Рішення

від 06.08.2014 по справі 904/4575/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.08.14 Справа № 904/4575/14

За позовом приватного підприємства фірми "МГТ", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Українсько-Німецького товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями фірми "СУЗ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 24 567,12 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Гезь А.С.

Представники:

від позивача: Карнаух Ю.Ю., довіреність б/н від 31.03.2014

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство фірма «МГТ» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Українсько-Німецького товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями фірми «СУЗ» (надалі - Відповідач) про стягнення 24 567,12 грн., з яких 18 870,20 грн. - попередня оплата, 3 683,46 грн. - 36% річних, 2 013,46 грн. - інфляційні збитки, за договором поставки №С-10341 від 30.04.2013

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 22.07.2014 розгляд справи був відкладений на 05.08.2014, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача та необхідністю витребувати додаткові документи до матеріалів справи, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

31.07.2014 Позивач через канцелярію суду надав заяву вих. №218 від 29.07.2014 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач частково змінив предмет позовних вимог та просить стягнути 18 870,20 грн. попередньої оплати та 886,60 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Передбачене частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України право Позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті шляхом подання відповідної письмової заяви. Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків та розгляду інших клопотань і заяв, переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання (п.3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Початок розгляду справи №904/4575/14 по суті мав місце 22.07.2014, що підтверджується Протоколом судового засідання від 22.07.2014 по справі №904/4575/14.

В той же час, Заява вих. №218 від 29.07.2014 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої був частково змінений предмет позов, була подана Позивачем 31.07.2014, тобто після початку розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до розгляду Заяву про уточнення позовних вимог і приєднує її до матеріалів справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого Договору, а саме - порушення строків поставки товару. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір поставки №С-10341 від 30.04.2013, рахунки на оплату №1101 від 27.12.2013, №933 від 13.11.2013, платіжні доручення №1800 від 22.11.2013, №1888 від 10.01.2014, претензію вих. №146 від 15.05.2014 щодо повернення передплати за Договором поставки №С-10341 від 30.04.2013.

Позивач керуючись п.п.2.1., 3.2., 5.3. Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача 18 870,20 грн. - попередньої оплати, 3 683,46 грн. - 36% річних та 2 013,46 грн. - інфляційних втрат.

Відповідач у призначені на 22.07.2014, 05.08.2014 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за вказаною у позовній заяві та підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.06.2014 адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І.Леніна, будинок 15.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 05.08.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2013 приватне підприємство фірма «МГТ» (Позивач, Покупець) та Українсько-Німецьке товариство з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями фірма «СУЗ» (Відповідач, Продавець) уклали договір поставки №С-10341 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти у свою власність та оплатити Товар на умовах, в кількості та за ціною (вартістю), що наводяться в рахунку-фактурі, або інших передбачених чинним законодавством документах на Товар, які є невід'ємною частиною Договору та остаточно узгоджуються Сторонами на кожну окрему партію Товару (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.3.2. Договору, оплата вартості (ціни) Товару здійснюється Покупцем на умовах 100% попередньої оплати, протягом 2-х (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату.

Згідно з п.2.1. Договору, передача Товару здійснюється Продавцем протягом 3-х робочих днів в разі наявності Товару на складі Продавця або протягом 21 банківського дня в разі імпортування Товару, з моменту виконання Покупцем вимог п.3.2. Договору.

Виходячи з наданих Позивачем Договору, рахунків на оплату №1101 від 27.12.2013, №933 від 13.11.2013, Сторони домовились про поставку Товару загальною вартістю 28 240,51 грн.

Позивач рахунок на оплату №1101 від 27.12.2013 оплатив в повному обсязі - в сумі 3 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1888 від 10.01.2014; рахунок на оплату №933 від 13.11.2013 Позивач оплатив частково - в сумі 15 370,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1800 від 22.11.2013.

Таким чином, за умовами Договору, Відповідач зобов'язаний був поставити Товар, наведений в рахунку на оплату №1101 від 27.12.2013 на суму 3 500,00 грн. - в строк до 10.02.2014 включно, а Товар, наведений в рахунку на оплату №933 від 13.11.2013 на суму 15 370,20 грн. - в строк до 23.12.2013 включно. Проте Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, Товар Позивачу не поставив.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідач, який одержав попередню оплату в сумі 18 870,20 грн., не поставив Позивачу Товар в строк, встановлений Договором, позовні вимоги про стягнення попередньої оплати в сумі 18 870,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач, посилаючись на п.5.3. Договору, ст.625 Цивільного кодексу України, просить також стягнути з Відповідача 36% річних у розмірі 3 683,46 грн. та інфляційні збитки у розмірі 2 013,46 грн.

Пунктами 5.1., 5.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» встановлено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу так і окремо від неї.

В той же час, обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення грошових коштів особі, яка відмовилась від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення грошових коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків або шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відсотки річних та інфляційні втрати нараховані Позивачем на суму неповернутої попередньої оплати, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення відсотків річних (3 683,46 грн.) та інфляційних збитків (2 013,46 грн.) безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Українсько-Німецького товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями фірми «СУЗ» (49106, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І.Леніна, будинок 15, код ЄДРПОУ 14283674) на користь приватного підприємства фірми «МГТ» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Карла Маркса, 45/3, код ЄДРПОУ 20257864) 18 870,20 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят гривень 20 копійок) попередньої оплати, 1 403,33 грн. (одна тисяча чотириста три гривні 33 копійки) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 07.08.2014.

Суддя А.Є. Соловйова