Рішення

від 01.08.2014 по справі 910/10901/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10901/14 01.08.14

За позовом приватного підприємства "Агентство сприяння бізнесу "ОЛВІКО-КОНСАЛТИНГ"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"

про стягнення 30 153,35 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

представники сторін:

від позивача:Олешко В.П., нак. № 1-К від 12.11.2003; від відповідача:Лук'янчук А.В. за дов. № 884 від 05.09.2012.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Агентство сприяння бізнесу "ОЛВІКО-КОНСАЛТИНГ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" про стягнення 30 153,35 грн заборгованості, з яких: 21 105,94 грн основний борг; 9 047,41 грн - пеня.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеної між сторонами угоди про співпрацю № 39-0709 від 28.07.2009.

Ухвалою суду від 05.06.2014 порушено провадження у справі № 910/10901/14 та призначено розгляд на 27.06.2014.

Ухвалою суду від 27.06.2014 розгляд даної справи відкладено на 18.07.2014.

Представником відповідача у судовому засіданні 18.07.2014 надано суду відзив на позовну заяву № 3101/02-02 від 17.07.2014, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись, зокрема, на незнання останнім про наявність договору добровільного страхування № 046.0297006.222 від 23.05.2011, та надіслання даного договору позивачем засобами факсимільного зв'язку лише 06.06.2011. Також відповідач просив суд врахувати положення законодавства про позовну давність по відношення до позовної вимоги про стягнення пені.

У судовому засіданні 18.07.2014 оголошено перерву до 01.08.2014.

Позивач 31.07.2014 через відділ канцелярії суду подав відзив на відзив відповідача б/н від 30.07.2014, відповідно до якого зазначив, що заперечення відповідача по суті заявлених позовних вимог не обґрунтовані, спростовуються наданими позивачем доказами, у зв'язку з чим просив задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні 01.08.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, позов просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються сторони у даній справі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 28.07.2009 між приватним підприємством «Агентство сприяння бізнесу «Олвія-Консалтинг» (далі - страховий брокер, позивач) та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа-Страхування» (далі - страхова компанія, відповідач) укладено угоду № 39-0709 про співпрацю (далі - Угода), відповідно до п. 1.1 предметом якої є врегулювання взаємовідносин між позивачем у даній справі, який представляє інтереси своїх клієнтів як страхувальників, та відповідачем як страховиком при укладенні договорів страхування та врегулюванні понесених страхувальниками збитків, а також умови взаєморозрахунків між ними.

Відповідно до пп.пп. 3.3.1, 3.3.5, 3.3.8, 3.3.11 п. 3.3 Угоди відповідач прийняв на себе відповідні зобов'язання: приймати на розгляд пропоновані брокером ризики; підписати і надати брокеру без затримки попередньо узгоджений сторонами договір страхування; своєчасно виплачувати брокеру винагороду за надані послуги при укладанні договорів страхування (перестрахування); надавати брокеру всю і виключну інформацію стосовно врегулювання збитків клієнта брокера; забезпечити можливість представнику брокера приймати безпосередню участь в питанні врегулювання компанією понесених збитків клієнтами брокера і доступ брокера до всієї інформації з цих питань.

Відповідно до п. 6.1 Угоди якщо брокер у відносинах із компанією виступає як представник клієнта брокера на підставі укладеної між ними брокерської угоди чи домовленості в іншій формі, але від свого імені, компанія подає брокеру підписаний узгоджений договір страхування із страховим платежем, який враховує брокерську винагороду.

Винагорода брокера за надані ним послуги вираховується брокером із отриманих на його рахунок в порядку виконання умов договору страхування страхових платежів і залишається на його рахунку. Зазначена винагорода стає власністю брокера після перерахування ним страхових платежів компанії (пп. 6.1.1 п. 6.1 Угоди).

Згідно з пп. 6.1.3 п. 6.1 Угоди за підсумком місяця брокер складає акт виконаних робіт і надає його на затвердження компанії до 7-го числа місяця наступного за звітним (за виключенням вихідних та святкових днів).

Відповідно до пп. 6.1.2 п. 6.1 Угоди належну компанії частину страхового платежу брокер перераховує на рахунок протягом 5-ти діб з дати отримання коштів від страхувальника.

Згідно п. 6.2 Угоди у всіх інших випадках, коли договір страхування укладається між страхувальником та компанією, але за посередництва брокера, та страховий платіж перераховується в повному розмірі на рахунок компанії безпосередньо страхувальником чи брокером як представником свого клієнта, компанія складає акт виконання робіт, підписує його та подає на підпис брокеру і сплачує винагороду брокеру протягом 7-ми робочих діб з дати отримання на свій рахунок страхового платежу та копії договору страхування.

За домовленістю сторін при здійсненні масового страхування компанія виплачує брокеру винагороду за отримані посередницькі послуги за підсумком місяця в формі та в розмірі, визначених актом виконання робіт до 15-го числа місяця наступного за звітним (за виключенням вихідних та святкових днів). До цього часу компанія попередньо складає акт та забезпечує підписи сторін (пп. 6.2.1 п. 6.2 Угоди).

Згідно з п. 6.3 Угоди розмір брокерської винагороди за договором страхування, укладеним за посередництва брокера, визначається відповідно додатку № 1 до цієї Угоди. В окремих випадках, за домовленістю сторін, відсоток брокерської винагороди може також визначатись додатковою угодою, що укладається сторонами в письмовій формі, різновидом якої є сам акт про надання послуг.

Підставою для перерахування компанією брокерської винагороди на рахунок брокера є акт виконання робіт (п. 6.4 Угоди).

Згідно з п. 6.8 Угоди у випадку укладання із клієнтом брокера договору страхування за посередництва брокера, що діє декілька років, та передбачає поетапну сплату страхових платежів, компанія сплачує брокеру брокерську винагороду з кожної отриманої страховиком частини страхового платежу до закінчення терміну дії такого договору, незалежно від дії цієї Угоди.

Згідно з пп. 2.3.2 п. 2.3 додаткової угоди № 1 від 06.10.2010 до Угоди сторони узгодили, що відповідач гарантує позивачу виплату винагороди в розмірі 25 % від отриманих за посередництва позивача як страхового брокера страхових платежів.

На виконання умов Угоди позивачем надані послуги з надання відповідачу та його клієнтам консультацій та практичної допомоги в підготовці умов та безпосередньому здійсненні страхування КАСКО, що підтверджується актами здачі-приймання робіт: № 22 від 31.05.2011, № 26 від 30.09.2011, № 27 від 30.11.2011, підписаними позивачем та скріпленими з боку позивача печаткою, передані на підпис відповідачу, про що свідчать відмітки відповідача на актах про отримання примірників актів для підписання.

Відповідно до умов Угоди, які продубльовані в актах у разі затримання підписання з боку відповідача актів до 15-го числа місяця наступного за звітним (п. 6.2.1 БУ) акт вважається підписаним і підлягає виконанню сторонами. Відповідач вказані акти від позивача прийняв, але акти не підписав, будь-яких претензій та зауважень з приводу якості та обсягу наданих послуг також позивачу не направляв. Таким чином роботи за вказаними актами вважаються прийнятими відповідачем.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг у повному обсязі не виконав, вартість отриманих послуг оплатив лише частково в сумі 7 146,34 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки з рахунку позивача 13.07.2011/04.07.2011.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем, як страховим брокером, відповідно до актів виконаних робіт № 22 від 31.05.2011, № 26 від 30.09.2011 та № 27 від 30.11.2011 складає 21 105,94 грн, зокрема:

За підсумками травня 2011 року позивачем було застраховано 5 автомобілів із загальним страховим платежем 60 291,13 грн. Ці кошти ПАТ СК "Альфа Страхування" отримала на свій рахунок в повному обсязі. Так страхувальник ОСОБА_3 за укладеним нами договором внесла кошти безпосередньо на рахунок страхової компанії у квітні місяці 4 454,63 грн. Платіж у розмірі 2 375,00 грн. (страхувальник ОСОБА_4.) за платіжним дорученням № 51 від 19 травня 2011 року перерахувала наша компанія (як страховий брокер). Решту коштів у розмірі 53 461,50 грн. (страхувальники: ОСОБА_5 та ОСОБА_6.) позивач відповідно платіжного доручення № 56 від 31 травня 2011 року перерахував ПАТ СК "Альфа Страхування".

Акт поданий позивачем на затвердження ПАТ СК "Альфа Страхування", однак не повернутий підписаним, брокерська винагорода в розмірі 14 181,86 грн, як стверджує позивач, своєчасно не сплачена.

13 липня 2011 року ПАТ СК "Альфа Страхування" сплатила за платіжним дорученням № 8610 на поточний рахунок позивача частину винагороди брокера за актом № 22 в розмірі 7 146,54, що підтверджується банківською випискою. Іншу частину коштів за вказаним вище актом в розмірі 7 035,31 грн страхова компанія позивачу на час розгляду спору господарським судом не повернула, доказів зворотнього суду не надала.

За підсумками роботи за липень - вересень 2011 року позивач підготував акт виконаних робіт № 26 від 30 вересня 2011 року. Автомобіль ВЕNTLEY Соntіnеntal (страхувальник ОСОБА_6.) застрахований позивачем у травні 2011 року відповідно до акта виконаних робіт № 22 на умовах розстрочки внесення страхового платежу, тобто страхувальник має сплачувати частини платежу відповідно затвердженого графіку раз на 3 місяці.

За цей час з автомобілем сталася страхова подія, що передбачає виплату страховою компанією страхового відшкодування. ПАТ СК "Альфа Страхування" в односторонньому порядку прийняла рішення про взаємозалік вимог із страхувальником, тобто розмір страхового відшкодування, яке зобов'язане сплатити страхова компанія, було зараховане страхувальнику як сплата наступної частини страхового платежу. Цим СК "Альфа Страхування" підтвердила факт сплати страхувальником чергових платежів, що передбачає, відповідно умов співпраці із страховим брокером, обов'язкову виплату страховою компанією винагороди брокеру.

Розмір зарахованого ПАТ СК "Альфа Страхування" сплаченого страхувальником страхового платежу становить 54 589,75 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії довідок про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 01 липня 2011 року і 31 серпня 2011 року. Сума заборгованості ПАТ СК "Альфа Страхування" перед позивачем за актом № 26 від 30 вересня 2011 року становить 13 647,44 грн.

За підсумками роботи за листопад 2011 року позивач підготував акт виконаних робіт № 27 від 30 листопада 2011 року.

Як частину страхового платежу (3-й квартал) за страхування вищезазначеного автомобіля страхувальник ОСОБА_6 сплатила до каси ПАТ СК "Альфа Страхування" 1 692,75 грн. Сума заборгованості ПрАТ СК "Альфа Страхування" перед позивачем за актом № 27 від 30 листопада 2011 року становить 423,19 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з п. 6.4 Угоди сторонами погоджено, що підставою для перерахування компанією брокерської винагороди на рахунок брокера є акт виконання робіт.

Позивач передав відповідачу належним чином підписані та скріплені печаткою акти виконаних робіт, які були отримані відповідачем, що підтверджується відмітками на другому екземплярі актів виконаних робіт.

Положеннями статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 Угоди відповідач зобов'язався виплачувати брокеру винагороду за отримані посередницькі послуги за підсумком місяця в формі та в розмірі, визначених актом виконання робіт до 15-го числа місяця наступного за звітним (за виключенням вихідних та святкових днів).

З відмітки на актах вбачається, що у разі затримки з підписанням акта з боку відповідача і не виплати позивачу винагороди до 15-го числа місяця наступного за звітним, цей акт вважається підписаним і підлягає виконанню сторонами.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що акти виконаних робіт: № 22 від 31.05.2011, № 26 від 30.09.2011 та № 27 від 30.11.2011, вважається підписаним, та таким, що підлягає виконанню сторонами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення основного боргу в сумі 21 105,94 грн обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Посилання відповідача на незнання про факт укладення договору добровільного страхування № 046.0297006.222 від 23.05.2011 із страхувальником ОСОБА_6, судом до уваги не приймається, оскільки відповідачем здійснено страхову виплату за даним договором, про що свідчить, зокрема, наявна в матеріалах справи копія квитанції про оплату робіт в сумі 54 589,75 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 9 047,41 грн пені у межах періоду з 16.06.2011 по 18.07.2014.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Штрафними санкціями, у відповідності зі ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.п. 10.1, 10.2, 10.3 Угоди у випадку несвоєчасного перерахування відповідачем винагороди позивачу чи страхового відшкодування для клієнта позивача, відповідач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиплачених коштів за кожен день затримки платежу.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідачем у справі заявлено клопотання про застосування позовної давності до вимоги позивача про стягнення пені.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Як вбачається зі встановлених судом обставин справи, заборгованість у відповідача перед позивачем виникла на підставі актів здачі-приймання робіт, датованих: 31.05.2011, 30.09.2011 та 30.11.2011, які мали бути оплачені відповідачем до 15-го числа місяця наступного за звітним, відтак прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті робіт за актом від 31.05.2011, настало з 15.06.2011, за актом від 30.09.2011 з 15.10.2011, за актом від 30.11.2011 з 15.12.2011. Таким чином позивач вправі звернутись до суду з позовною вимогою про стягнення, зокрема, пені в межах річної позовної давності: до 14.06.2012 (за актом № 22 від 31.05.2011), до 14.10.2012 (за актом № 26 від 30.09.2011), до 14.12.2012 (за актом № 27 від 30.11.2011), відповідно.

Втім позивач звернувся до суду з даним позовом, як вбачається з відмітки штампу вхідної кореспонденції суду, оскільки з відмітки календарного штемпеля відділення зв'язку на конверті відправлення не вбачається дати - 03.06.2014, отже поза межами встановленої законодавством річної позовної давності.

У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку про відмову в позові у частині заявленої до стягнення пені в сумі 9 047,41 грн.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню частково.

Згідно зі ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 35, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (04073, м. Київ, пр-т Московський, 9, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30968986) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь приватного підприємства "Агентство сприяння бізнесу "ОЛВІКО-КОНСАЛТИНГ" (03126, м. Київ, вул. Михайла Донця, 21-А, кв. 59, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25284990) 21 105 (двадцять одну тисячу сто п'ять) грн 94 коп. основного боргу та 1 278 (одну тисячу двісті сімдесят вісім) грн 81 коп. судового збору.

3. У решті позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Повне рішення складено 05.08.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова