Рішення

від 16.07.2014 по справі 910/11101/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11101/14 16.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форганг»

про стягнення 6 739,74 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача: Брайко М.В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.07.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 5 746,02 грн. основного боргу, 413,71 грн. - інфляційних втрат, 101,31 грн. 3% річних, 478,70 грн. пені, а також відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2014 було порушено провадження у справі №910/10917/14, розгляд справи було призначено на 16.07.2014.

В судовому засіданні 16.07.2014 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимога позивача щодо стягнення 5 746,02 грн. основного боргу мотивована тим, що відповідачем всупереч умов договору не було здійснено у повному обсязі оплату на вказану суму поставленого за видатковими накладними товару. Крім того, за прострочення оплати отриманого товару, позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 413,71 грн. - інфляційних втрат, 101,31 грн. 3% річних, а з посиланням на пункт 6.6 договору - 478,70 грн. пені.

Відповідач в судове засідання 16.07.2014 представників не направив, причин неявки представника суд не повідомив про розгляд справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання повідомлявся належним чином за адресою юридичного місцезнаходження, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений в своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача в судове засідання, не перешкоджає вирішенню справи по суті в даному судовому засіданні.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2013 між відповідачем - ТОВ «Форганг», як покупцем, та позивачем - ТОВ «Арда-Трейдінг», як постачальником, укладено договір поставки №2450КИЕ , (далі - договір №2450КИЕ від 20.02.2013), який підписано представниками обох сторін та посвідчено печатками обох сторін, відповідно до умов якого постачальник зобов?язався передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами , вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1), ціни на товар вказуються у накладних на товар (п. 4.1), покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки (п. 4.2), підписання покупцем товарної накладної свідчить про те, що покупець згоден з ціною на товар, вказаною в накладній , перевірив кількість, асортимент, тару поставленої партії товару та погоджується на прийняття всього товару як належно поставленого згідно договору з дотриманням строків його постачання (п. 5.7), у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2 договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовились, що неустойка за порушення покупцем строків, вказаних у п. 4.2 договору, нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар (п. 6.6).

Відповідно до видаткових накладних до договору №2450КИЕ від 20.02.2013, а саме: № 3080 від 08.10.2013 на суму 1 771,68 грн., № 7128 від 17.09.2013 на суму 3 974,34 грн., які підписані представниками сторін та посвідчені печатками обох сторін, позивачем було поставлено, а відповідачем (в особі представника за довіреностями від 02.09.2013 та від 01.10.2013) прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар загалом на суму 5 746,02 грн.

Однак, як зазначав позивач у позовній заяві, заборгованість в сумі 5 746,02 грн. за поставлений, але не оплачений товар за договором №2450КИЕ від 20.02.2013 - погашена відповідачем не була, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем на виконання умов договору №2450КИЕ від 20.02.2013 було поставлено, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар загалом на суму 5 746,02 грн., що підтверджується видатковими накладними № 3080 від 08.10.2013 на суму 1 771,68 грн., № 7128 від 17.09.2013 на суму 3 974,34 грн.

Проте, відповідачем всупереч умов п. 4.2 договору №2450КИЕ від 20.02.2013 не було оплачено у повному обсязі та у визначений строк (не пізніше 30 календарних днів з дати поставки за кожною накладною, а саме: за накладною №3080 від 08.10.2013 на суму 1 771,68 грн. - у строк до 07.11.2013 включно, а за накладною № 7128 від 17.09.2013 на суму 3 974,34 грн. - у строк до 17.10.2013 включно) поставлений товар загалом на суму 5 746,02 грн., у зв?язку з чим у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 5 746,02 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору №2450КИЕ від 20.02.2013 щодо своєчасного виконання зобов?язання по оплаті отриманого товару, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справі підтверджується наявність у відповідача непогашеної заборгованості перед позивачем в сумі 5 746,02 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5 746,02 грн. за поставлений, але не оплачений у встановлений договором строк товар - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за прострочення оплати отриманого товару, позивачем з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 413,71 грн. - інфляційних втрат, 101,31 грн. 3% річних, а з посиланням на пункт 6.6 договору - 478,70 грн. пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, встановивши у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі, однак такі норми Закону передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню (зазначена позиція узгоджується з позицією, викладеною в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»).

До того ж, пунктом 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 року N 14 встановлено наступне: щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 5 746,02 грн., зі сплати якої відповідачем допущено прострочення, що згідно вимог ст. 549, 611, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, п. 6.6 договору №2450КИЕ від 20.02.2013 є підставою для стягнення штрафної санкції (пені) та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені - є законними, обґрунтованим, однак такими, що підлягають задоволенню частково, згідно нижченаведених розрахунків.

Згідно розрахунку суду, розмір пені загалом складає: 383,48 грн., а саме:

- за накладною №3080 від 08.10.2013 на суму 1 771,68 грн.: період прострочення для нарахування пені складає з 08.11.2013 (оскільки поставлений за нею товар на суму 1 771,68 грн. підлягав оплаті у строк до 07.11.2013 включно згідно п. 4.2 договору) по 08.05.2014 (кінцевий строк нарахування згідно ч. 6 статті 232 ГК України, з урахуванням вказівки пунктом 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 року N 14).

Отже, розмір пені за наведеною накладною складає: 121,83 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 1771.68 08.11.2013 - 14.04.2014 158 6.5000 % 99.70 1771.68 15.04.2014 - 08.05.2014 24 9.5000 % 22.13 - за накладною № 7128 від 17.09.2013 на суму 3 974,34 грн.: період прострочення для нарахування пені складає з 18.10.2013 (оскільки поставлений за нею товар на суму 3 974,34 грн. підлягав оплаті у строк до 17.10.2013 включно згідно п. 4.2 договору) по 18.04.2014 (кінцевий строк нарахування згідно ч. 6 статті 232 ГК України, з урахуванням вказівки пунктом 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 року N 14). Отже, розмір пені за наведеною накладною складає: 261,65грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 3974.34 18.10.2013 - 14.04.2014 179 6.5000 % 253.38 3974.34 15.04.2014 - 18.04.2014 4 9.5000 % 8.28 Таким чином, загальний розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача складає 383,48 грн.

Згідно розрахунку суду розмір інфляційних втрат складає загалом 411,67 грн.:

- за накладною №3080 від 08.10.2013 на суму 1 771,68 грн.: період прострочення для нарахування інфляційних втрат складає з 08.11.2013 (оскільки поставлений за нею товар на суму 1 771,68 грн. підлягав оплаті у строк до 07.11.2013 включно згідно п. 4.2 договору) по квітень 2014 (кінцевий строк нарахування, визначений позивачем самостійно як граничний), розмір інфляційних втрат складає 126,93 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 08.11.2013 - 30.04.2014 1771.68 1.072 126.93 - за накладною № 7128 від 17.09.2013 на суму 3 974,34 грн.: період прострочення для нарахування інфляційних втрат складає з листопада 2013 (оскільки поставлений за накладною товар на суму 3 974,34 грн. підлягав оплаті у строк до 17.10.2013 включно згідно п. 4.2 договору, а тому нарахування інфляційних втрат здійснюється з листопада 2013 року згідно листа ВСУ від 03.04.1997 № 62-97) по квітень 2014 (кінцевий строк нарахування, визначений позивачем самостійно як граничний), розмір інфляційних втрат складає 284,74 грн. :

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 01.11.2013 - 30.04.2014 3974.34 1.072 284.74 Таким чином, загальний розмір інфляційних втрат складає: 411,67 грн. і підлягає стягненню з відповідача.

Згідно розрахунку суду, розмір 3% річних складає загалом 101,31 грн.:

- за накладною №3080 від 08.10.2013 на суму 1 771,68 грн.: період прострочення для нарахування пені складає з 08.11.2013 (оскільки поставлений за нею товар на суму 1 771,68 грн. підлягав оплаті у строк до 07.11.2013 включно згідно п. 4.2 договору) по 26.05.2014 (кінцевий строк нарахування, визначений позивачем самостійно як граничний), розмір 3% річних складає 29,12 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1771.68 08.11.2013 - 26.05.2014 200 3 % 29.12 - за накладною № 7128 від 17.09.2013 на суму 3 974,34 грн.: період прострочення для нарахування пені складає з 18.10.2013 (оскільки поставлений за нею товар на суму 3 974,34 грн. підлягав оплаті у строк до 17.10.2013 включно згідно п. 4.2 договору) по 26.05.2014 (кінцевий строк нарахування, визначений позивачем самостійно як граничний), розмір 3% річних складає 72,19 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 3974.34 18.10.2013 - 26.05.2014 221 3 % 72.19 Таким чином, загальний розмір 3% річних складає 101,31 грн. і підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача , а саме: 5 746,02 грн. основного боргу, 383,48 грн. пені, 411,67 грн. інфляційних втрат, 101,31 грн. 3% річних. В іншій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форганг» (код ЄДРПОУ 38063072; місцезнаходження: 03057 м.Київ, вул.. Софії Перовської, буд. 6/11) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» (код ЄДРПОУ 37029549, місцезнаходження: 52500 Дніпропетровська обл.., м.Синельникове, вул.. Миру, буд. 29, к. 28) 5 746 (п'ять тисяч сімсот сорок шість) грн. 02 коп. основного боргу, 383 (триста вісімдесят три) грн. 48 коп. пені, 411 (чотириста одинадцять) грн. 67 коп. інфляційних втрат, 101,31 грн. 3% річних, а також 1 800 (одна тисяча вісімсот) грн. 63 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 22.07.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова