Рішення

від 01.08.2014 по справі 907/526/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.08.2014 Справа № 907/526/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Науково - виробнича компанія „Галичина", м. Дрогобич Львівської області

до відповідача орендного підприємства „Виноградівський завод залізобетонних виробів", м. Виноградів

про стягнення 3 510,70 грн., в т.ч. 1 903,99 грн. основний борг, 136,41 грн. інфляційні нарахування, 255,89 грн. 25% річних, 380,80 грн. штраф, 833,61 грн. пеня

Головуючий суддя Івашкович І.В.

представники:

від позивача - не з"явився

від відповідача - не з"явився

У судовому засіданні 25.07.14 за участю представників: від позивача - Кісик Б.М., довіреність від 23.07.2014р.; від відповідача - Келнік П.Л., довіреність №64 від 15.07.2014р., оголошувалась перерва до 01.08.14 10:30 год.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича компанія „Галичина", м.Дрогобич Львівської області звернулась з позовом до орендного підприємства „Виноградівського заводу залізобетонних виробів", м.Виноградів Закарпатської області про стягнення суми 3510,70 грн., в тому числі 1903,99 грн. основного боргу за отриманий товар, 136,41 грн. інфляційних нарахувань, 255,89 грн. 25%річних, 380,80 грн. штрафу, 833,61 грн. пені.

Позов мотивує з посиланням на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором №59-09/02 купівлі-продажу від 24.09.2013р. (з Додатком №1 - Специфікація №1 від 24.09.2013р.) зобов"язань в частині повної та своєчасної оплати товарно-матеріальних цінностей, отриманих за видатковою накладною №РН-0000034 від 07.10.2013р., внаслідок чого за ним виникла заборгованість в розмірі 1903,99 грн.

У зв"язку з порушенням відповідачем встановленого договором №59-09/02 купівлі-продажу від 24.09.2013р. з Додатком №1 - Специфікація №1 від 24.09.2013р. грошового зобов"язання позивач, посилаючись на ст.625 Цивільного кодексу України, п.10.5 договору, заявив до стягнення нарахованих на прострочену заборгованість інфляційних в розмірі 135,41 грн. та 25% річних в розмірі 255,89 грн.

Окрім того, згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України та на підставі п.6 Додатку №1 до Договору №59-09/02 купівлі-продажу від 24.09.2013р. позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф в розмірі 20% від суми боргу, що складає 380,80 грн., та пеню, нараховану в розмірі подвійної облікової ставки від вартості поставленої партії товару (11903,99 грн.) за період прострочки з 22.11.13 по 20.05.14, що складає суму 833,61 грн.

У судовому засіданні 25.07.14 розпочато розгляд справи по суті .

Уповноваженим представником позивача позов підтримано в повному обсязі. Посилається на наведені у позовній заяві підстави позовних вимог та додані до справи документальні докази.

Уповноваженим представником відповідача подано відзив на позов (заява №65 від липня 2014р.), згідно з яким позовні вимоги заперечуються з посиланням на ті підстави, що згідно виставленого позивачем рахунку №СФ 0000054 від 01.10.2013р. на суму 10000,00 грн. відповідач платіжним дорученням №465 від 02.10.2013р. здійснив попередню оплату на суму 5000,00 грн. (50% від вартості товару), а платіжним дорученням №515 від 18.10.13 перераховано 5000,00 грн. і, таким чином, здійснено повний розрахунок згідно рахунку №СФ 0000054 від 01.10.2013р. Однак, після отримання товару позивачем надано ще один рахунок під тим самим номером СФ 0000054 від 01.10.2014, але на суму 11903,99грн.

Посилаючись на приписи ст.632 ЦК України, відповідно до яких зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, відповідач не погоджується із збільшенням суми до оплати за поставлений товар на 1903,99 грн., яка фактично складає вартість доставки товару. Звертає при цьому увагу на відсутність наданих позивачем доказів оплати перевізнику за доставку товару, а також на положення п.5 ст.315 ГК України, якими встановлено шестимісячний строк для пред"явлення позовів, що випливають з перевезення.

Представником відповідача підтримано заперечення проти позову.

Представник позивача, не погоджуючись з доводами відповідача, вказав на те, що умови щодо оплати відповідачем вартості товару та витрат по його доставці передбачено у п.5 Додатку №1 до Договору №59-09/02 купівлі-продажу від 24.09.2013р. - Специфікації №1, а тому порушень договірних умов чи вимог закону з боку позивача не допущено.

Дослідивши докази по справі, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між орендним підприємством "Виноградівський завод залізобетонних виробів", як Покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Галичина", як Продавцем, укладено договір №59-09/02 купівлі-продажу від 24.09.2013р. з Додатком №1 "Специфікація №1".

Умовами розділу 1 "Предмет договору" передбачається, що Продавець зобов"язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити товарно-матеріальні цінності (мастило змащувальне "Рена-Емульсол" ТУ У 20.5-30084964-013:2013, нафтопродукти, хімреагенти та інше) та пакувальну тару (Товар), у відповідності до вимог договору.

Обсяг і асортимент товару, упакування (тара), загальна вартість партії товару з урахуванням ПДВ погоджується сторонами в товаросупроводжувальних документах (прибутково-видаткова накладна, податкова накладна, товарно-транспортна накладна тощо) та/або Специфікаціях, що додаються до договору і є його невід"ємною частиною (п.1.1).

У відповідності до вищевказаних умов договору сторонами підписано Додаток №1 - Специфікація №1.

Згідно з визначеними у Специфікації №1 умовами сторони погодили, що Продавець зобов"язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар (товарну партію) - мастило змащувальне "РЕНА-Емульсол" ТУ У 20.5-30084964-013:2013 (затарений у бочки), в кількості 1 тонна, загальною вартістю 10000,00 грн. , в т.ч. ПДВ 1666,67 грн. (п.1 Специфікації №1).

Відповідно до п.4 Специфікації №1 встановлено, що витрати продавця по доставці Товару на склад уповноваженого перевізника відшкодовуються Покупцем згідно рахунку, що надається Продавцем. Згідно з умовами п.5 Специфікації №1 передбачено, що оплата за Товар та витрати по його доставці проводиться Покупцем в два етапи: 50 відсотків вартості товару (п.2 Специфікації) та витрат по його доставці (п. 3 Специфікації) - на умовах передоплати згідно наданого Продавцем рахунку; кінцевий розрахунок- протягом тридцяти днів від дати передачі Продавцем узгодженої партії Товару Покупцю.

На виконання умов договору за видатковою накладною №РН-0000034 від 07.10.2013р. позивачем передано, а відповідачем через Костак О.М., уповноваженого довіреністю №48 від 03.10.2013р., прийнято Товар - мастило змащувальне "РЕНА-Емульсол" в кількості 0,990 тонн, за ціною без ПДВ 8333, 33 грн., та витрати по доставці продукції в розмірі 1670,00 грн. без ПДВ. Всього за вказаною видатковою накладною сума вартості Товару, з урахуванням витрат по доставці, складає 11903,99 грн., в т.ч. ПДВ 1984,00 грн.

Перевезення Товару здійснено на замовлення ТОВ "Науково-виробнича компанія "Галичина" товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ", що підтверджується доданими до справи копіями товарно-транспортної накладної №ДР0297296 від 08.10.2013р. та Актом №ДР0001002 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.10.2013р., підписаним між ТОВ "Транспортна компанія "САТ", як виконавцем, та ТОВ "Науково-виробнича компанія "Галичина", як Замовником.

Відповідно до умов Договору №59-09/02 купівлі-продажу від 24.09.2013р. та Специфікації №1 щодо порядку розрахунків відповідачем на підставі виставленого позивачем рахунку - фактури №СФ-0000054 від 01.10.2013р. платіжним дорученням №465 від 02.10.2013р. перераховано позивачу на умовах передоплати суму 5000,00 грн.

Після отримання Товару відповідач платіжним дорученням №515 від 18.10.2013р. оплатив позивачу 5000,00 грн., вказавши у призначенні платежу- попередня оплата за мастило зг. рахунку №СФ-054 від 01.10.2013р.

Факт здійснення вказаних платежів підтверджено поданими позивачем копіями банківських виписок за 02.10.2013р., за 18.10.2013р.

Оскільки вартість Товару згідно з видатковою накладною №РН-0000034 від 07.10.2013р. відповідачем повністю не оплачена, сума недоплати склала 1903,99 грн., позивач звернувся з даним позовом про примусове стягнення з відповідача боргу в розмірі 1903,99 грн. та нарахованих за прострочку оплати сум інфляційних, річних та пені.

При аналізі та оцінці доводів сторін щодо предмету спору суд констатує висновки наступні.

Відповідно до врегульованих за приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України загальних умов виконання зобов"язань - зобов"язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як слідує з вищевикладених договірних умов сторін відповідачем взято на себе зобов"язання прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності відповідно до вимог договору. Договірними умовами, визначеними у Специфікації №1, що є Додатком №1 до Договору №59-09/02 від 24.09.2013р., встановлено обов"язок відповідача оплати вартість Товару, що складає 10000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ) та витрати по доставці Товару. Кінцевий розрахунок мав бути проведений протягом 30-днів від дати передачі узгодженої партії Товару. При цьому, відповідно до п.6.3 договору загальна вартість договору визначається загальною вартістю переданого товару відповідно до товаросупроводжувальних документів.

Оскільки відповідач не здійснив повну оплату вартості товару та витрат по доставці в розмірі, зазначеному у видатковій накладній №РН - 0000034 від 07.10.2013р. (яка підписана уповноваженою особою відповідача без будь-яких зауважень), тобто зобов"язання відповідно до умов договору належним чином не виконано, вимоги про примусове стягнення боргу в розмірі 1903,99 грн. суд вважає правомірними.

Позов в частині стягнення суми 1903,99 грн. підлягає задоволенню.

Доводи відповідача щодо завищення позивачем вартості товару згідно з виставленим рахунком та безпідставного включення до оплати вартості доставки товару суд відхиляє як безпідставні, оскільки, як вказано вище, договором сторін встановлено обов"язок відповідача здійснити, як оплату вартості отриманого товару, так і витрат по його доставці.

За допущену прострочку платежів позивачем з посиланням на норми ст. 625 Цивільного кодексу України та п.10.5 договору нараховано та заявлено до стягнення інфляційні в розмірі 136,41 грн. та 25% річних в розмірі 255,89 грн. (згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком).

Враховуючи існування належним чином доведеного та обгрунтованого факту прострочення відповідачем виконання грошового зобов"язання, виникнення за ним простроченого боргу в розмірі 1903,99 грн., правомірними є нарахування на таку заборгованість інфляційних, як це передбачено ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Перевіривши розрахунок інфляційних, суд констатує, що нарахування інфляційних в розмірі 136,41 грн. за період прострочення з листопада 2013р. по квітень 2014р. є обгрунтованими.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних в розмірі 136,41 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимог в частині стягнення 25%річних, нарахування яких складає за розрахунком позивача суму 255,89 грн., суд вважає необхідним звернути увагу на наступне.

П.10.5 Договору №59-09/02 від 24.09.2013р. містить умову про те, що за користування чужими коштами Покупець зобов"язаний сплатити Продавцю двадцять п"ять процентів річних від простроченої суми.

Таким чином, вказаним пунктом договору, на який позивачем зроблено посилання, як на підставу нарахувань 25%річних, передбачається сплата відповідачем річних за користування чужими коштами, як це встановлено ст. 536 Цивільного кодексу України.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою відповідають договору поставки та підпадають під дію норм Параграфу 3."Поставка" Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Частиною 3 ст. 692 ЦК України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Ця правова норма є спеціальною і поширює свою дію лише на правовідносини, пов'язані з купівлею-продажем товару, або на правовідносини, до яких згідно з чинним законодавством застосовуються положення про купівлю-продаж.

Частиною 3 ст. 692 ЦК України конкретизовано визначений ст. 536 цього Кодексу обов'язок боржника сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за користування чужими грошовими коштами та передбачене ст. 625 цього Кодексу право продавця вимагати від покупця сплати 3 % річних за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У розумінні зазначених статей проценти є не відповідальністю, а платою за час користування грошима, що не були своєчасно сплачені боржником.

Вищенаведену правову позицію щодо правової природи річних за користування чужими коштами викладено у постанові Верховного Суду України від 01.07.2014р. Справа №3-32гс14.

Таким чином, передбачений у п.10.5 договору сторін обов"язок покупця (відповідача) сплатити за користування чужими коштами 25%річних від простроченої суми кореспондується із приписами ч.3 ст. 692 Цивільного кодексу України. Нарахування згідно з договором 25% річних від простроченого грошового боргу є правомірними.

Проведеним судом перерахунком 25% річних від простроченої суми 1903,99 грн. за період прострочки з 09.11.2013р. по 20.05.2014р. (192 дні) встановлено, що стягненню підлягає сума 250,39 грн. (із розрахунку: 1903,99 грн. х 25% : 365 х 192 =250,39).

Задоволенню підлягають вимоги про стягнення 25%річних в розмірі 250,39 грн.

За прострочення оплати отриманого товару відповідачу на підставі ст. 549 Цивільного кодексу України та п.6 Додатку №1 - Специфікація №1 нараховано штраф в розмірі 20% від суми боргу, що з наведеного в позові розрахунку (1903,99 грн.х20%) складає 380,80 грн., а також пеню в розмірі 833,61 грн., що згідно розрахунку позивача нарахована за період прострочки з 22.11.2013р. по 20.05.2014р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленої партії товару (від суми 11903,99 грн.).

Вимоги в частині штрафу відповідають закону та умовам договору, а отже визнано судом правомірними та заявленими в обгрунтованому розмірі. Позов в частині стягнення 380,80 грн. штрафу підлягає задоволенню.

При аналізі вимог в частині заявленої до стягнення пені в сумі 833,61 грн. суд дійшов висновку про неправильність проведеного позивачем розрахунку пені, виходячи з наступного.

Відповідно до умов п.6 Додатку №1 - Специфікації №1 передбачено, що за затримку оплати товару Покупцем сплачується пеня в розмірі 0,5% вартості отриманої партії товару за кожний день затримки платежів, але не більше подвійної облікової ставки НБУ у відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" від 22.11.1996р. 3543/96-ВР.

Згідно наведеного у ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України правового визначення пені - пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання. Норми щодо визначення поняття пені є імперативними і однією із вирішальних її ознак є нарахування у відсотковому відношенні за кожний день прострочення від суми невиконаного зобов"язання (простроченого платежу).

Відповідні положення щодо порядку обчислення пені від суми простроченого платежу містяться у ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" від 22.11.1996р. 3543/96-ВР, на який власне і зроблено сторонами посилання у п.6 Додатку №1 -Специфікації №1.

Таким чином, позивачем неправомірно застосовано спосіб розрахунку пені, обрахованої від вартості отриманої партії товару, а не від суми простроченого платежу.

Проведеним судом перерахунком встановлено, що в межах періоду прострочки з 22.11.13 по 20.05.2014р. (згідно з розрахунком позивача) із простроченого боргу 1903,99 грн., з обмеженням подвійною обліковою ставкою НБУ, підлягає нарахуванню пеня в розмірі 133,33 грн. за таким розрахунком: з 22.11.13 по 14.04.14 -144дні прострочки, подвійна облікова ставка НБУ -13%, відтак пеня складає: 1903,99х13%:365 х144 = 97,65 грн.; з 15.04.14 по 20.05.14 -36 днів прострочки, подвійна облікова ставка НБУ -19%, відтак пеня складає: 1903,99х19%:365х36=35,68 грн. Загальний розмір пені: 97,65+35,68 = 133,33 грн.

Позовні вимоги в частині пені підлягають задоволенню в розмірі 133,33 грн.

Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає задоволенню частково. Стягується сума 2804,92 грн., в т.ч. 1903,99 грн. основного боргу, 136,41 грн. інфляційних, 250,39 грн. 25%річних, 380,80 грн. штрафу, 133,33 грн. пені.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд пропорційно розміру задоволених вимог (процент задоволення позовних вимог складає 79,90%) покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по сплаті судового збору в розмірі 1459,77грн. (1827х79,90%).

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з орендного підприємства „Виноградівський завод залізобетонних виробів" (Закарпатська область, м.Виноградів, вул. Лейзмана, 17, і.к. 03577252) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Науково - виробнича компанія „Галичина" (Львівська область, м.Дрогобич, вул. Стрийська, 443, і.к. 30084964) суму 2804,92 грн. (дві тисячі вісімсот чотири грн. 92 коп.) (в т.ч. 1903,99 грн. основного боргу, 136,41 грн. інфляційних нарахувань, 250,39 грн. 25%річних за користування чужими коштами, 380,80 грн. штрафу, 133,33 грн. пені) та 1459,77 грн. (одна тисяча чотириста п"ятдесят дев"ять грн. 77 коп.) відшкодування витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 06.08.14

Суддя Івашкович І.В.