Ухвала

від 31.07.2014 по справі 314/1773/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3217/14 Головуючий у 1 інстанції: Галянчук Н.М..

2014 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„31" липня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Гончар М.С., Стрелець Л.Г.

при секретарі: Хомяк К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_2 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 травня 2014 року у справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Фенікс 2009" про визнання договору оренди недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до приватного підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року ПП ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначав, що 07 серпня 2004 року між ним та відповідачем ОСОБА_3.було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення НОМЕР_1. ОСОБА_3 передала, а він прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка є власністю орендодавця і знаходиться на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. В оренду була передана земельна ділянка загальною площею 4,9584 га (рілля). Договір оренди земельної ділянки укладено на десять років - до 07 серпня 2014 року, договір є діючим, у встановленому законом порядку його дія не припинялась.

У березні 2013 року йому стало відомо про те, що відділом Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області зареєстровано договір оренди землі від 25 травня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ „Компанія Фенікс 2009". Предметом цього договору являється земельна ділянка, яка знаходиться в його орендному користуванні відповідно до договору оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 07 серпня 2004 року.

З 07 серпня 2004 року і по теперішній час зазначена земельна ділянка з його орендного користування не вибувала, на теперішній час засіяна ним озимою пшеницею та рапсом.

Підписаний відповідачами акт про передачу та прийом земельної ділянки згідно умов договору оренди від 25 травня 2010 року, є фіктивним, оскільки фактично земельна ділянка ТОВ „Компанія Фенікс 2009" не передавалась, залишається в його орендному користуванні.

Посилаючись на вказані обставини, просив визнати недійсним договір оренди землі від 25 травня 2010року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ „Компанія Фенікс 2009".

У березні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПП ОСОБА_2, в якому зазначала, що 07.08.2004 року між нею та ПП ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення НОМЕР_1, однак з 2007 року ОСОБА_2 її земельною ділянкою фактично не користувався, орендну плату не сплачував. У 2007 році її земельну ділянку без будь-яких договорів та її згоди ОСОБА_2 передав іншому фермеру, чим порушив умови договору оренди.

Посилаючись на зазначені обставини, просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 07 серпня 2004 року.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 травня 2014 року позов ПП ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним з моменту укладення договір оренди землі від 25 травня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009».

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь приватного підприємця ОСОБА_2 понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 57,35 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» на користь приватного підприємця ОСОБА_2 понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 57,35 грн..

Розірвано договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 07 серпня 2004 року, укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємцем ОСОБА_2.

Зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 4,9584 га, розташовану на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПП ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити, скасувавши його в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 і у задоволенні її вимог відмовити

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних дише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 07 серпня 2004 року між ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення НОМЕР_1, за умовами якого ОСОБА_3 передала, а ПП ОСОБА_2 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 4,9584 га (рілля), яка є власністю орендодавця і знаходиться на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Договір оренди земельної ділянки укладено на десять років - до 07 серпня 2014 року.

25 вересня 2004 року договір був зареєстрований Запорізькою регіональною філією ДП „Центр ДЗК", реєстраційний номер 35(а.с.6-7).

Відповідно до п.п.1.1; 4.1;4.3; 9.3 вказаного договору орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, орендна плата вноситься орендарем на суму 1070 грн. в натуральній формі один раз на рік до 01 грудня поточного року, за письмовою згодою орендодавця орендар має право передавати земельну ділянку в суборенду згідно з нормами чинного законодавства.

Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3 про дострокове розірвання договору оренди, суд послався на підставність зазначених вимог у зв"язку з невиконання орендарем ПП ОСОБА_2 умов договору та передбачених ст. 25 Закону України „Про оренду землі" обов"язків.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Як визначено у ст. 64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

В обґрунтування вимог щодо дострокового розірвання договору оренди землі ОСОБА_3 посилалася, зокрема, на те, що з 2007 року ОСОБА_2 самостійно орендовану у неї земельну ділянку не обробляв, фактично передав її ПП ОСОБА_6, який протягом 2007-2009 років обробляв зазначену ділянку та сплачував орендну плату, що підтверджується копіями відомостей готівкового розрахунку за 2009 рік (а.с. 176-180), даними постанови від 04.02.2010 року за результатами досудової перевірки заяви ОСОБА_2, отриманими у ході опиту ОСОБА_6.(а.с.175).

Судом також встановлено, що орендну плату за 2010-2012 роки від ОСОБА_2 ОСОБА_3 отримала лише у 2013 році(а.с.125-126, 160).

Таким чином, висновки суду щодо наявності правових підстав для дострокового розірвання договору оренди у зв"язку з передачею ПП ОСОБА_2 земельної ділянки без згоди орендодавця в фактичне користування третій особі - ОСОБА_6, є обґрунтованими, вони погоджуються з фактичними обставинами справи, які суд встановив на підставі досліджених в порядку ст. 212 ЦПК України доказів, та з вимогами норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України „Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, а орендодавець відповідно до ч.1 ст. 24 цього Закону має право вимагати від орендаря безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати.

Таким чином, залучення третіх осіб до обробітку землі та сплати орендної плати орендодавцю з припиненням орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки виходить за межі діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем.

За змістом ч.1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі невиконання сторонами обов"язків, передбачених ст.ст. 24,25 цього Закону та умовами договору.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 12.02.2014 року(справа № 6-161цс13) і яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов"язковою для всіх судів України.

Щодо доказів та обставин, на які ПП ОСОБА_2 посилається в апеляційній скарзі, то вони були предметом дослідження суду першої інстанції і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Фактично доводи зводяться до іншої оцінки обставин справи та доказів, які відрізняються від зробленої судом першої інстанції, і підстав для скасування судового рішення не містять.

Не може бути прийнята до уваги і подана 30.07.2014 року до апеляційного суду представником апелянта ПП ОСОБА_2 заява про застосування до спірних правовідносин позовної давності, враховуючи, що відповідно до ч.ч.3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду (ст.303 ЦПК України), то заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції, а така заява до суду першої інстанції не подавалась.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 травня 2014 року по даній справі в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: