Рішення

від 30.07.2014 по справі 910/9920/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9920/14 30.07.14 За позовом Прокуратури Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі: Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації

до Приватного підприємства "Максимум 111"

про виселення та стягнення 16389,91 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін :

Від прокуратури: Хомюк О.В. (посвідчення № 024272 від 28.01.14р.)

Від позивача: Рабійчук О.В. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 30.07.14 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокуратура Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі: Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації звернулась до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - Приватного підприємства "Максимум 111" про виселення ПП "Максимум 111" з нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, буд. 34 (ЗНЗ №228) та стягнення 12686,52 грн. заборгованості за Договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 15.02.2013р. за №12/2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 р. порушено провадження у справі № 910/9920/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.06.2014р.

17.06.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від прокуратури Дніпровського району міста Києва надійшли письмові пояснення.

17.06.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли письмові пояснення та документи по справі.

В судовому засіданні 17.06.2014р. прокурор надав суду пояснення по справі.

17.06.2014р. в судовому засіданні представник позивача - Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації " надав пояснення по справі та щодо наданих ним документів.

Представник відповідача - Приватного підприємства "Максимум 111" у судове засідання 17.06.2014р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/9920/14 від 26.05.2014р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2014р. розгляд справи № 910/9920/14 відкладено на 02.07.2014р.

02.07.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від прокуратури Дніпровського району міста Києва надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд виселити Приватне підприємство "Максимум 111" з нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, буд. 34 (ЗНЗ №228) та стягнути з Приватного підприємства "Максимум 111" заборгованості з орендної плати в сумі 7089,78 грн., відшкодування плати за землю 6,07 грн., відшкодування вартості експлуатаційних витрат 4,94 грн., відшкодування вартості теплоенергії 34,61 грн., що становить разом 7165,40 грн.; суму неустойки відповідно до п. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України в розмірі 4601,84 грн.; суму пені відповідно до п. 6.2. Договору в розмірі 4622,67 грн., а всього - 16389,91 грн.

02.07.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору.

Прокурор Дніпровського району міста Києва в судовому засіданні 02.07.2014р. надав пояснення по справі та пояснення щодо заяви про збільшення позовних вимог.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в заяві про збільшення позовних вимог.

Представник позивача - Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації " в судовому засіданні 02.07.2014р. надав пояснення по справі та просив суд задовольнити клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представник відповідача - Приватного підприємства "Максимум 111" у судове засідання 02.07.2014р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/9920/14 від 26.05.2014р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2014р. продовжено строк вирішення спору у справі № 910/9920/14 та відкладено розгляд даної справи на 30.07.2014р.

Прокурор Дніпровського району міста Києва в судовому засіданні 30.07.2014р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача - Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації " в судовому засіданні 30.07.2014р. надав суду копії рахунків на сплату орендних платежів, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Приватного підприємства "Максимум 111" у судове засідання 30.07.2014р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду мста Києва від 02.07.2014р. відправленою на юридичну адресу відповідача.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 30.07.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши прокурора та представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру України покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про прокуратуру", органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", визначено що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

На підставі зазначених положень, прокурор Дніпровського району міста Києва звернувся до суду в інтересах держави з позовом про виселення та стягнення 16389,91 грн. (в редакції заяви про збільшення позовних вимог).

Відповідно до п.1.1 Положення про Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.01.2011 року № 9, Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної є структурним підрозділом районної держадміністрації, що утворюється розпорядженням голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, є підзвітним та підконтрольним голові районної держадміністрації та Головному управлінню освіти і науки Київської міської державної адміністрації.

Пунктом 2.1 Положення визначено, що одним із основних завдань управління є забезпечення реалізації державної політики в галузі освіти на території Дніпровського району міста Києва.

Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) згідно розпорядження "Про питання організації управління районами в місті Києві"від 10.12.2010 року за № 1112 затверджено переліки підприємств, організацій та установ, майно яких передається до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій згідно з додатками 1 - 10 до цього розпорядження. Додатком № 4 до розпорядження КМДА від 10.12.2010 року № 1112 затверджено перелік підприємств, організацій та установ, майно яких віднесено до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (п. 19 зазначено ЗНЗ № 228, вул. Березняківська, буд. 34).

На підставі розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 27.10.11 р. № 449 "Про закріплення майна, переданого до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації" (Додаток № 1) приміщення ЗНЗ № 228 по вул. Березняківська, буд. 34 закріплено за Управлінням світи Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на праві повного господарського відання.

Відповідно до п. 6.3. Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 р. № 34/6250 (далі - Положення), підприємства, установи, організації (балансоутримувачі) є отримувачами орендної плати.

Згідно з п. 6.8. Положення, балансоутримувачі у разі виникнення заборгованості з орендної плати або інших платежів, вживають заходи щодо погашення заборгованості, в тому числі проводять відповідну претензійно-позовну роботу.

Отже, приміщення по вул. Березняківська, буд. 34 передане до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, закріплено на праві господарського відання за Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

15.02.2013р. між Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець), Управлінням освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - балансоутримувач) та відповідачем (далі - орендар) укладено Договір № 12/2 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір оренди).

Відповідно до п. 1.1, п. 2.1. Договору оренди, орендодавець на підставі розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 12 листопада 2012р. № 493 передає, а орендар приймає в погодинну оренду (8 годин на тиждень) оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення, будівлі, споруди), яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, передано до сфери управління Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, закріплено на праві господарського відання за Управлінням освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, буд. 34 (ЗНЗ №228) загальною площею 80,77 кв.м для розміщення офісного приміщення (погодинне проведення занять по підготовці водіїв).

Вказане приміщення було передано відповідачу за актом приймання-передачі нерухомого майна від 15.02.2013р. (Додаток №1 до Договору оренди).

Відповідно до п. 3.1 Договору оренди, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату, комунальні платежі та компенсувати орендодавцю експлуатаційні витрати.

Пунктом 3.5. Договору оренди визначено, що орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі, на рахунок балансоутримувача.

Згідно п. 4.2. Орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Пунктом 4.15 Договору оренди передбачено, що по закінченні терміну дії договору Орендар повинен звільнити приміщення в тридцятидений строк і здати його за актом прийому-здачі в задовільному технічному стані.

Відповідно до п. 9.1. Договору оренди, цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами строком на один рік та діє з 15.02.2013р. по 14.02.2014р.

Спір у справі виник в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди в частині сплати передбачених Договором платежів та неповернення орендованого приміщення після закінчення строку дії Договору.

Прокурор звернувся до суду з позовом в якому просить суд виселити Приватне підприємство "Максимум 111" з нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, буд. 34 (ЗНЗ №228) та стягнути з Приватного підприємства "Максимум 111" заборгованості з орендної плати в сумі 7089,78 грн., відшкодування плати за землю 6,07 грн., відшкодування вартості експлуатаційних витрат 4,94 грн., відшкодування вартості теплоенергії 34,61 грн., що становить разом 7165,40 грн.; суму неустойки відповідно до п. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України в розмірі 4601,84 грн.; суму пені відповідно до п. 6.2. Договору в розмірі 4622,67 грн., а всього - 16389,91 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своє правовою природою даний Договір є договором оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість, становить (п. 3.4. Договору оренди).

Положенням пункту п. 3.5. Договору оренди встановлено, орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі на рахунок балансоутримувача. Останнім днем нарахування орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Відповідно до п. 3.6 Договору оренди, орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте відповідач свого обов'язку по сплаті орендних платежів, що визначені Договором оренди в повному обсязі не виконав, доказів оплати заборгованості за період заявлений в позовній заяві, до матеріалів справи не надав.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті орендної плати, плати за землю, комунальних та експлуатаційних витрат за Договором не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за Договором станом на 01.04.2014р. становить: орендна плата в сумі 7089,78 грн., відшкодування плати за землю - 6,07 грн., відшкодування вартості експлуатаційних витрат - 4,94 грн., відшкодування вартості теплоенергії - 34,61 грн.

При цьому, позивачем на адресу відповідача направлялись претензії: № 1-35/1059 від 06.06.2013р., № 1-35/963 від 13.05.2013р., № 1-35/1059 від 06.06.2013р. з вимогами сплатити наявну заборгованість.

Враховуючи те, що розмір заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів сплати відповідачем не надано, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4622,67 грн. на підставі п. 6.2. Договору.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.2. Договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню у розмірі 0,5% від розміру визначених орендних платежів за кожний день прострочки, але не більше розміру , встановленого законодавством.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, беручи до уваги п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" здійснив перерахунок пені, в межах періодів визначених позивачем, та встановив, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 339,08 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р. за № 2269-XII, відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 9.1, відповідно до якого Договір діє з 15.02.2013р. по 14.02.2014р.

Приписами ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

З вищевикладених правових норм вбачається, що після закінчення строку дії Договору оренди, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованими приміщеннями протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендарю.

Пунктом 4.15 Договору оренди передбачено, що по закінченні терміну дії договору Орендар повинен звільнити приміщення в тридцятидений строк і здати його за актом прийому-здачі в задовільному технічному стані.

Відповідно до ст. ст. 764, 785 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач листом № 1-45/73 від 21.01.2014р. (згідно фіскального чеку направлено відповідачу 22.01.2014р.) звертався до орендаря з повідомленням про заперечення щодо користування орендованим майном після закінчення договору оренди, в якому повідомляв відповідача про те, що строк дії Договору оренди закінчується 14.02.2014р., що Договір не буде продовжено на інший термін, а відповідач зобов'язаний сплатити наявну заборгованість та повернути орендоване приміщення у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що строк дії Договору оренди закінчився 14.02.2014р., а позивач належним чином та у встановлений для цього строк повідомив відповідача, про закінчення терміну дії Договору.

Матеріали справи не містять акту приймання-передачі (повернення) орендованого майна відповідачем. Доказів протилежного суду відповідачем не надано.

Враховуючи вищевстановлені судом обставини, позовні вимоги в частині виселення ПП "Максимум 111" з нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, буд. 34 (ЗНЗ №228) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4601,84 грн. - неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Як встановлено судом вище, відповідачем порушено обов'язок наймача щодо повернення позивачу майна після закінчення строку дії Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому в договорі.

Частина 2 ст. 785 Цивільного кодексу України визначає, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, чинним законодавством передбачено можливість стягнення неустойки за час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди після закінчення строку дії договору (постанова Верховного Суду України від 18.04.11. у справі № 30/190).

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин (право на яку виникає в орендодавця у разі несвоєчасного повернення орендованого майна орендарем) та підлягає стягненню за весь час прострочення зобов'язання щодо повернення речі (дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.04.2011р. у справі № 30/191 та п. 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

Оскільки, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, Приватне підприємство "Максимум 111" після закінчення строку дії Договору не повернуло орендоване майно орендодавцю за актом приймання-передачі, то нарахування неустойки є правомірним, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення неустойки в розмірі 4601,84 грн., розрахунок якої є вірним, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач - Приватне підприємство "Максимум 111" в судові засідання не з'явився, належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві та доказів повернення спірного об'єкта оренди не надав.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки згідно вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Виселити Приватне підприємство "Максимум 111" (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 22-А, кв. 108, код ЄДРПОУ 38139722) з нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, буд. 34 (ЗНЗ №228).

3. Стягнути з Приватного підприємства "Максимум 111" (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 22-А, кв. 108 код ЄДРПОУ 38139 722) на користь Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02105, м. Київ, проспект Миру, буд. 6-А; ідентифікаційний код 37397216) заборгованість з орендної плати в розмірі 7089 (сім тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 78 коп., відшкодування плати за землю в розмірі 6 (шість) грн. 07 коп., відшкодування вартості експлуатаційних витрат в розмірі 4 (чотири) грн. 94 коп., відшкодування вартості теплоенергії в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 61 коп., неустойку в розмірі 4601 (чотири тисячі шістсот одну) грн. 84 коп., пеню в розмірі 339 (триста тридцять дев'ять) грн. 08 коп.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Максимум 111" (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 22-А, кв. 108, код ЄДРПОУ 38139722) в доход Державного бюджету України 3045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 04.08.2014р.

Суддя О.В. Гулевець