Рішення

від 22.07.2014 по справі 910/5879/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5879/14 22.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уот-трейд" до Приватного підприємства "КІТ ПРЕМІУМ" про стягнення 57165,82 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22 липня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Уот-трейд" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "КІТ ПРЕМІУМ" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 57 165,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2014 року порушено провадження у справі № 910/5879/14, слухання справи призначено на 06.05.2014 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 06.05.2014 року справу № 910/5879/14 передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2014 року суддя Трофименко Т.Ю. прийняла справу № 910/5879/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 03.06.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року справу № 910/5879/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/5879/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 06.05.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 03.06.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 06.05.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2014 року розгляд справи було відкладено на 24.06.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник відповідача в судове засідання 24.06.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 03.06.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 24.06.2014 року представник позивача надав документи, на виконання вимог ухвали суду та клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане позивачем 10.07.2014 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 року продовжено строк розгляду справи № 910/5879/14 на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 22.07.2014 року.

Представник позивача у судове засідання 22.07.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання 22.07.2014 року також не з'явився, вимоги ухвали суду у справі № 910/5879/14 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, буд. 38/58, на яку було відправлено ухвали суду вказана в позові та підтверджується матеріалами справи.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Уот-трейд" (продавець) та Приватним підприємством "КІТ ПРЕМІУМ" (покупець) було укладено договір № 02/03 купівлі-продажу нафтопродуктів (надалі по тексту - Договір), за умовами якого продавець зобов'язався продати та передати у власність покупцю нафтопродукти, в подальшому - товар, а покупець зобов'язався своєчасно прийняти товар та оплатити його на мовах цієї угоди.

Згідно з пунктом 1.2. Договору продаж окремих партій товару здійснюється на підставі цієї угоди та рахунків -фактур, що регулюють продаж окремих партій товару, які укладаються в межах цієї угоди і є її невід'ємними частинами.

Одиницею кількості товару приймаються сторонами літри. Кількість поставленого товару встановлюється сторонами за даними, що зазначені у видатковій накладній (пункт 2.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору постачальник передає товар покупцю, а покупець приймає його на умовах:

- EXW - нафтобаза продавця . Адреса нафтобази вказується продавцем додатково

- СРТ - термінал покупця. Адреса терміналу вказується додатково.

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що відвантаження та передача товару продавцем покупцю здійснюється при наданні покупцем або його довіреною особою, яка уповноважена на одержання товару, довіреності (тип. форма № М-2, затв. Наказом Мінстату України № 192 від 21.06.1996 року) на отримання зазначеної кількості товару. право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару за видатковою накладною.

У відповідності до пунктів 4.1., 4.2., 4.5. Договору ціна за одиницю товару узгоджується сторонами у відповідності до діючих ринкових цін на момент відпуску товару, та підтверджується накладними на відпуск товару, виписаними продавцем. Ціна товару зазначається сторонами у рахунках - фактурах. Строк дії рахунку - фактури 1 календарний день. Купівля продаж товару здійснюється на умовах передоплати.

На виконання умов Договору позивач передав у власність відповідача товар на загальну суму 56 821,50 грн., що підтверджується наступними накладними: № 1/06/12 від 06.12.2010 року на суму 30 187,50 грн., № 7/03/12 від 03.12.2012 року на cуму 13 317,00 грн., № 6/03/12 від 03.12.2014 року на суму 13 317,00 грн. та довіреністю № 176 від 07.12.2010 року, виданої Приватним підприємством "КІТ ПРЕМІУМ" Тимчишин Ю.І. на отримання цінностей за Договором.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. № 02/11 від 05.11.2013 року про сплату заборгованості на загальну суму 70 875,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо оплати вартості товару виконав лише частково, внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Уот-трейд" у розмірі 44 883,38 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 44 883,38 грн. заборгованості за договором № 02/03 купівлі-продажу нафтопродуктів від 24.03.2010 року, пеню на загальну суму 3 924,54 грн., штраф у розмірі 2 840,40 грн. та три проценти річних на загальну суму 5 517,46 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Судом встановлено, що між сторонами укладено за договір № 02/03 купівлі-продажу нафтопродуктів від 24.03.2010 року, за умовами якого позивач зобов'язався продати та передати у власність відповідачу нафтопродукти, а відповідач зобов'язався своєчасно прийняти товар та оплатити його на мовах цього Договору.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання щодо передання у власність відповідача товару за Договором виконав належним чином, що підтверджується накладними, а саме: № 1/06/12 від 06.12.2010 року на суму 30 187,50 грн., № 7/03/12 від 03.12.2012 року на cуму 13 317,00 грн., № 6/03/12 від 03.12.2014 року на суму 13 317,00 грн. та довіреністю № 176 від 07.12.2010 року, виданої Приватним підприємством "КІТ ПРЕМІУМ" Тимчишин Ю.І. на отримання цінностей за Договором.

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за переданий позивачем товар згідно Договору, внаслідок чого у Приватного підприємства "КІТ ПРЕМІУМ" виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Уот-трейд" у розмірі 44 883,38 грн., яка станом на день розгляду даної справи є непогашеною.

Доказів протилежного суду не надано.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 44 883,38 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Уот-трейд" про стягнення з Приватного підприємства "КІТ ПРЕМІУМ" 44 883,38 грн. заборгованості за договором № 02/03 купівлі-продажу нафтопродуктів від 24.03.2010 року підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню на загальну суму 3 924,54 грн., штраф у розмірі 2 840,40 грн. за період прострочення з 25.04.2013 року по 25.10.2013 року та три проценти річних на загальну суму 5 517,46 грн., нарахованих за період з 03.12.2010 року по 25.10.2014 року на суму 5 517,46 грн. (за прострочення зобов'язань за накладною № 6/03/12 від 03.12.2010 року та № 7/03/12 від 03.12.2012 року ).

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 4.5. Договору сторони погодили, що купівля - продаж товару здійснюється на умовах передоплати.

Згідно з пунктом 5.2. Договору при здійсненні розрахунків на умовах відстрочки платежу, в разі прострочки покупцем строків розрахунків, зазначених у цій угоді, останній сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від простроченого платежу за кожен день прострочення.

З аналізу положень пункту 5.2. Договору вбачається, що передумовою для сплати пені покупцем сторони визначили здійснення розрахунків на умовах відстрочки платежу за даним Договором.

Водночас, як було зазначено судом, сторони погодили, що купівля - продаж товару за Договором здійснюється на умовах передоплати.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені на загальну суму 3 924,54 грн., яка нарахована за період з 25.04.2013 року по 25.10.2013 року, задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штраф у розмірі 2 840,40 грн. за період прострочення з 25.04.2013 року по 25.10.2013 року та три проценти річних на загальну суму 5 517,46 грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Враховуючи наявні матеріали справи, судом встановлено, що в результаті фактичних дій сторін, які були вчинені вже під час розгляду спору судом, сторонами змінені умови Договору щодо зобов'язання відповідача здійснити саме попередню оплату вартості товару, оскільки вже відбулась поставка позивачем відповідачу товару, та отримання його останнім.

Відповідно до положень частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги той факт, що у суду відсутні докази направлення відповідачу рахунків - фактур, а претензія за вих. № 02/11 від 05.11.2013 року про сплату заборгованості була надіслана на адресу відповідача 15.11.2013 року, нарахування штрафу та трьох процентів річних, з урахуванням положень частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, необхідно здійснювати з 26.11.2013 року.

Водночас, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 2 840,40 грн. за період прострочення з 25.04.2013 року по 25.10.2013 року та три проценти річних на загальну суму 5 517,46 грн., нарахованих за період з 03.12.2010 року по 25.10.2014 року (за прострочення зобов'язань за накладною № 6/03/12 від 03.12.2010 року та № 7/03/12 від 03.12.2012 року).

За таких обставин, у позові в частині стягнення з Приватного підприємства "КІТ ПРЕМІУМ" штрафу у розмірі 2 840,40 грн. та трьох процентів річних на загальну суму 5 517,46 грн. слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Приватного підприємства "КІТ ПРЕМІУМ" заборгованості підлягають частковому задоволенню а саме, у розмірі 44 883,38 грн. заборгованості за договором № 02/03 купівлі-продажу нафтопродуктів від 24.03.2010 року.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "КІТ ПРЕМІУМ" (03069, м. Київ, вул. Кіровоградська, буд. 38/58, код ЄДРПОУ 35001715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уот-трейд" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-б, оф. 310, код ЄДРПОУ 37312090) 44 883 (сорок чотири тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 38 коп. заборгованості, 1 434 (одну тисячу чотириста тридцять чотири) грн. 46 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.07.2014 року

Суддя С.В. Стасюк