Рішення

від 14.11.2006 по справі 16280-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16280-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

14.11.2006Справа №2-29/16280-2006

За позовом – Ялтинського міського родильного об'єднання, м.Ялта.

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр медичної практики «Таврида», м.Ялта.

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –

Фонд майна АРК, м.Сімферополь.

Про визнання недійсним договору оренди.

Суддя О.І.Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Савопуло Б.М. – представник, довіреність від 15.09.2006р. б/н.

Від відповідача – Ісаєв А.С. – директор.

За участю третьої особи – не з'явився.

Сутність спору: Ялтинське міське родильне об'єднання звернулось до господарського суду АРК з позовом до відповідача – ТОВ «Центр медичної практики «Таврида» про визнання недійсним договору оренди не житлового приміщення, укладеного 07.04.2003р. між позивачем та відповідачем.

Ухвалою ГС АРК від 27.09.2006р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Фонд майна АРК.

Позивні вимоги позивач мотивує тим, що спірний договір не відповідає вимогам законодавства що діяло на момент його укладення, а також діючому на момент подання позову.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.

Третя особа – Фонд майна АРК до судового засідання не з'явилась. Про причини нез'явлення суд не повідомила. Про день та час судового засідання була повідомлена належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Однак згідно наданих письмових пояснень посилається на те, що спірний договір не відповідає вимогам чинного законодавства. Так третя особа посилається на те, що при укладенні даного договору позивач повинен був отримати згоду Фонду майна АРК на передачу орендованого майна в оренду, оскільки площа орендованого майна перевищує 200 кв.м.

Справа розглядається по наявним у ній матеріалам в порядку ст..75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2003р. між Ялтинським родильним об'єднанням (далі Орендодавець) та ТОВ «Центр медичної практики «Таврида» (далі Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення площею 267,8 кв.м., розташованого за адресою: м.Ялта, вул..Григорьєва,36, літера А (далі Договір (а.с. 8 – 12).

Строк дії Договору відповідно до п.5.1.2. встановлений до 01.04.2008р.

Згідно акту приймання – передачі нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул..Григорьєва,36 орендоване майно було передано Орендарю (а.с. 17).

Вивчивши положення спірного договору, суд прийшов до висновку, що він дійсно не відповідає вимогам законодавства, що діяло на момент його укладення та законодавству, що діє на момент розгляду даної справи, що підтверджується наступним.

Пункт 3 ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлює, що підприємство може виступати орендарем відносно окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв.м. на одно підприємство.

Вказана норма допускає укладення договору оренди державного та комунального майна й вище 200 кв.м., але з дозволу органів, зазначених в ч.1,2 ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно зі ст.5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (в редакції від 21.09.99р. яка є чинною з 19.10.99р.), орендодавцями є:

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва – щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю;

Органи, уповноважені ВР АРК та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;

Підприємства – щодо окремого індивідуально  визначеного майна (крім нерухомого), а з дозволу органів, зазначених в абзацах 2 та 3 цієї статті – також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна.

Також відповідно до п.4.45 Положення про Фонд майна АРК, затвердженого Постановою Уряду АРК від 02.11.1995р. №325 і погодженого з ВР АРК 02.11.1995р., Фондом державного майна України 18.10.1995р., Фонд надає державним підприємствам і організаціям дозвіл виступати орендодавцем нерухомого майна, що знаходиться у них на балансі, цілісних майнових комплексів підприємств і організацій, їх структурних підрозділів, нерухомого майна та майна, що не увійшло до статутного фонду господарських товариств, створених в процесі приватизації, що визначається як державне майно і майно, що належить АРК.

Проте як вбачається з матеріалів справи дозвіл позивачу (Орендодавцю) на передачу вищевказаного нерухомого майна в оренду Фондом майна АРК не надавався.

Крім того, згідно п.3.2 Методіки розрахунку, розподілення і порядку використання плати за оренду майна, що належить АРК, затвердженої постановою ВР АРК від 19.11.1998р. №274-2/98 зі змінами та доповненнями, у разі коли орендодавцем нерухомого майна, що належить АРК, виступає підприємство, договір оренди та розмір орендної плати погоджується із Фондом майна АРК.

Однак розрахунок орендної плати до спірного договору оренди також не погоджено з Фондом майна АРК.

          Пунктом 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України встановлено, що щодо цивільних відносин, яки виникли до вступу у силу вказаного кодексу, положення ЦК України застосовуються до тих прав та обов'язків, які виникли або продовжують існувати після вступу у силу цього кодексу.

          Згідно п.9 прикінцевих та перехідних положень ЦК України до договорів, укладених до 01.01.2004р. та які продовжують свою дію після набрання чинності Цивільним Кодексом України, застосовуються правила даного Кодексу про підстави, порядок та наслідки зміни та розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Відносини за спірним договором виникли і продовжують існувати після набрання чинності ЦК України, а тому до них слід застосовувати положення цього Кодексу.

Частина 1 ст.203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

          П.3 статті 215 ЦК України встановлює, що якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до п.3.2. Роз'яснень Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” N 02-5/111 від 12.03.1999р., за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення.

Викладені вище обставини свідчать про те, що спірний договір, суперечить вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст..85 ГПК України за згодою сторін оголошені 14.11.2006р.

Рішення оформлено та підписано 20.11.2006р.

Керуючись ст. 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення, укладений 07.04.2003р. між Ялтинським міським родильним об'єднанням (м.Ялта, вул.Григорьєва,38, код ЄДРПОУ 20672150) та товариством з обмеженою відповідальністю «Центр медичної практики «Таврида» (м.Ялта, вул.Манагарова,5, кв.31, код ЄДРПОУ 30028245).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.