Рішення

від 06.08.2014 по справі 910/13858/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13858/14 06.08.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євромастила" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трактір" простягнення 23 973,04 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Каніщева Є.Б. - представник за довіреністю № 1 від 15.07.14; від відповідачане з'явились

В судовому засіданні 06.08.2014 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромастила" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трактір» про стягнення 23 973,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.01.11 р. між сторонами було укладено договір поставки № 1801Тр, на виконання якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 219567,40 грн., проте, за доводами позивача, відповідач взяті за договором зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 20 000,00 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача, крім того позивачем нараховано 3 % річних в розмірі 3973,04 грн. та інфляційні втрати в розмірі 563,00 грн.

Ухвалою суду від 10.07.14 порушено провадження у справі № 910/13858/14 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.08.14.

04.08.14 через канцелярію суду позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду від 10.07.14.

У судове засідання 30.07.14, представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адресу відповідача зазначену у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 02660 м. Київ, вул.. Бориспільська, буд.7, що наданий позивачем.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

18 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євромастила" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трактір» (далі - відповідач, покупець) укладено Договір поставки № 1801ТР, відповідно до п. 1.1. якого, позивач зобов'язується поставити і передати у власність покупця оливи, мастила та технічні рідини (далі - товар), а покупець прийняти й оплатити його.

Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, фасовка товару узгоджується сторонами та фіксуються письмово у рахунках-фактурах та витратних накладних, які додаються до договору і є його невід'ємною частиною (п.1.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору ціна товару, що поставляється, та загальна сума встановлюється в гривнях для кожної партії окремо і вказується у рахунках-фактурах та витратних накладних до даного договору.

Згідно з п.3.3 договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно рахунка-фактури протягом 90 банківських днів з дати отримання товару.

Датою поставки вважається дата, зазначена у витратній накладній, що підписана представниками сторін (п.3.4 договору).

Відповідно до п.7.5 договору останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, та діє до 31.12.2012, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання.

Позивач на виконання умов Договору здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 219 567,40 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (оригінали були оглянуті в судовому засіданні):

РН-0022 від 24.01.11 на суму 640,00 грн;

РН-0576 від 28.09.11 на суму 5310,00 грн.;

РН- 0089 від 22.02.12 на суму 1950,00 грн;

РН-0170 від 29.03.12 на суму 1962,00 грн.;

РН-0218 від 20.04.12 на суму 2241,00 грн.;

РН-0270 від 15.05.12 на суму 204 764,40 грн;

№ 52 від 04.02.13 на суму 2700,00 грн.

Відповідач в порушення умов Договору, оплату поставленого позивачем товару в повному обсязі не здійснив, а саме відповідачем було сплачено за товар 199 567,40 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, таким чином відповідач згідно рахунку-фактури СФ-0347 від 14.05.12 (видаткова накладна РН-0270) сплатив за поставлений товар частково в сумі 184764,40 грн.

Враховуючи викладене, за твердженням позивача, у відповідача утворилась заборгованість за договором поставки в розмірі 20000,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.13, що підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Оскільки, відповідач, в порушення своїх зобов'язань за Договором поставки оплату за поставлений товар не здійснив, позивач також просить суду стягнути з відповідача 563,00 грн. втрат від інфляції та 3410,04 грн. - 3 % річних.

У зв'язку з затримкою оплати за поставлений товар позивач 09.04.14 звернувся до відповідача з претензією № 2 про сплату заборгованості в розмірі 20 000,00 грн. протягом 10-ти днів з моменту її отримання, проте станом на момент вирішення спору відповідач відповідь на претензію не направив, заборгованість в повному обсязі не сплатив.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, строк виконання зобов'язань покупцем за договором поставки № 1801Тр від 18.01.2011 р. станом на момент вирішення спору настав.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар підтверджується видатковими накладними та актом звіряння взаємних розрахунків сторін, а також беручи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за договором № 1801Тр від 18.01.2011 р. в розмірі 20000,00 грн.

Крім основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 3410,04 грн. - 3 % річних та 563,00 грн. інфляційних нарахувань.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Судом здійснено перерахунок розміру інфляційних нарахувань, що підлягають стягненню з відповідача, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.

Положення ст. 625 ГПК України не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 27.01.2011 р. у справі №37/345 та від 28.02.2011 р. у справі №37/340.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань, наданий позивачем у розрахунку суми позову вих. 19/04/1104 від 19.04.11, суд встановив, що розмір інфляційних нарахувань становить 70,51 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 13.08.2012 - 26.09.2012 164000 0.998 -328.49 163671.51 05.12.2012 - 21.03.2013 133000 1.003 399.00 133399.00 Таким чином, вимога позивача щодо стягнення інфляційного збільшення суми боргу підлягає частковому задоволенню в загальному розмірі 70,51 грн.

Перевіривши розрахунок 3 % річних позивача, суд встановив, що розмір 3 % річних становить суму більшу, ніж заявлено позивачем. Оскільки, з урахуванням норм п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суду не надано право виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, то до стягнення підлягають суми у розмірі, заявленому позивачем - 3410,04 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 20 000,00 грн., інфляційних нарахувань в сумі 70, 51 грн. та 3 % річних в сумі 3410,04 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, ст..ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромастила» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трактір» (02660 м. Київ, вул. Бориспільська, будинок 7, ідентифікаційний код 36630596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євромастила» (02121 м. Київ, вул. Горлівська, будинок 200, ідентифікаційний код 33054189) заборгованість у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 70 (сімдесят) грн. 51 коп., 3 % річних в розмірі 3410 (три тисячі чотириста десять) грн. 04 коп., 1789 (одну тисячу сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 47 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 492 грн. 49 коп. інфляційних втрат відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.08.2014 р.

Суддя Л.Г. Пукшин