Постанова

від 30.07.2014 по справі 820/12434/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 липня 2014 р. № 820/12434/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О.,розглянувши у порядку письмового провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою вілдповідальністю "БУДДВИГ" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою вілдповідальністю "БУДДВИГ" про стягнення податкового боргу, в якому просить суд стягнути з відповідача до бюджету суму податкового боргу в загальному розмірі 13581,20 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскільки за ТОВ "БУДДВИГ" станом на час звернення до суду мається податковий борг у загальному розмірі 13581,20 грн., який виник внаслідок несплати у встановлений строк суми податкового зобов'язання з ПДВ та із податку на прибуток приватних підприємств, яка була визначена на підставі самостійно поданих податкових декларацій № 9005100265 від 20.07.2011року, №1400002884 від 25.02.2014року та № 10931 від 09.08.2012року, а також податкових повідомлень - рішень № 0000421502 від 31.08.2011року, №0000601502 від 30.11.2011року, № 0000611502 від 30.11.2011року, № 0000621502 від 30.11.2011року, №0001181510 від 30.07.2012року, №0001301500 від 26.03.2014року, а також податковим органом платнику податків нарахована пеня в розмірі 131,55грн. У зв'язку з тим, що підприємством у добровільному порядку суму податкового зобов'язання сплачено не було, а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то дана сума підлягає стягненню за рішенням суду.

Представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 30.07.2014року не прибули, із заявами про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за їх відстуності не зверталися.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "БУДДВИГ", пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Зміївському орайоні з 26.06.2008року за № 5857, що підтверджується матеріалами справи.

В зв'язку з тим, що ТОВ "БУДДВИГ" в добровільному порядку не було сплачено суму заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємсв у загальному розмірі 13581,20грн., який виник внаслідок несплати у встановлений строк суми податкового зобов'язання, яка була визначена на підставі самостійно поданих податкових декларацій та податкових повідомлень - рішень, а також пені у розмірі 131,55грн., а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то позивач звернувся до суду із позовом про стягнення суми боргу у примусовому порядку.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, судом враховується, що як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідач в силу ч.1 ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Водночас з цим, відповідач зобов'язаний дотримуватись також і приписів ч.1 ст.68 Конституції України, де вказано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Пунктом 30 статті 2 Бюджетного кодексу України податкові органи визначені як органи стягнення, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Перевіряючи правомірність звернення до суду та наявність підстав для стягнення суми боргу у примусовому порядку, суд дійшов висновку про наступне.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до положень п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п.п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України).

Щодо підстав виникнення податковго боргу з ПДВ, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість № 9005100265 від 20.07.2011року, якою відповідачем, було самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 246,00грн.

Також, під час розгляду справи встановлено, що співробітниками податкового органу проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, в результаті чого складено акти № 1062/15-0-40/35770341 від 19.08.2011року та № 1641/15-040/35770341 від 21.11.2011року. За наслідками перевірки були встановлені порушення п. 184.7 ст. 184 ПК України та п.57.1 ст.57 ПК України, відповідно.

На підставі висновків вказаних актів перевірки, ДПІ у Зміївському районі було прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000421502 від 31.08.2011року, №0000601502 від 30.11.2011року, № 0000611502 від 30.11.2011року, № 0000621502 від 30.11.2011року, якими платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання по штрафним (фінансовим) санкціям у загальному розмірі 12656,42грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені податкові повідомлення-рішення були направлені засобами поштового зв`язку, однак не були вручені платнику податків, з огляду на відсутність підприємства за місцезнаходженням, що підтверджується відповіданими актами про немождивість вручення вказаних податкових повідомлень-рішень, а тому зазначені рішення були розміщені на дошці оголошень.

Щодо підстав виникнення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до податкового органу податкові декларації із податку на прибуток приватних підприємств №1400002884 від 25.02.2014року та № 10931 від 09.08.2012року, якими відповідачем було самостійно визначено суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 200,00грн.

Також, під час розгляду справи встановлено, що співробітниками податкового органу проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, в результаті чого складено акти № 4712/15/35770341 від 16.07.2012року та № 244/15/35770341 від 17.03.2014року. За наслідками перевірки були встановлені порушення п. 184.7 ст. 184 ПК України та п.57.1 ст.57 ПК України, відповідно.

На підставі висновків вказаних актів перевірки, ДПІ у Зміївському районі було прийнято податкові повідомлення - рішення №0001181510 від 30.07.2012року, №0001301500 від 26.03.2014року, якими платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання по штрафним (фінансовим) санкціям у загальному розмірі 1024,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені податкові повідомлення-рішення були направлені засобами поштового зв`язку, однак не були вручені платнику податків, з огляду на відсутність підприємства за місцезнаходженням, що підтверджується відповіданими актами про немождивість вручення вказаних податкових повідомлень-рішень, а тому зазначені рішення були розміщені на дошці оголошень.

Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів оскарженні у судовому порядку вказаного податкового-повідомення рішення матеріали справи не містять. Відповідачем не спростовано також вказаних обставин.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якоо відповідачу було визначено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями, є узгодженим..

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, відповідно до наданого податковим органом розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума заборгованості платника податків, з урахуванням нарахованої пені, складає складає 13581,20грн.

Положеннями п.11 ст.56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку КП "Благоустрій" Валківської міської ради Харківської області.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено вказану суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 13581,20грн., а тому дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

У зв'язку з непогашенням платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у законодавчо встановлені строки, податковою інспекцією 09.07.2010 року та 17.08.2010року було прийнято відповідно першу та другу податкову вимогу форми "Ю" №1/55 та №2/71, які були отримані представником відповідача 17.07.2010року та 18.08.2014року відповідно, що підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з наданої податковим органом роздруківки картки особового рахунку, податковий борг відповідача після надіслання (вручення) йому зазначеної податкової вимоги існував не припиняючись.

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 ПК України, якими передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктами 95.1 та 95.2 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати з банків та інших фінансових установ пеню за несвоєчасне виконання ними рішень суду та доручень платників податків про сплату податків, зборів, платежів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що податковим органом належним чином здійснено заходи для стягнення податкового боргу з відповідача, які передбачені Податковим кодексом України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення суми заборгованості, яка виникла внаслідок несплати у встановлений строк суми узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою вілдповідальністю "БУДДВИГ" про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою вілдповідальністю "БУДДВИГ" (63403, Харківська область, Зміївський район, м. Зміїв, вул. Харківська, буд.80, код 35770341), кошти в рахунок погашення податкового боргу у сумі 13581 (тринадцять тисяч п`ятсот вісімдесят одна )грн. 20коп. на рахунок одержувача: УДКСУ у Зміївському районі Харківської області , код одержувача 37754227, банк одержувача : ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код платежу 14010100, р/р 31110029700227 та р/р 31118009700227.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Горшкова О.О.