Ухвала

від 08.07.2014 по справі 820/7417/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 р.Справа № 820/7417/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2014р. по справі № 820/7417/14

за позовом Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Садівничого товариства "Яблунька"

про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИЛА:

Куп'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Садівничого товариства "Яблунька" (далі по тексту - відповідач), у якому просить припинити юридичну особу Садівниче товариство "Яблунька" (63733, Харківська область, Куп'янський район, с. Петрівка, ЄДРПО 25463008).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2014 року у задоволенні адміністративного позову Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 17, 19, 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Садівниче товариство "Яблунька" зареєстроване як юридична особа 23.03.1998 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ №452464.

Садівниче товариство "Яблунька" перебуває на обліку в Куп'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області в якості платника податків і зборів (інших обов'язкових платежів), що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 20.03.2011 року №450-13/20-26-18-28.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 11.09.2013 року було внесено запис №14751430001000761 щодо відсутності юридичної особи за місцезнаходженням: 63733, Україна, Харківська обл., Куп'янський р-н, с. Петрівка.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Садівниче товариство "Яблунька" є діючою юридичною особою та не ухиляється від виконання покладених на нього податковим законодавством обов'язків.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.37 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності.

Пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Звернення суб'єкта владних повноважень із позовом у передбачених законом випадках мають бути обумовлені необхідністю виконання покладених на них завдань та функцій, а використовувати свої повноваження державні органи можуть лише з метою, з якою це повноваження надано.

Враховуючи викладене, з огляду на положення ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів зазначає, що звернення органів державної податкової служби з позовами, що передбачені, зокрема, нормами пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, повинно кореспондувати із покладеними на податкові органи функціями.

Функції контролюючих органів визначені статтею 19-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючи органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

За визначенням пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У свою чергу, способи здійснення податкового контролю встановлені статтею 62 Податкового кодексу України. До таких способів належать: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відтак, здійснення податковими органами повноважень, передбачених нормами пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, повинно бути зумовлено виконанням цими органами функцій щодо податкового контролю.

Враховуючи, що основною метою податкового контролю є забезпечення належного виконання податкових обов'язків щодо визначення та сплати грошових зобов'язань, звернення податкового органу із позовом на підставі норм пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України повинно бути спрямоване на запобігання та припинення податкових правопорушень, які пов'язані із неналежним визначенням та сплатою грошових зобов'язань платником податків або невиконанням ним інших податкових обов'язків.

Також, колегія суддів зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка передбачає порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Колегія суддів вважає за доцільне відмітити, що вказана вище норма не містить імперативного застереження щодо кола осіб, які мають право звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи з наведеної підстави, разом з тим, колегія суддів зазначає, що подання такого позову органом державної податкової служби повинно бути обумовлено виконанням покладеного на нього обов'язку.

Із положень ст. 20, ст. 21, ст. 67 Податкового кодексу України випливає, що податкові органи мають право звертатися до суду з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а лише в тих випадках, коли звернення до суду із позовом зумовлено необхідністю виконання покладених на них завдань і функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою це повноваження надане.

Зазначена правова позиція цілком узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у рішенні від 16.10.2012 р. по справі №21-281а12 за позовом ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька до Управління державної реєстрації Донецької міської ради, державного реєстратора Кагарлицької РДА в Київській області Лавренюк Лесі Петрівни, треті особи - ТОВ "Торговий дім "Агроресурси", Кагарлицька ОДПІ в Київській області, про визнання дій протиправними, визнання запису неправомірним, зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 244-2 КАС України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, колегія вважає, що припинення юридичної особи є одним із заходів, спрямованих на запобігання порушення податкового законодавства або його припинення, а не засобом забезпечення обліку платника податків. Органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення юридичної особи у разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій та інших документів фінансової звітності, згідно із вимогами законодавства.

При цьому, сама по собі наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням не є свідченням провадження платником податків діяльності, спрямованої на ухилення від оподаткування, а відтак не може бути матеріально-правовою підставою заявленої податковим органом вимоги щодо припинення юридичної особи Садівничого товариства "Яблунька".

Також, податковим органом не надано до суду жодного доказу неподання відповідачем протягом року податкової звітності.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що посилання позивача на наявність у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, як на підставу для припинення юридичної особи відповідача, є безпідставними.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 184 Податкового кодексу України факт відсутності суб'єкта права - платника податків за адресою місцезнаходження згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість.

Отже, в разі виявлення факту відсутності платника податків за місцезнаходженням згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців податковий орган зобов'язаний забезпечити реалізацію управлінської функції у спосіб прийняття рішення про анулювання реєстрації такої особи платником ПДВ, а не заявляти до суду вимогу про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем належних доказів в обґрунтування позову суду не надано.

Разом з цим, позивачем не надано до суду жодних доказів в обґрунтування того, яким чином на момент розгляду справи відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням зашкодило податковому органу виконувати покладені на нього законом функції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області та припинення Садівничого товариства "Яблунька".

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, ч. 10 ст. 183-2, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2014р. по справі № 820/7417/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.