Рішення

від 31.07.2014 по справі 909/641/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2014 р. Справа № 909/641/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,

при секретарі судового засідання Червак Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76004,

до відповідача: приватного підприємства "Прикарпатська україночка", вул. Гетьмана Мазепи, 89, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018,

про стягнення неустойки в сумі 87053 грн. 64 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Устінський А.В. - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність № 2142/01-20/66-в від 03.01.2014 року,

від відповідача: представники не з'явилися,

встановив:

виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся в господарський суд Івано-Франківської області із позовною заявою до приватного підприємства "Прикарпатська україночка" про стягнення неустойки в сумі 87053 грн. 64 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлових приміщень орендарем не повернуто орендоване майно у встановлений строк.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2014 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22.07.2014 року.

Ухвалою суду від 22.07.2014 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 31.07.2014 року.

Представник позивача, в судовому засіданні 31.07.2014 року, позовні вимоги підтвердили в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що відповідачем не повернуто своєчасно приміщень після закінчення договору нежитлових приміщень № ДО-4363 від 17.05.2011 року, тривалий час не виконував рішення суду та здійснював користування приміщеннями без відповідних правових підстав, внаслідок чого нараховано неустойку. Просить суд позов задовольнити, стягнути з відповідача 87053 грн. 64 коп. неустойки, за період з 01.02.2013 року по 17.07.2013 року та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача, в судове засідання 31.07.2014 року, повторно не з"явився, вимоги ухвал суду від 13.06.2014 року та від 22.07.2014 року відповідач не виконав, про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений ухвалами суду.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням приватного підприємства "Прикарпатська україночка" є: 76018, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 89.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

17.05.2011 року між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (Орендодавець) та приватним підприємством "Прикарпатська україночка" (Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № ДО-3463 (далі Договір) площею 88,8 кв.м., які розташовані на першому поверсі будинку за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 89.

Актом приймання-передачі від 17.05.2011 року підтверджується факт передачі приміщень орендарю.

В зв'язку із порушенням умов Договору в частині своєчасної сплати орендної плати, керуючись п. 6.5 Договору позивач відмовився від Договору.

Пунктом 2.4. Договору сторони визначили, що у разі розірвання, закінчення строку дії, відмови Орендаря (відповідача) або Орендодавця (позивача) від його продовження чи відмови Орендодавця (позивача) від Договору в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України, а також у випадку банкрутства Орендаря (відповідача) Орендар (відповідач) зобов'язаний повернути Орендодавцеві (позивачу) приміщення у взаємо погоджені терміни.

Згідно до п. 2.4.4. Договору передача приміщень від Орендаря (відповідача) до Орендодавця (позивача) після припинення або розірвання цього Договору здійснюється за Актом приймання-передачі приміщень, що підписується повноважними представниками Орендаря (відповідача) і Орендодавця (позивача) Якщо Орендар (відповідач) не виконує обов'язку щодо повернення приміщень, він сплачує Орендодавцю (позивачу) неустойку, нараховану згідно з п. 5.1.3. цього Договору.

У випадку не виконання Орендарем (відповідачем) обов'язку щодо повернення Орендодавцеві (позивачу) приміщень відповідно до вимог п. 2.4. цього Договору, він сплачує Орендодавцеві (позивачу) неустойку в розмірі подвійного розміру орендованої плати, встановленої і нарахованої згідно із цим Договором з врахуванням суми ПДВ, за період безпідставного користування приміщеннями (п. 5.1.3. Договору).

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.08.2012 року по справі № 5010/809/2012-П-21/37 стягнуто з відповідача 27235грн. 54 коп. - неустойки за період з 09.04.2012 року по 31.05.2012 року та зобов'язано повернути займані нежитлові приміщення.

Постановою заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Француза І.Г. від 14.01.2013 року відкрито виконавче провадження про зобов'язання відповідача повернути займані нежитлові приміщення.

Рішення суду виконане (повернуто орендовані приміщення) 17.07.2013 року, що підтверджується актом державного виконавця.

Однак, відповідач, не виконав свого обов"язку щодо своєчасного повернення приміщень після закінчення договору, тривалий час не виконував рішення суду та здійснював користування приміщеннями без відповідних правових підстав, внаслідок чого нараховано неустойку.

Позивач повідомляв відповідача про необхідність сплати неустойки, що підтверджується листом № 728/01-15/48-в від 22.04.2013 року, однак лист залишився без реагування.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.2013 по справі № 909/616/13 стягнуто неустойку в розмірі 125349 грн. 48 коп., за період з 01.06.2012 по 31.01.2013 року.

Проте, неустойка нарахована за період з 01.02.2013 року по 17.07.2013 року в сумі 87053 грн. 64 коп. залишається несплаченою.

На час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 87053 грн. 64 коп. неустойки, за період з 01.02.2013 року по 17.07.2013 року, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 142 Конституції України передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.

Частиною сьомою ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, а відповідно до п. 14. ст. 69 Бюджетного кодексу України плата за оренду комунальної власності належить до доходів місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов"язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.

Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону україни "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов"язаний повернути орендодавцеві об"єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов"язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки.

Розмір такої неустойки встановлюється у сумі подвійної плати за користування річчю за період прострочення.

Отже, позивач має право стягувати з відповідача неустойку за весь час безпідставного користування приміщенням без обмеження будь-якими строками.

Відповідно до п. 5.1.3 договору, сторонами погоджено, що у випадку невиконання орендарем обов"язку щодо повернення орендодавцеві приміщень згідно п. 2.4 договору, він сплачує орендодавцеві неустойку в подвійному розмірі орендної плати, встановленої і нарахованої за договором з врахуванням суми ПДВ за період безпідставного користування приміщеннями.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати заборгованості в сумі 87053 грн. 64 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення 87053 грн. 64 коп. неустойки, за період з 01.02.2013 року по 17.07.2013 року, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 216, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до приватного підприємства "Прикарпатська україночка" про стягнення неустойки в сумі 87053 грн. 64 коп. задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Прикарпатська україночка", вул. Гетьмана Мазепи, 89, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, (ідентифікаційний код 33644983) на користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76004, (ідентифікаційний код 04054346), 87053 (вісімдесят сім тисяч п"ятдесьт три) грн. 64 коп. неустойки, за період з 01.02.2013 року по 17.07.2013 року, 1827 (тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.08.14

Суддя Деделюк Б.В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"