Рішення

від 30.07.2014 по справі 910/10489/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10489/14 30.07.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айрон Кепітал»

до Дочірнього підприємства «ЛК-Металургія» Акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»

про стягнення 155484,31 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Ткаченко С.П. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айрон Кепітал» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «ЛК-Металургія» Акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» (далі - Відповідач) заборгованості та штрафних санкцій за Договором № 36/12 від 03.12.2012, всього в розмірі 155484,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, всупереч умовам укладеного договору та вимогам чинного законодавства, не повністю оплатив поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість, та що також стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

Відзиву на позов Відповідач не подав.

В судові засідання представники Відповідача не з'являлися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду надсилалися на адреси місцезнаходження Відповідача згідно відомостей, які містяться у ЄДРЮО та ФОП та у матеріалах справи. А відтак, будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників у судові засідання покладаються на Відповідача.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.12.2012 між Позивачем, як постачальником, та Відповідачем, як покупцем, було укладено Договір поставки № 36/12 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується відповідно до умов цього Договору поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, визначений в рахунках-фактурах, які після їх підпитання сторонами стають невід'ємними частинами Договору.

Найменування, кількість та ціна Товару вказуються у рахунках до Договору.

Постачальник разом з транспортними документами передає Покупцю сертифікат якості, рахунок - фактуру та податкову накладну на продукцію, що відвантажується. При цьому, Постачальник несе відповідальність за поставку товару та якість товару, а Покупець за своєчасну оплату товару.

Так, за умовами Договору та з доданням вищевказаного пакету документів Позивачем Відповідачу було здійснено, зокрема, дві поставки Товару 08.01.2013 на суму 91600 грн. та 19.02.2013 на суму 57600 грн.

Вказані видаткові накладні від 08.01.2013 та від 19.02.2013 містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підписи представників сторін та скріплені їх печатками, а отже підтверджують передачу Позивачем Відповідачу вказаного в накладних товару.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами Договору між сторонами погоджено порядок розрахунків у вигляді 100% передплати Товару.

Отже, оплата за Товар згідно вказаних видаткових накладних повинна була бути здійснена Відповідачем повністю ще до їх поставки, тобто 07.01.2013 та 18.02.2013 відповідно, та дні поставки 08.01.2013 та 19.02.2013 є першим днями прострочки виконання грошового зобов'язання з повної оплати поставлених партій товару.

Натомість матеріали справи містять докази часткової оплати товару, та відповідно до залучених до матеріалів справи документів та наданих Позивачем пояснень, непогашеними залишились 149200 грн.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 149200 грн. є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України за весь час прострочення;

- пені відповідно до статей 546, 549 ЦК України, на підставі п. 7.5 Договору та з урахуванням скороченого строку нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України (нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано) та положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (розмір пені не може перевищувати дозволені до стягнення згідно з указаним законом, відповідно подвійної ставки НБУ).

При цьому, суд приймає до уваги, що в п. 7.5 Договору сторони погодили, що пеня не повинна перевищувати 1% від суми заборгованості.

Перевіривши доданий Позивачем до позову розрахунок вищевказаних санкцій, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, а відтак, позовні вимоги про стягнення 4792,21 грн. - 3% річних (за періоди з 08.01.2013 та з 19.02.2013 відповідно, та по 20.04.2014), а також 1492 грн. - пені (не більше 1% заборгованості за умовами п. 7.5 Договору) підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «ЛК-Металургія» Акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня» (м. Київ, вул. Електриків, 26; ідентифікаційний код 24371818) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айрон Кепітал» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сорок років радянської України, 57-А; ідентифікаційний код 37941164) 149200 (сто сорок дев'ять тисяч двісті) грн. заборгованості, 1492 (одну тисячу чотириста дев'яносто дві) грн. пені, 4792 (чотири тисячі сімсот дев'яносто дві) грн. 21 коп. 3% річних, а також 3109 (три тисячі сто дев'ять) грн. 69 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.08.2014

Суддя Сташків Р.Б.