Рішення

від 16.07.2014 по справі 910/10917/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10917/14 16.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська зірка»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азія Вок»

про стягнення 7 752,10 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача: Чихірьов В.Л. - представник;

від відповідача: не з'явився;

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.07.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 7752,10 грн. основного боргу за договором № 88 від 07.10.2013, а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2014 було порушено провадження у справі №910/10917/14, розгляд справи було призначено на 16.07.2014.

В судовому засіданні 16.07.2014 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимога позивача щодо стягнення 7752,10 грн. основного боргу мотивована тим, що відповідачем всупереч умов договору № 88 від 07.10.2013 не було здійснено у повному обсязі оплату на вказану суму поставленого за видатковими накладними товару.

Відповідач в судове засідання 16.07.2014 представників не направив, причин неявки представника суд не повідомив про розгляд справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання повідомлявся належним чином за адресою юридичного місцезнаходження, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений в своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням

Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача в судове засідання, не перешкоджає вирішенню справи по суті в даному судовому засіданні.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2013 між відповідачем - ТОВ «Азія Вок», як покупцем, та позивачем - ТОВ «Морська зірка», як постачальником, укладено договір постачання № 88 , (далі - договір № 88 від 07.10.2013), який підписано представниками обох сторін та посвідчено печатками обох сторін, відповідно до умов якого постачальник зобов?язався передати у власність покупцю товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця , а покупець зобов'язався прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму (ціну); постачання кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно з замовленнями покупця (розділ 1), передача товару постачальником і його приймання покупцем по асортименту, кількості і ціні здійснюється на підставі відповідної накладної і у відповідності з замовленнями покупця (розділ 6), покупець зобов'язується оплачувати конкретну партію товару протягом 5 календарних днів з моменту отримання товару (розділ 7).

Відповідно до видаткових накладних до договору № 88 від 07.10.2013, а саме: № РН-0010306 від 10.12.2013 на суму 1 119,11 грн., № РН-0010658 від 20.12.2013 на суму 991,17 грн. , № РН-0010697 від 24.12.2013 на суму 909,18 грн., № РН-0010822 від 27.12.2013 на суму 3 176,83 грн., № РН-0010444 від 09.01.2014 на суму 2 374,92 грн., які підписані представниками сторін та посвідчені печатками обох сторін, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар загалом на суму 8 571,21 грн.

Згідно з банківською випискою по особовому рахунку позивача , сформованою АТ «Укрсиббанк», відповідачем було здійснено часткову оплату отриманого за договором № 88 від 07.10.2013 товару, а саме: перераховано 819,11 грн. в якості оплати товару за накладною № РН-0010306 від 10.12.2013 на суму 1 119,11 грн.

02.04.2014 позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією про сплати суми боргу в розмірі 7 752,10 грн. за отриманий, але не оплачений у повному обсязі товар за договором № 88 від 07.10.2013. Направлення вказаної претензії відповідачу підтверджується фіскальним чеком поштової установи 2 1296 ВІД 04.04.2014.

Однак, як зазначав позивач у позовній заяві, заборгованість в сумі 7 752,10 грн. за поставлений, але не оплачений у повному обсязі товар за договором № 88 від 07.10.2013 - погашена відповідачем не була, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем на виконання умов договору № 88 від 07.10.2013 було поставлено, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар загалом на суму 8 571,21 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Проте, відповідачем всупереч умов розділу 7 договору № 88 від 07.10.2013 не було оплачено у повному обсязі та у визначений строк (протягом 5 календарних днів з моменту отримання товару за кожною видатковою накладною) поставлений товар загалом на суму 8 571,21 грн., а здійснено лише часткову оплату в сумі 819,11 грн., у зв?язку з чим у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 7 752,10 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 88 від 07.10.2013 щодо своєчасного виконання зобов?язання по оплаті отриманого товару, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справі підтверджується наявність у відповідача непогашеної заборгованості перед позивачем в сумі 7 752,10 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7 752,10 грн. за поставлений, але не оплачений у встановлений договором строк товар - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азія Вок» (код ЄДРПОУ 38290183; місцезнаходження: 01001 м.Київ, вул. Шота Руставелі, 12, оф. 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська зірка» (ЄДРПОУ 31865104, місцезнаходження: 04074 м.Київ, вул.. Мукачівська, буд. 14-а, кв. 46) 7 752 (сім тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 10 коп. основного боргу, а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.07.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова