Ухвала

від 29.07.2014 по справі 816/1967/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 р.Справа № 816/1967/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін - Сімаколвич П.Ю., Волосюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. по справі № 816/1967/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профстальпроект"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

20 травня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Профстальпроект" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Профстальпроект") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м.Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0003122203 від 05 травня 2014 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. по справі №816/1967/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Профстальпроект" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0003122203 від 05 травня 2014 року.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профстальпроект" витрати по сплаті судового збору в розмірі 183 грн.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. по справі №816/1967/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції, зокрема, вимог п.4 ст.7, ст.ст.11, 69, 86, 159 КАС України, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, вказав на те, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугувала інформація, встановлена при перевірці ланцюга постачання ТОВ "Профстальпроект".

Зазначив, що при перевірці правомірності формування позивачем показників податкового кредиту за період, охоплений перевіркою, встановлено здійснення платником господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей (комплектуючі запчастини) у ТОВ «Бізнес-Консалтінг-Плюс» без належного оформлення документів первинного бухгалтерського обліку, що ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій. Вказані висновки зроблені, зокрема, з посиланням на акти: від 13.09.2011р. № 11/23-02-09, від 07.10.2011р. № 60/23-03-05/37093546, від 21.10.2011р. № 114/23-03-05/37093546, від 18.04.2012р. № 70/15-313/37093546, згідно висновків яких встановлено відсутність ТОВ «Бізнес-Консалтінг-Плюс» за місцезнаходженням про що складно довідки від 02.09.2011р. та від 13.10.2011р. № 862/26-12, а також не підтверджено здійснення ТОВ «Бізнес-Консалтінг-Плюс», що не має на балансі власного автотранспорту та складських приміщень, господарських відносин із його постачальниками та покупцями. Отже стверджує, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, фактів передачі товарів від ТОВ «Бізнес-Консалтінг Плюс» на адресу контрагентів-покупців, одним з яких є ТОВ «Профстальпроект», не виявлено. Отже, стверджує, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, фактів передачі товарів від ТОВ «Бізнес-Консалтінг Плюс» на адресу контрагентів-покупців, одним з яких є ТОВ «Профстальпроект», не виявлено.

З урахуванням викладеного, вважає відображене у податковій декларації з ПДВ ТОВ «Профстальпроект» отримання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Бізнес Консалтинг Плюс» у червні-серпні 2011р. та січні 2012р. в сумі ПДВ 40 666,40 грн. задекларовано в порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, у зв`язку з чим правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Профстальпроект" (ідентифікаційний код 35295283) 27.07.2007 зареєстровано юридичною особою виконавчим комітетом Полтавської міської ради, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 15881020000006879.

ТОВ "Профстальпроект" перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 30.07.2007 за № 15033 та є, зокрема, платником податку на додану вартість згідно свідоцтва серії НБ № 373298 від 09.11.2010 № 100309891, виданого ДПІ у м. Полтаві, індивідуальний податковий номер 352952816019.

Згідно довідки АА № 733917 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданої Головним управлінням статистики у Полтавській області 06.12.2012, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД - 2010: 72.19 - дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 25.50 - кування, пресування, штампування, профілювання, порошкова металургія; 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель; 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 28.41 - виробництво металообробних машин; 33.12 - ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

На підставі службового посвідчення №131528 від 29.03.2013 року, виданого головному державному ревізору-інспектору, інспектору податкової служби ІІ рангу відділу проведення камеральних перевірок управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Лепетюх А.Р., відповідно до наказу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області №678 від 25.03.2014 року керуючись п.п. 20.1.1, 20.1.4 п.20.1 статті 20, п.п. 78.1.1 п.78.1 статті 79 Податкового кодексу України проведено перевірку ТОВ "Профстальпроект" по питанню правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс" за червень-серпень 2011 року та січень 2012 року.

За результатами перевірки податковим органом 10.04.2014 року складено акт №2350/16-01-22-03/35295283, в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п.44.1 статті 44, п. 198.1, п.198.6 статті 198, п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на 40666,40 грн за червень-серпень 2011 року та січень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс"; занижено податок до сплати за червень-серпень 2011 року та січень 2012 року на 40666,40 грн. /а.с.11-25/.

На підставі висновку даного акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 05.05.2014 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0003122203, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 53160,00 грн., з них: 40666,00 грн. - за основним платежем, 12494,00 грн. - штрафні санкції. /а.с.9/.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні вказаного податкового повідомлення - рішення діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Так, судом першої інстанції зазначено, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, укладеними договорами, а податковим органом не надано доказів того, що придбання товарів та послуг позивачем у ТОВ «Бізнес-Консалтінг-Плюс». У зв'язку з чим, позивач мав встановлене законом право на підставі вказаних взаємовідносин формувати суми податку на додану вартість, оскільки порушення контрагентами правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності тягне негативні наслідки лише для цієї особи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення №0003122203 від 05 травня 2014 року прийнято ДПІ у м.Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області на підставі висновків відповідача про безтоварний характер господарських операцій позивача із ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс", та, як наслідок, заниження ТОВ "Профстальпроект" ПДВ в сумі 40 666,40 грн. у зв`язку із порушенням вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача хибними, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту з ПДВ з 01 січня 2011 року врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Вимоги до оформлення податкової накладної передбачено пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), згідно з яким платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95р. №168/704).

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів зазначає, що право на формування податкового кредиту з ПДВ безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю платника податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що факт господарських взаємовідносин у перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс" (Продавець) підтверджується договорами купівлі-продажу №39 від 12.07.2011 року, №53 від 03.08.2011 року, №44/07/11 від 26.07.2011 року, №33 від 17.05.2011 року, №34 від 17.05.2011 року, №31 від 15.06.2011 року, №33 від 30.06.2011 року, №32 від 15.06.2011 року, №67 від 29.08.2011 року, №5 від 31.01.2012 року.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 12.07.2011 року укладено договір купівлі - продажу №39, згідно п.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а саме: ножі К.НР.2.00.100 (їх кількість та ціна визначені у специфікації №1 від 12.07.2011 року до Договору від 12.07.2011 року), а Покупець зобов'язується прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх. (а.с.187).

На підтвердження реальності виконання умов договору купівлі - продажу №39 від 12.07.2011 року позивачем надано: специфікація №1 від 12.07.2011 року до договору купівлі - продажу №39 від 12.07.2011 року, рахунок - фактура №СФ-0098 від 12.07.2011 року на загальну суму 29760,00 грн., видаткова накладна №48 від 28.07.2011 року на загальну суму 29760,00 грн., податкову накладну №77 від 12.07.2011 року на загальну суму 29760,00 грн., в тому числі ПДВ 4960,00 грн., банківські виписки від 12.07.2011 року, звіт про рух ТМЦ за період 01.01.2011 року - 31.03.2013 року, товарно - транспортну накладну №28/7 від 28.07.2011 року.(а.с.187-194).

Придбаний товар у подальшому був реалізований ТОВ "Прушинськи" в підтвердження чого надано договір №9/03/11 від 09.03.2011 року, попередня калькуляція КА-0000050 від 19.08.2011 року, видаткову накладну №РН-0000014 від 22.08.2011 року, довіреність №243 від 22.08.2011 року. (а.с.195-199).

Крім того, 03.08.2011 року позивачем укладено договір купівлі - продажу №53, згідно п.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а саме: поковка Ф320 ст.45 (їх кількість та ціна визначені у специфікації №1 від 03.08.2011 року до договору №53 від 03.08.2011 року), а Покупець зобов'язується прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх. (а.с.172).

На підтвердження реальності виконання умов договору купівлі - продажу №53 від 03.08.2011 року позивачем надано: специфікація №1 від 03.08.2011 року до договору №53 від 03.08.2011 року, рахунок - фактура №СФ-0111 від 03.08.2011 року на загальну суму 30480,00 грн., видаткова накладна №59 від 31.08.2011 року на загальну суму 30480,00 грн., податкову накладну №25 від 03.08.2011 року на загальну суму 30480,00 грн, в тому числі ПДВ 5080,00 грн., банківські виписки від 03.08.2011 року, звіт про рух ТМЦ за період 01.01.2011 року - 31.03.2013 року, товарно - транспортну накладну № 31.08.2011 року. (а.с.173-179).

Придбаний товар у подальшому був реалізований ТОВ "Прушинськи" в підтвердження чого надано договір №9-1/03/11 від 09.03.2011 року, попередня калькуляція КА-00000080 від 18.10.2011 року, КА-0000089 від 18.10.2011 року, видаткову накладну №РН-0000005 від 18.10.2011 року, товарно - транспортну накладну №0011612 від 23.11.2011 року, №0011606 від 21.10.2011 року.(/а.с.180-186).

26.07.2011 року укладено договір купівлі - продажу №44/07/11, згідно п.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а саме: втулки проставочні зі зіймальником К.НР 2.00.100 45 (їх кількість та ціна визначені у специфікації №1 від 29.07.2011 року до договору №44/07/11 від 26.07.2011 року), а Покупець зобов'язується прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх. (а.с.159).

На підтвердження реальності виконання умов договору купівлі - продажу №44/07/11 від 29.07.2011 року позивачем надано: специфікацію №1 від 29.07.2011 року, рахунок - фактура №СФ-0102 від 26.07.2011 року на загальну суму 24816,00 грн., видаткова накладна №49 від 28.07.2014 року на загальну суму 24816,00 грн., податкову накладну №159 від 26.07.2011 року на загальну суму 24816,00 грн у тому числі ПДВ 4136,00 грн., банківські виписки від 26.07.2011 року, товарно - транспортну накладну №28/7 від 28.07.2011 року, звіт про рух ТМЦ за період 01.01.2011 року - 31.03.2013 року. (а.с.160-166).

Придбаний товар у подальшому був реалізований ТОВ "Прушинськи" в підтвердження чого надано договір №9/03/11 від 09.03.2011 року, специфікацію №1 до договору договір №9/03/11 від 09.03.2011 року, накладна на передачу матеріалів у виробництво №КА-0000050 від 19.08.2011 року, довіреність №243 від 22.08.2011 року. (а.с.167-171).

17.05.2011 року укладено договір купівлі - продажу №33, згідно п.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а саме: Размотувач з оправками РС 11.00.000 (їх кількість та ціна визначені у специфікації №1 від 17.05.2011 року до договору №33 від 17.05.2011 року), а Покупець зобов'язується прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх. (а.с.145).

На підтвердження реальності виконання умов договору купівлі - продажу №33 від 17.05.2011 року позивачем надано: специфікацію №1 від 17.05.2011 року до договору №33 від 17.05.2011 року, рахунок - фактура №СФ-0071 від 17.05.2011 року на загальну суму 51600,00 грн., видаткова накладна №62 від 01.06.2011 року на загальну суму 51600,00 грн., податкову накладну №63 від 17.05.2011 року на загальну суму 51600,00 грн. в тому числі ПДВ 8600,00 грн., товарно - транспортну накладну від 01.06.2011 року, звіт про рух ТМЦ за період 01.01.2011 року - 31.03.2013 року. (а.с.146-152).

Придбаний товар у подальшому був реалізований ТОВ "НВБ" в підтвердження чого надано договір № 26/04/11 від 26.04.2011 року, попередні калькуляції КА-0000025 від 15.07.2011 року, видаткову накладну №РН-0000009 від 18.07.2011 року, довіреність №186909 від 18.07.2011 року, товарно - транспортну накладну від 18.07.2011 року. (а.с.153-158).

17.05.2011 року укладено договір купівлі - продажу № 34, згідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а саме: валки інструментальні Т20-В (їх кількість та ціна визначені у специфікації №1 від 17.05.2011 року до договору купівлі - продажу № 34 від 17.05.2011 року), а Покупець зобов'язується прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх. (а.с.132).

На підтвердження реальності виконання умов договору купівлі - продажу №34 від 17.05.2011 року позивачем надано: специфікацію №1 від 17.05.2011 року до договору купівлі - продажу № 34 від 17.05.2011 року, рахунок - фактура №СФ-0072 від 17.05.2011 року на загальну суму 49374,00 грн, видаткова накладна №63 від 01.06.2011 року на загальну суму 49374,00 грн., податкову накладну № 62 від 17.05.2011 року на загальну суму 49374,00 грн. в тому числі ПДВ 8229,00 грн., банківські виписки від 17.05.2011 року, товарно - транспортну накладну від 01.06.2011 року, звіт про рух ТМЦ за період 01.01.2011 року - 31.03.2013 року. (а.с.133-140).

Придбаний товар у подальшому був реалізований ТОВ "Прушинські-Україна" в підтвердження чого надано договір №28/01/11 від 29.01.2011 року, згідно п.1.1 Договору ТОВ "Профстальпроект" зобов'язується виготовити і передати ТОВ "Прушинські-Україна" товарно - матеріальні цінності. До суду також надано акт №ОУ-0000010 виконаних робіт від 17.06.2011 року, видаткові накладні №РН-000008 від 17.06.2011 року, довіреність №100 від 17.06.2011 року.(а.с.140-144).

15.06.2011 року укладено договір купівлі - продажу №31, згідно п.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а саме гільйотину електромеханічну (4кВт) НГ 21.00.000 (їх кількість та ціна визначені у специфікації №1 від 15.06.2011 року до договору купівлі - продажу №31 15.06.2011 року), а Покупець зобов'язується прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх. (а.с.118).

На підтвердження реальності виконання умов договору купівлі - продажу №31 від 15.06.2011 року позивачем надано: специфікацію №1 від 15.06.2011 року до договору купівлі - продажу №31 15.06.2011 року, рахунок - фактура №СФ-0083 від 15.06.2011 року на загальну суму 30000,00 грн., видаткова накладна №17 від 01.07.2011 року на загальну суму 30000,00 грн., банківські виписки від 15.06.2011 року, податкову накладну №86 від 15.06.2011 року на загальну суму 30000,00 грн., в тому числі ПДВ 5000,00 грн., товарно - транспортну накладну від 08.07.2011 року, звіт про рух ТМЦ за період 01.01.2011 року - 31.03.2013 року. (а.с.119-125).

Придбаний товар у подальшому був реалізований ТОВ фірма "Астра", в підтвердження чого надано договір №17/02 від 18.02.2011 року, видаткові накладні №РН-0000006 від 10.06.2011 року, попередні калькуляції №КА-0000032 від 31.05.2011 року, довіреність №ОД 000000314 від 10.06.2011 року, товарно - транспортну накладну від 10.06.2011 року. (а.с.128-131).

30.06.2011 року укладено договір купівлі - продажу №33, згідно п.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а саме: втулки простав очні S=1,2 (їх кількість та ціна визначені у специфікації №1 від 30.06.2011 року до договору купівлі - продажу №33 від 30.06.2011 року), а Покупець зобов'язується прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх. (а.с. 105).

На підтвердження реальності виконання умов договору купівлі - продажу №33 від 30.06.2011 року позивачем надано: специфікацію №1 від 30.06.2011 року до договору купівлі - продажу №33 від 30.06.2011 року, рахунок - фактура №СФ-0091 від 30.06.2011 року на загальну суму 28080,00 грн., видаткова накладна №41 від 08.07.2011 року на загальну суму 28080,00 грн., банківські виписки від 30.06.2011 року, податкову накладну №182 від 30.06.2011 року на загальну суму 28080,00 грн., у тому числі ПДВ 4680.00 грн., товарно - транспортну накладну від 08.07.2011 року, звіт про рух ТМЦ за період 01.01.2011 року - 31.03.2013 року. (а.с.106-112).

Придбаний товар у подальшому був реалізований ТОВ "Прушинськи" в підтвердження чого надано договір №9/03/11 від 09.03.2011 року, попередні калькуляції №КА-0000050 від 19.08.2011 року, довіреність №243 від 22.08.2011 року, видаткову накладну №РН-0000014 від 22.08.2011 року. (а.с.113-117).

Крім того, 15.06.2011 року укладено договір купівлі - продажу №32, згідно п.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а саме: вали, (їх кількість та ціна визначені у специфікації №1 від 15.06.2011 року до договору купівлі - продажу №32 від 15.06.2011 року), а Покупець зобов'язується прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх. (а.с.90).

На підтвердження реальності виконання умов договору купівлі - продажу №32 від 15.06.2011 року позивачем надано: специфікацію №1 від 15.06.2011 року до договору купівлі - продажу №32 від 15.06.2011 року, рахунок - фактура №СФ-0084 від 15.06.2011 року на загальну суму 36000,00 грн, видаткова накладна №21 від 08.07.2011 року на загальну суму 36000,00 грн., банківські виписки від 15.06.2011 року, податкову накладну №87 від 15.06.2011 року на загальну суму 36000,00 грн., в тому числі 6000,00 грн., товарно - транспортну накладну від 08.07.2011 року, звіт про рух ТМЦ за період 01.01.2011 року - 31.03.2013 року. (а.с.91-99).

Придбаний товар у подальшому був реалізований ТОВ "Прушинськи" в підтвердження чого надано договір №9/03/11 від 09.03.2011 року, попередні калькуляції №КА-0000050 від 19.08.2011 року, довіреність №243 від 22.08.2011 року, видаткову накладну №РН-0000014 від 22.08.2011 року. /а.с.100-104/.

29.08.2011 року укладено договір купівлі - продажу №67, згідно п.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а саме: гайки м95х2, опора ОП 130.00.001, зірочка Z16 ведуча ПГС75.00.003, (їх кількість та ціна визначені у специфікації №1 від 29.08.2011 року до договору купівлі - продажу №67 від 29.08.2011 року), а Покупець зобов'язується прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх. (а.с 70).

На підтвердження реальності виконання умов договору купівлі - продажу №67 від 29.08.2011 року позивачем надано до суду: специфікацію №1 від 29.08.2011 року до договору купівлі - продажу №67 від 29.08.2011 року, рахунок - фактура №СФ-0134 від 29.08.2011 року на загальну суму 34862,40 грн., видаткова накладна №60 від 31.08.2011 року на загальну суму 34862,40 грн., банківські виписки від 29.08.2011 року, податкову накладну №154 від 29.08.2011 року на загальну суму 34862,40 грн., в тому числі ПДВ 5810,40 грн., товарно - транспортну накладну від 31.08.2011 року, звіт про рух ТМЦ за період 01.01.2011 року - 31.03.2013 року. (а.с.71-79).

Придбаний товар у подальшому був реалізований ТОВ "Прушинськи" в підтвердження чого надано договір №9/03/11 від 09.03.2011 року, попередні калькуляції №КА-0000050 від 18.10.2011 року, №КА-0000078 від 18.10.2011 року, №КА-0000076 від 18.10.2011 року, №КА-0000089 від 18.10.2011 року, видаткова накладна №РН-000005 від 18.10.2011 року, товарно - транспортну накладну №0011606 від 21.10.2011 року, №0011608 від 28.10.2011 року та №0011612 від 23.11.2011 року.(а.с.80-89).

31.01.2012 року укладено договір купівлі - продажу №5, п.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товарно-матеріальні цінності, а саме валки циліндричні R0,5 (НС 60), оправку НС 1 11 000 СБ (їх кількість та ціна визначені у специфікації до Договору купівлі - продажу №5 від 31.01.2012 року № 1), а Покупець зобов'язується прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх. (а.с.37).

На підтвердження реальності виконання умов договору купівлі - продажу №5 від 31.01.2012 року позивачем надано до суду: специфікацію №1 до договору купівлі - продажу №5 від 31.01.2012 року, рахунок - фактура №СФ-0015 від 31.01.2012 року на загальну суму 122122,50 грн., видаткова накладна №17 від 21.03.2012 року на загальну суму 122122,50 грн., банківські виписки від 31.01.2012 року від 16.02.2012 року, від 22.02.2012 року, від 23.02.2012 року, від 21.03.2012 року, податкові накладні №151 від 31.01.2012 року на загальну суму 30000,00 грн., в тому числі ПДВ 5000,00 грн., №82 від 16.02.2013 року на загальну суму 20000,00 грн., в тому числі ПДВ 3333,33 грн., №105 від 22.02.2012 року на загальну суму 20000,00 грн., в тому числі ПДВ 3333,33 грн., №111 від 23.02.2012 року на загальну суму 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн., №37 від 21.03.2012 року на загальну суму 2122,50 грн., в тому числі ПДВ 353,75 грн., товарно - транспортну накладну від 17.05.2012 року №0011625, звіт про рух ТМЦ за період 01.01.2011 року - 31.03.2013 року. (а.с.38-52).

Придбаний товар у подальшому був реалізований ТОВ "Прушинськи" в підтвердження чого надано договір №12/12/11 від 12.12.2011 року, товарно - транспортну накладну №0011625, попередні калькуляції №КА-0000033 від 16.05.2012 року, №КА-0000043 від 16.05.2012 року, видаткова накладна №РН-0000008 від 17.05.2012 року, акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000002. (а.с.53-69).

Колегія суддів вказує на те, що укладені між позивачем та контрагентом ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс" договори містять основні типові положення, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника. Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Колегія суддів зазначає, що до документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать прибутково-видаткові накладні, які виписані постачальником та містять кількісно-вартісні відомості про товар.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на неналежне оформлення видаткових накладних, у яких нібито не вказано посади осіб відповідальних за здійснення господарської діяльності, що не дає змогу їх ідентифікувати, оскільки при дослідженні видаткових накладних встановлено, що видаткова накладна №48 від 28.07.2011 року, на загальну суму 29760,00 грн. (т.1, а.с.190), видаткова накладна №59 від 31.08.2011 року на загальну суму 30480,00 грн.(т.1 175), видаткова накладна №49 від 28.07.2014 року на загальну суму 24816,00 грн, (т.1 а.с.162), видаткова накладна №62 від 01.06.2011 року на загальну суму 51600,00 грн. (т.1а.с.148), видаткова накладна №63 від 01.06.2011 року на загальну суму 49374,00 грн. (т.1а.с.135), видаткова накладна №41 від 08.07.2011 року на загальну суму 28080,00 грн (т.1. а.с.108), видаткова накладна №21 від 08.07.2011 року на загальну суму 36000,00 грн, (т.1 а.с. 93), в яких постачальником є ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс", особою постачальника , що відповідає за здійснення господарської операції є директор підприємства Гончаров Р.А., про що свідчить його підпис у зазначених видаткових накладних, а також видаткова накладна №РН-000008 від 17.06.2011 року на загальну суму 260000,00 грн. (т.1а.с.143) видаткові накладні №РН-0000006 від 10.06.2011 року на загальну суму 225000,00 грн. (т.1а.с.129), видаткові накладні №РН-0000014 від 22.08.2011 року (т.1 а.с.117) видаткова накладна №РН-0000008 від 17.05.2012 року (т.1 а.с.58), в яких постачальником є ТОВ "Профстальпроект", особою постачальника , що відповідає за здійснення господарської операції є директор підприємства Волосюк В.В., про що свідчить підпис у зазначених видаткових накладних.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про реальність господарських операцій між позивачем та вищезазначеним контрагентом як таких, що повністю підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

З приводу тверджень відповідача про те, що згідно товарно-транспортних накладних товар відгружався з м. Мерефа, туп. Железнодорожній 32, хоча юридичною адресою ТОВ «Бізнес-Консалтінг Плюс» є: м. Харків, пров. Метизний, 5, колегія суддів вказує на те, що у відповідності до наявного у матеріалах справи договору оренди складських приміщень №01/11 від 01 січня 2011 року, ПП "БЛАСТ" надав складські приміщення в оренду ТОВ "Бізнес консалтінг-плюс". В п.1.2 вказаного договору зазначено, що приміщення яке передається в оренду за договором №01/11 від 01 січня 2011 року знаходиться за адресою м.Мерефа, туп.Железнодорожній 32. (т.2 а.с.5-9, 2 том). Таким чином колегія суддів вважає зазначені доводи спростованими матеріалами справи.

Щодо посилань відповідача на інші недоліки у товарно-транспортних накладних, колегія суддів вказує на те, що у наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні містять відомості про рух вантажу, а саме, зазначено: дату здійснення перевезення, який автомобілем перевезено товар та П.І.Б. водія, наіменування замовника (платника), вантажовідправника, вантажоодержувача, вказано адресу пункту навантаження та розвантаження, відомості про вантаж (назва продукції, кількість, ціна, сума, документи, що слідують з вантажем), на яку суму відпущено товар, та зазначено особу, яка дозволила відпуск, здала вантаж та отримала вантаж.

Також, колегія суддів вважає необхідним вказати, що як вбачається із преамбули наказу Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363 "Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджені цим наказом, розроблені у виконання цілого ряду державних документів, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів, захисту їх від розкрадання, безпеки пасажирів на транспорті, боротьби зі злочинністю.

Дотримання Правил № 363, зокрема, вимоги про наявність ТТН під час перевезення вантажів є обов'язковим для перевізників. За їх порушення останні можуть бути притягнуті до відповідальності органами, що здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт у процесі виконання перевезень вантажів.

Правила № 363, розроблені Міністерством транспорту України, стосуються, перш за все, порядку здійснення перевезень і не встановлюють правила ведення бухгалтерського й податкового обліку підприємств, які є відправниками вантажу й вантажоодержувачами.

Зі змісту Правил № 363 вбачається, що товарно-транспортні накладні є документами, що регламентують взаємини перевізника й замовника як учасників транспортного процесу, і слугують, перш за все, для обліку витрат паливно-мастильних матеріалів та інших транспортних ресурсів.

Крім того, колегія суддів вважає зазначає, що в даному випадку факт доставки ТМЦ підкріплено не лише товарно-транспортними накладними, а й іншими первинними документами, до заповнення яких у податківців на час проведення перевірки зауваження були відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем отримано від ТОВ «Бізнес-Консалтінг Плюс» податкові накладні, які саме і є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та відповідно, зазначені накладні оформлені у повній відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що не заперечується податковим органом.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що наявними у матеріалах справи копіями первинних документів повністю підтверджено факт придбання позивачем у контрагента ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс" товарно-матеріальних цінностей.

Щодо тверджень відповідача про те, що стосовно контрагента позивача складені акти №11/23-02-09 від 13.09.2011 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс" код ЄДРПОУ 37093546 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платником податків та зборів ТОВ "АГРО-СИНЕРГЕТИКА", код за ЄДРПОУ 36457295 їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2011 року"; №60/23-03-05/3703546 від 07.10.2011 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс" код ЄДРПОУ 37093546 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платником податків та зборів ТОВ "АГРО-СИНЕРГЕТИКА", код за ЄДРПОУ 36457295 їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2011 року"; №114/23-03-05/37093546 від 21.10.2011 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс" код ЄДРПОУ 37093546 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платником податків - контрагентами за період серпень 2011 року"; №70/15-313/37093546 від 18.04.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс" код ЄДРПОУ 37093546 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платником податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2012 року", колегія суддів зазначає наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що постановою Харьківського окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року по справі №2а-16733/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року, позов ТОВ "Бізнес-Консалтінг Плюс" до ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова про визнання дій неправомірними задоволено, та зокрема, визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова по проведенню зустрічних звірок, результати яких оформлені актом №214/23-03-05/37093546 від 07.11.2011 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес консалтінг-плюс", код за ЄДРПОУ 37093546 щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків та зборів, по яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2011 року", актом №11/23/02/37093546 від 13.09.2011 року. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес консалтінг-плюс", код за ЄДРПОУ 37093546 щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із платником податків та зборів ТОВ "Агросинергетика", код за ЄДРПОУ 36457295 їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2011 року.", актом №60/23-03-05/37093546 від 07.10.2011 року. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес консалтінг-плюс", код за ЄДРПОУ 37093546 щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із платником податків та зборів ТОВ "Агросинергетика", код за ЄДРПОУ 36457295 їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2011 року.", актом №114/23-03-05/37093546 від 21.10.2011 року. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес консалтінг-плюс", код за ЄДРПОУ 37093546 щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків - контрагентами за період серпень 2011 року.", актом №250/23-03-05/37093546 від 13.12.2011 року. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бізнес консалтінг-плюс", код за ЄДРПОУ 37093546 щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин із платником податків та зборів ТОВ "Агросинергетика", код за ЄДРПОУ 36457295 їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень, жовтень 2011 року". (а.с.214-227).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невідповідності посилань відповідача на вказані акти, як на підставу для проведення перевірки та висновку про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та вказує на реальність спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Бізнес-Консалтінг Плюс» що повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб.

Зокрема, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі "Булвес"АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Крім зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентом. Крім того, не надано доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем було цілком правомірно сформовано податковий кредит та витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за результатами відносин із ТОВ «Бізнес-Консалтінг Плюс», по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, з придбання товарів, призначених для використання у власній господарській діяльності позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №0003122203 від 05 травня 2014 року, яким збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість на 40666 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 12494 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки від 10.04.2014 року №2350/16-01-22-03/35295283 порушень слід вважати недоведеними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2014 року №0003122203 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. по справі № 816/1967/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П. Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 04.08.2014 р.