Рішення

від 07.08.2014 по справі 477/1518/14-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/1518/14-ц

Провадження № 2/477/853/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Семенової Л.М.,

при секретарі - Федоровській Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області, третя особа - реєстраційна служба Жовтневого районного управління юстиції в Миколаївській області, про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

25 червня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 13,10 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4823355700:04:00:0254, що розташована на території Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області.

В обґрунтування цих вимог вказувала, що є власницею вищевказаної земельної ділянки, що належить їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-МК №037097, виданого 22.10.2002 року на підставі розпорядження Жовтневої РДА від 18.10.2002 року № 659р.

Для реєстрації своїх прав щодо цього майна вона звернулася до реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, однак у реєстрації її прав було відмовлено у зв'язку із втратою оригіналу правовстановлюючого документу щодо цього майна, через що за захистом своїх прав як власника вона звернулася до суду із цим позовом.

Представник позивача ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою, в якій позовні вимоги своєї довірительки ОСОБА_1 підтримала та просила справу розглянути у її відсутність.

Відповідач Первомайська селищна рада Жовтневого району Миколаївської області звернулася до суду заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 та прохання розглянути справу у відсутність їх представника.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області, Корж М.В. звернувся до суду із заявою, в якій просив справу розглянути у його відсутність та проти задоволення позову не заперечував.

Дослідивши письмові докази по справі, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, згідно листа відділу Держземагенства у Жовтневому районі Миколаївської області від 28.05.2014 року № 2974/01-16 на заяву ОСОБА_1, останній було надано копію державного акту на право приватної власності на земельну ділянку (а.с. 11) .

За даними копії вказаного Державного акту ІІ-МК № 037097, виданого 22 листопада 2002 року на підставі розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації від 18 жовтня 2002 року № 659р, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 13,10га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області (а.с. 12).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 21.09.2013 року за заявою ОСОБА_1 було зареєстрованого земельну ділянку кадастровий номер 482335700:04:000:0254 площею 31,1047 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з місцем розташування: Миколаївська область, Жовтневий район Первомайська селищна рада.

При цьому зазначено вид права - право власності, власник - ОСОБА_1, громадянка України, паспортні дані НОМЕР_2, виданий Жовтневим РВ УМВС України в Миколаївській області 24.11.1997 року, податковий номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1.

Також зазначено, що Документом, який був підставою для виникнення права - Державний акт від 22.11.2002 ІІ-МК 037097, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки - не зареєстровані (а.с. 13-17).

Підстави, з яких позивачка була змушена звернутися до суду із цим позовом підтверджується рішенням державного реєстратора речових прав на нерухоме майно №11075512 від 20.02.2014 року, яким ОСОБА_1, було відмовлено у державній реєстрації права приватної власності на вищевказану земельну ділянку на підставі ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» (а.с. 19).

Відповідно до п.п.4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових права та їх обтяжень», у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до п. 26 Постанови КМУ від 22.06.2011 року № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно п. 27 цього Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Проте, як вказує позивач, оригінал правовстановлюючого документу - Державний акт про право приватної власності на земельну ділянку нею було втрачено, що перешкоджає останній проведенню державної реєстрації прав на вказане майно.

Однак належність вказаного майна - земельної ділянки позивачці ОСОБА_1 підтверджується змістом досліджених письмових доказів.

Положення ч.1 ст.15 та ст.392 ЦК України вказують, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи наведене, та встановивши належність вищевказаного майна позивачці, а також приймаючи до уваги, що майнове право ОСОБА_1 щодо цієї земельної ділянки не визнається у зв'язку з втратою оригіналу правовстановлюючого документу, тому, на підставі ст. 16 ЦК України, суд вважає, що цивільне право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на вказане нерухоме майно.

Керуючись ст.ст. 11, 209, 213, 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4823355700:04:000:0254, площею 13,10 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Первомайської селищної ради Жовтневого району Миколаївської області та зазначена у Державному акті ІІ-МК № 037097, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 133.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.М. Семенова