Рішення

від 28.07.2014 по справі 916/2076/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

             ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "28" липня 2014 р.Справа  № 916/2076/14 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамаюн"; до відповідача: Відділу освіти Іванівської районної державної адміністрації Одеської області; про стягнення 143 811,82 грн.                                                                                                                    Представники сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився. СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гамаюн" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Відділу освіти Іванівської районної державної адміністрації Одеської області, в якій просить стягнути з останнього суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 127 647,04 грн., пеню у сумі 8  380,80 грн., 3 % річних у розмірі    2 479,03 грн., інфляційні втрати у сумі 5  04,95 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2  876,24 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем прийнятих на себе за договорами поставки №ТА000110 від 06.08.2013 року та № ТА000111 від 13.08.2013 року зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати товару, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість у сумі 127 647,04 грн., на яку, згідно п.5.2 вказаних договорів, було нараховано пеню, а також 3% річних та інфляційні витрати (ст. 625 ЦК України). Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2014р. було порушено провадження у справі №916/2076/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 23.06.2014р. 11.06.2014 року за вх. № 14969/14 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, за наявними в матеріалах справи доказами. Вказаним клопотанням позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі (а.с.36). Крім того, в якості додатків до зазначеного клопотання позивачем на виконання вимог ухвали суду було надано для огляду оригінали документів, копії яких було долучено до позовної заяви. Оригінали зазначених документів було оглянуто судом у судовому засіданні 23.06.2014 року. Ухвалою суду від 23.06.2014 року у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника відповідача, який належним чином повідомлявся про місце та час судового розгляду справи шляхом направлення на його адресу ухвали про порушення провадження у справі, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.33), та від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також у зв'язку із неподанням ним витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено на 04.07.2014 року. Ухвалою суду від 04.07.2014 року у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника відповідача, який належним чином повідомлявся про місце та час судового розгляду справи шляхом направлення на його адресу ухвали про відкладення розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.41), та від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також у зв'язку із неподанням ним витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено на 28.07.2014 року. 07.07.2014 року до суду за вх. № 17445/14 від відповідача надійшов лист, згідно якого останній підтверджує заборгованість за договорами у сумі 127 647,04 грн., пояснюючи її виникнення непроведенням платежів Казначейською службою України. Разом з тим, вказаним листом відповідач зазначає, що питання першочергової оплати рахунків по даним договорам знаходиться на контролі відділу освіти районної державної адміністрації (а.с.45). У судове засідання 28.07.2014 року представники сторін не з'явилися. Правова позиція позивача викладена безпосередньо у позовній заяві та у направленому ним на адресу суду клопотанні (а.с.36), яким останній підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, правова позиція відповідача - у листі від 04.07.2014 року за вих. № 06/825 (а.с.45), яким Відділ освіти Іванівської районної державної адміністрації Одеської області визнає факт наявності заборгованості перед позивачем. Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків: Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Крім того, у відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити з нього певну грошову суму. У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гамаюн» (Продавцем) та Відділом освіти Іванівської районної державної адміністрації Одеської області (Покупцем) було укладено договори поставки № №ТА000110 від 06.08.2013 року (а.с.17) та № ТА000111 від 13.08.2013 року (а.с.20). Відповідно до п.1.1 договору №ТА000110 від 06.08.2013 року Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і сплатити меблі дитячі, спортивні куточки, обладнання для харчоблоку та опромінювач бактерицидний згідно накладної та специфікації на умовах, передбачених договором. Одночасно, відповідно до п. 1.1 договору № ТА000111 від 13.08.2013 року Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і сплатити меблі, м'який інвентар, обладнання для харчоблоку, посуд та ростомір напольний згідно накладної та специфікації на умовах, передбачених договором. Згідно п. 3.1 та п. 3.2 вказаних договорів, товар постачається в асортименті, кількості та вартості, яка вказана в Специфікації та накладній. Сплата за товар проводиться Покупцем по факту поставки товару, але не пізніше 10 банківських днів від дня отримання товару. Загальна сума договору відповідно до п. 3.3 договору № №ТА000110 від 06.08.2013 року визначається об'ємом поставленого товару, за весь строк дії договору та складає 61       147,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% - 10 191,17 грн., відповідно до п. 3.3 договору № ТА000111 від 13.08.2013 року загальна сума договору також визначається об'ємом поставленого товару, за весь строк дії договору та складає 92  153,00 грн. з урахуванням ПДВ 20 % - 15  358,83 грн. Пунктом 6.3 договорів визначено, що ТОВ «Гамаюн» є платником податку на прибуток на загальних підставах у відповідності з законодавством України за ставкою 19 %. Таким чином, проаналізувавши зміст вказаних договорів, суд доходить висновку про можливість застосування до нього норм, що регулюють правовідносини поставки та купівлі-продажу. Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договорами виконав в повному обсязі та поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 153 300,00 грн., а останній прийняв його, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № Г-00000110 від 06.08.2013 року (а.с.19) та №Г-00000111 від 13.08.2013 року (а.с.22). Однак відповідач, отримавши товар згідно вищезазначених накладних, свої зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати товару не виконав, здійснивши тільки часткову оплату вартості товару по договорам у сумі 25       652,96 грн., чим порушив, зокрема, умови вищевказаних договорів та гарантійного листа від 22.05.2013 року (а.с.16), наданого ним позивачу щодо гарантування сплати вартості товару в строк до 31.07.2013 року. Вказане і призвело до виникнення заборгованості у розмірі  127   647,04 грн. (153  300 – 25652,96). Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 127 647,04 грн. відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, більш того, вказану суму боргу визнав шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків, складеного станом на 30.11.2013 року (а.с.23), про що свідчить підпис заступника головного бухгалтера  Відділу освіти Іванівської районної державної адміністрації Одеської області та сама печатка цього відділу, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Гамаюн» в цій частині цілком обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 8       380,80 грн. суд зазначає наступне. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди. Пунктом 5.2 договорів, сторони погодили, що у випадку затримки розрахунку за поставлений товар, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки розрахунків. За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до  ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України прямо вказано на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Крім того, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано спеціальним законом - Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з ст. ст. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Крім того, згідно із ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок пені було здійснено позивачем окремо за кожним документом з врахуванням оплат наростаючим підсумком. Враховуючи, що при перевірці розрахунку пені (а.с.15) було встановлено часткову помилковість її нарахування, що пов'язано з неправильним визначенням періоду нарахування пені щодо несвоєчасного виконання зобов'язань відповідачем по видатковій накладній №Г-00000111 від 13.08.2013 року (неврахування вихідного дня 26.08.2014р.), судом, з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, за допомогою системи „Ліга-Закон”, зроблено власний розрахунок пені, згідно з яким загальна сума пені за договором, яка підлягає стягненню в межах даного позову, складає 8 347, 98 грн. Розрахунок пені Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період просрочення 42772.2321.08.2013 - 26.08.201366.5000 %0.036 %*91.40 35494.0427.08.2013 - 20.02.20141786.5000 %0.036 %*2250.22 92153.0029.08.2013 - 27.02.20141836.5000 %0.036 %*6006.36 Всього: 8 347.98 Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Правовий аналіз вказаних статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.Проаналізувавши встановлені у справі обставини, суд враховує те, що прострочення виконання зобов'язання було викликано непроведенням платежів Казначейською службою України, при цьому, наявність будь-яких збитків, викликаних простроченням відповідача, позивачем не доведена та подібні вимоги позивачем не заявлялися. Приймаючи до уваги вищевикладене, а також часткову сплату відповідачем заборгованості, суд вважає за необхідне, користуючись правом, наданим ст.83 ГПК України, зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, до 4 000,00 грн. Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних у сумі  2  479,03 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5  304,95 грн. суд вказує наступне. Згідно частини статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд, перевіривши розрахунок 3 % річних  (а.с.14) встановив часткову неправильність їх нарахування, що також пов'язано з  неправильним визначенням періоду їх нарахування по видатковій накладній № Г-00000111 від 13.08.2013 року, у зв'язку із чим судом, з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, за допомогою системи „Ліга-Закон”, зроблено власний розрахунок 3 % річних, згідно з яким загальна сума 3 % річних, що підлягає стягненню становить 2   468, 54 грн. Розрахунок 3 % процентів річних Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 42772.2321.08.2013 - 26.08.201363 %21.09 35494.0427.08.2013 - 27.08.201313 %2.92 127647.0429.08.2013 - 18.04.20142333 %2444.53 Всього: 2       468.54 Разом з тим, суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат (а.с.13), вважає його обґрунтованим, а вимоги про його стягнення  у розмірі 5  304,95 грн.,такими, що підлягають задоволенню. Враховуючи часткове задоволення судом позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамаюн", витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог без урахування зменшення пені. Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82– 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -                                ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Відділу освіти Іванівської районної державної адміністрації Одеської області (67200, Одеська область, Іванівський район, селище міського типу Іванівка, вул. Леніна, будинок 93 А, код ЄДРПОУ 02145151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамаюн» (02088, м. Київ, вул. Леніна, 42-д, код ЄДРПОУ 31610879), основну суму боргу у розмірі 127 647/сто двадцять сім тисяч шістсот сорок сім/ грн. 04 коп., 4 000/чотири тисячі/ грн. 00 коп. пені,  5  304 /п'ять тисяч триста чотири/ грн. 95 коп. інфляційних втрат,  3% річних у сумі 2   468/дві тисячі чотириста шістдесят вісім/грн. 54 коп. та 2 875 /дві тисячі вісімсот сімдесят п'ять / грн.  24 коп. судового збору. 3.          В решті позову відмовити. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Повне рішення складено 04.08.2014р.      Суддя                                                                                       Щавинська Ю.М.