Рішення

від 01.08.2014 по справі 910/13227/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13227/14 01.08.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РБСА"

до лікарні для вчених Національної академії наук України

про стягнення 12 434,64 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

за участю представників:

від позивача:Мясніков Д.В. за дов. б/н від 30.07.2013; від відповідача:Кубанський С.А. за дов. № 134 від 21.05.2014.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РБСА" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до лікарні для вчених Національної академії наук України про стягнення 12 434,64 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 81 від 30.09.2013.

Ухвалою суду від 04.07.2014 порушено провадження у справі № 910/13227/14 та призначено розгляд на 01.08.2014.

Відповідач 29.07.2014 через відділ канцелярії суду подав відзив на позовну заяву б/н від 25.07.2014, в якому проти позову заперечив, зазначивши, що заборгованість перед позивачем у сумі 12 434,64 грн залишається не сплаченою у зв'язку з обмеженням проплат в органах Держказначейства України, відтак не залежить від дій та волі відповідача. Крім того зазначив про те, що не відмовляється сплатити заборгованість в розмірі зазначеної суми, а також, що позивачем не здійснено жодних заходів з досудового врегулювання господарського спору, що, на думку останнього, свідчить про відсутність спору між сторонами у даній справі та порушення позивачем норм матеріального, процесуального права та умов Договору, у зв'язку з чим просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та припинити провадження у справі.

У судовому засіданні 01.08.2014 представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, позов просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.

У судовому засіданні 01.08.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються сторони у даній справі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 30.09.2013 між відповідачем (замовник) та позивачем (постачальник) укладено договір поставки № 81 (далі - Договір), відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 3.1 якого та специфікації (додаток № 1) позивач зобов'язався поставити на умовах даного Договору витратомір ULTRAFLOW65S 65-R-CKBE-356 у кількості 1 шт. загальною вартістю 12 434,64 (з ПДВ) (далі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму за умовами Договору.

Згідно з п. 1.4 Договору право власності на поставлений товар переходить від постачальника до замовника з моменту підписання сторонами належним чином оформленої товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставленого товару після пред'явлення постачальником рахунка на його оплату. Розрахунки здійснюються за фактично поставлений товар замовнику з відстрочкою платежу до 30 банківських днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій розрахунковий рахунок. До рахунку додаються належно оформленні: видаткові накладні, акти приймання-передачі. Оплата здійснюється в національній валюті України - гривні шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з пп. 6.1.1 п. 6.1 Договору замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі (при наявності бюджетного фінансування) сплачувати за поставлений товар.

Цей Договір набирає чинності з моменту укладання і діє до 31.12.2013 (п. 10.1 Договору).

На виконання умов укладеного між сторонами спірного договору позивач поставив, а відповідач прийняв витратомір ULTRAFLOW65S 65-R-CKBE-356 у кількості 1 шт. загальною вартістю 12 434,64 (з ПДВ), про що свідчить видаткова накладна № РН-0000010 від 01.10.2013, підписана уповноваженими представниками обох сторін, та довіреність № 68 від 30.09.2013 на ім'я ОСОБА_3, копії яких наявна в матеріалах справи. Однак відповідач оплати поставленого позивачем товару не здійснив.

Станом на час розгляду даної справи господарським судом відповідачем поставлений позивачем та прийнятий відповідачем за умовами спірного договору товар не оплачено, доказів зворотнього суду не надано, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 12 434,64 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як установлено судом, у відповідності з п.п. 4.1, 4.2 Договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставленого товару після пред'явлення постачальником рахунка на його оплату; розрахунки здійснюються за фактично поставлений товар замовнику з відстрочкою платежу до 30 банківських днів; у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій розрахунковий рахунок; до рахунку додаються належно оформленні: видаткові накладні, акти приймання-передачі. Втім позивачем не надано суду доказів на підтвердження пред'явлення відповідачу рахунка на оплату товару.

Факт отримання відповідачем поставленого позивачем товару підтверджується укладеним між сторонами у даній справі договором поставки № 81 від 30.09.2013, наявною у матеріалах справи видатковою накладною № РН-0000010 від 01.10.2013, підписаною обома представниками сторін, та довіреністю № 68 від 30.09.2013, а також самим відповідачем не заперечується.

Відповідачем надано суду докази вчинення дій, спрямованих на погашення існуючої заборгованості (платіжне доручення № 46 від 16.07.2014), які не призвели до позитивного результату, причиною чого, як зазначив відповідач, стало обмеження проплат в органах Держказначейства України. На підтвердження викладеного відповідачем надано суду акт Державної фінансової інспекції України № 08-30/909 від 04.04.2014 перевірки державних закупівель лікарні для вчинених Національної академії наук України за період з 01.01.2013 по 01.03.2014, реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів від 31.03.2014 № 31 та реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 31.03.2014 № 37.

Надані відповідачем докази підтверджують наявність кредитних зобов'язань відповідача перед кредиторами, у т.ч. перед позивачем у даній справі, при цьому відповідачем не надано суду доказів затримки бюджетного фінансування, на яку останній посилається, як на підставу невиконання ним умов Договору в частині оплати поставленого позивачем товару.

Таким чином судом установлено, що позивач свої зобов'язання за умовами Договору виконав належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, в той час як відповідач свої зобов'язання в частині оплати поставленого позивачем товару на суму 12 434,64 грн не виконав, доказів затримки бюджетного фінансування суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 434,64 грн.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву з приводу того, що позивачем не здійснено жодних заходів з досудового врегулювання господарського спору судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Рішенням Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України від 9.07.2002 N15-рп/2002 встановлено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, в тому числі й досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню повністю.

За приписами ст. 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з лікарні для вчених Національної академії наук України (04053, м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05417590) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РБСА" (02097, м. Київ, просп. Гагаріна, 27, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21486550) заборгованість в сумі 12 434 (дванадцять тисяч чотириста тридцять чотири) грн 64 коп. та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Повне рішення складено 04.08.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова