cpg1251
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2014 р.Справа № 820/8240/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державої податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014р. по справі № 820/8240/14
за позовом Приватного підприємства "Біскай"
до Державої податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 р. позов ПП "Біскай" задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області від 27.11.2013 р. №0001262200.
ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неврахування доказів та обставин, у зв'язку із чим справа вирішена неправильно
В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст. 197 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України постанова суду першої інстанції переглянута в межах апеляційної скарги.
Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства "Біскай" з питання взаємовідносин з приватним підприємством "ЛЕОГРАДСЕРВІС" за період з 01.05.2013 р. по 31.08.2013 р., їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт перевірки від 06.11.2013р. №370/20-01-22-47/32272677 (а.с.28-42).
За висновками акту перевірки позивачем порушено п.198.6 ст.198, , п.201.14, 201.15 ст.201 ПК України, п.2.7, п.2.8 та п.2.9 розділу IV Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012, №1340 (зареєстрованого в Мінюсті України 01.02.2013 №201/22733), оскільки завищено податковий кредит на суму ПДВ 15 350,00грн, в тому числі: у травні 2013 р. у розмірі 1916,67 грн., у червні 2013 р. у розмірі 6 050,00грн., у липні 2013 р. у розмірі 7 150,00 грн. , у серпні 2013 року у розмірі 233,33 грн.
У зв'язку із виявленими порушеннями, 27.11.2013 р. ДПІ у Балаклійському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0001262200), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 15 350,00грн (основним платежем) та на 3 837,5грн (штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). (а.с.43).
Підставою збільшення позивачу зобов'язання з ПДВ є включення ним до податкового кредиту травня-серпня 2013 року сум за податковими накладними №46 від 31.05.2013, №11 від 21.06.2013 та №30 від 24.07.2013, в яких не співпадають обов'язкові реквізити (ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства при відображені спірних сум податкового кредиту.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на таке.
Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Відповідно п.п. 201.14, 201.15 ст. 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.
Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.
Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.
Порядком ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012, №1340, зокрема п. 2.7, 2.8, 2.9 розділу ІУ встановлено порядок заповнення Реєстру та особливості заповнення окремих граф, зокрема щодо загальної суми, включаючи податок на додану вартість; вартість товарів/послуг та необоротних активів без податку на додану вартість; сплаченої (нарахована) суми податку на додану вартість за товарами/послугами та необоротними активами, визначена.
Судом встановлено, що позивачем відповідачу подавалися податкові декларації з податку на додану вартість за період травня-серпня 2013 року.
При визначені суми належного до сплати податку на додану вартість за цей період позивачем включено ПДВ по податковим накладним, отриманим від контрагента ПП "ЛЕОГРАДСЕРВІС" наступним чином:
- податкова накладна №46 від 31.05.2013 р. на реалізацію 1063,829кг півтуш свинячих охолоджених загальною вартістю з ПДВ у розмірі 30 000,00грн., в тому числі ПДВ у розмірі 5 000,00грн., віднесена ПП "Біскай" до податкового кредиту декларацій з ПДВ за травень 2013 року та червень 2013 року, шляхом включення до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних у травні 2013 року на загальну суму коштів, що підлягає сплаті, у розмірі 11 500,00грн., в тому числі ПДВ 1 916,67грн, та відповідно у червні 2013 року на загальну суму коштів, що підлягає сплаті, у розмірі 18 500,00грн., в тому числі ПДВ 3 083,33 грн.;
- податкова накладна №11 від 21.06.2013 р. на реалізацію 663,121кг півтуш свинячих охолоджених загальною вартістю з ПДВ у розмірі 18 700,00грн., в тому числі ПДВ 3 116,67грн., фактично віднесена ПП "Біскай" до податкового кредиту декларацій з ПДВ за червень 2013 року та за липень 2013 року, шляхом включення до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних у червні 2013 року на загальну суму коштів, що підлягає сплаті, у розмірі 17 800,00грн, в тому числі ПДВ 2 966,67грн, та відповідно у липні 2013 року на загальну суму коштів, що підлягає сплаті, у розмірі 1 000,00грн., в тому числі ПДВ 150,00грн.;
- податкова накладна №30 від 24.07.2013 на реалізацію 1539,007кг півтуш свинячих охолоджених загальною вартістю з ПДВ у розмірі 43 400,00грн., в тому числі ПДВ 7 233,33грн., фактично віднесена ПП "Біскай" до податкового кредиту декларацій з ПДВ за липень 2013 року та за серпень 2013 року шляхом включення до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних у липні 2013 року на загальну суму коштів, що підлягає сплаті, у розмірі 42 000,00грн., в тому числі ПДВ 7 000,00грн., та відповідно у серпні 2013 року на загальну суму коштів, що підлягає сплаті, у розмірі 1 400,00грн., в тому числі ПДВ 233,33грн.
Товарність операцій, по яким виписано ці податкові накладні, відповідачем не заперечується.
Форма, зміст, походження податкових накладних відповідачем під сумів не ставиться.
Судом встановлено, що суми податкових зобов'язань по деклараціям з ПДВ за період травень-серпень 2013 р. відображені позивачем із урахуванням ціни постачання без урахування податку, ставки податку та відповідної суми податку в цифровому значенні, загальної суми коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку, тобто, згідно вимог п. 2.7, 2.8, 2.9 розділу ІV Порядку №1340.
Зазначене підтверджується копіями податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, податкових декларацій з ПДВ.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що включення позивачем однієї податкової накладної до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних двох послідовних місяців, без зміни загальної суми ПДВ по цій податковій накладній, не свідчить про завищення податкового кредиту відповідного періоду.
Колегія суддів вважає вірним висновком суду першої інстанції щодо не заниження позивачем зобов'язань по податку на додану вартість у зв'язку із включенням до податкового кредиту травня-серпня 2013 р. податкових накладних №46 від 31.05.2013, №11 від 21.06.2013 та №30 від 24.07.2013 р.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано доказів на спростування висновків суду першої інстанції.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 р. відсутні.
Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державої податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2014р. по справі № 820/8240/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б. Судді (підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2014 |
Оприлюднено | 06.08.2014 |
Номер документу | 40034022 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Русанова В.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні