Рішення
від 28.07.2014 по справі 922/2391/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2014 р.Справа № 922/2391/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Відновлення інженерних систем", м. Київ до Савинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Балаклійської районної ради Харківської області, смт. Савинці,Харківська область про стягнення коштів за участю представників :

позивача - Задорожний А.Л.,дов.№ 64 від 12.02.2014р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Відновлення інженерних систем" звернулось до господарського суд Харківської області із позовною заявою до Савинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Балаклійської районної ради Харківської області, в якій просить суд стягнути з відповідача 77 160,0грн. основного боргу, пені в сумі 4 906,53грн., 3% річних в сумі 338,47грн.,витрати по сплаті судового збору, посилаючись на укладення між сторонами договору №175 від 24.05.2013року, відповідно до якого позивач надав відповідачеві наступні послуги:гідрохімічне очищення системи опалення будівлі школи, вказані послуги були прийняті відповідачем, що підтверджує підписаним та скріпленим печатками сторін актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року на суму 77 160,0грн., однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт не здійснив, вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду від 16.06.2014року порушено провадження у справі №922/2391/14, розгляд справи призначено на 01.07.2014року .

Ухвалою господарського суду від 01.07.2014року , у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача , розгляд справи відкладено до 28.07.2014року.

Представник позивача в судовому засіданні 28.07.2014 року підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі .

Представник відповідача в судове засідання 28.07.2014року не з'явився, через канцелярію господарського суду (вх.№24601 від 17.07.2014року) надіслав пояснення в яких зазначив, про те, що вказана заборгованість утворилась у зв'язку із затримкою проплати Управлінням Державної Казначейської служби України у Балаклійському районі Харківської області, як вказує відповідач у поясненнях на даний час заборгованість зареєстрована в УДКСУ і надана заявка у відділ освіти для виділення коштів, проте, вказану заборгованість на даний час неможливо погасити , у зв*язку із відсутністю коштів на рахунку відповідача.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача та ознайомившись з відзивом на позов відповідача, суд встановив наступне.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

24.05.2013 року між ТОВ «Відновленням інженерних систем» та Савинською ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 Балаклійської райради Харківської області було укладено Договір № 175 .

Згідно з п. 1.1. Договору, Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався виконати наступні види послуг: гідрохімічне очищення системи опалення будівлі школи.

У відповідності з пунктом 3.1. Договору № 175 надання послуг Виконавцем та прийняття їх результатів Замовником оформлюється актом виконаних робіт за формою КБ-2 та КБ-3, який складається Виконавцем і підписується сторонами по Договору після фактично виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.3. умов Договору,оплата здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів здачі-прийняття шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, але не пізніше 31.12.2013 року.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013року Позивач виконав вищевказані будівельні роботи, а Відповідач прийняв їх, при цьому зауважень від Відповідача не надходило.

Відповідно до вказаного акту Відповідач повинен був сплатити Позивачу розмірі 77 160,0 коп., проте, в порушення вищевказаних умов договору Відповідач не оплатив вартість виконаних робіт. Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем по договору №175 від 24.05.2013року складає 77 160,0грн.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, а також - визнається відповідачем за виконані роботи за вищевказаним договором, відповідач не розрахувався, з метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 19.03.2014року про сплату заборгованості за виконані роботи, яка отримана відповідачем 22.03.2014року проте відповідач претензію залишив без задоволення.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 77160,0грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.. 509 ЦК України).

За умовами договору №175 від 24.05.2013року між сторонами склалися правовідносини підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 77 160,0 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення 3% річних в сумі 338,47грн. суд зазначає наступне.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, необхідно зазначити, що оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування позивачем на суму боргу 3% річних та інфляційних нарахувань не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, то такі кошти нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів своєчасної сплати коштів за виконані роботи або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 338,47грн. перевірені судом, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 4 906,53грн. на підставі п.6.4 договору.

Пунктом 6.4 договору №175 від 24.05.2013р. зазначено, що при несвоєчасній оплаті замовником вартості виконаних виконавцем послуг, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Приписами статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (у чинній редакції) передбачено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищенаведеного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 343 ГК України чітко визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Правомірність нарахування пені перевірена судом, вона відповідає наданому розрахунку, передбачена умовами договору та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 4 906,53грн. підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Савинської загальноосвітньої школи I -III ступенів №2 Балаклійської районної ради Харківської області (64270, Харківська область, Балаклійський район, смт.Савинці, вул.Шкільна, буд.3, код 25457545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Відновлення інженерних систем" (03035, м.Київ, пл.Солом*янська,2, оф.609, код ЄДРПОУ 37080909) - 77 160,0грн. основного боргу, пені в сумі 4 906,53грн., 3% річних в сумі 338,47грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,0грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.07.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення28.07.2014
Оприлюднено05.08.2014
Номер документу40021581
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/2391/14

Рішення від 28.07.2014

Господарське

Господарський суд Харківської області

Присяжнюк О.О.

Ухвала від 01.07.2014

Господарське

Господарський суд Харківської області

Присяжнюк О.О.

Ухвала від 16.06.2014

Господарське

Господарський суд Харківської області

Присяжнюк О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні