Постанова

від 06.08.2014 по справі 810/4340/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2014 року місто Київ № 810/4340/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» (представник - Гордійченко Валентина Миколаївна) доБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» (представник - Гордійченко Валентина Миколаївна) (далі по тексту - позивач, ТОВ «ФПК «Вітязь»), звернувся до суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 12.02.2014 № 0001642204 та від 12.02.2014 № 0001652204 прийняті з порушенням норм матеріального права, є такими, що суперечать чинному законодавству України та підлягають скасуванню.

В призначений день та час у судове засідання з'явилися представники позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Відповідач заперечень на адміністративний позов, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд протокольною ухвалою від 29.07.2014 вирішив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Представником позивача під час судового розгляду справи надавалися додаткові докази по справі, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» є юридичною особою, код за ЄДРПОУ: 37284412.

З матеріалів справи встановлено, що 27.01.2014 Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 27.01.2014 № 46/10-06-22-04/37284412 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» (код за ЄДРПОУ: 37284412) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Спілка Товаровиробників» (код за ЄДРПОУ: 19489156) за період з 01.04.2012 по 30.06.2013».

Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано наступні порушення вимог податкового законодавства:

- пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження сум ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточних звітних періодів на загальну суму 6 166 761, 00 гривень, в тому числі: за травень 2012 року - 214 285, 00 гривень, за червень 2012 року - 883 145, 00 гривень, за липень 2012 року - 956 177, 00 гривень, за серпень 2012 року - 808 511, 00 гривень, за вересень 2012 року - 908 618, 00 гривень, за жовтень 2012 року - 729 198, 00 гривень, за листопад 2012 року - 218 50, 00 гривень, за грудень 2012 року - 389 262, 00 гривень, за січень 2013 року - 256 603, 00 гривень, за лютий 2013 року - 320 802, 00 гривень, за березень 2013 року - 464 860, 00 гривень, за квітень 2013 року - 17 250, 00 гривень;

- пунктів 138.2, 138.4, 138.6, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 7 099 864, 00 гривень, в тому числі: за 2 квартал (півріччя) 2012 року - 1 244 279, 00 гривень, за 2-3 квартали 2012 року - 2 806 970, 00 гривень, за 2-4 квартали 2012 року - 1 936 126, 00 гривень, за 1 квартал 2013 року - 1 094 377, 00 гривень, за 2 квартал (півріччя) 2013 року - 18 112, 00 гривень;

- підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів 2.2, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16 пункту 2 та підпункту 3.3 пункту 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704;

- частини 1 статті 203, частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону договір, укладений між ТОВ «ФПК «Вітязь» та ТОВ «СТВ» на загальну суму - 40 570 658, 56 гривень (в тому числі ПДВ - 6 761 776, 44 гривень).

На підставі Акта перевірки від 27.01.2014 № 46/10-06-22-04/37284412, Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області були винесені, в тому числі, податкові повідомлення-рішення від 12.02.2014 № 0001642204 за платежем по ПДВ на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 6 166 761, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 083 383, 00 гривень та від 12.02.2014 № 0001652204 за платежем по податку на прибуток на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 7 099 864, 00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 549 933, 00 гривень.

Рішенням ГУ Міндоходів у Київській області про результати розгляду скарги від 06.05.2014 № 1066/10/10-36-10-01-04/237 та рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 05.06.2014 № 10127/6/99-99-10-01-15, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суд з даним позовом, в якому просив суд визнати їх протиправними та скасувати, що і є предметом даного спору.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг в даному випадку вже само по собі є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до частини п'ятої статті 203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, частиною першою статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є недійсним.

Частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання виходячи з висновку про нікчемність правочинів та факту відсутності реального характеру господарських операцій, укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ «Спілка Товаровиробників» (далі по тексту - контрагент, ТОВ «СТВ»), судом досліджено дане питання та встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, зокрема, з Акта перевірки від 27.01.2014 № 46/10-06-22-04/37284412 встановлено, що ТОВ «ФПК «Вітязь» згідно інформаційного ресурсу Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області здійснювало оптову торгівлю деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Проведеною перевіркою в частині дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «ФПК «Вітязь» по взаємовідносинах з ТОВ «Спілка Товаровиробників» встановлено наступне.

Згідно умов договору від 22.05.2012 № 22/05-12-01, укладеного ТОВ «ФПК «Вітязь» з ТОВ «Спілка Товаровиробників»:

пункт 1.1. - даний договір регулює взаємовідносини сторін, що виникають при організації перевезень вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язаних з цим послугах, та здійснення розрахунків за надані послуги.

пункт 1.2. - експедитор (ТОВ «Спілка Товаровиробників») згідно даного Договору, що є дорученням Клієнта (ТОВ «ФПК «Вітязь»), на підставі заявок Клієнта, за його рахунок та за винагороду (плату) організовує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів підприємствами-власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а клієнт сплачує і приймає надані Експедитором послуги на умовах даного договору.

підпункт 2.2.1. - пред'являти Експедитору не пізніше, ніж 12-го числа місяця, що передує місяцю планування, місячні плани перевезень та заявки на організацію перевезень за вказаною Експедитором формою.

підпункт 2.2.2. - за 5 діб до дати подачі вагонів відправляти Експедитору заявку на подачу вантажних вагонів відповідно до місячного плану перевезень.

підпункт 2.2.4. - приймати вагони, які подані за заявкою Клієнта. Відмова від прийняття вагонів допускається лише у випадках, якщо виключається можливість використання вагонів під перевезення вантажу внаслідок їх технічної або комерційної непридатності. Непридатність вагонів в комерційному та/або технічному відношенні повинна підтверджуватись повідомленнями та актами форми ВУ-23, ВУ-25, ВУ-26 (технічні несправності) та форми ГУ 23, оформленими згідно вимог Статуту залізниць України та Правил перевезень вантажів залізничним транспортом.

пункт 3.1. - клієнт для організації перевезень вантажів і пов'язаних з цим послуг та для відшкодування витрат Експедитора здійснює авансові платежі. Авансові платежі мають бути здійснені до початку кожного місяця здійснення перевезену. Авансові платежі здійснюються на вартість перевезень, інших послуг та витрат Експедитора, що плануються впродовж кожного місяця надання послуг. За згодою Експедитора можлива оплата послуг (їхньої частини) з організації перевезень вантажів за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку Експедитором.

ТОВ «Спілка Товаровиробників» виписано (оформлено) на користь ТОВ «ФПК «Вітязь» акти виконання робіт (надання послуг) за період з 31.05.2012 по 30.04.2013, всього на суму 40 570 658, 56 гривень, в тому числі ПДВ 6 761 776, 44 гривень (номенклатура «Подача вагонів, Компенсація за залізничний тариф», «Послуги з організації перевезення вантажів, Подача вагонів на маршрут»).

В Акті перевірки вказано, що Акти виконаних робіт (наданих послуг) від імені ТОВ «Спілка Товаровиробників» мають проставлені підписи, але прізвища та посади не вказано, тому ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій та якими завізовані акти виконаних робіт (наданих послуг) не має можливості.

ТОВ «ФПК «Вітязь» до перевірки не надано накладні на перевезення вантажу залізничним транспортом (перевізні документи) згідно вимог Статуту залізниць України та Правил перевезень вантажів залізничним транспортом, тобто відсутня інформація стосовно відправника/одержувача товару, станції та залізниці відправленя/призначення, найменування, код та маса вантажу, відмітки залізниці про відправлення та прибуття вантажу тощо.

Тому відповідач зазначив, що встановити прибуття та видачу вантажу не має змоги, що спростовує факт отримання послуг від ТОВ «Спілка Товаровиробників» на користь ТОВ «ФПК «Вітязь».

Документи на перевезення вантажу залізничним транспортом (надалі - перевізні документи) складаються відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила оформлення документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 № 460 «Про затвердження бланків перевізних документів», видаються вантажовідправнику за певну тарифну плату. Згідно з Правилами оформлення документів накладна є двосторонньою письмовою формою договору на перевезення вантажу, який укладають відправник і залізниця в інтересах третьої сторони - одержувача (пункт 1.2 Правил оформлення документів). Зазначена форма договору є обов'язковою для застосування.

Також до перевірки не надані сертифікати якості та сертифікати походження товару.

ТОВ «Спілка Товаровиробників» виписано (оформлено) податкові накладні у відповідних періодах з травня 2012 року по квітень 2013 року, всього на суму 40 570 658, 56 гривень, в тому числі ПДВ 6 761 776, 44 гривень (номенклатура «Подача вагонів, Компенсація за залізничний тариф», «Послуги з організації перевезення вантажів»).

Вищенаведені операції відображено ТОВ «ФПК «Вітязь» в бухгалтерському обліку наступним чином: Дт 91 «Загальновиробничі витрати» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; Дт 644 «Податковий кредит» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту відповідних періодів, відображених у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за періоди: травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 рику, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року, березень 2013 року, квітень 2013 року.

Розрахунки за отримані послуги з організації перевезення вантажів проводились у безготівковій формі. В рахунок оплати за послуги ТОВ «ФПК «Вітязь» перераховано 40 570 658, 56 гривень.

Інші документи, на підтвердження взаємовідносин між ТОВ «ФПК «Вітязь» та ТОВ «Спілка Товаровиробників», до перевірки не надано.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «ФПК «Вітязь» операції по взаємовідносинах з ТОВ «Спілка Товаровиробників» було включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за періоди: 2 квартал (півріччя) 2012 року, 2-3 квартали 2012 року, 2-4 квартали 2012 року, 1 квартал 2013 року, 2 квартал (півріччя) 2013 року суму 33 808 881, 00 гривень та, відповідно, віднесено до податкового кредиту за періоди: травень 2012 року - квітень 2013 року ПДВ у сумі 6 761 776, 44 гривень.

Крім того, Броварською ОДПІ отримано від ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві Акт від 12.11.2013 № 505/3-22-01-19489156 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Спілка Товаровиробників», код ЄДРПОУ 19489156, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з: ТОВ «Нафтор» (код ЄДРПОУ 37451702), ТОВ «Сіті Менеджмент» (код ЄДРПОУ 38005555), ТОВ «ДМС Голд» (код ЄДРПОУ 34981576), ТОВ «Рост-Регіонал-Компагіі» (код ЄДРПОУ 38265466), ТОВ «Альфа Юніверсал» (код ЄДРПОУ 38348133), ТОВ «РБФ «РЕМ» (код ЄДРПОУ 37355679) за період з 01.04.2012 по 31.08.2013.

Згідно з Актом перевірки ТОВ «Спілка Товаровиробників» встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві було направлено запити на ТОВ «Спілка Товаровиробників» з метою проведення зустрічної звірки по взаємовідносинах з ТОВ «Нафтор» (код ЄДРПОУ 37451702), з ТОВ «Сіті Менеджмент» (код ЄДРПОУ 38005555), з ТОВ «ДМС Голд» (код ЄДРПОУ 34981576), ТОВ «Рост-Регіонал-Компані» (код ЄДРПОУ 138265466), з ТОВ «Альфа Юніверсал» (код ЄДРПОУ 38348133), з ТОВ «РБФ «РЕМ» (код ЄДРПОУ 37355679) за період з 01.04.2012 по 31.08.2013.

Підприємством надано документи не у повному обсязі. На підставі направлення від 04.11.2013 № 2866/22-01 та наказу від 04.11.2013 № 1338, з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки було здійснено вихід на ТОВ «Спілка Товаровиробників» за податковою адресою: 03127, місто Київ, Голосіївський район, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 100/2. Встановлено відсутність підприємства за місцезнаходженням, а також до ГВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві направлено запит від 04.11.2013 № 628/22-01 на встановлення місцезнаходження ТOB «Спілка Товаровиробників». Податкову адресу ТОВ «Спілка Товаровиробників» не встановлено. Відповідальними за фінансово-господарську діяльність ТОВ «Спілка Товаровиробників» були (є): Керівник - Биков Вячеслав Олександрович (ідентифікаційний код НОМЕР_3). Головний бухгалтер - посада не передбачена. Кількість працюючих - 1 особа. Основні зароби згідно податкової звітності відсутні.

Відповідно до поданих ТОВ «Спілка Товаровиробників» до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС декларацій з податку на прибуток, розшифровок до них та іншої податкової звітності, встановлено відсутність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.

Враховуючи вищенаведене, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Спілка Товаровиробників» за квітень 2012 року - серпень 2013 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Спілка Товаровиробників» та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Оскільки реальність вчинення господарських операцій між постачальниками та ТОВ «Спілка Товаровиробників» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у покупців не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

На підставі вищевказаного, перевіркою встановлено, що ТОВ «ФПК «Вітязь» здійснювало безтоварні операції з придбання послуг від ТОВ «Спілка Товаровиробників», які в дійсності не реалізовувалися вказаним підприємством, а лише полягали в документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, рахунків-фактур, актів виконаних робіт (наданих послуг), видаткових накладних, податкових накладних та інших документів), з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, встановлено, що договори укладені між ТОВ «Спілка Товаровиробників» та контрагентами за період з 01.04.2012 по 30.06.2013 згідно з частинами 1, 5 статті 203, частинами 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Оформлення ТОВ «Спілка Товаровиробників» первинних документів щодо надання послуг на користь ТОВ «ФПК «Вітязь» є таким, що суперечить вказаним нормам Цивільного кодексу України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків.

У зв'язку з чим, Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.02.2014 № 0001652204 на 7 099 864 гривень податку на прибуток і 3 549 933 гривень штрафних санкцій, № 0001642204 на 6 166 761 гривень ПДВ і 3 083 383 гривень штрафних санкцій.

З такими висновками відповідача суд не погоджується з наступних підстав.

Броварська ОДПІ ГУ Міндоходів в Київській області під час здійснення даної перевірки не в повному обсязі дослідила питання щодо реальності надання послуг ТОВ «ФПК «Вітязь» від ТОВ «СТВ» з огляду на наступне.

Одним із основних видів діяльності ТОВ «ФПК «Вітязь» є, зокрема, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Протягом 2012-2013 років ТОВ «ФПК «Вітязь» здійснювало поставку щебеню залізничним транспортом різним заводам України (місто Чернігів - ТОВ «Будіндустрія», місто Київ - ПАТ ЗЗБК ім. Світлани Ковальської, ТОВ «Бетон Комплекс» та ПАТ «Автобудкомлекс-К»). Взаємовідносини ТОВ «ФПК «Вітязь» з постачальником щебеню та контрагентами-покупцями були відображені в податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість, а щодо їх правомірності і достовірності у контролюючих органів питань та зауважень в даному Акті перевірки не встановлено.

Для здійснення доставки товару залізничним транспортом ТОВ «ФПК «Вітязь» не мало власних та орендованих залізничних рухомих складів та не мало власних можливостей займатися організацією перевезень даного товару (щебеню) залізничним транспортом, у зв'язку з чим ТОВ «ФПК «Вітязь» звернулося за послугами експедирування до сторонньої організації.

Так, протягом травня 2012 - квітня 2013 року ТОВ «СТВ» надавало ТОВ «ФПК «Вітязь» послуги з транспортної експедиції.

Предметом договору транспортного експедирування згідно чинного законодавства України є надання послуг, безпосередньо пов'язаних з організацією перевезення вантажів або додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу. Невичерпний їх перелік міститься в абзаці 2, 3 частини першої статті 929 Цивільного кодексу України, а саме може бути: встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом; встановлено зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від Імені клієнта договір перевезення вантажу; обов'язок забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Також може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Сторонами договору транспортного експедирування є експедитор та клієнт. Стаття 929 Цивільного кодексу України не містить будь-яких обмежень стосовно учасників договору. Клієнтом за договором транспортного експедирування може бути як відправник або отримувач вантажу, так і інша особа, наприклад, власник вантажу, перевізник тощо, інтерес якого полягає у перевезенні вантажу в силу існуючих договірних відносин з відправником або одержувачем.

На підтвердження дійсності отримання послуг від ТОВ «СТВ» для ТОВ «ФПК «Вітязь», останнє надало до Броварської ОДПІ належним чином засвідчені копії договору транспортної експедиції № 22/05-12-01 від 22.05.2012, податкові накладні та Акти наданих послуг з відповідними додатками, підписані представниками ТОВ «ФПК «Вітязь» та ТОВ «СТВ» та скріплені їх печатками.

Предметом договору транспортної експедиції № 22/05-12-01 від 22.05.2012, укладеного між ТОВ «ФПК «Вітязь» та ТОВ «СТВ» є організація перевезень вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами-власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами.

В Акті перевірки Броварська ОДПІ зазначила, що відсутність під час перевірки перевізних документів на товар спростовує факт отримання послуг від ТОВ «СТВ» на користь ТОВ «ФПК «Вітязь». Слід зазначити, що під час проведення даної перевірки, Броварська ОДПІ не вимагала у ТОВ «ФПК «Вітязь» надати документи, що підтверджують факт здійснення поставки товару (щебеню) та його доставки залізничним транспортом.

Найбільш важливе практичне значення в українському правовому забезпеченні вантажо перевезень залізницею, окрім загальних нормативно-правових актів щодо регулювання госпо дарської діяльності в цілому, мають Господарський кодекс України, Закон України «Про залізничний транспорт», Статут залізниць України та Правила перевезення вантажів залізничним транспортом, зокрема Правилами оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

Відповідно до пункту 1.1. Правил оформлення перевізних документів, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989).

Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

В Додатку № 1 до Правил оформлення перевізних документів наведена форма Накладної на перевезення залізничним транспортом. Оскільки форма накладної на перевезення залізничним транспортом має встановлену форму, тому в Додатку № 3 до Правил оформлення перевізних документів наведено Пояснення щодо заповнення накладної.

В Поясненнях заповнення податкової накладної вказані правила заповнення всіх граф накладної на перевезення залізничним транспортом. Так, в накладній на перевезення залізничним транспортом одними з основних граф для заповнення є заповнення граф: «Відправник», «Одержувач» та «Платник». В даному випадку, Відправником товару був постачальник позивача, Одержувачем - заводи-покупці, Платником - ДП «УТЛ» згідно з договором транспортної експедиції.

Отже, відповідно до форми і порядку заповнення накладної на перевезення вантажу залізничним транспортом ТОВ «ФПК «Вітязь» не є стороною (суб'єктом) накладної на перевезення залізничним транспортом.

Оскільки ТОВ «ФПК «Вітязь» не є стороною, яка брала участь в складанні накладної на перевезення вантажу залізничним транспортом, тому в наданих до перевірки документів не були надані накладні на перевезення залізничним транспортом, натомість вищевказані документи (накладні) були надані позивачем під час судового розгляду справи, досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

ТОВ «ФПК «Вітязь» під час надання заперечень на Акт перевірки запропонувала Броварській ОДПІ в разі необхідності для підтвердження дійсності здійснення доставки товару залізничним транспортом надати роздруковану паперову версію електронного варіанту накладної на вантажні перевезення залізним транспортом.

Отже, протягом вищевказаного періоду ТОВ «ФПК «Вітязь» здійснювало поставку товару (щебеню) своїм контрагентам-покупцям залізничним транспортом. Для здійснення організації перевезень вантажів в залізничному рухомому складі ТОВ «ФПК «Вітязь» звернулося за послугами транспортної експедиції до ТОВ «СТВ». Доставка товару (щебеню) здійснювалася залізничним транспортом, а її документальне оформлення було здійснено з дотриманням норм чинного законодавства щодо вантажних перевезень залізничним транспортом в Україні.

Також, в Акті перевірки вказано, що ТОВ «ФПК «Вітязь» порушило підпункт 1.2 пункту 1, підпункти 2.2, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16 пункту 2 та підпункт 3.2 пункту 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

В Акті перевірки зазначено, що від імені ТОВ «СТВ» мають проставлені підписи, але прізвища та посади не вказано, тому ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, яким завізовані Акти виконаних робіт (наданих послуг) не має можливості, чим нібито порушено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Дане твердження не відповідає дійсності, оскільки на кожному Акті виконаних робіт (наданих послуг) вказані і посади, і прізвища, ім'я та по батькові осіб, які приймають участь у здійсненні господарських операцій. Так, з боку ТОВ «ФПК «Вітязь» всі Акти виконаних робіт (наданих послуг) підписував директор Удовиченко Андрій Вікторович, а з боку ТОВ «СТВ» - генеральний директор Бричка Микола Іванович.

Отже, первинні бухгалтерські документи, що складені під час здійснення господарських операцій між ТОВ «ФПК «Вітязь» та ТОВ «СТВ» відповідають нормам чинного законодавства України, а спростування позивачем факту відсутності фактичного здійснення поставки (доставки) товару та його експедирування, в повній мірі є підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

З Акта перевірки вбачається, що до Броварської ОДПІ надійшов Акт ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СТВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Нафтор», ТОВ «Сіті Менеджмент», ТОВ «ДМС Голд», ТОВ «Рост-Регіонал-Компані», ТОВ «Альфа Універсал», ТОВ «РБФ «Рем» за період з 01.04.2012 до 31.08.2013». Крім того Акті перевірки наведені посилання на Акти податкових органів Міндоходів України щодо неможливості проведення зустрічних звірок щодо взаємовідносин з ТОВ «СТВ».

Суд зазначає, що взаємовідносини ТОВ «ФПК «Вітязь» і ТОВ «СТВ» не мають жодного відношення до контрагентів ТОВ «СТВ» (ТОВ «Нафтор», ТОВ «Сіті Менеджмент», ТОВ «ДМС Голд», ТОВ «Рост-Регіонал-Компані», ТОВ «Альфа Універсал», ТОВ «РБФ «Рем»), оскільки жоден із вищевказаних юридичних осіб не був стороною у взаємовідносинах позивача з ТОВ «СТВ» щодо надання послуг транспортної експедиції тощо.

Згідно з пунктом 2.4.2. договору транспортної експедиції № 22/05-12-01 від 22.05.2012, ТОВ «СТВ» зобов'язане організовувати перевезення вантажів залізничним транспортом та надавати інші послуги, що пов'язані з перевезенням вантажів, шляхом укладення договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами. Такими сторонами в даних взаємовідносинах були: ДП «Український транспортно-логістичний центр» та ТОВ «Реал Карго Транс», яких не має в вищеназваному переліку організацій, щодо яких неможливо здійснити зустрічну звірку.

ТОВ «ФПК «Вітязь» надало копію Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/20597/13-а від 22.01.2014 за позовом ТОВ «СТВ» до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва про визнання дій ДПІ у Голосіївському районі міста Києва протиправними. Даною Постановою позовні вимоги ТОВ «СТВ» задоволені повністю, дії ДПІ у Голосіївському районі міста Києва визнані протиправними, зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі міста Києва вилучити із АІС «Податковий блок» інформацію про результати зустрічної звірки, оформленої Актом та заборонено ДПІ у Голосіївському районі міста Києва використовувати Акт від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 при підписанні Актів перевірок інших підприємств, а також заборонено надавати копію Акта від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронними органами.

Вказана постанова Окружного адміністративного суду від 22.01.2014 була скасована частково постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 в частині задоволення вимоги про заборону Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві використовувати акт від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборону надавати копію акту від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам скасувати та відмовити в цій частині. В решті постанову залишити без змін.

На даний час ТОВ «СТВ» надало позивачу ряд документів, які спростовують порушення ними норм податкового законодавства. Серед таких документів є:

Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/3205/14 від 27.03.2014 за позовом ТОВ «СТВ» до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва про визнання дій ДПІ у Голосіївському районі міста Києва протиправними. Даною Постановою позовні вимоги ТОВ «СТВ» задоволено повністю, дії ДПІ у Голосіївському районі міста Києва визнані протиправними, зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі міста Києва вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про результати зустрічної звірки, оформленої Актом та заборонено ДПІ у Голосіївському районі міста Києва використовувати Акт від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 при підписанні Актів перевірок інших підприємств, а також заборонено надавати копію Акта від 24.12.2013 № 658/3-22-01-19489156 у будь-якому вигляді іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронними органами.

Докази апеляційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/3205/14 від 27.03.2014 відсутні.

За результатами розгляду адміністративних справ № 826/20597/13-а та № 826/3205/14, була складена Довідка ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 02.04.2014 № 607/2-26-50-15-02-19489156 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ «СТВ» код за ЄДРПОУ 19489156 бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за червень, липень, вересень, листопад, грудень 2012 року, січень, березень 2013 року. У висновках даної довідки не встановлено порушення при відображенні ТОВ «СТВ» у деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків за вищевказані періоди.

Рішенням ГУ Міндоходів у місті Києві № 3003/10/26-15-10-06-15 від 02.04.2014 про результати розгляду первинної скарги ТОВ «СТВ» були скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 22.01.2014 № 0000182203 та № 0000192203.

Крім того слід зазначити, що чинним податковим законодавством України не передбачено право податкового органу при складанні Акта перевірки одного платника податків приймати за основу Акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

У зв'язку з вищевикладеним суд зазначає, що Броварська ОДПІ посилається на Акт ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СТВ», який визнаний Окружним адміністративним судом міста Києва неправомірним, а дії посадових осіб ДПІ у Голосіївському районі міста Києва під час його складання протиправними. Також судом було зобов'язано ДПІ у Голосіївському районі міста Києва відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «СТВ» за період з 01.04.2012 до 31.08.2013 шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних, зазначених у податковій звітності ТОВ «СТВ» за відповідний період.

Також суд зазначає, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 02.04.2014 за № 607/2-26-50-15-02-19489156 складено довідку ТОВ «СТВ» про відсутність в їх діях порушень податкового законодавства України за період господарських взаємовідносин, який відповідає періоду, що перевірявся в ТОВ «ФПК «Вітязь». Даний документ спростовує факти, які були викладені в Акті ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 12.11.2013 № 505/3-22-19489156 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СТВ» та унеможливлює подальше його використання, в тому числі і як один із документів, який став підставою складання Акта перевірки позивача.

В Акті перевірки вказано порушення ТОВ «ФПК «Вітязь» пункту 138.2, пункту 138.4, пункту 138.6, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

В Акті перевірки зазначено, що ТОВ «ФПК «Вітязь» порушило пункт 138.2, пункт 138.4, пункт 138.6, пункт 138.8 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а саме його положення про склад витрат і порядок їх визнання та положення про витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Такі висновки Броварська ОДПІ зробила виключно на підставі тверджень, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, Акти виконаних робіт, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Однак, ТОВ «ФПК «Вітязь» було спростовано твердження Броварської ОДПІ про відсутність факту здійснення фактичних господарських операцій між ТОВ «ФПК «Вітязь» та ТОВ «СТВ», що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, про що вже зазначалося вище. Крім того, всі первинні документи, які були складені під час здійснення цих господарських операцій відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Отже, ТОВ «ФПК «Вітязь» правомірно скористалося своїм правом згідно підпунктом 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України та віднесло до витрат на збут послуги транспортної експедиції від ТОВ «СТВ» на підставі первинних документів, які складені з дотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Тому, висновки Акта перевірки про заниження ТОВ «ФПК «Вітязь» податку на прибуток на загальну суму - 7 099 864, 00 гривень є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству України та не відповідає фактичним обставинам справи.

Також, в Акті перевірки зазначено про порушення ТОВ «ФПК «Вітязь» пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, податковий кредит з податку на додану вартість по операціях з послуг транспортного експедирування від ТОВ «СТВ» підприємство позивача сформувало на підставі первинних документів та належним чином складеними податковими накладними.

На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, продавцем послуг - ТОВ «СТВ» були виписані покупцю послуг - ТОВ «ФПК «Вітязь» податкові накладні за період з 01.05.2012 до 30.04.2013, зауважень до заповнення яких податковий орган під час перевірки не мав та в Акті перевірки не зазначив. Тому, вказане у висновках Акта перевірки про заниження ТОВ «ФПК «Вітязь» сум ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за вищевказаний період на загальну суму 6 166 761, 00 гривень є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству України та не відповідає фактичним обставинам справи.

Факт виконання сторонами договірних зобов'язань підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а саме: договором, податковими накладними, актами виконаних робіт з додатками до них тощо.

Вказані документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксують факт здійснення господарської операції. Наявні до договору документи дають змогу визначити, які саме послуги було надано та за якою ціною.

Отже суд зазначає, що всі вищезгадані господарські операції, здійснені між позивачем і його контрагентом ТОВ «Спілка Товаровиробників» мали реальний характер, були направлені на досягнення певного, передбаченого укладеним договором та цілями діяльності сторін, економічного ефекту і призвели до змін майнового стану сторін правочину. Таким чином висновки відповідача спростовані документально підтвердженими твердженнями позивача.

Крім того, фактично в Акті перевірки відповідач не ставив під сумнів надані позивачем первинні фінансово-господарські документи.

Відповідач в Акті перевірки також вказав, що якщо платником податків здійснюються операції без мети реального настання правових наслідків, але з метою формування податкового кредиту та, як наслідок, несплата податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Тобто, в результаті виконання сторонами нікчемних угод у позивача не може виникати право на податковий кредит по ПДВ та формування валових витрат.

Однак, в Акті перевірки не наведено належних доводів, також відповідачем жодними доказами не підтверджено, що правочини між позивачем та його контрагентом ТОВ «Спілка Товаровиробників» спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З матеріалів справи не вбачається, що на час укладання та виконання правочинів, контрагенти позивача не були зареєстровані юридичними особами та не були платниками податку на додану вартість.

Відповідачем також не надано суду доказів визнання правочинів між позивачем та контрагентом ТОВ «Спілка Товаровиробників», недійсними у судовому порядку.

Також, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб як позивача так і його контрагентів.

Водночас, суд виходить з того, що факт здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом ТОВ «Спілка Товаровиробників» підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договором, податковими накладними, актами виконаних робіт з додатками до них тощо.

Виходячи з наведеного, висновки відповідача були спростовані документально підтвердженими твердженнями позивача, зокрема, останнім було надано суду всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Спілка Товаровиробників» щодо транспортної експедиції за договором № 22/05-12-01 від 22.05.2012. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Надані представником позивача докази, у сукупності з доказами, приєднаними до матеріалів справи свідчать про дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Спілка Товаровиробників».

Вирішуючи питання про реальність придбання у ТОВ «Спілка Товаровиробників» послуг з метою подальшого використання у власній господарській діяльності, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність, як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В свою чергу факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з урахуванням якісних характеристик товарів, робіт або послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних товарів для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Документи та інші дані, що спростовують або підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Об'єктом перевірки Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, внаслідок чого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, були взаємовідносини ТОВ «ФПК «Вітязь» та ТОВ «СТВ» щодо транспортної експедиції щебеню гранітного залізничним транспортом.

Між ТОВ «ФПК «Вітязь» та ТОВ «СТВ» був укладений договір транспортної експедиції № 22/05-12/01 від 22.05.2012, згідно якого ТОВ «СТВ» бере на себе зобов'язання з організації перевезень вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладення договорів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів підприємствами-власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами.

Щебінь гранітний різних фракцій ТОВ «ФПК «Вітязь» купувало в ТОВ «Омельянівський кар'єр» згідно з договором поставки № 5/11 від 05.01.2011 (належним чином завірені копії видаткових накладних та податкових накладних наявні в матеріалах справи). Щебінь гранітний доставлявся від ТОВ «Омельянівський кар'єр» до контрагентів-покупців позивача залізничним транспортом. Для здійснення перевезення залізничним транспортом складалися залізничні накладні відповідно до вимог чинного законодавства України (належним чином завірені копії залізничних накладних наявні в матеріалах справи).

У формі Додатку № 1, позивачем було надано повний перелік залізничних накладних, які були складені під час здійснення доставки залізничним транспортом щебеню гранітного від ТОВ «Омельянівський кар'єр» до контрагентів-покупців позивача.

ТОВ «ФПК «Вітязь» в повному обсязі розрахувалося з ТОВ «СТВ» за надані послуги транспортної експедиції (оригінал реєстру платежів, засвідчений представником ПАТ «Діамантбанк», наявний в матеріалах справи).

Придбаний у ТОВ «Омельянівський кар'єр» щебінь гранітний був проданий наступним будівельним заводам:

ПАТ «ЗЗБК ім. Св. Ковальської» (код ЄДРПОУ 05523398) згідно з договором поставки № 1 від 05.01.2011 (належним чином завірені копії видаткових накладних та податкових накладних наявні в матеріалах справи);

ПАТ «Будіндустрія» (код ЄДРПОУ 01349644) згідно з договором № 4 від 05.01.2011 (належним чином завірені копії видаткових накладних, податкових накладних та договору поставки наявні в матеріалах справи);

ТОВ «Автобудкомплекс-К» (код ЄДРПОУ 33999954) згідно з договором поставки № 2 від 05.01.2011 (належним чином завірені копії видаткових накладних, податкових накладних та договору поставки наявні в матеріалах справи);

ТОВ «Бетон Комплекс» (код ЄДРПОУ 04012164) згідно з договором поставки будівельних матеріалів № 3 від 05.01.2011 (належним чином завірені копії видаткових накладних, податкових накладних та договору поставки наявні в матеріалах справи);

ПАТ «Дарницький завод ЗБК» (код ЄДРПОУ 01373298) згідно з договором № 6 від 01.02.2013 (належним чином завірені копії видаткових накладних, податкових накладних та договору поставки наявні в матеріалах справи).

З матеріалів справи встановлено, що 20.02.2013 було здійснено обшук ТОВ «ФПК «Вітязь» в приміщенні офісу слідчим з ОВС СУ ДПС у Житомирській області, лейтенантом податкової міліції Базерною І.С., в ході чого було вилучено первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні) щодо взаємовідносин ТОВ «ФПК «Вітязь» з ТОВ «Омельянівський кар'єр» та покупцями щебеню гранітного (вищевказаними заводами) за період з 05.01.2011 до лютого 2013 року. Також були вилучені: оригінал договору поставки № 5/11 від 05.01.2011 з додатковим угодами, протоколами погодження вільної відпускної ціни, супровідними листами, укладені між ТОВ «ФПК «Вітязь» та ТОВ «Омельянівський кар'єр», та оригінал договору № 2 від 05.01.2011 з додатками та протоколами вільної відпускної ціпи, укладені між ТОВ «ФПК «Вітязь» та ПАТ «ЗЗБК ім. Св. Ковальської».

На підтвердження вищевказаного, позивачем було надано копію вищезазначеного Протоколу обшуку від 20.02.2013.

Здійснення позивачем реальної господарської діяльності, що підтверджується договорами, первинними документами, свідчить про відсутність порушення вимог податкового законодавства.

Належне відображення в податковій звітності свідчать податкові декларації за весь період діяльності ТОВ «Спілка Товаровиробників».

Таким чином, на момент укладання правочинів та їх виконання позивачем та його контрагентом ТОВ «Спілка Товаровиробників» було дотримано усіх вимог чинного законодавства.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, висновок податкового органу про фіктивний характер правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом ТОВ «Спілка Товаровиробників», суд вважає безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб податкового органу.

Слід відмітити, що податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Із системного аналізу положень Податкового кодексу України, вбачається висновок, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії податкових накладних, отриманих від контрагента, що підтверджують факт перерахування коштів за отримані послуги по транспортній експедиції за договором № 22/05-12-01 від 22.05.2012.

Відтак, у ході судового розгляду справи позивачем спростовано висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, шляхом надання належних та допустимих доказів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за вказаним правочином.

Згідно первинних бухгалтерських документів та податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу валових витрат за відповідні періоди, що відображено у податкових деклараціях.

Судом на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановлено, що факт надання позивачеві послуг згідно договору, наявного в матеріалах справи, документально підтверджується. Твердження податкового органу про відсутність факту надання послуг під час судового розгляду справи не були доведені, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо реальності господарської операції.

Відтак, висновки податкового органу про завищення валових витрат та заниження податку на додану вартість, з підстав відсутності реальності господарських операцій, є безпідставними.

Окремо суд зауважує, що відповідачем право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат поставлено в залежність від добросовісності його контрагента, що суперечить приписам податкового законодавства. Так, якщо такий контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження господарських операцій, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо дій цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для донарахування сум податкового зобов'язання позивачеві.

Тим більше, підставою для нарахування податкових зобов'язань стали взаємовідносини контрагента позивача з його контрагентами, хоча позивач не мав жодних взаємовідносин з цими підприємствами. На переконання суду, своїми рішеннями відповідачем встановлено для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим Податковим кодексом України та суперечить вимогам статті 19 Конституції України.

Судом враховано при розв'язанні відповідних спорів принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Судом було запропоновано особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Натомість відповідач витребуваних документів, згідно ухвали судді Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2014 про закінчення підготовчого провадження, суду не надав та про причини неможливості надати такі докази не повідомив.

При розгляді даної справи належних та допустимих доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди та доказів того, що безпосередній контрагент позивача не здійснює господарську діяльність, правочини є нікчемними, відповідачем суду не надано.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч нормам чинного законодавства прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, оскільки судом встановлено правомірність формування податкового кредиту та валових витрат, виходячи з реальності укладеного правочину, а, отже, доводи відповідача про заниження податку на подану вартість і податку на прибуток підприємств і нарахування за такі порушення штрафних санкції є необґрунтованими.

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для скасування податкових повідомлень-рішень, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та винесення відповідних рішень.

Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 53, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 12.02.2014 № 0001642204 та від 12.02.2014 № 0001652204.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловий концерн «Вітязь» понесені ним судові витрати в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.