Ухвала

від 22.07.2014 по справі 638/4319/14-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 р.Справа № 638/4319/14-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: представника позивача - Каламайка Д.Ю.,

представника третьої особи - Клочка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Райфайзен банк Аваль" на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.06.2014р. по справі № 638/4319/14-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райфайзен банк Аваль"

до Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області третя особа: Відкрите акціонерне товариство "Електромаш"

про визнання державних актів недійсними,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (в подальшому - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Управління Державного земельного агентства у м. Харкові Харківської області (в подальшому - Управління Держземагенства у м. Харкові), в якому просило визнати недійсними: державний акт серії ЯГ № 111931 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1823 га, з кадастровим № 6310137500:02:036:0015, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування адміністративних та виробничих будівель, виданий 05 травня 2011 р. Управлінням Держкомзему у м. Харкові, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки за № 631010002000042; державний акт серії ЯГ № 111932 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1808 га, з кадастровим № 6310137500:02:036:0016, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування адміністративних та виробничих будівель, виданий 05 травня 2011 р. Управлінням Держкомзему у м. Харкові, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки за № 631010002000043; державний акт серії ЯГ № 111933 на право власності на земельну ділянку, площею 0,8163 га, з кадастровим № 6310137500:02:036:0017, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування адміністративних та виробничих будівель, виданий 05 травня 2011 р. Управлінням Держкомзему у м. Харкові, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки за № 631010002000044.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 червня 2014 р. провадження у зазначеній справі закрито.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Дзержинського районного суду м. Харкова

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із позовом до Управління Держземагенства у м. Харкові, в якому просить визнати недійсними державний акт серії ЯГ № 111931 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1823 га, державний акт серії ЯГ № 111932 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1808 га, державний акт серії ЯГ № 111933 на право власності на земельну ділянку, площею 0,8163 га.

Закриваючи провадження в адміністративній справі за зазначеним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства, оскільки між сторонами має місце спір щодо права власності на земельні ділянки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 17 КАС України визначена юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єкту владних повноважень, відповідно до якого це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкту владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватись відповідним суб'єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Таким чином, при визначенні питання до юрисдикції якого суду відноситься ця справа, суд першої інстанції повинен виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, на захист яких подано позов.

Як вбачається з матеріалів справи, у спірних правовідносинах позивач просить визнати недійсними документи, якими посвідчується право власності конкретної особи на земельну ділянку.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що спір по даній справі не публічно-правовий, а виник із відносин, урегульованих нормами цивільного права, у зв'язку з чим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Із врахуванням вищевикладених обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначений спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду - без змін.

Доводи апелянта, що судом першої інстанції неправомірно не враховано, що даний спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач у даному адміністративному позові оспорює протиправні публічно-правові дії відповідача під час видачі ним оскаржуваних державних актів на право власності на земельну ділянку, у зв'язку з чим ці державні акти є протиправними та мають бути визнані недійсними, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у позові відсутні позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача з приводу видачі оскаржуваних державних актів на право власності на земельну ділянку.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райфайзен банк Аваль" залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.06.2014р. по справі № 638/4319/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 28.07.2014 р.