Постанова

від 07.07.2014 по справі 808/3150/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2014 року (10 год. 30 хв.)Справа № 808/3150/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазаренка М.С.,

при секретарі судового засідання Ємельяновій А.С.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент - Перетворювач»

до: державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» №0000202201 від 21.01.2014 та №0001472201 від 14.04.2014,

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент - Перетворювач» (далі - позивач, ТОВ «Елемент - Перетворювач») до державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0000202201 від 21.01.2014 та №0001472201 від 14.04.2014.

В позовній заяві зазначено, що фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка TOB «Елемент-Перетворювач» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, за результатами якої був складений акт від 31.12.2013 №1505/22-01/30077685. На підставі акту відповідачем складені податкові повідомлення-рішення від 21.01.2014 №0000212201 на суму 343 400 грн. з податку на прибуток та податкове повідомлення-рішення від 21.01.2014 №0000202201 на суму 288 042,50 грн. з податку на додану вартість. Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, яке за результатами розгляду скарги, залишило без змін податкове повідомлення - рішення від 21.01.2014 №0000202201, а скаргу в зазначеній частині - без задоволення та скасувало податкове повідомлення - рішення від 21.01.2014 №0000212201 в частині 88441 грн. донарахованого податку на прибуток та відповідній сумі штрафних санкцій, і залишило податкове повідомлення - рішення без змін в іншій частині. Не погодившись з рішеннями Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, позивач оскаржив їх до Міністерства доходів і зборів України, згідно з рішенням якого податкові повідомлення-рішення від 21.01.2014 №0000202201 та від 14.04.2014 №0001472201 залишені без змін, а скарга - без задоволення. Зазначає, що позивач та його контрагенти мають трудові ресурси, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, майно, яке економічно необхідно для здійснення діяльності, що свідчить про наявність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем так і його контрагентами. Виходячи з наведеного, ТОВ «Елемент-Перетворювач» вважає вказані податкові-повідомлення рішення такими, що винесені в порушення норм чинного законодавства України та просить їх скасувати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 07.07.2014 надав через канцелярію до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Позов підтримує у повному обсязі.

У судове засідання з'явився представник відповідача Бедрик А.І. В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позов (вх. № 21371 від 03.06.2014), в яких, зокрема, зазначено, що при перевірці показників декларації з податку на прибуток та показників договорів, накладних, рахунків-фактур, актів виконаних робіт, актів прийому-передачі виконаних робіт, оборотно-сальдових відомостей по рахункам 371 «Розрахунки по виданим авансам», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», 22 «МШП», 23 «Виробництво», 26 «готова продукція», 28 «Товари», 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 90 «Собівартість реалізації», 91 «загальновиробничі витрати», журналів-олрдерів та відомостей по вказаним рахункам, банківських виписок та інших документів (дані перевірки), з урахуванням того, що ВАТ «Запорізький завод «Перетворювач» впливає на діяльність позивача було встановлено завищення витрат за 2012 рік на суму 760 533 грн. Вказує, що відповідач не вбачає операції з придбання товару такими, що мали реальний характер: не підтверджена сплата податкового зобов'язання постачальниками товару по ланцюгу проходження товару, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Зазначає, що результати, відображені у даних податкового обліку TOB «Елемент-Перетворювач» фактично не настали, внаслідок чого діяльність TOB «Елемент-Перетворювач» є такою, яка не спрямована на отримання доходу, отримання майнової вигоди, зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу та не використання товарів (матеріалів) в господарській діяльності. На підставі викладеного вважає, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя мала всі правові підставі для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи зазначеної вище норми, відсутності потреби заслуховування свідків або експертів, наявність достатніх матеріалів та відсутність перешкод для розгляду справи по суті на підставі наявних у справі доказів, суд вирішив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною першою статті 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами статті 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши її обставини, судом встановлено наступне.

Згідно довідки АА № 707671 від 29.10.2012 видами діяльності ТОВ «Елемент-Перетворювач» є: виробництво електронних компонентів, покриття підлоги й облицювання стін, інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук.

У період з 04.11.2013 по 24.12.2013, працівниками ДПІ в Ленінському району м. Запоріжжя, була проведена планова виїзна перевірка TOB «Елемент-Перетворювач», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012.

За результатами перевірки був складений акт від 31.12.2013 №1505/22- 01/30077685, яким встановлене порушення вимог п.14.1.36 ст.14, п.138.1 ст.138, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, зі змінами та доповненнями, яке призвело до заниження податку на прибуток у сумі 303 472грн., в тому числі:

за 2 квартал 2011р. у сумі 143760грн.;

за 2-3 квартали 2011р. у сумі 143760грн.;

за 2-4 квартали 2011р. у сумі 143760грн.;

за 2012 рік у сумі 159712грн.,

та заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 255 675грн., у т.ч. по періодам:

за травень 2011 року у сумі 125009грн.;

за червень 2011 року у сумі 1200грн.;

за вересень 2012 року у сумі 800грн.;

за жовтень 2012 року у сумі 64333грн.;

за грудень 2012 року у сумі 64333грн.

На сплату донарахувань з податку на прибуток, ДПІ складено податкове повідомлення-рішення від 21.01.2014р. №0000212201 на суму 343 400 грн. (утому числі за основним платежем - 303 472 грн.; за штрафними санкціями - 39 928 грн.).

На сплату донарахувань з податку на додану вартість, ДПІ складено податкове повідомлення-рішення від 21.01.2014р. №0000202201 на суму 288042,50грн. (у тому числі за основним платежем - 255 675 грн.; за штрафними санкціями - 32 367,50 грн.).

Не погодившись з рішенням ДПІ у Ленінському району м. Запоріжжя, TOB «Елемент-Перетворювач» подало скаргу на податкові повідомлення - рішення до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ГУ Міндоходів у Запорізькій області).

ГУ Міндоходів у Запорізькій області листом від 27.02.2014 №717/10/08-01-10-04-13 (1753/7/08-01-10-04-13) доручило ДПІ у Ленінському району м. Запоріжжя провести позапланову перевірку підприємства з питань, що стали предметом оскарження. На підставі наказу ДПІІ у Ленінському району м. Запоріжжя №199 від 11.03.2014 проведена документальна позапланова виїзна перевірка TOB «Елемент-Перетворювач» (акт від 24.03.2014р. №143/08-28-22-01/30077685), за результатами якої частково спростовано висновки планової перевірки.

07 квітня 2014 року TOB «Елемент-Перетворювач» отримало рішення ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 04.04.2014 №627/10/04-36-10-08-09 про результати розгляду первинної скарги, згідно з яким ГУ Міндоходів у Запорізькій області:

- залишило без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському району м. Запоріжжя ГУ Мін доходів у Запорізькій області від 21.01.2014 №0000202201, а скаргу в зазначеній часті - без задоволення;

- скасувало податкове повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському району м. Запоріжжя від 21.01.2014 №0000212201 в частині 88441 грн. донарахованого податку на прибуток та відповідній сумі штрафних санкцій, і залишає податкове повідомлення - рішення без змін в іншій частині.

На сплату донарахувань з податку на прибуток, ДПІ складено податкове повідомлення-рішення від 14.04.2014 №0001472201 на суму 268788,75 грн. (у тому числі за основним платежем - 215031 грн.; за штрафними санкціями - 53757,75 грн.).

Не погодившись з рішенням ГУ Міндоходів у Запорізькій області, TOB «Елемент- Перетворювач» подало скаргу на податкові повідомлення - рішення до Міністерства доходів і зборів України.

06 травня 2014 року TOB «Елемент-Перетворювач» отримало рішення Міндоходів України від 28.04.2014 №3588/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду скарги, згідно з яким Міндоходів України залишило без змін податкові повідомлення-рішення від 21.01.2014 №0000202201 та від 14.04.2014 №0001472201, а скаргу - без задоволення.

Позивач не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями № 0000202201 від 21.01.2014, яким позивачу донараховано до сплати 343 400,00 грн. податку на прибуток (у тому числі штрафну фінансову санкцію у сумі 39 928,00 грн.), № 0001472201 від 14.04.2014, яким позивачу донараховано до сплати 268788,75 грн. податку на прибуток (у тому числі штрафну фінансову санкцію у сумі 53757,75 грн.), - звернувся до суду з позовом.

З'ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1).

Відповідно до пункту 138.6 статті 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Також підпункт 14.1.228 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу 111 цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. При цьому, відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Отже, до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, відносяться витрати операційної діяльності, які включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка складається, перш за все, з ціни їх придбання. Також і податковий кредит визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписом статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) І та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання 1 доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а І також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами g комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПАТ «Запорізькій завод «Перетворювач» було укладено договір від 31.05.2011 №22-11/371, на виконання умов якого TOB «Елемент-Перетворювач» (за текстом договору «Покупець») придбало у ПАТ «Запорізькій завод «Перетворювач» (за текстом договору «Продавець») товар (кольоровий прокат) на загальну суму 750052,80 грн., в т.ч. ПДВ 125008,80 грн. На підтвердження зазначеної операції продавець надав покупцю податкову накладну №45 від 31.05.2011 на суму отриманого товару. Сума податку на додану вартість у розмірі 125008,80 грн. за товар, вказаний у податковій накладній була включена до податкового кредиту за травень 2011 року та відображена у реєстрі отриманих податкових накладних TOB «Елемент-Перетворювач».

Вищезазначена податкова накладна відповідає вимогам пункту 201.1 статті 201 ПК України, а саме містить наступні обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість. - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повну або скорочена назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатуру) послуг та їх кількість, обсяг; ціну постачання без урахування податку; ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Згідно договору зберігання б/н від 31.05.2011 придбаний товар безоплатно зберігався у ПАТ «Запорізькій завод «Перетворювач».

Обов'язковою умовою укладання договорів було гарантована поставка продукції покупцям у стислі терміни. Виходячи з особливостей виробництва, пов'язаними з терміном до 60 діб виробничого циклу, виникла потреба нарощування запасів готової продукції. Для реалізації вищевказаних перспектив був укладений договір №22-11/371. Отже придбання вказаних товарів було пов'язано з їх використанням в виробництві продукції та отримання доходу від їх реалізації, тобто з господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до листа №126е/2-14 від 22.02.2012, в зв'язку з припиненням проекту пов'язаного з придбанням товару за договором №22-11/371, ТОВ «Елемент-Перетворювач» просило ПАТ «Запорізькій завод «Перетворювач» розглянути можливість повернення товарів, отриманих за договором №22-11/371. Листом №07/10 від 29.02.2012р. ПАТ «Запорізькій завод «Перетворювач» відмовило у можливості повернення товару та запропонувало купити частину товару у TOB «Елемент-Перетворювач».

В подальшому, частина придбаного у ВАТ «Запорізькій завод «Перетворювач» товару за договором №22-11/371 була реалізовано ВАТ «Запорізькій завод «Перетворювач» на суму 574365,60 грн., в т.ч. ПДВ 95727,60 грн. Сума доходу від продажу товару у розмірі 478638,00грн. була віднесена позивачем до складу доходу, що враховується при визначенні об'єкту оподаткування. Сума податку на додану вартість у розмірі 95727,60 грн. була включена до податкового зобов'язання за відповідні періоди 2012 року, та відображена у реєстрах виданих податкових накладних. Собівартість придбаних та реалізованих товарів на загальну суму 478638,00 грн. була віднесена до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування.

Всі первинні документи з придбання товарів, відповідають поняттю первинний документ, передбаченого ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-XIV, із змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон №996), а саме містять обов'язкові реквізити: назву, дату і місце складання, зміст і об'єм господарської операції, одиницю вимірювання господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і особистий підпис. При відсутності дефекту форми первинні документи є достатнім підтвердженням реальності угоди.

На поставку кольорового прокату ТOB «Елемент-Перетворювач» провело оплату за договором №22-11/371 від 31.05.2011 у розмірі 574552,80 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПАТ «Запорізькій завод «Перетворювач» було укладено договір на придбання трансформатору від 20.08.12 №56/4-12828, на виконання умов якого TOB «Елемент-Перетворювач» (за текстом договору «Покупець») придбано у ПАТ «Запорізькій завод «Перетворювач» (за текстом договору «Продавець») товар (трансформатор ТИАК.672132.001) на загальну суму 912639,24 грн., в т.ч. ПДВ 152106,54грн. На вимогу покупця, продавець надав податкові накладні №15 від 08.10.2012 на суму 386000,00 грн., в т.ч. ПДВ 64333,33 грн., та №34 від 18.12.2012 на суму 386000,00 грн., в т.ч. ПДВ 64333,33 грн. Сума податку на додану вартість у розмірі 128666,66 грн. за вказаними податковими накладними була включена до податкового кредиту у жовтні та грудні 2012року., та відображена у реєстрі отриманих податкових накладних TOB «Елемент-Перетворювач».

Судом досліджені зазначені податкові накладні та встановлено, що вони повністю відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 ПК України, а саме містять наступні обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назва, зазначену у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця): місцезнаходження юридичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повну або скорочена назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатуру) послуг та їх кількість, обсяг; ціну постачання без урахування податку; ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до договору №226/12 від 21.08.2012 даний трансформатор був реалізований TOB «Альфа Енергія», Російська федерація. Згідно із специфікацією № 1 від 21.08.2012 (що є додатком до вказаного договору), ціна за трансформатор склала 2 974 500руб. (772 923,83грн.), а сума реалізації віднесена до складу доходів підприємства та включена до оподатковуваного доходу у грудні 2012 року.

Сума податку на додану вартість у даному випадку визначена відповідно до пункту 206.4 статті 206 ПК України, згідно з яким «операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України. Так, підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України визначено, що «за нульовою ставкою оподатковуються, зокрема, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту».

Суми вартості придбання реалізованого трансформатора у розмірі 760 532,70 грн. була віднесена позивачем до витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, грудні 2012 року.

Всі первинні документи з придбання трансформатора відповідають поняттю первинний документ, передбаченого статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме містять обов'язкові реквізити: назву, дату і місце складання, зміст і об'єм господарської операції, одиницю вимірювання господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і особистий підпис.

Стосовно ствердження ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про те, що діяльність з придбання «нетипового» товару та його експорт є нетиповою для TOB «Елемент-Перетворювач» та виходить за межі його господарської діяльності слід зазначити, що поняття «нетиповий» товар, або «нетипова» діяльність відсутні в ПК України.

Придбання та продаж трансформатора для TOB «Елемент-Перетворювач» є звичайною господарською операцією, оскільки згідно довідки про включення TOB «Елемент-Перетворювач» до ЄДРПОУ АА №707671, одним з видом діяльності підприємства є оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (код 46.69).

Стосовно ствердження ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про те, що господарська операція з реалізації трансформатора була збиткова слід зауважити наступне.

Як вказано в акті перевірки: «встановлена незначна доходність такої діяльності» (арк. 27). Тобто, той факт що підприємство отримало доход підтверджується й ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя.

З первинних бухгалтерських документів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що TOB «Елемент-Перетворювач», отримало дохід від продажу трансформатора у розмірі 772 923,83 грн., якій відобразило у складі оподаткованого доходу підприємства та понесло витрати у розмірі 760 532,70 грн., які віднесло до витрат підприємства, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування. Сума витрат на збут трансформатора складає 8600,00 грн. Таким чином загальна сума витрат з придбання та реалізації трансформатора складає 769 132,7 грн.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, якій визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу».

Тобто, сума валового прибутку по господарській операції з продажу трансформатора на експорт складає 3791,13 грн.

Стосовно ствердження ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про відсутність зміни майнового стану ТОВ «Елемент-Перетворювач» від здійснення господарської операції з придбання та реалізації трансформатора ТИАК.672132.001 слід зауважити, що TOB «Елемент- Перетворювач» проведено розрахунки за договором від 20.08.12р. №56/4-12828 у безготівковкій формі у повному обсязі. Операція зі списання грошей з банківського рахунку підприємства змінила його активи і його зобов'язання.

При проведенні перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя визнала достовірність нарахувань доходів та зобов'язань з податку на додану вартість, задекларованих TOB «Елемент-Перетворювач» по господарських операціях, що були визнані в ході проведення перевірки недійсними, і не здійснили відповідних коригувань доходів і податкових зобов'язань по особовому рахунку TOB «Елемент-Перетворювач». Визнання доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток є фактичним підтвердженням визнання наявності витрат у собівартості товару, що реалізується; визнання зобов'язань з податку на додану вартість за ставкою 0% та 20% як зобов'язань від продажу товарів фактично підтверджує наявність господарської операції та права на включення сум ПДВ в податковий кредит з податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, TOB «Елемент-Перетворювач» правомірно, відповідно до вимог Податкового кодексу України, віднесено до витрат підприємства, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, суму собівартості придбаних товарів (кольорового прокату та трансформатору) у розмірі 1 239 170,70 грн. та до податкового кредиту суму ПДВ з придбання кольорового прокату та трансформатору у розмірі 253 675,46 грн.

Стосовно господарської операції з придбання послуг за договорами від 01.06.2011 №0106/3 та від 26.09.2012 №2609/1 укладеними з TOB «Інта» слід зазначити наступне. На виконання умов договору №0106/3 від 01.06.2011 TOB «Інта» (по тексту договору «Виконавець») виконало роботи «Розробка первинного токсикологічного паспорту на проявник рідкий концентрований ВРП-М для фотопластинок» для TOB «Елемент-Перетворювач» (по тексту договору «Замовник»), про що був складений акт №2906/1 від 29.06.2011. Оплата за виконані роботи здійснена грошовими коштами 08.06.2011 у сумі - 3600,00 грн. та 06.07.2011 у сумі 3600,00 грн.

На виконання умов договору №2609/1 від 26.09.2012 TOB «Інта» (по тексту договору «Виконавець») виконало роботи за темою: «Розробка протоколу визначення класу небезпеки матеріалу силікону в первинній формі (не аерозольна упаковка): сильгель двокомпонентний кремнійорганічний компаунд прозорий, без запаху Wacker Silgel 612А. Wacker Silgel 612В» для TOB «Елемент-Перетворювач» (по тексту договору «Замовник»), про що був складений акт від 27.09.2012. Оплата за виконані роботи була здійснена грошовими коштами 27.09.2012 у сумі 4800,00 грн.

Всі первинні документи з придбання послуг, відповідають поняттю первинний документ, передбаченого статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме містять обов'язкові реквізити: назву, дату і місце складання, зміст і об'єм господарської операції, одиницю вимірювання господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і особистий підпис.

Крім того слід зазначити, що відсутність або невірне оформлення окремих первинних документів може бути кваліфіковане як порушення порядку ведення податкового та бухгалтерського обліку, а не як підстава для визнання правочину, не спрямованого на реальне настання наслідків.

На вимогу Замовника, виконавець надав податкові накладні №3 від 08.06.2011, №4 від 29.06.2011 та №9 від 27.09.2012 на суму виконаних робіт. Сума податку на додану вартість у розмірі 1200,00 грн. з придбаних робіт була віднесена TOB «Елемент-Перетворювач» до податкового кредиту у червні 2011 року. Сума податку на додану вартість у розмірі 800,00 грн. з придбаних робіт була віднесена TOB «Елемент-Перетворювач» до податкового кредиту у вересні 2012 року. Обидві суми ПДВ були відображені у реєстрі отриманих податкових накладних.

Судом досліджені зазначені податкові накладні та встановлено, що вони повністю відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 ПК України, а саме містять наступні обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назва, зазначену у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повну або скорочена назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатуру) послуг та їх кількість, обсяг; ціну постачання без урахування податку; ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Вказані роботи є обов'язковою умовою використання відповідних матеріалів, придбаних в Китаї, при виготовленні продукції підприємства, тобто ці послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства та з отриманням доходу.

Щодо вимоги податкового органу надати до перевірки копії ліцензій або дозволів на проведення робіт TOB «Інта», слід зазначити, що ТОВ «Елемент-Перетворювач» не зобов'язане мати дозволи та ліцензії інших суб'єктів господарювання.

З висновком податкового органу про порушення TOB «Елемент-Перетворювач» пункту 198.3 статті 198 ПК України, який базується на даних акту перевірки TOB «ІНТА» від 26.11.2012 №3078/22-12/30958260, а саме «Перевіркою встановлено порушення TOB «ІНТА» (код за ЄДРПОУ 30958260) частини 1, 3, 5 статті 203, ч. 1, 2 статті 215, статті 216 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «ІНТА» при продажу товарно-матеріальних цінностей за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 контрагентам - покупцям», - суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України, передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Чинне податкове законодавство не пов'язує право платника податку на податковий кредит з перебуванням його постачальника за юридичною адресою, з повнотою відображення постачальником у своїй податковій звітності відповідних господарських операцій, з фактичною сплатою постачальником податків до бюджету, з дотриманням ним законодавчо встановлених умов здійснення господарської діяльності.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку покупця (замовника), а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються продавцем (підрядником) в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах.

Це саме стосується і перевірки покупцем намірів продавця щодо сплати ним державі податків, надання документів на перевірку до податкових органів, а також перевірку його місця знаходження.

Таким чином, несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) або не подання ним декларацій не впливає на податковий кредит покупця.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не подав звітність, не надав первинні документи до перевірки, або не знаходиться за місцем своєї реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого податкового кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру.

Така позиція підтримується Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 02.07.2013 по справі №К/800/16858/13. В якій, зокрема, зазначено, що лише відсутність контрагента за місцем свого находження, ненадання звітів до податкового органу, відсутність виробничих можливостей для господарської діяльності та інші порушення зі сторони контрагентів не можуть бути ознаками нікчемності правочину.

Слід зазначити, що жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними та неправомірними.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані статтею 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). З роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемними правочинами в сенсі статті 228 ЦК України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відсутність приговору суду свідчіть про відсутність при укладенні договору мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Договори між TOB «Елемент-Перетворювач», ПАТ «Запорізькій завод «Перетворювач» та TOB «Інта» не підпадають під вищезазначені категорії і вимоги частин першої та другої статті 228 ЦК України на них розповсюджуватись не можуть, оскільки вони є звичайним господарським договором, а не таким що спрямован на порушення публічного порядку.

02.12.2010 прийнятий Закон України №2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який з 01.01.2011 виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних. Відтак, з 01.01.2011 повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

При цьому, в силу приписів пункту 6 розділу 1 та пункту 5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Як вказано в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 по справі № К/9991/49799/12, «орган державної податкової служби не наділений правом самостійно визначати сумнівність або фіктивність правовідносин, їм надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а тому податкова інспекція має право звернутися до суду з метою визнання правочину недійсним, а не самостійно вирішувати дане питання».

Таким чином, податкові органи не вправі робити висновок про наявність чи відсутність невиконаного податкового зобов'язання на підставі припущень про недійсність або нікчемность правочину між позивачем та його контрагентами, оскільки до компетенції податкових органів не віднесено повноваження ймовірного визнання нікчемним або недійсним договору, в межах якого були сформовані витрати або податковий кредит з податку на додану вартість.

З наведених вище підстав суд доходить висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень форми «Р» №0000202201 від 21.01.2014 та №0001472201 від 14.04.2014, а відтак про необхідність їх скасування, через що визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписом частини третьої статті 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Доданим до матеріалів справи платіжним дорученням № 570 від 14.05.2014 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 487,20 грн.

Відтак, ця сума підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент - Перетворювач» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» №0000202201 від 21.01.2014 та №0001472201 від 14.04.2014, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000212201 від 21.01.2014 на суму 343 400 грн. (утому числі за основним платежем - 303 472 грн., за штрафними санкціями - 39 928 грн.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.04.2014 №0001472201 на суму 268788,75 грн. (у тому числі за основним платежем - 215031 грн., за штрафними санкціями - 53757,75 грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент - Перетворювач» (код ЄДРПОУ 30077685, зареєстроване: 69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 9) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко