Постанова

від 04.08.2014 по справі 813/2632/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2014 року № 813/2632/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дем"яновського Г.С.

при секретарі Гавірко О.О.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця» до Реєстраційної служби Самбірського районного управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 11.01.2014 № 9827856, та про зобовязання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця» звернулось до суду з вищезазначеним позовом до Реєстраційної служби Самбірського районного управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 11.01.2014 № 9827856, зобовязання до вчинення дій.

В судове засідання представник позивач просить позов задоволити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без участі представника відділу державної реєстрації речових прав на на нерухоме майно РС Самбірського МРУЮ.

Заслухавши доводи позивача , з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.

11.01.2014 відокремлений підрозділ «Самбірська дистанція колії» Державного територіально - галузевого об'єднання «Львівська залізниця» звернувся у Реєстраційну службу Самбірського районного управління юстиції Львівської області із заявами від 23.12.2013р. у якій просив провести державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою в межах Кульчицької сільської ради Самбірського району за кадастровим номером 4624283700:04:000:0561.

Встановлено ,що відповідно до нової нумерації означеній земельній ділянці надано означений кадастровий номер замість № 24283700:04:000:0169.

Однак, рішенням відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 11.01.2014р. № 9827856 позивачу відмовлено у державній реєстрації права постійного користування у зв'язку з накладенням арешту на все нерухоме майно Самбірської РДА, згідно постанови державного виконавця Сіщук В.В. від 30183146.

При цьому, згідно такого рішення, державний реєстратор прав на нерухоме майно керувався вимогами ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач вважає, що згадане рішення є незаконними та таким, що обмежує позивача у реалізації права постійного користування на земельну ділянку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

04.12.2013 Управлінням Держземагенства у Самбірському районі зареєстровано право державної власності на дані земельні ділянки, за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту. Згідно з п.2 ч.1.ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрації прав та їх обтяжень проводиться з поміж інших на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону та інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою. Відповідно до положень ст.16 цього ж Закону, рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.

Позивач посилається на те, що ст. 24 Закону встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, серед яких така підстава, як накладення арешту на майно боржника відсутня, відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених тім Законом заборонена.

Відповідно до вимог ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном, здійсненні опечатування або вилученні його у боржника та переданні на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до, приписів згаданого Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відтак, позивач посилається на те, що здійснення державної реєстрації права користування земельною ділянкою згідно ст.123 ЗК України не є розпорядженням земельною ділянкою та в розумінні ст. 11 Цивільного кодексу України не змінює, встановлює чи припиняє права та обов'язки стосовно земельної ділянки.

11.01.2014 державний реєстратор прав на нерухоме майно виніс рішення № 9827856 , в якому було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень. У своєму рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, державний реєстратор прав на нерухоме майно розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 23.12.2013 р., за реєстраційним номером 4697174, яку подав ОСОБА_1, для проведення державної реєстрації іншого речового права постійного користування земельною ділянкою, що розташована : Львівська область, Самбірський район, с/рада Кульчицька, кадастровий номер земельної ділянки 4624283700:04:000:0561, та документи, подані для проведення державної реєстрації прав , встановив, що заявлене право не підлягає державній реєстрації. При здійсненні пошуків у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було виявлено арешт нерухомого, накладено на все нерухоме майно Самбірської РДА головним державним виконавцем Сіщук В.В. ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області, згідно постанови ВП № 30183146 від 09.04.2013р. Дана земельна ділянка належить на праві державної власності Самбірської РДА.

На думку позивача, вирішуючи питання про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відповідачем не було враховано перелічених вище норм Закону, а відтак останній не мав достатніх правових підстав приймати оскаржуване рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився , заперечення на позовну заяву не подав.

Судом витребувано та оглянуто виконавче провадження ВП 330183146 ,з якого вбачається ,що 05.12.2011 року головним державним виконавцем Стельмащуком П.Я. підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області означене виконавче провадження відкрито на виконання Наказу Господарського суду Львівської області № 5015\1946\11 ,виданого 19.10.2011 року про стягнення з Самбірської РДА на користь ТзОВ «ІБХ-Будівництво» 1155859,98 грн. Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.04.2013 року державним виконавцем постановлено про накладення арешту на все майно ,що належить боржнику : Самбірській РДА Львівської області.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 2359873 від 12.04.2013 року вбачається ,що згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ,індексний номер : 1612406 від 12.04.2013 року предметом обтяжування є все нерухоме майно Самбірської РДА Львівської області.

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 11.01.2014 року № 9839485 та зобов'язати провести державну реєстрацію права постійного користування.

Посилається на те, що ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, серед яких така підстава, як накладення арешту на майно боржника відсутня та відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом заборонена. Тому вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що обмежує позивача у реалізації права постійного користування на земельні ділянки.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, жодних доказів про виконання ухвал суду та пояснень щодо відношення до позову не надходило, а відтак суд ухвалив здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Судом встановлено, що розпорядженням Голови Самбірської районної державної адміністрації № 805 від 12 листопада 2008 року надано дозвіл Державному територіально-галузевому об'єднанню "Львівська залізниця" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою для розміщення будівель та споруд, забезпечення експлуатації на території Самбірського району.

Головою Самбірської районної державної адміністрації видано розпорядження № 428 від 21 серпня 2010 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою по передачі в постійне користування земельної ділянки ДТГО "Львівська залізниця" на території Кульчицької сільської ради".

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Управлінням Держземагенства у Самбірському районі 04 грудня 2013 року зареєстровано право власності на земельну ділянку в межах Кульчицької сільської ради Самбірського району за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту.

Тому, на підставі вищевикладеного, Відокремлений підрозділ "Самбірська дистанція колії" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" звернувся до Реєстраційної служби Самбірського районного управління юстиції Львівської області із заявами від 23 грудня 2013 року про проведення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою в межах Кульчицької сільської ради Самбірського району за кадастровим номером 4624283700:04:000:0561.

Рішенням Реєстраційної служби Самбірського районного управління юстиції Львівської області від 11 січня 2014 року № 9827856 відмовлено у державній реєстрації права постійного користування у зв'язку з накладенням арешту на все нерухоме майно Самбірської районної державної адміністрації згідно постанови державного виконавця Сіщук В.В. від 09.04.2013 року ВП № 30183146. При цьому, державний реєстратор прав на нерухоме майно керувався ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та ст.57 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частин 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-ІV (надалі - Закон України № 1952-ІV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.2, 6 ч.1 ст.19 Закону України № 1952-ІV державна реєстрація прав проводиться на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону та інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно положень ст.16 Закону України № 1952-ІV рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) вважається заявою про здійснення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на зазначену земельну ділянку.

Відповідно до 24 Закону України № 1952-ІV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно ч.4 ст.24 Закону України № 1952-ІV відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Таким чином, ст.24 Закону України № 1952-ІV встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, серед яких така підстава, як накладення арешту на майно боржника відсутня, а відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом заборонена.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст.24 Закону України № 1952-ІV відмовлено позивачу в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а тому рішення від 11 січня 2014 року № 9827856 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Що стосується позовної вимоги позивача про зобов'язання Реєстраційної служби Самбірського районного управління юстиції Львівської області провести державну реєстрацію права постійного користування, суд зазначає, що такий спосіб захисту передбачає втручання у внутрішню діяльність відповідача, що суперечить принципу розподілу влад та така вимога є передчасною.

На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення частково ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує відповідно до задоволених вимог всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Самбірського районного управління юстиції Львівської області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 11 січня 2014 року № 9827856.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного територіально -галузевого об'єднання "Львівська залізниця" сплачену ним суму судового збору в розмірі 73 грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Суддя Дем'яновський Г.С.