законодавства.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання, передбачені пунктом 3.2 Договору, належним чином не виконав, у зв'язку з чим у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість в розмірі 4 765,44 грн. Доказів того, що відповідачем подавались зауваження, заперечення та/або претензії щодо якості послуг та/або щодо вартості послуг суду не подано.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої ст. 32 ГПК України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі, зокрема на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною першою ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З огляду на викладене за поданими документами суд достовірно встановив, що послуги були надані позивачем та прийняті відповідачем і строк оплати наданих послуг є таким, що настав 20.04.2014р.

Як свідчить наявна у матеріалах справи копія опису вкладення у цінний лист від 31.01.2014р., з метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією від 29.01.2014р. №53/06 (копія наявна в матеріалах справи), у якій позивач просив терміново погасити заборгованість за Договором. Доказів того, що відповідач надав відповідь на претензію або сплатив позивачу кошти суду не подано.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем за Договором суду не представив та доводів позивача не спростував.

За таких обставин, судом встановлено факт порушення відповідачем - Управлінням своїх договірних зобов'язань перед ПАТ "Укртелеком" за Договором в частині оплати вартості наданих послуг за період серпень 2013р. - березень 2014р. в розмірі 4 765,44 грн., відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 765,44 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

У зв'язку із наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 4.1 Договору, в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення, в сумі 113,92 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 57,48 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в розмірі 302,60 грн.

Відповідно до положень частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок відшкодування вартості послуг, встановлені пунктом 3.5 Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 4.2 Договору та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань";

- спосіб захисту майнового права, передбачений статтею 625 ЦК України;

- встановлений постановою правління НБУ "Про регулювання грошово-кредитного ринку" розмір облікової ставки НБУ та виходячи з наступного розрахунку:

документнараховано , грн.строк оплати (п. 3.2 Договору)фактично сплачено, грн.основний борг , грн.кількість днів простроченняпеня, грн. 3% річних, грн.збитки, завдані інфляційними втратами, грн. рахунок від 31.08.2013р №83-НЛВ13-1187 595,68 20.09.2013 0 595,68 30 днів (21.09.2013-20.10.2013) 3,18 1,47 2,38 рахунок від 30.09.2013р №83-НЛВ13-1279 595,68 20.10.2013 0 1 191,36 31 день (21.10.2013-20.11.2013) 6,57 3,04 2,38 рахунок від 31.10.2013р №83-НЛВ13-1453 595,68 20.11.2013 0 1 787,04 30 днів (21.11.2013-20.12.2013) 9,55 4,41 8,94 рахунок від 30.11.2013р №83-НЛВ13-1529 595,68 20.12.2013 0 2 382,72 31 день (21.12.2013-20.01.2014) 13,16 6,07 4,77 рахунок від 31.12.2013р №83-НЛВ13-1544 595,68 20.01.2014 0 2 978,40 31 день (21.01.2014-20.02.2014) 16,44 7,59 17,87 рахунок від 31.01.2014р №83-НЛВ14-8 595,68 20.02.2014 0 3 574,08 28 днів (21.02.2014-20.03.2014) 17,82 8,23 78,63 рахунок від 28.02.2014р №83-НЛВ14-32 595,68 20.03.2014 0 4 169,76 31 день (21.03.2014-20.04.2014) 25,08 10,62 137,60 рахунок від 31.03.2014р №83-НЛВ14-43 595,68 20.04.2014 0 4 765,44 42 дні (21.04.2014-01.06.2014) 55,10 16,45 181,09 всього 4 765,44 0 4 765,44 146,90 57,88 433,66 * за заявлений позивачем період

судом встановлено, що за заявлений позивачем період за Договором арифметично вірно розраховані пеня становить 146,90 грн., 3% річних становлять в сумі 57,88 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, становлять в сумі 433,66 грн. За таких обставин, підтверджена належними письмовими доказами сумарна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором станом на 01.06.2014р. становить 5 403,88 грн., в тому числі: 4 765,44 грн. основного боргу, пеня в сумі 146,90 грн., три проценти річних в розмірі 57,88 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в сумі 433,66 грн.

Позивачем заявлено до стягнення всього 5 239,44 грн., в тому числі: 4 765,44 грн. основного боргу, 113,92 грн. пені, три проценти річних в розмірі 57,48 грн. та збитки від інфляції в розмірі 302,60 грн. Заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивачем не подавалась, суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, за таких обставин позов підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунок позивача, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Автономній Республіці Крим на користь позивача - публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком» 5 239,44 грн. заборгованості за Договором №383-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку від 13.04.2007р., з яких: 4 765,44 грн. основного боргу, пеня в сумі 113,92 грн., 3% річних в сумі 57,48 грн., та збитки, завдані інфляційними процесами, в розмірі 302,60 грн., та, відповідно до статті 49 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченої суми судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст. 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 2 ст. 536, ч. 1 ст. 546, ст. ст. 547, 610, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 629, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, пункт 2 ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 193, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 33, 63, 68 Закону України "Про телекомунікації", ст. ст. 32, 33, 36, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком» до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Автономній Республіці Крим задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Автономній Республіці Крим (95034, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, бульвар Івана Франка, буд. 16, ідентифікаційний код 34797797)

на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3)

4 765,44 грн. (чотири тисячі сімсот шістдесят п'ять гривень сорок чотири копійки) основної заборгованості,

113,92 грн. (сто тринадцять гривень дев'яносто дві копійки) пені,

57,48 грн. (п'ятдесят сім гривень сорок вісім копійок) 3% річних,

302,60 грн. (триста дві гривні шістдесят копійок) збитків, завданих інфляційними процесами,

1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 04.08.2014р.