Рішення

від 11.06.2014 по справі 908/1389/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/32/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2014 Справа № 908/1389/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алютех - К" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 61)

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69002, АДРЕСА_1)

про стягнення 16520,90 грн.

Суддя Н.А. Колодій

представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

До господарського суду Запорізької області 23.04.2014 р. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Алютех - К" з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 16520,90 грн., які складаються з неповерненої суми попередньої оплати за договором поставки № ГК 03/09/12 від 03.09.2012 р. в сумі 9480 грн. та 7040,90 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.04.2014 р. справа № 908/1389/14 прийнята суддею Колодій Н.А. до свого провадження, справі присвоєно номер провадження 32/32/14, справа призначена до розгляду на 21.05.2014 р.

Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Ухвалою суду від 21.05.2014 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи відкладено до 11.06.2014 р.

Позивач на адресу господарського суду Запорізької області надсилав заяву (вих. б/н від 23.05.2014 р.), якою просить суд стягнути 9480,00 грн. сплаченої передплати, 2867,27 грн. пені та витрати на відрядження для участі представника позивача в судових засіданнях, які позивач вважає іншими судовими витратами, пов'язаними з розглядом справи в сумі 499,55 грн.

Розглянувши заяву позивача, суд вважає, що вона подана у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України, не суперечать правам та охоронюваним законом інтересам сторін та підлягають задоволенню судом.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 11, 16, 526, 530, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст. ст. 232 Господарського кодексу України та умовами договору поставки № ГК 03/09/12 від 03.09.2012 р.

Відповідач в судове засідання 11.06.2014 р. повторно не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не повідомив.

Від відповідача повернулась ухвала суду від 24.04.2014 р. про порушення провадження по справі з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1389/14.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача і відповідача.

У судовому засіданні 11.06.2014 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2012 р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач по справі, поставщик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алютех - К" (позивач по справі, покупець) було укладено договір поставки № ГК 03/09/12 (надалі - договір).

Згідно умов договору відповідач зобов'язався виготовити та передати у власність позивача, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити гофрокартонну продукцію, вирубну оснастку та кліше для її виробництва (надалі - товар) в узгоджені сторонами кількості та асортименті, на умовах передбачених договором (п. 2.1 договору).

Асортимент та ціна на кожну одиницю товару зазначається в специфікаціях, які оформлюються у вигляді додатків до договору ті після підписання сторонами є його невід'ємною частиною (п. 2.1 договору).

Відповідно до специфікацій № 1 від 03.09.2012 р. відповідач поставляє позивачу вирубну оснастку для виробництва гофрокартонної продукції в наступному асортименті та кількості:

№ п/пНайменування оснасткиКількістьЦіна, грн.. (з ПДВ)Вартість, грн.. (з ПДВ) 1 "KD 165 BC - Bobst 1575" 1 5600,00 5600,00 2 "KD 205 BC - Bobst 1575" 1 5800,00 5800,00 3 "KD 300 BC - Bobst 1575" 1 4400,00 4400,00 4 "KD 100 Vkladish" 1 4200,00 4200,00 5 "KD 205 Vstavka" 1 4532,00 4532,00 6 "KD 300 Vkladish" 1 4350,00 4350,00 7Кліше для печаті 3 3160,00 3160,00 Всього 38362,00

Відповідач передав позивачу товар на загальну суму 28882,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 428 від 02.12.2013 р. (на суму 28882,00 грн.), копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно п. 7.3 договору, за поставлений товар відповідачем оплата здійснюється відповідно умов зазначених в специфікаціях.

В специфікація № 1 від 03.09.2012 р. зазначено умови оплати: позивач оплачує замовлений товар на підставі рахунку -фактури 100% аванс .

Згідно п. 4.4. договору, після виробництва партії, товар поставляється невеликими партіями, відповідно заявок позивача. При цьому, серійна партія товару знаходиться на збереженні у відповідача. Заявки на кожну партію товару з зазначенням асортименту, кількістю по кожному найменуванню та дати відвантаження направляються поставнику не менш чім за 15 календарних днів до необхідної дати відвантаження. Постачальник зобов'язується вислати покупцю рахунок-фактуру в якості підтвердження прийому заявки до виконання протягом 2 робочих днів після її отримання покупець зобов'язується оплатити рахунок - фактуру відповідно домовленості вказаної в специфікації. З цього моменту заявка вважається узгодженої та підлягає обов'язковому виконанню в зазначений в ньому строк.

На виконання умов договору відповідачем був виставлений позивачу до сплати рахунок № 354 від 07.09.2012 р. на суму 38362,00 грн.

Позивач 11.09.2012 р. здійснив оплату вищевказаного рахунку на суму 38362,00 грн., що підтверджується банківською випискою (копія міститься в матеріалах справи).

Поставка товару здійснюється на умовах, узгоджених окремо в кожному випадку та зазначені у специфікації, які є невід'ємною частиною договору (п. 4.3. договору).

Строк виконання замовлення до 14 днів (п. 4 специфікації).

Однак свої обов'язки згідно умов Договору відповідач виконав частково, передачу у власність позивача товару, а саме "Кліше для печаті" в кількості 3 штук на загальну суму 9480,00 грн. не здійснив.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем була направлена відповідачу претензія вих. № 283-01-11 від 05.12.2013 р. з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму передплати за непоставлений товар у розмірі 9480,00 грн.

Відповідач залишив вимогу позивача без задоволення, доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 9480,00 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 9480,00 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 2869,27 грн. пені за неналежне виконання умов договору за період 18.09.2012 р. по 19.03.2013 р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 10.2 договору, у випадку порушення відповідачем узгоджених строків поставки товару, відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня, від суми непоставленого товару за кожний день прострочки поставки до дня повного виконання своїх зобов'язань.

В той же час, відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Поскільки відповідач не надав заяву про застосування позовної давності до вимог в частині стягнення пені, у суду немає підстав для її застосування.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що розрахунок позивачем виконано не вірно. Згідно проведеного перерахунку суми пені в судовому засіданні судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню за неналежне виконання договору складає 708,01 грн. В решті вимог щодо стягнення пені слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Враховуючи викладене, загальна сума заборгованості відповідача складає 10188,01 грн., з 9480,00 грн. -сума передплати та 708,01 грн. -сума пені.

Доказів виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки а саме документального підтвердження оплати послуг позивачу, відповідач суду не представив.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За приписами п. 6.2., абз. 4 п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» відшкодування судових витрат здійснюється у разі їх документального підтвердження судовим експертам, перекладачам, іншим особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень, а також адвокатам, а не будь-якій особі, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Отже витрати по оплаті переїзду, пов'язані з забезпеченням явки у судові засідання уповноважених представників сторін у справі, не відшкодовуються.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алютех - К" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алютех - К" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 61, код ЄДРПОУ 35234409) 9480 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. передплати, 708 (сімсот вісім) грн. 01 коп. пені та 1507 (одна тисяча п'ятсот сім) грн. 26 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "12" червня 2014 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.