Постанова

від 01.08.2014 по справі 809/2410/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2014 р. Справа № 809/2410/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Черепія П.М.

при секретарі Данилюк І.М.

за участю представників сторін:

прокурора: Герасимика Т.О.,

представника ДПІ: Тирського В.В.,

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: прокурора м. Яремче в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у м. Яремчому ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-ізраїльського підприємства "Вест-Вуд"

про стягнення заборгованості в сумі 12666,41 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

17.07.2014 року прокурор м. Яремче в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у м. Яремчому ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-ізраїльського підприємства "Вест-Вуд" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 12666,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю допущених відповідачем порушень вимог Податкового кодексу України, щодо своєчасності сплати суми грошового зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб за період жовтень - грудень 2013 року в сумі 9039,7 грн. та по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 3621,71 грн., в тому числі нарахованих штрафних санкцій на суму 680 грн. та пені в сумі 573,05 грн. Внаслідок чого, загальна сума заборгованості становить 12666,41 грн., яку позивач і просить стягнути в судовому порядку.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник ДПІ позовні вимоги підтримав, з мотивів викладених безпосередньо в адміністративному позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також наявність у матеріалах справи достатніх доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення прокурора та представника ДПІ, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.09.2001 року відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с. 43- 44).

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1. статті 15 Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 16.1.4. Кодексу передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що відповідач у відповідності до статті 269 Податкового кодексу України є платником земельного податку.

Відповідно пункту 269.1 статті 269 Кодексу, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до положень статті 287.1 Кодексу, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно пункту 49.1. статті 49 Кодексу, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 Кодексу, платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно пункту 288.7 статті 288 Кодексу, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Кодексу, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Частиною 2 пункту 120.1 статті 120 Кодексу встановлено, що ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За результатами проведеної камеральної перевірки про несвоєчасне подання податкових розрахунків земельного податку на 2008 - 2010 роки та податкових декларацій з плати за землю на 2011 - 2012 роки складено акт за № 251/15-3/31158906 від 08.-5.2013 року, відповідно до якого встановлено несвоєчасне подання податкових розрахунків земельного податку на 2008 - 2010 роки та податкові декларації з плати за землю на 2011 - 2012 роки, чим порушено підпункт 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Кодексу. (а.с. 45).

Відповідно складеного акту, ДПІ у м. Яремчому винесено податкове повідомлення-рішення № 0000041500 від 23.05.2013 року, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 680 грн. (а.с. 46).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання по орендній платі за землю за 2013 рік, подавши 20.02.2013 року податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності ) за 2013 рік, самостійно розрахувавши розмір вказаних зобов'язань на загальну суму 50640,48 грн. із щомічною сплатою 4220,04 грн. (а.с. 47 - 48).

31.05.2013 року відповідачем подано до ДПІ у м. Яремчому уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) самостійно розрахувавши розмір вказаних зобов'язань на загальну суму 2959, 86 грн. (а.с. 17 - 18).

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 290 Кодексу, плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Пунктом 57.1 статті 57 Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, всупереч вимогам Кодексу, відповідачем не сплачено суму грошового зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб за період жовтень - грудень 2013 року в сумі 9039,7 грн. та по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 3621,71 грн., в тому числі нараховані штрафні санкції на суму 680 грн.

Пунктом 129.1.1. частини 129.1. статті 129 Кодексу передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до змісту вказаного пункту відповідачу нараховано пеню на загальну суму 573,05 грн.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вжиті заходи щодо вручення відповідачу податкової вимоги форми "Ю" за № 18-11 від 09.10.2013 року на суму 2941,71 грн. (а.с. 16).

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності ) за 2013 рік, уточнюючою податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності), податковим повідомленням-рішенням № 0000041500 від 23.05.2013 року, зворотнім боком облікової картки платника податків відповідача та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12666,41 грн. з розрахункових рахунків в банківських установах, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю спільного українсько-ізраїльського підприємства "Вест-Вуд" та за рахунок готівки.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків в банківських установах, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю спільного українсько-ізраїльського підприємства "Вест-Вуд" (код ЄДРПОУ 31158906) та за рахунок готівки в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 12666,41 грн. (дванадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень сорок одну копійку).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Черепій П.М.

Постанова складена в повному обсязі 06.08.2014 року.