Рішення

від 28.07.2014 по справі 910/3183/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3183/14 28.07.14

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДАЛУЗІЯ"

до: приватного акціонерного товариства "ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП УКРАЇНА"

про : стягнення 44.256,08 грн

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Данюк С.О. - за довіреністю від 15.09.2013 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДАЛУЗІЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до приватного акціонерного товариства "ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП УКРАЇНА" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 44.256,08 грн.

Суть спору: позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між ними договором поставки від 06.08.2010 № 1762, останній вартість отриманого товару оплатив частково, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 44.256,08 грн.

Таким чином, на підставі викладеного вище, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 06.08.2010 № 1762 в сумі 44.256,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2014 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДАЛУЗІЯ" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/3183/14.

Ухвали винесені судом у даній справі надсилалися останнім відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надходило. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач своїх повноважних представників у судові засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

В судовому засіданні 28.07.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДАЛУЗІЯ", як постачальником, (далі - позивач) та приватним акціонерним товариством "ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП УКРАЇНА", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 06.08.2010 № 1762 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача продукцію (далі - товар), а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами Договору.

Асортимент та кількість товару зазначається у накладних (п. 2.1. Договору)

Право власності на товар переходить від позивача до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної (п. 1.3 Договору).

Ціни на товар вказуються у накладних (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що відповідач зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого позивачем товару не пізніше 21 (двадцяти одного) банківського дня з дня реалізації товару.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 439.057,58 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій. Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими особами відповідача та скріплені відбитками його печатки (засвідчені копії наявні у матеріалах справи).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача обов'язку з оплати товару, який закріплений у п. 3.2 Договору, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача оплатив частково, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 44.256,08 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДАЛУЗІЯ" підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

Виходячи з видаткових накладних на відвантаження та повернення продукції, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 439.057,58 грн та повернення товару на суму 78.134,65 грн. Як вбачається з актів виконаних робіт, сторонами спору були проведені взаємозаліки на загальну суму 55.546,95 грн (засвідчені копії вказаних актів наявні в матеріалах справи). Вартість отриманого товару відповідачем на користь позивача сплачена частково в сумі 263.159,80 грн, що підтверджується довідкою АТ «УкрСиббанк» від 26.03.2014 № 55-3-28/68.

Таким чином, станом на момент вирішення судом даного спору по суті, заборгованість відповідача перед позивачем складає 42.216.18 грн.

За приписами, встановленими частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 42.216.18 грн, сторонами спору суду не надано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Підсумовуючи сукупність фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 42.216.18 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

Враховуючи, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, тому суд, керуючись ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на приватне акціонерне товариство "ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП УКРАЇНА" в повному обсязі.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "ІКС 5 РІТЕЙЛ ГРУП УКРАЇНА" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34; ідентифікаційний код 30725116, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДАЛУЗІЯ" (02094, м. Київ, бульвар Праці, буд. 2/27; ідентифікаційний код 36688630, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 42.216.18 (сорок дві тисячі двісті шістнадцять) грн 18 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04 серпня 2014 року

Суддя С.В. Балац