Рішення

від 29.07.2014 по справі 910/12988/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12988/14 29.07.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТ-ТРАНС"

до приватного виробничо-комерційного підприємства "Топаз"

про стягнення 3 869,91 грн.

Представники сторін:

від позивача: Черненко І.В. - представник за довіреністю № б/н від 04.07.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТ-ТРАНС" до приватного виробничо-комерційного підприємства "Топаз" про стягнення 3 869,91 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що жовтня 2013 року між ним та приватним комерційним підприємством «Топаз» укладено договір-заявку №977 про надання послуг на перевезення вантажів, відповідно до якого перевізник зобов'язується доставити довірений замовником вантаж, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На виконання умов договору-заявки 24.10.2013 року позивачем доставлено вантаж вантажоодержувачу.

Проте, відповідач оплату з послуг перевезення вантажу не здійснив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення основної заборгованості в розмірі 3 800,00 грн., індексу інфляції в розмірі 19,00 грн. та трьох процентів річних в розмірі 50,91 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.07.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.07.2014 року.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 02.07.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 29980830.

Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що відповідачем здійснена часткова оплата в розмір 200,00 грн. - 22.05.2014 року та 22.06.2014 року в розмірі 200,00 грн., у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 3 450,91 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи- зміну предмета або підстав позову.

Як вбачається з поданої заяви про уточнення позовних вимог позивачем зменшено розмір позовних вимог, а тому дана заява приймається судом до розгляду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

23 жовтня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю „ВАСТ-ТРАНС" (перевізник) та приватним виробничо-комерційним підприємством "Топаз" (замовник) укладено договір-заявку №977 про надання послуг на перевезення вантажів, відповідно до якого перевізник зобов'язується доставити довірений замовником вантаж, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.1 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Умовами договори визначено дата завантаження: 23.10.2013 р, адреса завантаження: м. Київ, вул. Червонопрапорна,137, державний номер автомобіля: 14027 КМ, державний номер напівпричепа: 20449 КХ, вартість послуги: 3 800,00грн., дата розвантаження та адреса розвантаження: згідно товарно-транспортної накладної ( ТТН).

Відповідно до частини 1 статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата в розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно п.3 договору-заявки, перевізник зобов'язується в семи денний термін після розвантаження передати замовникудокументи оригінали в трьох примірниках ТТН з відміткою печатки та підписом вантажоодержувача (пункт вантаж одержав), маршрутний лист (завдання водія на рейс) з відмітками вантажовідправника тавантажоодержувача про відвантаження та отримання вантажу, акт виконаних робіт, рахунок та податковунакладну.

24 жовтня 2013 року позивачем доставлено вантаж вантажоодержувачу - ПАТ «Калсберг Україна за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Сапожникова, 6 на склад готової продукції, що підтверджується відміткою у ТТН №04101413 від 23.10.2013 року.

На виконання п.3 договору-заявки позивач передав відповідачу документи, що підтверджується відміткою у Акті №2619 виконаних робіт ( наданих послуг) від 24.10.2013 року.

Відповідно до п.11 договор-заявки, оплата наданих послуг здійснюється протягом 7 банківських днів з моменту отримання документів зазначених у п.3 цього договору.

Згідно з ч.1 статті 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 3 400,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі в розмірі 50,91 грн. за період з 11.12.2013 року по 22.05.2014 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за договором-заявкою, суд погоджується з розрахунком 3 % річних в розмірі 50,91 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного виробничо-комерційного підприємства "Топаз" (02068, м. Київ, проспект Петра Григоренка, будинок 1-Б, квартира 1, код ЄДРПОУ 31548345) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТ-ТРАНС" (08113, Київська обл., с. Петрушки, вул. Лісна, 1, код ЄДРПОУ 30367782) заборгованість в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп., три проценти річних в розмірі 50 (п'ятдесят) грн. 91 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 01.08.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий