Рішення

від 01.08.2014 по справі 904/3418/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.08.14р. Справа № 904/3418/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діасон", м. Дніпропетровськ

до В-1:Приватного підприємства "ВІК", м. Донецьк

В-2:Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекст", м. Дніпропетровськ

про стягнення 105 000,11 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діасон" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "ВІК" (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекст" (далі - відповідач-2) про стягнення 105 000,11 грн.

Ухвалою господарського суду від 20.05.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 17.06.14р.

Ухвалою господарського суду від 17.06.14р. відкладено розгляд справи на 10.07.14р.

Ухвалою господарського суду від 10.07.14р. продовжено строк розгляду спору по суті до 04.08.14р. включно та відкладено розгляд справи на 04.08.14р.

04.08.14р. у судове засідання повноважний представник позивача не з'явився. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи повноважний представник позивача повідомлений належним чином, що підтверджує протокол судового засідання від 04.08.14р., у зв'язку з чим господарський суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами.

В свою чергу, повноважний представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.14р., який направлявся на адресу відповідача-1 та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.75-77).

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач-1 про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача-1 за наявними в ній матеріалами.

В свою чергу, повноважний представник відповідача-2 у судове засідання також не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач-2 повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.74).

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що повноважний представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача-2 за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.08.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.12р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір № 5 на виготовлення та поставку "Стола гідравлічного G2000-1.6-0.4-2.5х2.0" (далі-Договір № 5), відповідно до умов якого позивач зобов'язується виготовити та поставити відповідачу-1 стіл гідравлічний (далі-продукція), згідно специфікації, а відповідач-1 зобов'язується прийняти та оплатити продукцію у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до 2.1. Договору № 5 загальна вартість поставки продукції по даному договору складає 50 000,00 грн. з ПДВ.

Згідно до п. 2.2. Договору № 5 розрахунок за поставлену продукцію проводиться шляхом перерахування відповідачем-1 передоплати на розрахунковий рахунок позивача у розмірі 70%, а саме 35 000,00 грн., від загальної суми договору. Залишкові 30%, а саме 15 000,00 грн. сплачуються після поставки продукції відповідачу-1 та підписання накладної та акту приймання обладнання.

Право власності на продукцію переходить до відповідача-1 в момент підписання Акту приймання-передачі (п. 3.2. Договору №5).

Як зазначено у п. 5.2. Договору № 5, при несвоєчасній оплаті поставленої продукції відповідач-1 оплачує позивачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

В п. 8.1. Договору № 5 зазначено про те, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків по ньому.

Згідно до специфікації від 01.11.12р., накладної № 8 від 25.02.13р., акту приймання-передачі від 25.02.13р. відповідачем-1 отримано стіл гідравлічний G2000-1.6-0.4-2.5х2.0, вартістю 50 000,00 грн. без будь-яких зауважень.

22.11.12 р. між вищезазначеними сторонами було укладено Договір № 14 на виготовлення та поставку "Стола гідравлічного G2000-1.3-0.4-3.4х2.0" (далі-Договір № 14), відповідно до умов якого позивач зобов'язується виготовити та поставити відповідачу-1 стіл гідравлічний (далі-продукція), згідно специфікації, а відповідач-1 зобов'язується прийняти та оплатити продукцію у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до 2.1. Договору № 14 загальна вартість поставки продукції по даному договору складає 55 000,00 грн. з ПДВ.

Згідно до п. 2.2. Договору № 14 розрахунок за поставлену продукцію проводиться шляхом перерахування відповідачем-1 передоплати на розрахунковий рахунок позивача у розмірі 70%, а саме 38 500,00 грн., від загальної суми договору. Залишкові 30%, а саме 16 500,00 грн. сплачуються після поставки продукції відповідачу-1 та підписання накладної та акту приймання обладнання.

Право власності на продукцію переходить до відповідача-1 в момент підписання Акту приймання-передачі (п. 3.2. Договору №14).

Як зазначено у п. 5.2. Договору № 14, при несвоєчасній оплаті поставленої продукції відповідач-1 оплачує позивачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

В п. 8.1. Договору № 14 зазначено про те, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків по ньому.

Згідно до специфікації від 22.11.12 р., накладної № 3 від 04.02.13р., акту приймання-передачі від 04.02.13р. відповідачем-1 отримано стіл гідравлічний G2000-1.3-0.4-3.Xх2.0, вартістю55 000,00 грн. без будь-яких зауважень.

Позивач звертає увагу суду, що відповідно до підписаного між сторонами акту звірки взаєморозрахунків станом на 17.09.13р. відповідач-1 здійснив оплату за вищезазначеними Договорами на загальну суму 14 500,00 грн., з них:

- 06.11.12р. передоплату у розмірі 12 500,00 грн.

- 27.06.13р. оплату у розмірі 1 000,00 грн.

- 23.08.13р. оплату у розмірі 1 000,00 грн.

Таким чином, як зазначає позивач, відповідач-1 не виконав зобов'язання на суму 90 500,00 грн.

Гарантійними листами від 10.10.13р. № 10/10 відповідач-1 визнав свої зобов'язання по вищезазначеним Договорам на суму 90 500,00 грн., та запропонував розрахуватись платежами 15.10.13р. на суму 30 500,00 грн., 15.11.13р. на суму 30 000,00 грн., 15.12.13ро. на суму 30 000,00 грн. Проте, як зазначає позивач, грошових коштів відповідач-1 не перерахував, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.

За неналежне виконання відповідачем-1 своїх обов'язків по Договорам поставки, позивачем на підставі п. 5.2. була нарахована пеня на загальну суму 11 931,79 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем були нараховані 3% річних на загальну суму 2 568,32 грн.

Позивач звертає увагу, що між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки №0012 від 01.12.12р, за яким у разі порушення зобов'язання, в якому відповідач-1 є боржником, відповідач-2 несе солідарну відповідальність з відповідачем-1 за прострочення виконання зобов'язань в межах 1 000,00 грн.

З метою досудового врегулювання даного спору, відповідачу-2 було вручено вимогу № 0015 від 01.11.13р., якою відповідача-2 було зобов'язано сплатити заборгованість за надані послуги відповідачу- 1 за поставлений товар у межах відповідальності - 1 000 грн., на що до теперішнього часу позивач жодної відповіді не отримав.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача-1 заборгованість у розмірі 90 500,00 грн., пеню у розмірі 10 931,79 грн., 3% річних у розмірі 2 568,32 грн., а з відповідача-2 пеню у розмірі 1 000,00 грн.

В свою чергу, відповідач-1 та відповідач-2 доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеним Договорам поставки на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідачі не скористалися наданим правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростували.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що матеріалами справи підтверджено, що позивач свої обов'язки по Договорам поставки виконав належним чином, а саме позивач поставив відповідачу товар без будь-яких зауважень, що підтверджують накладні та акти приймання-передачі обладнання.

Крім того, господарський суд бере до уваги гарантійний лист відповідача-1, згідно з яким останній визнав себе зобов'язаною особою перед позивачем.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договір поставки та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 90 500,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та визнаними відповідачем-1, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.2. Договору № 5 та № 14 передбачено, що при несвоєчасній оплаті поставленої продукції відповідач-1 оплачує позивачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

На підставі п. 5.2. Договору № 5 та № 14була нарахована пеня на загальну суму 11 931,79 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що зроблений невірно.

Після перерахунку проведеного господарським судом в "ЛІГА:ЗАКОН" відповідно до вимог чинного законодавства України та умов Договорів поставки, пеня складає всього 8 585,67 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково , а саме у розмірі 8 585,67 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем були нараховані 3% річних у розмірі 2568,32 грн., розрахунок яких судом також був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що:

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Викладене є підставою для стягнення з відповідача-2 суми у розмірі 1 000 грн., але виходячи з суми заборгованості, а не з суми пені, як зазначає позивач, оскільки відповідно до умов договору поруки відповідач-2 відповідає за зобов'язання відповідача-1 щодо стягнення заборгованості/штрафу, а не пені.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 543, 549, 554, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 48-49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідно з Приватного підприємства "ВІК" (99009, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Дружби, буд. 3, код ЄДРПОУ 30701980) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекст" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд. 13-Б, код ЄДРПОУ 32860112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діасон" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Переїзна, буд. 14, код ЄДРПОУ 37899982) заборгованість у розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.).

Стягнути з Приватного підприємства "ВІК" (99009, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул.Дружби, буд. 3, код ЄДРПОУ 30701980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діасон" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Переїзна, буд. 14, код ЄДРПОУ 37899982) заборгованість у розмірі 89 500,00 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.), пеню у розмірі 8 585,67 грн. (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять грн. 67 коп.), 3% річних у розмірі 2 568,32 грн. (дві тисячі п'ятсот шістдесят вісім грн. 32 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 033,08 грн. (дві тисячі тридцять три грн. 08 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.08.14р.

Суддя Н.Е. Петренко