Рішення

від 30.07.2014 по справі 910/14164/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14164/14 30.07.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Максіма Капітал" дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1 простягнення 2675 грн 28 коп. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву Представники: від позивача:Похалков О.О. - представник за довіреністю б/н від 01.07.2014 від відповідача:не з'явились від третьої особи:Чумаченко О.С. - представник за довіреністю № 05 від 05.02.2014

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.07.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСІМА КАПІТАЛ" з вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2675 грн 28 коп. заборгованості за договором на проведення незалежної оцінки майна № 16112012/1 від 05.12.2012, в тому числі: 2400 грн 00 коп. основного боргу, 109 грн 68 коп. 3 % річних та 165 грн 60 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на проведення незалежної оцінки майна № 16112012/1 від 05.12.2012 не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 2400 грн 00 коп., крім того у зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договорами позивачем нараховано 3 % річних у розмірі 109 грн 68 коп. та інфляційні втрати у розмірі 165 грн 60 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 порушено провадження у справі № 910/14164/14, розгляд справи призначений на 30.07.2014, а також залучено до участі у справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Представник відповідача у судове засідання 30.07.2014 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19002650.

У судове засідання 30.07.2014 з'явились представники позивача та третьої особи та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 30.07.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05.12.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (замовник за договором), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (платник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Максіма Капітал" (виконавець за договором) укладено договір на проведення незалежної оцінки майна № 16112012/1, відповідно до умов якого виконавець за завданням замовника проводить незалежну оцінку майна - нежитлового приміщення загальною площею 178,5 кв.м., за адресою АДРЕСА_2 (далі - об'єкт), замовник зобов'язується прийняти виконану роботу, а платник зобов'язується своєчасно провести розрахунки за виконані роботи.

Відповідно до розділу 10 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Згідно з пунктом 5.1. договору загальна вартість виконаних робіт з незалежної оцінки об'єкта становить 2400 грн 00 коп., у тому числі ПДВ 400 грн 00 коп.

У відповідності до пункту 5.2. договору розрахунки між сторонами здійснюються в такій послідовності: протягом 10 банківських днів від дати підписання акта приймання-передавання робіт платник перераховує на рахунок виконавця суму у розмірі 100% загальної вартості робіт, що становить 2400 грн 00 коп., у тому числі ПДВ 400 грн 00 коп.

Положеннями розділу 7 договору передбачено, що після завершення робіт виконавець передає сторонам звіт про незалежну оцінку об'єкта оформлений у встановленому порядку, по одному примірнику, та висновок про вартість об'єкта в трьох примірниках. Виконавець на вимогу замовника дає роз'яснення щодо звіту.

Одночасно з передачею звіту про незалежну оцінку об'єкта виконавець передає акт приймання-передавання робіт в 3-х примірниках (пункт 7.2. договору).

Відповідно до пункту 7.3. договору висновок про вартість об'єкта підлягає затвердженню або погодженню відповідно до вимог Методики оцінки, якщо за результатами рецензування звіт класифікується за ознаками абзацу другого або третього пункту 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440. Наявність такої рецензії та затвердженого (погодженого) висновку про вартість об'єкта є підставою для підписання акта приймання-передавання робіт.

Згідно з пунктом 7.5. договору датою надання звіту про незалежну оцінку об'єкта є дата офіційної реєстрації у регіональному відділенні Фонду державного майна України по місту Києву поданих виконавцем документів, передбачених пунктом 7.1., 7.2. цього договору

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем було надано послуги на умовах, передбачених укладеним між сторонами договором на проведення незалежної оцінки майна № 16112012/1 від 05.12.2012, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом приймання-передавання робіт з незалежної оцінки майна від № 16112012/1 від 10.12.2012, належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати послуг згідно з договором на проведення незалежної оцінки майна № 16112012/1 від 05.12.2012 за актом приймання-передавання робіт з незалежної оцінки майна від № 16112012/1 від 10.12.2012, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед виконавцем у розмірі 2400 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг на суму 2400 грн 00 коп.

16.12.2013 позивачем було направлено відповідачу претензію про сплату заборгованості № 1 (вих. № 02/12-13 від 16.12.2013), яка була отримана останнім 18.12.2012, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0104220234568.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати послуг згідно з договором на проведення незалежної оцінки майна № 16112012/1 від 05.12.2012, вимоги позивача про стягнення 2400 грн 00 коп. з відповідача підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних у розмірі 109 грн 68 коп. та інфляційних втрат у розмірі 165 грн 60 коп. нарахованих за період прострочення з 24.12.2012 по 02.07.2014.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем були правомірно нараховано інфляційні втрати та 3 % річних. Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок 3 % річних у розмірі 109 грн 68 коп. та інфляційні втрати у розмірі 165 грн 60 коп. нарахованих за період прострочення з 24.12.2012 по 02.07.2014, суд вважає його обґрунтованим, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 109 грн 68 коп. та інфляційних втрат у розмірі 165 грн 60 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04208, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіма Капітал" (04208, м. Київ, пр-т Правди, буд. 104, кв. 15, ідентифікаційний код 2288808936) заборгованість у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 109 (сто дев'ять) грн 68 коп., інфляційні втрати у розмірі 165 (сто шістдесят п'ять) грн 60 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 04.08.2014

Суддя І.М. Отрош