Рішення

від 25.07.2014 по справі 520/553/14-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

---

Справа № 520/553/14-ц

Провадження № 2/520/2949/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2014 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді: Маломуж А.І.;

за участю секретаря Месропняцевої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за уточненим позовом Заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1, треті особи Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, Управління державного земельного агентства у місті Одесі Одеської області «Про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку»,

ВСТАНОВИВ:

20.01.2014 року заступник прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовними вимогами до відповідачів про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

21.05.2014 року позивачем надано уточнення до позовної заяви, оскільки один із відповідачів помер.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що згідно з п. а, б, ч.1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад галузі земельних відносин на території відповідних населених пунктів належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Тобто, розпорядження землями територіальної громади м. Одеси є виключною компетенцією Одеської міської ради.

Проте, прокуратурою Київського району м.Одеси встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2007 по справі №2- 3925/2007 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах в особі Одеської регіональної філії про визнання права власності на земельну ділянку, загальною площею 391, 93 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 391, 93 кв.м., для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

На підставі вищевказаного судового рішення ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку від 09.01.2008 серії ЯД №786436.

Вказаний державний акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010850500016.

07 лютого 2008 року згідно договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 262, гр. ОСОБА_1 передав гр.ОСОБА_3 безкоштовно у дар земельну ділянку площею 0,0392 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином, ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 07.02.200 отримала у приватну власність земельну ділянку площею 0,0392га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

На підставі вищевказаного договору дарування ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку від 16.04.2009 серії ЯЖ№ 721495.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть та відповідно до матеріалів справи правонаступником є її син ОСОБА_4

Не погодившись з таким рішенням суду прокуратурою Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради булла подана апеляційна скарга.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22.08.2013 по справі №22ц/785/3970/13 задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Приморського району м. Одеси, скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2007 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, відмовлено у повному обсязі.

Таким чином, на теперішній час скасоване рішення суду, яке стало підставою для незаконного відчуження спірної земельної ділянки у територіальної громади міста Одеси та видачі державного акта на право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_1

З посиланням на положення ст.ст. 14, 121 Конституції України, ст. ст. 36-1, 37 Закону України «Про прокуратуру», ст. 16, 203, 215, 216, 256, 257, 267, 321, 328, 373, 387, 388, 717, 718 ЦК України, ст. ст. 1, 78, 90, 152, 153 ЗК України, ст. ст. 27, 31, 3, 45, 46, 118-120, 122, 217 ЦПК України позивач наполягає на задоволенні позовних вимог та просить суд визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку.

В судовому засіданні представник прокуратури Київського району м. Одеси позов підтримав у повному обсязі.

В судових засіданнях представник Одеської міської ради позов підтримав у повному обсязі.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце його проведення сповіщались належним чином.

Представник відповідача у попередніх судових засіданнях з'являвся, у задоволені позову просив відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2007 по справі №2- 3925/2007 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах в особі Одеської регіональної філії про визнання права власності на земельну ділянку, загальною площею 391, 93 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 391, 93 кв.м., для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

На підставі вищевказаного судового рішення ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку від 09.01.2008 серії ЯД №786436.

Вказаний державний акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010850500016.

07 лютого 2008 року згідно договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 262, гр. ОСОБА_1 передав гр.ОСОБА_3 безкоштовно у дар земельну ділянку площею 0,0392 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином, ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 07.02.200 отримала у приватну власність земельну ділянку площею 0,0392га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

На підставі вищевказаного договору дарування ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку від 16.04.2009 серії ЯЖ№ 721495.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть та відповідно до матеріалів справи правонаступником є її син ОСОБА_4

Не погодившись з таким рішенням суду прокуратурою Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради булла подана апеляційна скарга.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22.08.2013 по справі №22ц/785/3970/13 задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Приморського району м. Одеси, скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.04.2007 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, відмовлено у повному обсязі.

Згідно ч.І ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою ст.203 Цивільного кодексу України.

Недійсний правочин - це правочин, що не відповідає вимогам Закону, отже, умови чинності правочину одночасно є умовами його дійсності.

Відповідно до ч.І ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Щоб правочин вважався чинним, а відповідно і правомірним, при його вчиненні мають бути дотримані умови законності змісту правочину.

Зміст правочинів, відповідно до ч. 1 ст.203 Цивільного кодексу України, не повинен порушувати положень як законів, так і інших нормативно-правових актів, прийнятих на основі Конституції України.

Згідно ст.717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до ст.718 Цивільного кодексу України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Таким чином, договір дарування спірної земельної ділянки укладено з порушенням вимог законодавства, так як ОСОБА_1 не був належним власником земельної ділянки та не мав права відчужувати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2.

Виходячи з наведеного, договір дарування земельної ділянки від 07.02.2008, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №262 має бути визнаний недійсним.

Згідно приписів ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Прокуратурі Київського району м. Одеси стало відомо про існування договору дарування від 07.02.2008, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 лише 02.10.2013 з листа Управління Держземагентства у м.Одесі Одеської області №01-1-04/4977.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Статтею 126 Земельного кодексу України (чинною на момент відчуження земельної ділянки) та п. 1.1. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 №4,3 передбачено, що право власності передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до п.1.16 вказаної Інструкції технічна документація із складання державного акта на право власності на земельну ділянку включає виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі- продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), а також рішення суду.

У даному випадку таке рішення суду скасовано судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України (чинної на теперішній час) право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ч.І ст.14 Конституції України та ч.І ст.1 Земельного кодексу України, ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст.78 Земельного кодексу України, ст.373 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно ч.І ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст.153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 2 ст.152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, та відшкодування збитків.

Згідно ч.2 ст.90 Земельного кодексу України - порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, прокуратурою Київського району м.Одеси встановлено, що право власності на земельну ділянку площею 0,0392га, розташовану по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 набуто неправомірно, що підтверджується рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22.08.2013, а також в подальшому незаконно відчужено.

Таким чином, спірна земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_2, підлягає вилученню з незаконного володіння за рішенням суду.

Згідно інформації наданої Управлінням Держземагенства у м.Одесі нормативна вартість 1 кв.м. спірної земельної ділянки станом на 01 січня 2013 року складає 789,22грн. Таким чином нормативна вартість спірної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 площею 392кв.м. складає:

789,22 * 392 = 309 374,24грн.

Таким чином, державний акт виданий на ім'я ОСОБА_3 підлягає визнанню недійсним.

Згідно до ст.З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться органом державної реєстрації прав, а саме Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції.

Відповідно до ст.8 Закону до повноважень органу державної реєстрації прав належить проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний земельний кадастр» державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Згідно ст.18 вказаного Закону документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є, серед іншого, Поземельні книги.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про державний земельний кадастр» поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить, зокрема інформацію про власників (землекористувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 49 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, визначено, що поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об'єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107-137 цього Порядку.

Розділ 3 додатку 8 вищевказаного Порядку містить, зокрема дані щодо власників (користувачів) земельної ділянки, відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, відомості про документ, що посвідчує право власності або користування.

Відповідно до п.4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи.

П.4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України визначено, що Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань веде поземельні книги та надає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Згідно п.5 Порядку ведення Державного земельного кадастру до складу Держземагентства та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.

П.9 Порядку визначено, що до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення належить, зокрема, формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення зберігання поземельних книг.

Згідно п.60 Порядку запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Згідно п.61 вказаної постанови скасування запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування із зазначенням дати та підстави для скасування, посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Відповідно до ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно ст.14 Конституції України, ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Крім того, посилання представника відповідача на пропущення строків позовної давності є необгрунтованими, оскільки вказівка на те, що ОМР було відомо про порушення її прав у січні 2008 року через те, що Управлінням земельних ресурсів видавалися державні акти, судом не приймаються до уваги, оскільки Управління земельних ресурсів у м.Одесі на момент видачі державних актів було юридичною особою, яка мала самостійний баланс та було підзвітно та підконтрольно ГУ Земельних ресурсів в області, що взаємодіяло з органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади відповідно до положення "Про управління (відділ) земельних ресурсів у місті", затв. наказом Держземагенства 06.06.2007 року №24.

Керуючись ст. 14, 121.142 Конституції України, ст. ст. 36-1, 37 Закону України «Про прокуратуру», ст. 376 ЦК України, ст. ст. 1, 78, 90, 152, 153 ЗК України, ст. ст. 118-120, 122, 217 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Уточнену позовну заяву Заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1, треті особи Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, Управління державного земельного агентства у місті Одесі Одеської області «Про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку» - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 07 лютого 2008 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі № 262.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №721495 на право власності на земельну ділянку площею 0,0392га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

Визначити порядок виконання судового рішення, вказавши що воно є підставою для скасування Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції (вул.Старицького, 10, м.Одеса, 65036) реєстрації права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0392га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, та для внесення Управлінням Державного агентства земельних ресурсів у м.Одесі Одеської області (вул.Космонавтів, 36, м.Одеса, 65078) відповідних змін у Поземельну книгу.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Маломуж А. І.

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ОДЕСИ

65080, м. Одеса, вул. Варненська, 3 «б»

телефон: 7189924

№ С26

---

2014 року

вих..№

---

Прокурор Київського району м.Одеси

м. Одеса, вул. Краснова, 10

в інтересах держави

ОМР

м. Одеса, пл.. Думська, 1

ОСОБА_1

АДРЕСА_1

ОСОБА_3

АДРЕСА_1

Реєстраційна служба ОМУЮ

м. Одеса, вул. Старицького, 10-а

Управління Державного агентства земельних ресурсів у м.Одесі Одеської області

м. Одеса, вул. Космонавтів, 36

Київський районний суд м. Одеси надсилає на Вашу адресу копію рішення суду від 25.07.2014 року.

Додаток: на

---

аркушах.

Суддя: А.І.Маломуж