Рішення

від 30.07.2014 по справі 910/14056/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14056/14 30.07.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

за позовомПриватного підприємства "Горн-С" доУправління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації простягнення 88682 грн 91 коп. Представники: від позивача:не з'явились від відповідача:Моренко Ю.І. - представник за довіреністю б/н від 05.02.2014

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.07.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства "Горн-С" з вимогами до Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 88682 грн 91 коп. заборгованості за договором про закупівлю № 46/12 від 23.03.2012, в тому числі 76657 грн 20 коп. основного боргу, 8585 грн 58 коп. інфляційних втрат та 3440 грн 13 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про закупівлю № 46/12 від 23.03.2012 не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 76657 грн 20 коп., а також позивачем нараховано 3 % річних у розмірі 3440 грн 13 коп. та інфляційних втрат у розмірі 8585 грн 58 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 порушено провадження у справі № 910/14056/14 та справу призначено до розгляду на 30.07.2014.

30.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача у судове засідання 30.07.2014 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103027336276.

У судове засідання 30.07.2014 з'явився представник відповідача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких не заперечує проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 30.07.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

23.03.2012 між Управлінням освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник за договором) та Приватним підприємством "Горн-С" (учасник за договором) укладено договір про закупівлю № 46/12, відповідно до умов якого учасник зобов'язується надати у березні - грудні 2012 року замовникові послуги з монтажу систем опалення, охолодження, вентиляції та кондиціонування повітря (Технічне обслуговування центрального опалення, гарячого водопостачання, холодного водопостачання, внутрішньої, зовнішньої та зливневої каналізацій, модулів (МІТП)), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

В подальшому між сторонами були підписані додаткові угоди до договору, а саме № 1 від 25.12.2012, № 1/2 від 25.12.2012, № 2 від 02.01.2013, якими внесено зміни та доповнення до договору про закупівлю № 46/12 від 23.03.2012.

Відповідно до пункту 10.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 25.12.2012 даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 28.02.2013 включно.

Сума договору становить 434600 грн 00 коп., в тому числі ПДВ - 72433 грн 33 коп. Сума договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (пункт 3.1., 3.2 договору).

Відповідно до умов додаткової угоди № 1/2 від 25.12.2012 до договору зменшено суму договору на 30843 грн 00 коп. Загальна вартість договору становить 403757 грн 00 коп.

Відповідно до умов додаткової угоди № 2 від 02.01.2013 до договору з урахуванням пункту 6 статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» збільшено вартість договору на 20 %, а саме на суму 80751 грн 40 коп. на час проведення державних закупівель.

Згідно з пунктом 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником актів наданих послуг.

У відповідності до пункту 4.2. договору у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем було надано послуги на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором про закупівлю № 46/12 від 23.03.2012, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом виконаних робіт за січень 2013 № 1-2/13 на суму 80751 грн 40 коп., належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати послуг згідно з договором про закупівлю № 46/12 від 23.03.2012 за актом виконаних робіт за січень 2013 № 1-2/13, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед виконавцем у розмірі 76657 грн 20 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг на суму 76657 грн 20 коп. Крім того, сторонами було підписано акт звірки по заборгованості за виконанні роботи за договором № 46/12 від 23.03.2012, відповідно до якого сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 76657 грн 20 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, зокрема, у разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 N 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Крім того, суд зазначає що розрахунки за договором проводяться після пред'явлення учасником акту наданих послуг. Судом встановлено, що сторонами підписано та скріплено відтисками печаток акт виконаних робіт за січень 2013 № 1-2/13, таким чином у відповідача після підписання даного акту виник обов'язок з оплати отриманих послуг.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати послуг згідно з договором про закупівлю № 46/12 від 23.03.2012, вимоги позивача про стягнення 76657грн 20 коп. з відповідача підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних у розмірі 3440 грн 13 коп., нарахованих за період прострочення з 01.02.2013 по 01.08.2014, та інфляційних втрат у розмірі 8585 грн 58 коп., нарахованих за період прострочення з жовтня 2013 року по травень 2014 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем були правомірно нараховані 3 % річних та інфляційні втрати. Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок 3 % річних у розмірі 3440 грн 13 коп., нарахованих за період прострочення з 01.02.2013 по 01.08.2014, та інфляційних втрат у розмірі 8585 грн 58 коп., нарахованих за період прострочення з жовтня 2013 року по травень 2014 року., суд вважає його обґрунтованим, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 3440 грн 13 коп. та інфляційних втрат у розмірі 8585 грн 58 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 6-А, ідентифікаційний код 37498536) на користь Приватного підприємства "Горн-С" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 37, ідентифікаційний код 32658890) заборгованість у розмірі 76657 (сімдесят шість тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн 20 коп., 3 % річних у розмірі 3440 (три тисячі чотириста сорок) грн 13 коп., інфляційні втрати у розмірі 8585 (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн 58 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 04.08.2014

Суддя І.М. Отрош