Вирок

від 29.07.2014 по справі 752/6339/14-к

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6339/14-к

Провадження №: 1-кп/752/338/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12014100010001650 від 05.03.2014 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мукачево, Закарпатської області, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не судимої,

обвинуваченої за ч.1 ст. 222; ч.5 ст.27, ч.1 ст.358; ч.4 ст. 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений слідством час та місці у ОСОБА_4 виникла необхідність в отриманні споживчого кредиту.

У невстановлений слідством час та місці ОСОБА_4 познайомилась із невстановленою слідством особою на ім`я ОСОБА_5 , відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, яка в усній розмові пообіцяла посприяти у вирішенні питання щодо отримання підроблених документів а саме: паспорту громадянина України, картки платника податків та довідки про доходи, які потрібні при оформленні кредиту, за частину отриманих грошових коштів. Оскільки на той момент ОСОБА_4 офіційно працевлаштована не була та документів, які були потрібні не мала, погодилася на пропозицію та надала особі, на ім`я ОСОБА_5 , власну фотокартку з метою отримання в подальшому підроблених документів.

В 2014 році, в невстановленому слідством місці ОСОБА_4 отримала від невстановленої слідством особи документи які містять ознаки підробки, а саме: паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 02 грудня 2010 року Ковпаківським ВМ СВМ УМВС України в Сумській області на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку міста Суми, в який була вклеєна її власна фотокартка, довідку про доходи, на якій наявний відтиск круглої мастичної печатки ТОВ «Торговий дім Гремі» (код ЄДРПОУ 32768874) на ім`я ОСОБА_6 , як керівника відділу збуту даного товариства, яка перебуває на вказаній посаді згідно наказу № 22\12 від 16.02.2012 року та отримала загальний дохід в період часу з серпня 2013 року по січень 2014 року в сумі 48 988,92 гривень та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду №2405511385 яка видана 21.05.1997 року Державною податковою інспекцією в м. Суми на ім`я ОСОБА_6 , з метою використання вказаних підроблених офіційних документів у банківській установі з метою отримання кредиту.

Після цього, 04.03.2014 року ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні відділення № 6 ПАТ «Банк Михайлівський», розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Горького, 176, достовірно знаючи, що документи являються підробленими, надала працівнику ПАТ «Банк Михайлівський» зазначені вище документи, з метою укладення кредитного договору із банком та отримання грошових коштів.

При цьому, ОСОБА_4 усвідомлювала, що вона не являється ОСОБА_6 та те, що наданий нею паспорт громадянина України, довідка про присвоєння ідентифікаційного коду та довідка про доходи не відповідають дійсності, та мала на меті отримання кредиту з можливим його несвоєчасним поверненням, що свідчить про відсутність ознак кримінального правопорушення проти власності.

Допитана в ході судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, за вказаних в обвинувальному акті обставинах, визнала повністю та показала суду про те, що дійсно вона приїхала до м. Києва, пішла в банк, щоб отримати кредит, але їй відмовили. Познайомилася з жінкою, яка запропонувала їй виготовити підроблені документи, по яким вона зможе отримати кредит та погодилася. Після виготовлення документів, пішла в ПАТ «Банк Михайлівський» для отримання кредиту, проте була затримана працівниками міліції.

Щиро розкаялася у вчиненому, просила суд не карати її суворо.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по провадженню як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин провадження, оскільки обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини провадження ніким не оспорюються.

Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин кримінального провадження допитом обвинуваченої та дослідженням таких матеріалів, що характеризують її особу, та надійшов до висновку про те, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.1 ст. 222; ч.5 ст.27, ч.1 ст.358; ч.4 ст. 358 КК України кваліфіковано правильно, як пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права з метою використання його підроблювачем чи іншою особою; використання завідомо підробленого документу та надання завідомо неправдивої інформації банкам з метою одержання кредитів у разі відсутності ознак злочину проти власності.

При обранні міри покарання ОСОБА_4 суд враховує наступні обставини провадження:

- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень: правопорушення, передбачені ч.1 ст. 222, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, віднесені кримінальним законом до категорії невеликої тяжкості;

- особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не притягувалася до кримінальної відповідальності.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, у відповідності зі ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 55 КК України та п. 17 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення кримінального правопорушення було пов`язане з посадою обвинуваченого або із заняттям ним певною діяльністю і якщо зазначене покарання за санкцією статті є обов`язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов`язано вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з обвинувального акту, обставини якого ніким не оспорюються, кримінальне правопорушення не пов`язане з посадою обвинуваченої ОСОБА_4 чи із заняттям нею певної діяльності, оскільки вона на момент вчинення кримінального правопорушення взагалі не працювала, а тому суд вважає за можливе не застосовувати до обвинуваченої додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити їй покарання в межах санкції ч.1 ст. 222 КК України у виді штрафу, та в межах санкцій ч.ч.1,4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі, призначивши остаточне покарання за правилами, передбаченими ст. 70 КК України, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Долю судових витрат вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 222; ч.5 ст.27, ч.1 ст.358; ч.4 ст. 358 КК України, та призначити їй покарання:

- за ч.1 ст. 222 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.;

- за ч.5 ст.27, ч.1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік,

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, та згідно ст. 76 КК України покласти на неї обов`язки протягом іспитового строку, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_4 , ідентифікаційний код № НОМЕР_2 , судові витрати по провадженню, а саме вартість проведення технічної експертизи документів №180\тдд від 17.04.2014 року, у розмірі 1034 (тисячу тридцять чотири) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп.

Речові докази по провадженню, а саме довідку про доходи, паспорт громадянина України та картку платника податків видані на ім`я ОСОБА_6 , які зберігається при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.

Роз`яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1