Постанова

від 26.06.2009 по справі 2-а-5657/09/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

u

u

ХЕРСОНСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66,

тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

26 червня 2009 р.    14 год. 35

хв.

Справа № 2-а-5657/09/2170                                         Кат.

6.6.6   

Херсонський окружний

адміністративний суд у складі:

головуючого

судді: Хом'якової В.В.,

при

секретарі:  Вуйцик О.Г.,  

за участю

представника позивача Тосік Н.І.,  

представник

відповідача: не з'явився,

розглянувши у

відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної

податкової інспекції у м.Херсоні до приватного підприємства ОСОБА_1про визнання

недійсними установчих документів і скасування державної реєстрації,

встановив:

 Позивачем заявлено позовні вимоги про визнання

недійсними установчих та реєстраційних документів та скасування державної

реєстрації приватного підприємства ОСОБА_1, визнання недійсними первинних

документів, на підставі пояснень гр-на ОСОБА_1, який заперечує факт оформлення

установчих документів та реєстрації підприємства на своє ім'я, посилається на

те, що не займається підприємницькою діяльністю, ніяких договорів не

підписував, бухгалтерський та податковий облік не вів,  рахунків в установах банку не відкривав.

Боргу по податках підприємство не має. Позовні вимоги інспекції мотивовані

положеннями ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу

України",  ст. ст. 1, 8, 33, 38

Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців", ст. 87 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 49, 55 - 57,

238, 247 Господарського кодексу України.

Представник

позивача просить задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач

заперечення на позов не надав, в судове засідання не з'явився, про час і місце

судового засідання повідомлений належним чином.

 В позові зазначено, що приватне підприємство

ОСОБА_1зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом

Херсонської міської ради 11.01.02, засновником та власником підприємства

значиться ОСОБА_1. Підприємство є платником податків та знаходиться на обліку

ДПІ у м. Херсоні. З поясненьОСОБА_1, наданих податковій міліції в м. Херсоні,

вбачається, що про існування підприємства дізнався тільки в листопаді 2008 року

від податкової інспекції. Податкову звітність підприємства ніколи не

підписував, рахунки в банку не відкривав, не мав ніякого відношення до

діяльності підприємства. В той же час є рішення засновника № 1 від 09.01.02 про

створення підприємства, статут ПП ОСОБА_1. підписанийОСОБА_1 Податкова

звітність ПП ОСОБА_1 надходила до податкового органу за підписомОСОБА_1, в

податкових деклараціях декларовано відсутність господарської діяльності. ДПІ

вказує в позовній заяві на те, що реєстрація підприємства та його діяльність

відбулась з порушенням діючого законодавства.  

    Розглянувши всі обставини справи, які мають

значення для вирішення спору, дослідивши докази, заслухавши пояснення

представника позивача, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому

задоволенню.

 Згідно п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України

"Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової

служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами

України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових

органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації

суб'єкта підприємницької діяльності. Вирішення спору за зверненням суб'єкта

владних повноважень у випадках, встановлених законом, відповідно до пункту 4 ч.

1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України віднесено до

компетенції адміністративного суду.

Ч. 2 ст. 38

Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців" передбачено, що підставами для постановлення судового рішення

щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної

особи, зокрема є:

- визнання

недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону,

допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

 - 

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або

такої, що заборонена законом;

-  невідповідність мінімального розміру

статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання

протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій,

документів фінансової звітності відповідно до закону;

-  наявність в Єдиному державному реєстрі запису

про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Позивачем не

було наведено суду доказів порушення закону зі сторони реєструючого органу під

час державної реєстрації юридичної особи - відповідача. Копії реєстраційних

документів, які зберігаються у державного реєстратора, містять відомості про

засновникаОСОБА_1, підписані від іменіОСОБА_1 Доказів фальсифікації або підробки

підпису засновника на будь-яких реєстраційних або установчих документів суду не

надано. Пояснень від державного реєстратора немає. Податкова інспекція не

обґрунтувала причин, за якими вважає, що неОСОБА_1, а інша особа здійснювала

реєстрацію підприємства.  Пояснення

засновника підприємства для з'ясування вищеназваних питань недостатньо, вони

суперечать іншим документам, які додані до позову, як то Статуту із підписом

засновника, який завірено нотаріусом, копії підписаноїОСОБА_1 реєстраційної

картки, копії заяви про взяття підприємства на облік як платника податків.

Позивач не пояснив на чому ґрунтується припущення про те, що неОСОБА_1, а інша

невідома особа здійснила реєстрацію підприємства. Доказів втрати мокшиним

паспорту в період заснування суду не надано.

Податковий

орган посилається на те, що підставою для припинення юридичної особи - ПП

ОСОБА_1є провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або

такої, що заборонена законом. Разом з тим відповідних доказів здійснення

підприємством такої діяльності суду не надано, а саме:  немає 

вироку суду, не порушена кримінальна справа щодо осіб, які

використовують  підприємство  для здійснення фіктивного підприємництва, або

по факту підробки документів.

Згідно з п. 2

ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-XII від

25.06.91 (зі змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов'язкових

платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших

державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та

інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів

(обов'язкових платежів).

Відповідно до

ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72

цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 69 вказаного Кодексу доказами в

адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд

встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і

заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають

значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на

підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків,

письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до чч. 1 та 4 ст.

70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету

доказування. Представник ДПІ у м. Херсоні пояснив, що останній декларації були

подані ПП ОСОБА_1в 2005 році. Як встановлено судом, шляхом неподання до

державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів

декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей

відповідач порушив правила здійснення господарської діяльності, встановлені п.

2 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 року

№ 1251-XII (зі змінами та доповненнями).

У

відповідності до ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних

та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV (зі змінами та

доповненнями) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення

юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових

декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. Відповідно до

ч. ч. 1 та 6 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності

суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з

підстав скасування державної реєстрації такого суб'єкта господарювання.

З урахуванням

наведених норм, а також того, що остання звітність ПП ОСОБА_1 подана до

податкової інспекції в 2005 році, вказані дії порушують встановлені

законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності та є підставою

для припинення такого суб'єкта господарювання шляхом скасування його державної

реєстрації; враховуючи право органів державної податкової служби звертатися до

суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта

підприємницької діяльності, суд вважає позовні вимоги про припинення юридичної

особи обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 17

Кодексу адміністративного судочинства України встановлено категорії спорів, на

які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних

справ. З господарськими спорами можуть пересікатися категорії спорів, визначені

в пп. 1, 3, 4 ч. 1 зазначеної статті, а саме:

а) спори

суб'єкта господарювання із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження

рішень, дій чи бездіяльності останнього;

б) спори між

суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері

управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних

договорів;

в) спори за

зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом...

Що стосується

позовних вимог про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів

приватного підприємства ОСОБА_1, визнання недійсними первинних та

фінансово-господарських документів, складених від імені ПП ОСОБА_1ОСОБА_1, в

цій частині суд закриває провадження у справі, оскільки спір щодо оскарження

таких документів податковою інспекцією не відноситься до компетенції

адміністративних судів. До такого висновку суд дійшов, аналізуючи приписи ст.

11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" щодо

відсутності у податкового органу повноважень на подання таких позовів, а також

враховуючи, що  між податковою інспекцією

та відповідачем відсутній публічно-правовий спір, ДПІ не здійснює ніяких

владних управлінських функцій щодо контролю за змістом та підготовкою,

затвердженням статутних та реєстраційних документів підприємства. Крім того.

вимоги про визнання нечинними установчих та реєстраційних документів та інших

документів не можуть бути самостійними позовними вимогами, а підлягають

правовій оцінці разом з іншими позовними вимогами, в даному випадку, про

припинення юридичної особи. Визнання зазначених документів недійсними для

припинення підприємства законом не вимагається.

    Розглянувши справу по суті, судом оголошено

вступну та резолютивну частини постанови.

Оскільки спір

вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати

судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних

повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз,

судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись

ст.ст. 94, пп.1,2 ч. 1 ст. 157, ст..ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд -

                                                            постановив :

 Позов задовольнити частково. Припинити

приватне підприємство ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код. ЄДРПОУ НОМЕР_1) як юридичну особу.

    В решті позову закрити провадження у

справі.

    Надіслати копію постанови Держреєстратору у

день набрання законної сили постанови для внесення запису про судове рішення

щодо припинення (скасування) державної реєстрації приватного підприємства

ОСОБА_1(код. ЄДРПОУ НОМЕР_1).

Зобов'язати

ДПІ у м. Херсоні здійснити ліквідаційну процедуру приватного підприємства

ОСОБА_1і подати до суду звіт та ліквідаційний баланс згідно з вимогами чинного

законодавства.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного

адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк

з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно

до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне

оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею

її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне

оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені

строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано,

набирає законної сили  після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Повний текст

постанови виготовлений та підписаний  01

липня 2009 р..

Суддя                                                                                                                          

Хом'якова В.В.